Постанова від 25 червня 2026 р. у справі №918/224/26 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 року Справа № 918/224/26

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Тимошенко О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Комунального підприємства Сарненської міської ради "Екосервіс" на рішення Господарського суду Рівненської області від 01.04.26 у справі № 918/224/26 (суддя Марач В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенерго-Трейд" (79026, Львівська обл., м. Львів, вул. Стрийська, буд. 86В, офіс,1, код ЄДРПОУ 42827548)

до Комунального підприємства Сарненської міської ради "Екосервіс" (34503, Рівненська обл., м. Сарни, вул. Комунальна, 2, код ЄДРПОУ 32404202)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Приватне акціонерне товариство "Рівнеобленерго"

про стягнення 283 460 грн. 10 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 01.04.2026 у справі №918/224/26 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенерго-Трейд" задоволено. Стягнуто з Комунального підприємства Сарненської міської ради "Екосервіс" (34503 Рівненська обл., м. Сарни, вул. Комунальна, 2, код ЄДРПОУ 32404202) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенерго-Трейд" (79026, Львівська обл., м. Львів, вул. Стрийська, буд. 86 В, офіс,1, код ЄДРПОУ 42827548) заборгованість у розмірі 283 460 грн. 10 коп. та 4 251 грн. 90 коп. судового збору.

Не погоджуючись з ухваленим судом першої інстанції рішенням від 01.04.2026 у справі № 918/224/26 Комунальне підприємство Сарненської міської ради "Екосервіс" звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 01 квітня 2026 року у справі № 918/224/26. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Судові витрати покласти на позивача.

Листом Північно-західного апеляційного господарського суду вих. №918/224/26/1992/26 від 23.04.2026 витребувано матеріали справи із Господарського суду Рівненської області. 30.04.2026 на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду із Господарського суду Рівненської області надійшли матеріали справи.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.05.26 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства Сарненської міської ради "Екосервіс" на рішення Господарського суду Рівненської області від 01.04.2026 у справі № 918/224/26. Роз`яснено учасникам справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження. Запропоновано учасникам справи №918/224/26 у строк до 15.05.2026 надати суду обґрунтований відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому статтею 263 ГПК України та докази надсилання копії відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

06.05.26 через підсистему "Електронний суд" від ТОВ "Газенерго-Трейд" до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу. Позивач просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

14.05.26 через підсистему "Електронний суд" від ПАТ "Рівнеобленерго" до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення по справі.

Згідно з ст.ст. 269, 270 ГПК України апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Під час дослідження матеріалів справи колегією суддів апеляційної інстанції встановлено наступне.

Між ТОВ "Газенерго-Трейд", як постачальником та КП Сарненської міської ради "Екосервіс", як споживачем, 24.04.2025 року укладено договір №54/25 про постачання електричної енергії споживачу (далі по тексту - договір).

За цим договором постачальник зобов`язується поставити споживачу електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплатити постачальнику вартість товару у строки та на умовах, встановлених цим договором. Найменування товару: Електрична енергія, код за ДК 021:2015 09310000-5 - Електрична енергія (далі - товар або електрична енергія). Обсяг постачання електричної енергії становить 530000 кВт/год. Початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві- приєднанні, яка є додатком 3 до цього договору. Строк постачання товару за договором по 31.12.2025 року включно. Загальна вартість товару (вартість договору) визначена у додатку 1 до цього договору та становить 3 498 000 (три мільйони чотириста дев`яносто вісім тисяч) гривень 00 копійок, у тому числі ПДВ 583 000 (п`ятсот вісімдесят три тисячі) гривень 00 копійок. Ціна договору може бути зменшена залежно від зміни обсягів фактичного бюджетного фінансування споживача та в інших випадках, передбачених законодавством у сфері здійснення публічних закупівель. Обсяги спожитого товару визначаються за розрахунковий період, який становить 1 (один) календарний місяць. Обсяг спожитого протягом розрахункового періоду товару визначається в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. Розрахунковою датою (кінцем попереднього та початком наступного розрахункового періоду) є 1 число кожного календарного місяця. Вартість товару за розрахунковий період визначається, як добуток ціни за одиницю товару, визначену у додатку 1 до цього договору, та обсягу спожитого протягом розрахункового періоду товару. Оплата товару здійснюється споживачем протягом 20 (двадцяти) робочих днів від дати підписання акта приймання-передачі електричної енергії (далі - акт) у формі оплати за фактично спожитий товар відповідно до даних комерційного обліку, на підставі акта, який самостійно формується споживачем та надається постачальнику для погодження до 12-го числа місяця, наступного за розрахунковим, після надання постачальником акту приймання-передачі та рахунку, у тому числі через особистий кабінет споживача, розміщеному на офіційному веб-сайті постачальника. Постачальник погоджує акт протягом 2 (двох) робочих днів після надання акта споживачем. У випадку відсутності на розрахунковому рахунку споживача бюджетного фінансування видатків призначених на оплату товару, споживач проводить оплату товару протягом 10 (десяти) робочих днів з дня надходження відповідного бюджетного фінансування на рахунок споживача. Сторони узгодили, що погоджений у постачальника акт із зазначенням обсягу спожитого товару, ціни за одиницю товару, розподілу оплати за послуги оператора системи передачі та загальної суми до сплати є належним доказом для підтвердження обсягу фактичного споживання товару у відповідному розрахунковому періоді. Договір набирає чинності і вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та діє з 01 травня 2025 року по 31 грудня 2025 року включно, а в частині виконання зобов`язань Сторонами - до повного їх виконання (т. 1, а.с. 12-18).

Додатковою угодою №1 від 21.07.2025 року до договору №64/25 від 24.04.2025 року Сторони договору встановили ціну за 1 кВт/год (без ПДВ) електричної енергії в розмірі 6,05358 грн (т 1, а.с. 19).

Як убачається з матеріалів справи позивач здійснив постачання електричної енергії відповідачу у травні- вересні 2025р. на загальну суму 1 413 159,61 грн., що підтверджується:

- актом приймання-передачі електричної енергії №РН-0002156 за травень 2025р. на загальну суму 233 138,40 грн.;

- актом приймання-передачі електричної енергії №РН-0002258 за травень 2025р. на загальну суму 185585,40 грн.;

- актом приймання-передачі електричної енергії №РН-0002643 за червень 2025р. на загальну суму 166 122,00 грн.;

- актом приймання-передачі електричної енергії №РН-0002644 за червень 2025р. на загальну суму 101039,40грн.;

- актом приймання-передачі електричної енергії №РН-0003216 за липень 2025р. на загальну суму 94045,90грн.;

- актом приймання-передачі електричної енергії №РН-0003222 за липень 2025р. на загальну суму 211913,86 грн.;

- актом приймання-передачі електричної енергії №РН-0003801 за серпень 2025р. на загальну суму 137854,55 грн.;

- актом приймання-передачі електричної енергії №РН-0004333 за вересень 2025р. на загальну суму 283 460,10 грн..

Місцевий господарський суд зазначив, що поставка електричної енергії позивачем для відповідача у вересні 2025 підтверджується поясненням ПАТ "Рівнеобленерго", яке на ринку електричної енергії виступає оператором системи розподілу та здійснює діяльність на підставі постанови НКРЕКП № 1418 від 13.11.2018 про видачу ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу (передачі) електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності та з яким позивач та відповідач уклали договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, в яких останнє зазначає, що обсяги електроенергії заявлені позивачем в позовній заяві за спірний період підтверджуються долученими до матеріалів справи доказами. Зокрема у вказаних поясненнях ПрАТ "Рівнеобленерго" зазначило, що товариство забезпечує надання послуг з розподілу електричної енергії позивачу щодо сукупності його споживачів та Відповідачу, який входить до групи постачальника. При цьому товариство здійснює збір даних із встановлених на об`єктах Відповідача засобів комерційного обліку електричної енергії та надає дані для взаєморозрахунків між Позивачем та Відповідачем.

Щодо обсягів розподілу/передачі електричної енергії по споживачу КП "Екосервіc", які надавались для проведення розрахунків ТОВ "Газенерго-Трейд", ПрАТ "Рівнеобленерго" повідомило, що фактичний корисний відпуск електричної енергії становив: 1. за період з 01.05.2025 по 31.05.2025 року - 63443 кВт*год; 2. за період з 01.06.2025 по 30.06.2025 року - 40479 кВт*год; 3. за період з 01.07.2025 по 31.07.2025 року - 44759 кВт*год; 4. за період з 01.08.2025 по 25.08.2025 року - 18977 кВт*год, (з 26.08.2025 по 31.08.2025 послуги з постачання електричної енергії споживачу надавав постачальник останньої надії, обсяг електричної енергії становив 10287 кВт*Г0Д); 5. за період з 01.09.2025 по 30.09.2025 року - 39021 кВт*год..

При цьому вартість кВт/год електроенергії, поставленої позивачем у вересні 2025 року становить 6,05358 грн., а саме суму яка погоджена сторонами додатковою угодою №1 від 21.07.2025 року.

За поставлену електричну енергію відповідач розрахувався частково в розмірі 1 129 699 грн. 51 коп..

Таким чином заборгованість відповідача по договору № 64/25 від 24.04.2025 за поставлену у вересні 2025 року електричну енергію становить 283 460 грн. 10 коп..

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 01.04.2026 у справі №918/224/26 позов задоволено. Cуд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів належними та допустимими доказами факту зміни постачальника електричної енергії та розірвання договору №64/25 від 24.04.2025 у порядку, передбаченому договором і законодавством. Повідомлення про розірвання договору не підтверджене належними доказами його направлення позивачу та, крім того, було здійснене менш ніж за 21 день до закінчення розрахункового періоду. Оскільки договір залишався чинним, позивач був зобов`язаний здійснювати постачання електроенергії у вересні 2025 року, а відповідач не довів передачу позивачем недостовірних даних до платформи DataHub. Встановивши факт поставки електричної енергії та наявність заборгованості у сумі 283 460,10 грн, суд дійшов висновку про порушення відповідачем договірного обов`язку з оплати спожитої електроенергії, що є підставою для стягнення суми основного боргу.

Не погоджуючись із оскаржуваним судовим рішенням від КП Сарненської міської ради "Екосервіс" до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга. Апелянт вважає, що позивач проігнорував звернення відповідача про припинення договірних відносин, що свідчить про недотримання принципів добросовісності, розумності та справедливості. Дії позивача, які полягають у самовільному відновленні постачання електричної енергії після переведення споживача на постачальника останньої надії, за відсутності укладеного договору та всупереч волевиявленню споживача, є таким, що порушує вимоги Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії, а також основоположних норм та принципів цивільного законодавства України. Суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи в частині зміни постачальника останньої надії, при цьому зазначені обставини підтверджуються листом АТ "Рівнеобленерго" вих. № 28 від 03.04.26, який не був отриманий відповідачем на момент подання відзиву та, відповідно, об`єктивно не міг бути поданий суду раніше та має істотне значення для правильного вирішення спору.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Газенерго-Трейд" просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване судове рішення залишити без змін. Позивач зазначає, що відомості щодо спожитої відповідачем електричної енергії у вересні 2025 в обсязі 39021 кВт/год отримані позивачем саме від ПАТ "Рівнеобленерго" як оператора системи розподілу, що виконує повноваження адміністратора комерційного обліку. Позивач здійснив постачання електричної енергії відповідачу у вересні 2025 в обсязі 39021 кВт/год по ціні 6,05358 грн з ПДВ згідно погодженої сторонами додаткової угоди № 1 від 21.07.2025 на загальну суму 283 460, 10 грн. Дану електричну енергію відповідач спожив в межах дії договору.

У додаткових поясненнях у справі ПАТ "Рівнеобленерго" акцентує увагу на положеннях п.п. 68 п. 1.2.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, а також на тому, що згідно даних, які містилися на платформі Датахаб енергопостачальником відповідача у період з 01.05.25 по 25.08.25 та у період з 01.09.25 по 30.09.25 виступав позивач. Крім того станом на 12.05.2026 вказана інформація підтверджується даними з платформи Датахаб.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 2 статті 4 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Положеннями частини першої статті 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно з ст.526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином та у встановлений у цьому зобов`язанні строк, а згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Щодо надання оцінки новому доказу, на якому наголошує апелянт в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Статтею 80 ГПК України унормовано, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк, суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Отже, докази, що підтверджують заявлені вимоги, мають бути подані учасниками справи одночасно з заявами по суті справи у суді першої інстанції, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена учасником справи та належним чином обґрунтована. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого строку, - наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи.

Відповідні висновки щодо розподілу тягаря доказування та добросовісності поведінки сторони/учасника при вчиненні процесуальної дії з надання доказів у господарському процесі, викладені, зокрема в постановах Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 913/317/18, від 22.05.2019 у справі № 5011-15/10488-2012 та від 16.07.2020 у справі № 908/2828/19, від 28.07.2020 у справі № 904/2104/19 та від 12.01.2021 у справі № 924/1103/19.

Відповідно до частини третьої статті 269 ГПК України, якою встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

При поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен письмово обґрунтувати в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає (постанова Верховного Суду від 06.10.2021 у справі № 918/237/20).

Разом із тим надання судом апеляційної інстанції оцінки доказам, які були подані стороною у справі лише до суду апеляційної інстанції (додані до апеляційної скарги) без дослідження причин неподання цих доказів до суду першої інстанції є порушенням вимог статей 80 та 269 ГПК України, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність (постанова Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 910/18264/20).

Колегія суддів апеляційної інстанції враховує, що апелянт просить надати оцінку новому доказу, а саме листу-відповіді вих. №28/3465 від 03.04.26. Водночас, даний доказ почав існувати після ухвалення оскаржуваного судового рішення (01.04.26). Таким чином суд апеляційної інстанції не надає оцінку доказу, якого не існувало на час ухвалення оскаржуваного судового рішення.

Щодо незгоди КП Сарненської міської ради "Екосервіс" із ухваленим судовим рішенням, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Як убачається з матеріалів справи відповідачем не надано суду доказів того, що договір №64/25 від 24.04.2025 року станом на вересень місяць 2025 року було розірвано, про що слушно наголошено місцевим господарським судом, адже порядок зміни постачальника передбачено розділом 8 договору №64/25 від 24.04.2025, у якому вказано, що споживач має право в будь-який момент часу змінити постачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником та повідомити постачальника про свій намір не менше ніж як за 21 день до закінчення розрахункового періоду, вказавши дату або строки, в які буде відбуватись така зміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії). Розірвання Договору може бути здійснено шляхом укладення Сторонами додаткової угоди про розірвання Договору або шляхом дострокового розірвання Договору у порядку та строки, передбачені Договором.

Як зазначає відповідач у відзиві на позовну заяву повідомлення про розірвання договору №64/25 від 24.04.2025 року та проєкт додаткової угоди про розірвання договору (вих. №255-01/25 від 09.09.2025р.) ним направлено для позивача поштовим відправленням 11.09.2025 року.

Водночас, місцевий господарський суд правомірно зазначив, що відповідач не надав суду належних доказів направлення позивачу вказаного повідомлення. З доданої відповідачем роздруківки трекінгу Укрпошти (а.с. 108, том 2) не вбачається, що відправлення за №3450300159431 здійснено саме позивачу.

Додатково суд апеляційної інстанції під час вирішення даного спору враховує, що відповідач зініціював розірвання договору (зміну постачальника), про яке зазначає відповідач, менше ніж як за 21 день до закінчення розрахункового періоду (30.09.2025).

Отже, із огляду на наявні докази в матеріалах справи, а також умови договору, на переконання колегії суддів апеляційної інстанції відповідач не довів належними та допустимими доказами як обставини зміни ним постачальника електроенергії у вересні 2025 року у порядку передбаченому законом та договором, так і обставини розірвання договору №64/25 від 24.04.2025 року на цей період.

Колегія суддів апеляційної інстанції враховує, що як Законом України "Про ринок електричної енергії", так і договором №64/25 від 24.04.2025 визначено, що у випадку зміни споживачем постачальника, постачальник зобов`язаний забезпечувати постачання товару споживачу на умовах договору до припинення дії договору. Отже, до припинення договору №64/25 від 24.04.2025 позивач, як постачальник за договором, був зобов`язаний забезпечувати постачання товару споживачу на умовах договору, зокрема у вересні 2025 року.

Також суд апеляційної інстанції звертає увагу, що згідно п.п. 85 п. 1.1.1 глави I Кодексу комерційного обліку електричної енергії центральна інформаційно-комунікаційна платформа Датахаб (Датахаб) - інформаційна система з базою даних, яка створена, належить та управляється АКО, за допомогою якої АКО керує даними комерційного обліку, основними даними, а також інформаційним обміном цими даними на ринку електричної енергії. Датахаб містить, зокрема, дані комерційного обліку електричної енергії, а також централізовані реєстри ППКО, точок комерційного обліку та автоматизованих систем.

Суд апеляційної інстанції враховує, що ПрАТ "Рівнеобленерго" на ринку електричної енергії виступає оператором системи розподілу та здійснює діяльність на підставі постанови НКРЕКП № 1413 від 13.11.2018. Також ПрАТ "Рівнеобленерго" у своїх поясненнях зазначило, що є оператором системи розподілу для КП Сарненської міської ради "Екосервіс" та відповідно до укладеного договору здійснює комерційний облік спожитої електричної енергії і передає дані, необхідні для проведення розрахунків між споживачем та електропостачальником. Також між ПрАТ "Рівнеобленерго" та ТОВ "Газенерго-Трейд" укладено договір про надання послуг з розподілу електричної енергії, у зв`язку з чим товариство забезпечує передачу даних комерційного обліку для взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем. При цьому оператор системи розподілу здійснює обмін інформацією через платформу Датахаб, адміністратором якої є НЕК "Укренерго", та керується відомостями, що містяться в цій системі. За даними Датахаб постачальником електричної енергії КП "Екосервіс" у періоди з 01.05.2025 по 25.08.2025 та з 01.09.2025 по 30.09.2025 було ТОВ "Газенерго-Трей", що підтверджується як історичними даними платформи, так і інформацією, наявною в ній станом на 12.05.2026.

Як підтверджується матеріалами справи відповідач за отриману у вересні 2025 року електричну енергію з позивачем не розрахувався і його борг становить 283 460 грн. 10 коп..

Згідно розділу 4 додатку №5 до договору від 24.04.2025 споживач здійснює оплату вартості електричної енергії шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника в строк до 12-го числа місяця, наступного за розрахунковим, після надання постачальником акту приймання-передачі та рахунку.

Згідно з п. 4.7 ПРРЕЕ оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії і може, зокрема, бути у формі: 1) планових платежів з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 2) попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 3) оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку.

Відповідно до п. 4.8 ПРРЕЕ форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору).

Пунктом 1 ч.3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" та п/п.2 п.5.5.5 ПРРЕЕ передбачено, що споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

З огляду на викладене, обов`язок по оплаті поставленого товару виник у відповідача безпосередньо із самого факту поставки його позивачем.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду, що оскільки відповідач не довів належними та допустимими доказами обставини розірвання договору №64/25 від 24.04.2025 чи зміни постачальника електричної енергії у вересні 2025 року в порядку, передбаченому договором і законодавством, натомість матеріалами справи, зокрема даними платформи Датахаб та поясненнями ПрАТ "Рівнеобленерго" підтверджено, що у спірний період постачальником електричної енергії відповідачу залишалося ТОВ "Газенерго-Трейд", яке фактично здійснило постачання електроенергії, тому у відповідача виник обов`язок оплатити поставлену та спожиту ним електроенергію на суму 283 460,10 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом апеляційної інстанції не встановлено порушення місцевим господарським судом норм матеріального або процесуального права. Таким чином доводи, які викладені в апеляційній скарзі не можуть слугувати підставою для скасування судового рішення, яке є законним та обґрунтованим. Із огляду на зазначене суд апеляційної інстанції вважає за необхідне відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 272, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства Сарненської міської ради "Екосервіс" на рішення Господарського суду Рівненської області від 01.04.26 у справі № 918/224/26 залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків, визначених у підпунктах а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України.

3. Справу № 918/224/26 повернути до Господарського суду Рівненської області.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Тимошенко О.М.