Постанова від 25 червня 2026 р. у справі №143/467/26 — Погребищенський районний суд Вінницької області

Справа № 143/467/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

26.06.2026 року м. Погребище

Суддя Погребищенського районного суду Вінницької області Сич С.М., розглянувши матеріали, які надійшли від начальника Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , пенсіонера, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП,-

встановив:

До суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення №016205 від 17.04.2026 року, згідно із яким 17.04.2026 року о 02 год. 30 хв. громадянин ОСОБА_1 , перебуваючи на річчі Рось, ставок «Заводський» в м.Погребище Вінницького району Вінницької області, грубо порушив правила рибальства, а саме в заборонений нерестовий період здійснював незаконний вилов живих біоресурсів забороненим знаряддям лову (сіткою довжиною 50 метрів, висотою 2 метри, вічко 60 Х 60 см.). В результаті незаконного вилову, який здійснював у зазначений спосіб із гумового човна типу «Колібрі», виловив рибу сріблястий карась у кількості 5 штук, яка була випущена у природнє середовище.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані особою, котра склала протокол, за ч. 4 ст. 85 КУпАП, тобто як грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням заборонених знарядь лову).

За змістом ч.2 ст.63 ЗУ «Про тваринний світ» відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні в незаконному вилученні об`єктів тваринного світу з природного середовища.

Згідно із ч.1 ст.52-1 ЗУ «Про тваринний світ» для добування об`єктів тваринного світу забороняються виготовлення, збут, застосування, зберігання отруйних принад, колючих, давлячих та капканоподібних знарядь лову, електроловильних систем (електровудок), електрогону, петель, самоловів, самострілів, вибухових речовин, пташиного клею та монониткових (волосінних) сіток (крім тих, що призначені для промислового лову), а також інших засобів, заборонених законом.

Відповідно до пункту 1 розділу IV Правил любительського рибальства, затверджених Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.09.2022 року №700, забороняється добування (вилов) водних біоресурсів сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями лову, за винятком раколовок конструкції «хапка» та підсак, встановлених цими Правилами розмірів.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що близько 24 год. 00 хв. 16.04.2026 року він зателефонував своєму знайомому ОСОБА_2 та попросив його попливти по ставку «Заводський» на належному йому гумовому човні типу «Колібрі» зеленого кольору, аби відшукати гуси, які не повернулися до нього додому. 17.04.2026 року близько 02 год. 30 хв. до них підплив човен, в якому перебували працівники Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, які повідомили їм, що вони здійснюють незаконний вилов риби. Вони цей факт заперечували, однак ті не зважали на це та склали відносно нього та ОСОБА_2 протоколи про адміністративні правопорушення. Також відзначив, що відображена на фотокартці сітка із рибою виду карась ні йому, ні ОСОБА_2 не належать. Просив закрити провадження у справі за відсутності складу правопорушення.

Надаючи оцінку достатності доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, суд виходить із наступного.

До протоколу додано розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів у відповідності із протоколом № 016205 від 17.04.2026 року, згідно якого загальна сума заподіяної шкоди становить 7905 грн. 00 коп.; опис знарядь незаконного добування (заготівлі) природних ресурсів, плавучих, транспортних засобів, зброї та боєприпасів, природних ресурсів або продукції, що з них вироблена, спеціальних документів, відповідно до якого у ОСОБА_1 вилучено сітку 50 метрів довжиною, 2 метри висотою, вічко 60 Х 60 сантиметрів; відеофайли та фотокартки, що містяться на CD - диску (а.с.3, 5, 6).

Суд ураховує, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів, але й актом обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення, що узгоджується як із нормами чинного законодавства, так і з практикою ЄСПЛ. Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення події та наявності складу адміністративного правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи, в якому фактично формулюється обвинувачення особи у вчиненні певного правопорушення.

Інші письмові докази, що додані до протоколу, також не підтверджують винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, пов`язаного із незаконним виловом живих біоресурсів за обставин, викладених у протоколі, оскільки лише стосуються визначення розміру шкоди та вилучення речового доказу.

Разом із тим, із досліджених у судовому засіданні відеофайлів та фотокарток, що містяться на CD – диску, також не можна дійти такого висновку, оскільки на них не відображено події правопорушення.

Так, із відеофайлів слідує, що до гумового човна типу «Колібрі» зеленого кольору, в якому перебували дві особи, підплив інший човен, в якому перебували інші особи, які, в свою чергу, запитували перших про їхні прізвища, ім`я та по батькові. В подальшому ОСОБА_1 відмовився від підпису в протоколі, покликаючись на те, що вилучені сітка та риба йому не належать.

Водночас, на фотокартках відображено човен, в якому перебуває дві особи, а також сітка, в середині якої знаходяться п`ять риб.

При цьому суд відзначає, що ні на відеофайлах, ні на фотокартках не відображено всіх елементів об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, як-от місця, обставин та способу вчинення правопорушення із застосуванням, зокрема, гумового човна типу «Колібрі» та сітки, за допомогою якої, як стверджується у протоколі, ОСОБА_1 здійснював незаконний вилов живих біоресурсів.

Отже, окреслені докази в їх сукупності не підтверджують тієї обставини, що 17.04.2026 року о 02 год. 30 хв. ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 , перебуваючи на річчі Рось, ставок «Заводський» в м.Погребище Вінницького району Вінницької області, грубо порушили правила рибальства, а саме в заборонений нерестовий період здійснював незаконний вилов живих біоресурсів забороненим знаряддям лову сіткою.

Частиною 2 ст. 251 КУпАП визначено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 року неодноразово вказав, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Рішенням Конституційного суду України від 20.10.2011 року № 12-рп/2011 у справі за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України, яке є обов`язковим до виконання на території України, встановлено, що обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Ураховуючи, що в судовому засіданні не доведена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 85 КУпАП, суд вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно останнього підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до положень частини першої статті 265 КУпАП речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об`єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів, зазначених у статтях 234-1, 234-2, 244-4, 262 і 264 цього Кодексу.

Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують.

Оскільки провадження у справі закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, а ОСОБА_1 заперечив факт належності йому речового доказу – сітки 50 метрів довжиною, 2 метри висотою, вічко 60 Х 60 сантиметрів, то вилучений доказ підлягає знищенню.

Керуючись ст. ст. 247, 266, 276, 278, 284 КУпАП, суд, -

постановив:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Речовий доказ, а саме сітку 50 метрів довжиною, 2 метри висотою, вічко 60 Х 60 сантиметрів – знищити.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з часу її винесення.

Суддя