Постанова від 24 червня 2026 р. у справі №911/470/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2026 р. Справа№ 911/470/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаратова Ю.А.

суддів: Скрипки І.М.

Бестаченко О.Л.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОЛІДЕР.ЮА”

на ухвалу Господарського суду Київської області від 12.03.2026 (повний текст складено 12.03.2026)

у справі № 911/470/26 (суддя Карпечкін Т.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОЛІДЕР.ЮА”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРО-ВІМ”

про стягнення 1 723 478,52 грн

в с т а н о в и в :

Історія справи.

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОЛІДЕР.ЮА» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ВІМ» про стягнення 1 723 478,52 грн.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.03.2026 позовну заяву у справі № 911/470/26 разом з доданими до неї матеріалами передано за підсудністю до Господарського суду Хмельницької області (3 поверх, площа Незалежності, 1, Хмельницький, Хмельницька область, 29000).

Передаючи за підсудністю позовну заяву разом із додатками, суд першої інстанції виходив з того, що:

- оскільки відповідач у даній справі знаходиться у Хмельницькій області, водночас, місце виконання спірного Договору – Хмельницька область, суд дійшов висновку про передачу матеріалів позовної заяви № б/н від 20.02.2026 у справі № 911/470/26 за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Хмельницької області.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись із вищевказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОЛІДЕР.ЮА» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. У поданій апеляційній скарзі скаржник просить:

- поновити пропущений строк на апеляційне оскарження на ухвалу суду першої інстанції;

- скасувати Ухвалу Господарського суду Київської області від 12.03.2026 про передачу позовної заяви (справа № 911/470/26) за підсудністю до Господарського суду Хмельницької області.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що:

- позивач вважає, що дана справа № 911/4701/26 відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Господарського суду Київської області, оскільки Договором контрактації сільськогосподарської продукції № 03/02-24/с2 від 02.02.2024 визначено, що виконання грошового зобов`язання Відповідача провадиться за місцезнаходженням Позивача, а у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 532 ЦК України, виконання провадиться, за грошовим зобов`язанням – за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, – за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов`язання (місцезнаходження Позивача, згідно з даними ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 08129, Київська обл., Бучанський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Черкаська, 26, оф. 1).

Рух справи, заяви, клопотання, інші процесуальні дії в суді апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОЛІДЕР.ЮА» зареєстрована судом 20.03.2026 за вх. № 09.1.04.2/1753/26.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2026 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Шаратов Ю.А., судді Бестаченко О.Л., Скрипка І.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2026 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 911/470/26.

Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОЛІДЕР.ЮА» на ухвалу Господарського суду Київської області від 12.03.2026 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 911/470/26.

22.04.2026 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 911/470/26.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОЛІДЕР.ЮА” на ухвалу Господарського суду Київської області від 12.03.2026 у справі № 911/470/26.

Постановлено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОЛІДЕР.ЮА” на ухвалу Господарського суду Київської області від 12.03.2026 у справі № 911/470/26 здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Джерела права. Позиція суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до частини першої статті 27 Господарського процесуального кодексу України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно із частиною другою статті 27 Господарського процесуального кодексу України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до частини першої статті 29 Господарського процесуального кодексу України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Згідно із частиною п`ятою статті 29 Господарського процесуального кодексу позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Колегією суддів встановлено, що предметом спору є стягнення заборгованості за Договором контрактації сільськогосподарської продукції від 02.02.2024 № 03/02-24/с2 у загальному розмірі 1 723 478,52 грн.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.3 Договору контрактації сільськогосподарської продукції від 02.02.2024 № 03/02-24/с2 замовник поставляє насіннєвий матеріал (батьківські форми посівного матеріалу), агрохімію виконавцю, а виконавець приймає, оплачує його вартість згідно умов договору. Асортимент, кількість, ціна одиниці насіннєвого матеріалу, агрохімії та загальна вартість визначається в специфікаціях (видаткових накладних), які є невід`ємною частиною цього договору. Під сільськогосподарською продукцією в цьому договорі розуміється насіння соняшнику «НС Орфей» (F1), вирощене виконавцем з батьківських ліній соняшнику (Насіннєвого матеріалу) та відповідно до переліку технологічних операцій з Додатку 1 до цього Договору (під сільськогосподарською продукцією можливе вживання терміну «Врожай). Вирощування виконавцем батьківських ліній соняшнику для отримання сільськогосподарської продукції проводиться на земельній ділянці площею 25 га, яка розташована за межами населеного пункту с. Дашківці, Віньковецької ТГ, Хмельницького р-ну, Хмельницької області.

Згідно із пунктом 3.5 Договору контрактації сільськогосподарської продукції від 02.02.2024 № 03/02-24/с2 передача якісної сільськогосподарської продукції у власність замовника здійснюється виконавцем на умовах EXW відповідно до міжнародних правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010. Місце поставки: Хмельницька обл., Хмельницький р-н, Віньковецька ТГ, смт Віньківці, вул. Лесі Українки, 41.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, що відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ВІМ» є: 32500, Хмельницька обл., Віньковецький р-н, селище міського типу Віньківці, ВУЛИЦЯ САГАЙДАЧНОГО, будинок 10, квартира 2.

Компетенцію із розгляду господарських справ однорідними судами за просторовим критерієм розмежовує територіальна юрисдикція (підсудність) господарських судів.

Вимоги щодо такого розмежування викладено у параграфі 3 глави 2 розділу І ГПК України.

За загальним правилом позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи -підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань (частини 1, 2 статті 27 ГПК України).

Разом із тим статтею 29 ГПК України визначено правила альтернативної територіальної підсудності.

Право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу (частина 1 статті 29 ГПК України).

За змістом положень частини 5 статті 29 ГПК України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Аналіз зазначеної норми процесуального закону свідчить про те, що нею встановлено дві окремі підстави для застосування правил альтернативної територіальної підсудності: 1) якщо спір виник із договору, в якому визначено місце виконання; 2) якщо спір виник із договору, в якому не визначено місце його виконання, проте з огляду на специфіку врегульованих ним правовідносин виконувати такий договір можливо лише в певному місці.

Отже, у питанні, який позов може пред`являтися за територіальною підсудністю за вибором позивача, законодавець керується тим, що це позов у спорі, що виник із договору, який відповідає певним ознакам (у ньому визначено місце виконання або його можливо виконати лише в конкретному місці).

Обмежень про те, що зазначений спір має бути виключно спором про виконання цього договору, частина 5 статті 29 ГПК України не містить.

Натомість саме місце пред`явлення позову у спорі, що виник із договору, законодавець визначає за вибором позивача за місцем виконання відповідного договору.

Судом першої інстанції встановлено, що у пункті 3.5 Договору контрактації сільськогосподарської продукції від 02.02.2024 № 03/02-24/с2 визначено місце поставки саме Хмельницька обл., Хмельницький р-н, Віньковецька ТГ, смт Віньківці, вул. Лесі Українки, 41.

З огляду на наведене між сторонами справи № 911/470/26 виник спір із договору, в якому визначено місце його виконання.

Тобто наявна перша (у договорі визначено місце його виконання) із передбачених частиною 5 статті 29 ГПК України підстава для пред`явлення позову за вибором позивача до господарського суду за місцем виконання договору.

Водночас здійснення аналізу та визначення місця виконання кожного з обов`язків сторін за договором чинним процесуальним законодавством не вимагається і у цій справі очевидно не має значення, оскільки спір між ними виник із договору, однак не стосується невиконання чи неналежного виконання якогось із договірних зобов`язань.

Отже, зважаючи на предмет та підстави заявленого у справі № 911/470/26 позову, її підсудність має визначатися з урахуванням встановленого у частині 5 статті 29 ГПК України правила, і, як наслідок, за вибором позивача ця справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) господарського суду за місцем виконання договору, тобто - до юрисдикції Господарського суду Хмельницької області.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про передачу матеріалів позовної заяви № б/н від 20.02.2026 у справі № 911/470/26 за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Хмельницької області, у відповідності до ст. 31 Господарського процесуального кодексу України.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як зазначено у пункті 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене вище, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції було повно та всебічно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку, а ухвала Господарського суду Київської області від 12.03.2026 у справі № 911/470/26 відповідає нормам процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для її скасування чи зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається. А тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Розподіл судових витрат

Оскільки суд апеляційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстнації не здійснюється (ч. 14 ст. 129 ГПК України), а понесені судові витрати підлягають розподілу за результатами розгляду спору по суті судом першої інстанції.

Керуючись статтями 74, 129, 269, 270, 276, 277, 281 - 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОЛІДЕР.ЮА” на ухвалу Господарського суду Київської області від 12.03.2026 у справі № 911/470/26 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 12.03.2026 у справі № 911/470/26 - залишити без змін.

3. Справу (матеріали оскарження) повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені статтями 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 25.06.2026.

Головуючий суддя Ю.А. Шаратов

Судді І.М. Скрипка

О.Л. Бестаченко