Постанова від 23 червня 2026 р. у справі №179/1099/23 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткова)

24 червня 2026 року

м. Київ

справа № 179/1099/23

провадження № 61-6607св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Воробйової І. А., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

Коротуна В. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - керівник Самарівської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Чернеччинської сільської ради Самарівського району Дніпропетровської області,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Стрєльнікова Євгена Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом керівника Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Чернеччинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області до ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації речового права власності та зобов`язання повернути земельні ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог

У червні 2023 року керівник Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Чернеччинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації речового права власності та зобов`язання повернути земельні ділянки.

Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 06 листопада 2024 рокув позові відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 квітня 2025 року рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 06 листопада 2024 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову.

Скасовано проведену 29 квітня 2021 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Іщенко Є. О. державну реєстрацію права власності житлових будинків АДРЕСА_1 площею 52,3 кв. м, № 2 площею 16,2 кв. м, № 3 площею 42 кв. м, № 4 площею

23,3 кв. м, № 5 площею 16,2 кв. м та АДРЕСА_2 .

Скасовано проведену 11 травня 2021 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Іщенко Є. О. державну реєстрацію права власності житлових будинків АДРЕСА_3 площею 18,7 кв. м, № 19 площею 18,7 кв. м, № 21 площею 18,7 кв. м, № 23 площею 18,7 кв. м та

АДРЕСА_4 .

Зобов`язано ОСОБА_1 повернути Чернеччинській об`єднаній територіальній громаді в особі Чернеччинської сільської ради земельні ділянки, розташовані в селі Гупалівка з кадастровими номерами1222381500:02:006:0025 площею 0,0716 га; 1222381500:02:006:0029 площею 0,0716 га;1222381500:02:006:0023 площею 0,12 га; 1222381500:02:006:0040 площею 0,087 га; 1222381500:02:006:0038 площею 0,1942 га;1222381500:02:006:0042 площею 0,0849 га; 1222381500:02:006:0032 площею 0,1154 га;1222381500:02:006:0044 площею 0,1153 га; 1222381500:02:006:0034 площею 0,1153 га;1222381500:02:006:0035 площею 0,092 га; 1222381500:02:006:0039 площею 0,092 га.

У травні 2025 року ОСОБА_1 через представника Стрєльнікова Є. А. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 квітня 2025 року і залишити в силі рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 06 листопада 2024 року та здійснити перерозподіл судових витрат.

Постановою Верховного Суду від 16 квітня 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 квітня 2025 року скасовано, рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 06 листопада 2024 року залишено в силі.

Згідно з повідомленням про доставлення електронного листа документ

в електронному вигляді - постанову про скасування судового рішення апеляційного суду із залишенням в силі рішення суду першої інстанції від 16 квітня 2026 року у справі № 179/1099/23 - було надіслано одержувачу Стрєльнікову Є. А. та доставлено до його електронного кабінету 23 квітня 2026 року о 15:58:29 год.

Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення

24 квітня 2026 року представник ОСОБА_1 - Стрєльніков Є. А. подав до Верховного Суду заяву, у якій просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 судові витрати: судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 73 151,20 грн та 33 000,00 грн витрат, пов`язаних із залученням експерта для проведення оцінки майна, а всього 106 151,20 грн.

Заява мотивована тим, що за подання касаційної скарги ОСОБА_1 сплатив судовий збір у загальному розмірі 73 151,20 грн, а також на виконання ухвали Верховного Суду від 20 червня 2025 року суб`єкт оціночної діяльності провів оцінку спірних земельних ділянок, і за його послуги ОСОБА_1 сплатив 33 000,00 грн. Вказує, що під час ухвалення постанови від 16 квітня 2026 року Верховний Суд не вирішив питання що розподілу вказаних судових витрат.

До заяви про ухвалення додаткового рішення представник

ОСОБА_1 - Стрєльніков Є. А. долучив квитанції від

24 квітня 2026 року № 6830239 та № 6830240 про направлення Дніпропетровській обласні прокуратурі і Чернеччинській сільській раді Самарівського району Дніпропетровської області до «Електронного кабінету» користувача ЄСІТС копій заяви про ухвалення додаткового рішення разом

з доданим до неї матеріалами.

Згідно з повідомленнями про доставлення електронного листа документ

в електронному вигляді - заява про ухвалення додаткового рішення

№ 12898/0/220-26 у справі № 179/1099/23 - було надіслано одержувачам керівнику Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області та Чернеччинській сільській раді Новомосковського району Дніпропетровської області та доставлено до їх електронних кабінетів 27 квітня 2026 року

о 01:31:18 год.

Щодо заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення

Заперечення щодо ухвалення додаткового рішення не надходили.

Мотиви, якими керується Верховний Суд

У частині першій статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази

і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що

й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані

з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Зі змісту заяви про ухвалення додаткового рішення відомо, що заявник просить стягнути витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги та витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Перевіривши доводи заяви представника ОСОБА_1 - Стрєльнікова Є. А. про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів дійшла висновку про те, що заяву слід задовольнити частково з огляду на таке.

Щодо витрат, пов`язаних зі сплати судового збору

За правилами частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У частині першій статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи відомо, що за подання касаційної скарги ОСОБА_1 сплатив 73 151,20 грн судового збору, а саме: 51 532,80 грн згідно з платіжною інструкцією від 12 травня 2025 року № 10233338, 15 507,05 грн згідно

з платіжною інструкцією від 03 червня 2025 року № 10421212, 6 111,35 грн згідно з платіжною інструкцією від 22 липня 2025 року № 10835410.

Установлено, що під час винесення постанови від 16 квітня 2026 року Верховний Суд питання щодо розподілу судових витрат відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України не вирішив.

У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що заяву представника

ОСОБА_1 - Стрєльнікова Є. А. в частині стягнення судових витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги в розмірі 73 151,20 грн слід задовольнити та стягнути вказану суму з Дніпропетровської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 .

Щодо витрат, пов`язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства

є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

У частині восьмій статті 141 ЦПК України зазначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже, для відшкодування витрат пов`язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизисторона у справі зобов`язана надати суду докази понесення таких витрат до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву та подала попередній розрахунок таких витрат.

Водночас суд, вирішуючи питання про стягнення витрат пов`язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи, зобов`язаний врахувати подані стороною у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України, докази, надати їм належну оцінку

і лише після цього прийняти відповідне судове рішення з цього питання.

Вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати не проводяться.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої, восьмої статті 83 ЦПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано

у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з частинами першою, третьою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).

Як випливає зі статті 126, частини восьмої статті 141 ЦПК України, у разі неподання доказів понесення судових витрат протягом визначеного частиною восьмою статті 141 ЦПК України п`ятиденного строку заява про розподіл судових витрат підлягає залишенню судом без розгляду, якщо причини пропуску цього строку не є поважними.

Постанова Верховного Суду ухвалена 16 квітня 2026 року. Ураховуючи норми частини восьмої статті 141 та частини третьої статті 124 ЦПК України, останнім днем подання заяви про ухвалення додаткового рішення з відповідними доказами є 21 квітня 2026 року. Заява про ухвалення додаткового рішення подана до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» 24 квітня

2026 року, тобто з пропуском установленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України строку, і питання про поновлення цього строку заявник не порушує.

Попри те, що заява про ухвалення додаткового судового рішення щодо вирішення питання про стягнення судових витрат, пов`язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи, подана з порушенням п`ятиденного строку на подання такої заяви, заявник не порушує питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Факт отримання представником ОСОБА_1 - Стрєльніковим Є. А. постанови Верховного Суду від 16 квітня 2026 року - 23 квітня 2026 року не впливає на перебіг процесуального строку, встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України.

Виходячи з наведеного, єпідстави для застосування частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо заяви представника ОСОБА_1 - Стрєльнікова Є. А. про ухвалення додаткового рішення в частині витрат, пов`язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи,

в розмірі 33 000,00 грн, відповідно до якої у разі неподання доказів на підтвердження витрат, які понесла сторона у зв`язку з розглядом справи, протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення така заява залишається без розгляду, якщо відсутнє клопотання заявника про поновлення цього строку або суд визнає причини пропуску процесуального строку неповажними.

Керуючись статтями 133, 141, 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Стрєльнікова Євгена Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з Дніпропетровської обласною прокуратури на користь ОСОБА_1 73 151,20 грн судових витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

В іншій частині заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Стрєльнікова Євгена Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення залишити без розгляду.

Додаткова постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили

з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська

Судді: І. А. Воробйова

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун