Вирок від 25 червня 2026 р. у справі №138/1246/26 — Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/1246/26

Провадження №:1-кп/138/179/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

перекладача ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Могилів-Подільського міськрайонного суду в режимі відеоконференцзв`язку з приміщенням Тетіївського районного суду Київської області та з використанням захисником власних технічних засобів кримінальне провадження №12026020160000082 від 22.02.2026 по обвинуваченню ОСОБА_4 ( ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ургенч Хорезмської області Республіки Узбекистан, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого по АДРЕСА_2 , не одруженого, освіта середня, непрацюючого, громадянина Республіки Узбекистан, паспорт громадянина Республіки Узбекистан НОМЕР_1 , посвідка на постійне проживання № НОМЕР_2 , тел. НОМЕР_3 , раніше несудимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 призначено на посаду начальника відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_5 , тобто ОСОБА_8 при виконанні службових завдань за своєю посадою постійно здійснює функції представника влади, у зв`язку з чим є службовою особою.

Відповідно до статей 7, 9 Закону України «Про прикордонний контроль», уповноважені службові особи Державної прикордонної служби України перевіряють паспортні та інші документи громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон, з метою встановлення їх дійсності та приналежності відповідній особі. При чому обов`язково з`ясовується наявність або відсутність підстав для тимчасової відмови особі у перетинанні державного кордону, а також здійснюється перевірка за базами даних.

Згідно порядку проведення підрозділами органів охорони державного кордону Державної прикордонної служби України процедури здійснення контролю другої лінії іноземців та осіб без громадянства під час в`їзду в Україну, затвердженого постановою Міністерства внутрішніх справ України № 392 від 14.05.2018 відповідно п. 7 ч. 1, п. 10 розділу II Механізму проведення процедури контролю другої лінії працівники Державної прикордонної служби перевіряють:

-наявність сумнівів щодо достатнього фінансового забезпечення на період запланованого перебування і для повернення до держави походження або транзиту до третьої держави або наявності в нього можливості отримати достатнє фінансове забезпечення в законний спосіб на території України;

-наявність підтвердженої мети запланованого перебування в Україні.

Так, 21.02.2026 близько 23 години 30 хвилин ОСОБА_4 спільно із ОСОБА_9 , перебуваючи на пункті пропуску для автомобільного сполучення «Могилів- Подільський - Отач», за адресою: Вінницька область, м. Могилів-Подільський. вул. Соборна 7. повідомили працівникам ДПСУ про намір перетнути державний кордон України та надали документи, які. вони вважали, налають право для перетину державного кордону України.

Під час перевірки документів ОСОБА_4 спільно із ОСОБА_9 повідомлено працівниками ДПСУ про те, що документи ОСОБА_9 не надають йому право для перетину державного кордону України і останньому буде відмовлено у перетині державного кордону на підставі ст. 14 Закону України «Про прикордонний контроль», про що йому буде надане письмове рішення.

У зв`язку із викладеним у ОСОБА_4 виник умисел на надання неправомірної вимоги працівнику прикордонної служби.

З цією метою, 21.02.2026 близько 23 години 37 хвилин ОСОБА_4 під час перевірки документів у міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Могилів-Подільський - Отач» за адресою: Вінницька область, м. Могилів-Подільський, вул. Соборна, 7, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно- небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи в службовому приміщенні, яке розташоване в зоні прикордонною контролю, надав службовій особі - начальнику відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_8 неправомірну вигоду у виді грошових коштів у розмірі 200 (двісті) доларів США (згідно курсу НБУ станом на 21.02.2026 становить 8652 гривні) за вчинення ним в інтересах його знайомого ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ) дій з використанням наданого ОСОБА_8 службового становища, щодо безперешкодного перетину ОСОБА_9 державного кордону України у напрямку «в`їзд в Україну» без наявних на те законних підстав.

У свою чергу ОСОБА_8 негайно про це сповістив безпосереднього керівника та у подальшому діяв у відповідності до Закону України «Про запобігання корупції».

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369 КК України - надання службовій особі неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину за ч. 1 ст. 369 КК України визнав, підтвердив обставини скоєння кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті. В скоєному розкаюється. Просив призначити йому покарання у виді штрафу з розстрочкою його виплати.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 та інші учасники судового розгляду погоджуються з недоцільністю дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає, суд згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним допит свідків, дослідження документів кримінального провадження, а обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням характеризуючих особу обвинуваченого матеріалів та документів, що стосуються речового доказу.

Аналізуючи показання обвинуваченого, суд вважає, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження у судовому засіданні під час судового розгляду. Так, останній надав чіткі та послідовні показання стосовно обставин вчинення інкримінованого йому злочину, які повністю узгоджуються зі встановленими судом фактичними обставинами кримінального провадження.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 своїми протиправними та винними діями скоїв суспільно небезпечне діяння при встановлених у суді обставинах, яке містить склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, а саме надання службовій особі неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що обтяжують і пом`якшують покарання.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369 КК України є нетяжким злочином.

Обвинувачений ОСОБА_4 раніше в силу ст. 89 КК України несудимий, по місцю проживання характеризується посередньо, в лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, здійснення ним благодійної пожертви для військової частини НОМЕР_4 , перебування на його утриманні неповнолітніх дітей.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.

На підставі викладеного, з урахуванням характеру та ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу обвинуваченого, його матеріальний стан, вік, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_4 покарання у виді штрафу.

Згідно вимог ч. 4 ст. 53 КК України, з урахуванням майнового стану особи, суд вважає за необхідне штраф розстрочити рівними частинами строком на 10 місяців.

На підставі ч. 4 ст. 174 КПК України арешт, накладений на речовий доказ слід скасувати, вирішивши долю речового доказу згідно ст. 100 КПК України, застосувавши вимоги п. 2 ч. 1 ст. 96-2 КК України.

Керуючись ст. ст. 53, 96-2, 100, 174, 373-376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 ( ОСОБА_7 ) визнати винним у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 369 КК України і обрати йому покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Розстрочити ОСОБА_4 ( ОСОБА_7 ) штраф в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, рівними частинами по 1700 (одна тисяча сімсот) гривень щомісячно строком на 10 місяців.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 25.02.2026 на грошові кошти в сумі 200 доларів США, а саме дві купюри номіналом 100 доларів США із номерами PL37545551M та РL37545552М, які передані на зберігання АБ «Укргазбанк» в особі начальника відділення №220/01- ОСОБА_11 , конфіскувавши їх в дохід держави.

Роз`яснити учасникам судового провадження, що вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення і набирає законної сили після закінчення вказаного строку, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Роз`яснити учасникам судового провадження право подати клопотання про помилування, право ознайомитися з журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, надіслати обвинуваченому, захиснику, вручити перекладачу для здійснення перекладу.

Суддя ОСОБА_1