Постанова від 21 червня 2026 р. у справі №902/774/25 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року

м. Київ

cправа № 902/774/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Рогач Л. І. - головуючої, Краснова Є. В., Мачульського Г. М.,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу керівника Черкаської обласної прокуратури

на додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.03.2026

(судді Філіпова Т. Л., Маціщук А. В., Василишин А. Р.)

у справі за позовом заступника керівника Уманської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти Жашківської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глорія-В"

про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення неустойки у розмірі 726 023,86 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Історія справи

1.1. Заступник керівника Уманської окружної прокуратури (далі - Прокурор, скаржник) звернувся до Господарського суду Вінницької області в інтересах держави в особі Відділу освіти Жашківської міської ради (далі - Відділ освіти, позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глорія-В" (далі - ТОВ "Глорія-В", відповідач) з вимогами:

- визнати недійсними додаткові угоди від 29.08.2024 № 1 та від 31.10.2024 № 2 до договору від 19.07.2024 № 310, укладеного між Відділом освіти та ТОВ "Глорія-В";

- стягнути з ТОВ "Глорія-В" на користь Відділу освіти 248 954,86 грн пені та 477 069,00 грн штрафу.

1.2. Господарський суд Вінницької області рішенням від 25.11.2025 позов задовольнив частково. Визнав недійсними додаткові угоди від 29.08.2024 № 1, від 31.10.2024 № 2 до договору від 19.07.2024 № 310; стягнув з відповідача на користь позивача 73 669,76 грн пені та 143 120,70 грн штрафу; у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 175 285,10 грн пені та 333 948,30 грн штрафу відмовив.

1.3. Прокурор та відповідач звернулися до суду апеляційної інстанції з апеляційними скаргами на рішення Господарського суду Вінницької області рішенням від 25.11.2025.

1.4. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.03.2026 апеляційні скарги Прокурора та відповідача залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області рішенням від 25.11.2025 залишено без змін.

1.5. 05.03.2026 до суду апеляційної інстанції надійшла заява відповідача, в якій просив ухвалити додаткове рішення, стягнувши з позивача на користь відповідача 5000,00 грн витрат на правничу допомогу.

2. Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

2.1. Північно-західний апеляційний господарський суд додатковою постановою від 24.03.2026 задовольнив заяву ТОВ "Глорія-В" та стягнув з Черкаської обласної прокуратури на користь відповідача 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

2.2. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що розмір заявлених ТОВ "Глорія-В" витрат на професійну правову допомогу у сумі 5000,00 грн відповідає критерію реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, такі витрати мають характер необхідних і є співрозмірними із обсягом виконаної роботи адвокатом у суді апеляційної інстанції, а тому апеляційний суд вважає заявлену до стягнення суму витрат на правову допомогу у такому розмірі обґрунтованою.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування

3.1. До Верховного Суду від Прокурора надійшла касаційна скарга, в якій скаржник просить скасувати додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.03.2026.

3.2. Прокурор, посилаючись на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) вказав, що суд апеляційної інстанції, ухвалюючи додаткову постанову застосував статті 126, 129 ГПК України без урахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19, постановах Верховного Суду від 25.05.2023 у справі № 906/959/21, від 17.05.2023 у справі № 903/127/22, від 20.07.2021 у справі № 922/2604/20, від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19.

3.3. Прокурор зазначає, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу є суттєво завищеним і не відповідає критеріям "реальності" та "розумності". Виходячи з опису робіт відповідача, ним враховано підготовку апеляційної скарги відповідача, підготовку відзиву на апеляційну скаргу Прокурора, підготовку заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та участь у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції. Проте, у задоволенні апеляційної скарги відповідача було відмовлено, а тому покладення на Прокурора всіх витрат відповідача, є необґрунтованим.

4. Позиції інших учасників справи

4.1. Позивач та відповідач правом на надання відзиву не скористалися.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідачку, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарським судом апеляційної інстанції норм права, колегія суддів зазначає таке.

5.2. Як встановлено судом апеляційної інстанції, позивач звернувся із заявою про стягнення 5000,00 грн витрат на правничу допомогу.

5.3. Апеляційний суд дослідив, що на доведення понесення витрат на професійну правничу допомогу відповідачем надано такі докази:

- договір №88 про надання правничої допомоги від 06.05.2020;

- детальний опис робіт від 05.03.2026 № ПЄ-00001 здачі-прийняття робіт (надання послуг);

- квитанцію до прибуткового касового ордера від 05.03.2026 № 050313 на суму 5000,00 грн.

5.4. Суд апеляційної інстанцій установив, що зазначені докази подано відповідачем у строк, встановлений частиною восьмою статті 129 ГПК України, оскільки у відзиві на апеляційну скаргу Прокурора відповідач повідомив суд про намір відшкодування понесених витрат у сумі 5000,00 грн.

5.5. Відповідно до умов договору від 08.05.2020 № 88 про надання правничої допомоги (між адвокатом Путіліним Євгенієм Вікторовичем (виконавець) та ТОВ "Глорія-В":

- (замовник)) виконавець приймає на себе зобов`язання щодо надання наступної правової допомоги замовнику - захисту прав і охоронюваних законом інтересів замовника в органах державної виконавчої влади, місцевого самоврядування на підприємствах, установах організаціях, незалежно від форм власності та в судах усіх рівнів стороною в яких являються "замовник", по справі що включає в себе: складання та подання процесуальних документів; надання запитів для одержання інформації; представництво і захист інтересів Замовника з правами сторони та повноваженнями передбаченими ГПК України, без обмежень (пункт 1);

- розмір гонорару визначається за угодою сторін у розмірі співмірному складності справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часу, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи шляхом підписання акту виконаних робіт з розрахунку 40 % прожиткового мінімуму для працездатних осіб за одну годину роботи адвоката на час складання акту (пункт 3).

5.6. Суд апеляційної інстанції також встановив, що з детального опису робіт від 05.03.2026 вбачається, що адвокатом було надано правничу допомогу у цій справі згідно договору № 88, що включає в себе: підготовка апеляційної скарги, направлення сторонам та подання до суду (1 година 30 хвилин); підготовка відзиву на апеляційну скаргу направлення учасникам та в суд (1 година 30 хвилин); підготовка заяви про проведення засідання в режимі відеоконференції, направлення учасникам і в суд (30 хвилин); участь в судовому засіданні апеляційної інстанції (30 хвилин). Загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ складає 5000,00 грн - за 4 години.

5.7. При цьому, як встановив апеляційний господарський суд, ні Прокурор, ні позивач не скористалися правом надати заперечення на заяву відповідача щодо стягнення заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

5.8. У статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

5.9. За змістом наведеної норми адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин, помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката залежно від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

5.10. Відповідно до частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

5.11. За частиною п`ятою статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

5.12. У разі ж недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України щодо дотримання принципу співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката, суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята цієї статті).

5.13. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, додаткова постанова Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).

5.14. Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України» від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

5.15. Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

5.16. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шість, сім та дев`ять статті 129 цього Кодексу.

5.17. Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ять - сім та дев`ять статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Такі висновки щодо застосування статей 126, 129 ГПК України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

5.18. Присуджуючи відповідачу відшкодування всіх заявлених ним витрат на професійну правову допомогу (5000,00 грн), апеляційний господарський суд виходив з того, що розмір заявлених відповідачем витрат на професійну правову допомогу у сумі 5000,00 грн відповідає критерію реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, такі витрати мають характер необхідних і є співрозмірними із обсягом виконаної роботи адвокатом у суді апеляційної інстанції, а тому апеляційний суд вважає заявлену до стягнення суму витрат на правову допомогу у такому розмірі обґрунтованою.

5.19. Колегія суддів вважає частково необґрунтованим такий висновок апеляційного суду з огляду на таке.

5.20. Прокурор та відповідач звернулися до суду апеляційної інстанції з апеляційними скаргами на рішення Господарського суду Вінницької області рішенням від 25.11.2025 і постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.03.2026 апеляційні скарги Прокурора та відповідача залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області рішенням від 25.11.2025 залишено без змін.

5.21. Тобто, відповідач має право на відшкодування витрат на професійну правову допомогу лише в частині результатів розгляду апеляційної скарги Прокурора.

5.22. З детального опису робіт від 05.03.2026 вбачається, що адвокатом було надано правничу допомогу у цій справі згідно договору № 88, що включає в себе: підготовка апеляційної скарги, направлення сторонам та подання до суду (1 година 30 хвилин); підготовка відзиву на апеляційну скаргу направлення учасникам та в суд (1 година 30 хвилин); підготовка заяви про проведення засідання в режимі відеоконференції, направлення учасникам і в суд (30 хвилин); участь в судовому засіданні апеляційної інстанції (30 хвилин). Загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ складає 5000,00 грн - за 4 години.

5.23. Разом з тим, до такого опису безпідставно включено підготовку апеляційної скарги, направлення сторонам та подання до суду (1 година 30 хвилин), оскільки, з огляду на результати перегляду судом апеляційної інстанції рішення місцевого господарського суду у цій справі, апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення.

5.24. Щодо послуги з підготовки заяви про проведення засідання в режимі відеоконференції, направлення учасникам і в суд (30 хвилин), то Суд виходить з того, що підготовка та подання заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (що є заявою з процесуальних питань) залежить виключно від волевиявлення учасника справи і є його правом, а також, не вимагає значного часу та є радше технічною дією.

5.25. Таким чином, зважаючи на критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи заяву відповідача та документи щодо витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів, з огляду на наведене, дійшла висновку про не покладення на Прокурора всієї заявленої суми витрат на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн, та покладення витрат у розмірі 2500,00 грн (підготовка відзиву на апеляційну скаргу направлення учасникам та в суд (1 година 30 хвилин), участь в судовому засіданні апеляційної інстанції (30 хвилин) - загалом 2 години, виходячи із визначеної в описі від 05.03.2026 загальної вартості робіт).

5.26. З огляду на наведене, додаткова постанова апеляційного суду підлягає скасуванню, а заява відповідача про відшкодування судових витрат на надання професійної правничої допомоги у суді апеляційної інстанції, підлягає задоволенню частково на суму 2500,00 грн. Касаційна скарга Прокурора підлягає задоволенню частково.

5.27. При цьому Суд зазначає, що часткове задоволення заявлених відповідачем витрат на правничу допомогу не може свідчити про втручання суду в договірні відносини між адвокатом та його клієнтом, так як таке рішення (про часткове задоволення заявлених витрат на правничу допомогу) обумовлене здійсненою судом оцінкою заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу через призму критеріїв реальності адвокатських витрат та розумності їх розміру, що узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду, а також не змінює та не припиняє зобов`язання сторін за договором про надання правничої допомоги.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішенні у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

6.2. Згідно із частиною першою статті 311 ГПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

6.3. З огляду на те, що додаткова постанова апеляційного суду ухвалена з порушенням норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення про повне задоволення заяви відповідача про відшкодування судових витрат на надання професійної правничої допомоги у суді апеляційної інстанції, Суд дійшов висновку про її скасування та ухвалення нового рішення про часткове задоволення такої заяви та, відповідно, про часткове задоволення касаційної скарги Прокурора.

7. Судові витрати

7.1. Оскільки судовий збір за подання касаційної скарги на додаткову постанову апеляційного суду не сплачується, відповідно, розподілу не підлягає.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу керівника Черкаської обласної прокуратури задовольнити частково.

2. Додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.03.2026 у справі № 902/774/25 скасувати.

3. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Глорія-В" про відшкодування судових витрат на надання професійної правничої допомоги у суді апеляційної інстанції задовольнити частково.

4. Стягнути з Черкаської обласної прокуратури (18015, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 286, код ЄДРПОУ 02911119) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Глорія-В" (21036, м. Вінниця, вул. Бурбело Олександри, 3/83, код ЄДРПОУ 41716575) 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

5. У задоволенні іншої частини заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Глорія-В" про відшкодування судових витрат на надання професійної правничої допомоги у суді апеляційної інстанції відмовити.

6. Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Вінницької області.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча Л. Рогач

Судді Є. Краснов

Г. Мачульський