Постанова від 23 червня 2026 р. у справі №920/1511/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2026 р. Справа№ 920/1511/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сковородіної О.М.

суддів: Колесника Р.М.

Горбасенка П.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецлом»

на рішення Господарського суду Сумської області від 23.02.2026 у справі №920/1511/25 (суддя – Заєць С.В.)

за позовом: Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецлом»

про стягнення 143 910,00 грн

без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» звернулось до Господарського суду Сумської області з позовом, відповідно до вимог якого просило стягнути з відповідача на користь позивача штраф у розмірі 143 910 грн.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 18.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №920/1511/25 та постановлено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 23.02.2026 позовні вимоги задоволені у повному обсязі, стягнуто штраф у розмірі 143 910,00 грн.

Не погоджуючись із вказаними рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецлом» 11.03.2026 у встановлений процесуальний строк через електронний кабінет подано апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги частково у розмірі 50 000,00 грн.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при розгляді справи в суді першої інстанції

позивачем не доведено факту достовірності зазначених даних щодо ваги тари. При формуванні накладної через «е.Портал УЗ-Карго» строка «Тара вагона, кг» заповнюється системою автоматично, тобто у клієнта не має можливості її коригувати.

Cудом першої інстанції не повному обсязі розглянуто доводи відповідача щодо доцільності застосувати відносно нього частину 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, а саме зменшити розмір неустойки (штрафу).

Ухвалою апеляційного суду від 16.03.2026 було відкрито апеляційне провадження у письмовому (спрощеному) провадженні без виклику сторін, встановлено учасникам справи строки (15 днів) на подання відзиву, заперечення на відзив, заяв, клопотань.

26.03.2026 через систему «Електронний суд» позивачем був наданий відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційний суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

22.04.2026 через систему «Електронний суд» апелянтом було надано клопотання про долучення доказів на підтвердження погіршення фінансового стану: фінансову звітність за 2025 та 1 квартал 2026 років.

Відповідно до приписів ч.3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

З огляду на те, що станом на відкриття провадження у справі №920/1511/25 та строк для подачі відзиву на позовну заяву, такі документи, як фінансова звітність відповідача за 2025 та 1 квартал 2026 років не існували, апеляційний суд вважає, що клопотання про долучення доказів апелянта підлягає задоволенню, а вказані документи долученню до матеріалів справи.

Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення сторін про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження, а також закінчення встановлених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2026 строків на подання учасниками справи документів, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

Між Акціонерним товариством «Українська залізниця» (далі за текстом - АТ «Українська залізниця» або Перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецлом» (далі за текстом - ТОВ «Укрспецлом», Замовник, Вантажовідправник, Відповідач) був укладений Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, шляхом приєднання Відповідача до умов Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020 (а.с. 27-51) на підставі заяви ТОВ «Укрспецлом» про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №38397070/2024-0001 від 02.12.2024 (а.с. 19), яка відповідно до Повідомлення про укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №43-38397070/2024-0001 від 02.12.2024 (а.с. 20) прийнята АТ «Укрзалізниця» (далі за текстом - Договір).

Умови Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020 надані до матеріалів справи в редакції оприлюднені на веб-сторінці позивача: httр://uz-cargo.com/contractprojects.htm 25.06.2025 та введені в дію 01.07.2025.

Предметом вказаного Договору перевезення є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах Замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг і проведення розрахунків за ці послуги (п. 1.1 Договору).

Згідно з п. 1.5. та п. 1.6 Договору, цей Договір є публічним договором, за яким Перевізник бере на себе обов`язок здійснювати надання послуг, пов`язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Пропозиції та зміни до Договору приймаються і враховуються відповідно до пунктів 9.3 та 9.4 Договору та законодавства. Договір, з урахуванням змін до нього, оприлюднюється Перевізником як публічна пропозиція для укладення на веб-сайті http://uz-cargo.com/, з накладенням кваліфікованого електронного підпису.

Договір укладається шляхом надання Перевізником пропозиції укласти Договір (оферти) і прийняття в цілому пропозиції (акцепту) другою стороною. Приймаючи пропозицію укласти Договір друга сторона засвідчує, що ознайомилась та згодна з усіма умовами Договору (п. 1.7. Договору).

Відповідно до п. 1.4 Договору надання послуг може підтверджуватись одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами.

Договір діє з дня його укладення, але не раніше дати введення в дію, що визначається перевізником в повідомленні про оприлюднення договору здійсненого на веб-сайті httр://uz-cargo-com/ та діє до його припинення (п. 12.1 Договору).

У липні 2025 року Вантажовідправником - ТОВ «Укрспецлом» зі станції Суми-Товарна на станцію призначення Запоріжжя-Ліве було направлено за залізничною накладною №44747335 вагон з вантажем «Стружка сталева в`юноподібна. Вид № 10 (503)».

При оформлені залізничної накладної №44747335 Відповідачем вказано у вагоні №55650949 масу вантажу нетто 50 000 кг. Вантаж у вагони завантажено Вантажовідправником. Відповідно до графи 26 залізничної накладної №44747335 маса вантажу визначена на електронних вагах заводський № ТВТВ 404400.02.000 (Вантажовідправника).

Частиною 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі за текстом – ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Питання, пов`язані з перевезенням вантажів, в тому числі залізничним транспортом, регулюються статтями 908-928 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

За правилами ст. 908 ЦК України, загальні умови перевезення вантажів визначаються цими кодексами, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються у встановленому порядку.

Накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення (п.6 Статуту залізниць України).

Пунктом 1.1. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 №138), на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну). У разі пред`явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною. Накладна згідно з цими Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису.

Враховуючи приписи статей 11 ЦК України, накладна є підставою для виникнення у сторін визначених в ній прав та обов`язків.

Обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом визначені Статутом залізниць України, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (ст.2 Статуту залізниць України).

На підставі вказаного Статуту наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, затверджені Правила приймання вантажів до перевезення (7, 9, 13, 22, 24, 37, 39 Статуту), які є обов`язковими для всіх юридичних осіб.

Згідно з п.5 Правил приймання вантажів до перевезення, загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом.

Відповідно до п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів, у графі 55 "Правильність внесених відомостей підтверджую" представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення.

Правильність внесених відомостей до накладних на спірні вагони підтверджена електронним цифровим підписом представника відправника у графі 55.

Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу. Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення (п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення).

Таким чином, позивач не зобов`язаний здійснювати перевірку маси та кількості вантажу завантаженого відправником, при цьому він не позбавлений права перевірити правильність відомостей про вантаж визначений у накладній.

Згідно з п.24 Статуту залізниці вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Відповідно до ч.1 ст.129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Частиною 2 ст.129 Статуту встановлено, що у разі встановлення обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах складається комерційний акт.

Пунктом 5.5. розділу 4 Правил перевезення вантажів встановлено, що якщо під час перевезення або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно до ст. 122 Статуту залізниць України. Відповідно до ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей зазначених у накладній. Відповідно до ст. 122 Статуту за неправильно зазначені в накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код, адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно ст. 118 цього статуту, якою встановлено стягнення штрафу у п`ятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезення.

Таким чином, у випадку невідповідності маси вантажу інформації визначеної у провізних документах складається комерційний акт і саме він є належним та допустимим доказом такої невідповідності.

Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами складання актів (стаття 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 № 334.

При видачі однорідного вантажу, який перевозиться навалом або насипом і прибув від одного відправника на адресу одного одержувача, недостачі, що перевищують норму природної втрати маси вантажу і граничне розходження визначення маси нетто, а також надлишки, що перевищують граничне розходження визначення маси нетто, виявлені в окремих відправках під час перевірки протягом однієї календарної доби, оформляються одним комерційним актом (п.6 Правил складання актів).

Пунктом 8 Правил складання актів, передбачено, що комерційний акт може бути складений як на станції призначення, так і на станції відправлення або попутній станції.

Враховуючи викладене, проведення контрольного зважування та складання комерційного акту за результатами такого зважування на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, відповідає вимогам чинного законодавства.

Статтею 52 Статуту залізниць України встановлено, що на станціях призначення залізниця зобов`язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, зокрема, у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами перевезення вантажів. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Відповідно до ст. 2 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002 року комерційні акти складаються для засвідчення (крім іншого) обставин невідповідності маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах.

Саме на вантажовідправника покладається обов`язок заповнення залізничної накладної на перевезення вантажу. При цьому, Залізниця не зобов`язана перевіряти дані, зазначені у накладних, фактичним даним при прийнятті вантажу до перевезення.

Правильність внесених у накладну відомостей, як передбачено п.2.3 Правил оформлення перевізних документів, підтверджує представник відправника.

Так, правильність внесених відомостей до накладної підтвердив своїм ЕЦП (електронно-цифровий підпис) представник відправника Храмов Роман Миколайович.

03.08.2025 при проходженні вагонів через станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці на підставі акту загальної форми №352 від 03.08.2025 було проведено контрольне зважування вагону №55650949 на справних 150-ти тонних електронно-тензометричних вагах ст. Нижньодніпровськ-Вузол заводський номер №032, держ. повірка 31.01.2025, прийнятих до обліку ВП «Служба роботи станцій» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця». Так, за результатами перевірки встановлено, що маса вантажу у вагоні не відповідає масі, вказаній Вантажовідправником у накладній №44747335, а саме: «При зважуванні вагону в статичному режимі з повною зупинкою та розчепленням у присутності ДСЗ Опанасюка О.М., агента комерційного Плітченко І.П., агента комерційного Волосова К.С., у вагоні №55650949 фактична маса брутто склала 72150 кг, тара вагону за накладною 23600 кг, маса вантажу нетто за накладною 50000 кг, фактична маса вантажу нетто 48550 кг, що менше ваги, вказаної в накладній на 1450 кг. Навантаження нерівномірне, від вище бортів на 10 см до нижче бортів на 40 см. В документі не значиться маркування, вантаж не марковано. Поглиблень немає. Вагон бездверний, люки закриті та укручені. В технічному стані вагон справний. Зав. вантажним двором за штатним розкладом немає».

У зв`язку з вищезазначеним, у відповідності до статті 129 Статуту залізниць України та пункту 4 «Правил складання актів», затверджених наказом Міністерства транспорту від 28.05.2002 № 334, уповноваженими представниками АТ «Укрзалізниця» було складено комерційний акт № 450003/71 від 03.08.2025 (а.с. 22).

Після прибуття вагону №55650949 на станцію призначення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці, за результатами перевірки вантажу у вагоні, який прибув з комерційним актом попутної станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці №450003/71 від 03.08.2025, не було виявлено різниці між даними акту, складеного на попутній станції і фактичною наявністю та станом вантажу, про що зроблена відмітка в розділі «Є» комерційного акту №450003/71 від 03.08.2025 на виконання пункту 12 «Правил складання актів», затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334.

Комерційний акт попутної станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці №450003/71 від 03.08.2025 було зареєстровано на станції призначення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці під №450003/71/463 від 03.08.2025, відповідно до пункту 62 Інструкції з ведення станційної комерційної звітності, затвердженої наказом Укрзалізниці від 04.06.2003 №147-Ц (а.с. 23).

Вказаний комерційний акт за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України №567/6855 від 08.07.2002, а тому визнається належним та допустимим доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеній у накладній, фактичній масі вантажу. Докази заперечень відповідача щодо форми, порядку складання, змісту вказаного комерційного акту та посадових осіб, які його підписали, а також факту оскарження його з боку сторін відсутні.

Вказані обставини стали підставою для звернення Позивача до суду першої інстанції з вимогою про стягнення з Відповідача на підставі ст. 24, 118, 122 Статуту залізниць України штрафу у розмірі п`ятикратної провізної плати, що складає 143 910,00 грн (28 782, 00 грн (провізна плата за всю відстань перевезення) х 5 (кількість провізних плат)) за неправильно вказану ТОВ «Укрспецлом» масу вантажу в накладній №44747335.

Щодо посилання апелянта на приймально-здавальний акт №104421 від 09.08.2025.

Приймально-здавальний акт №104421 від 09.08.2025 не спростовуються дані комерційного акту. Відповідно до накладної одержувачем є ПАТ «Запоріжсталь» й безпосередньо представник одержувача засвідчив своїм підписом у комерційному акті під час перевірки, що різниці проти цього акту не виявлено. Маса тари вагона – 23600 кг відповідає технічному паспорту на вагон №55650949 (а.с. 146), вагон технічно справний, має дозвіл на курсування, плануємий капремонт -15.09.2027 року. Маса тари вагона в розмірі 23600 кг визначена, як в накладній №44747335, так і в комерційному акті, на підставі якого нараховано штраф.

Щодо ваг по станції Нижньодніпровськ Вузол, судом першої інстанції досліджені всі документи та надана оцінка. Справні 150-ти тонні електронно-тензометричні ваги ст. Нижньодніпровськ-Вузол заводський номер №032, держ. повірка 31.01.2025, прийняті до обліку ВП «Служба роботи станцій» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця». Тобто, на дату проведення контрольного зважування, держповірка проведена.

Щодо клопотання апелянта про зменшення розміру неустойки (штрафу).

В обгрунтування клопотання апелянт посилається на приписи ч. 3 ст. 551 ЦК України та на ведення своєї діяльності на території м. Суми, яка входить до території можливих бойових дій відповідно до переліку територій, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України №376 від 28.02.2025.

Згідно з частиною 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшено за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Нарахування штрафу у п`ятикратному розмірі провізної плати встановлено законодавчо в п.118 Статуту залізниць України, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України. У суду відсутні підстави оцінювати цей розмір штрафу, як надмірно великий.

Апеляційний суд також враховує, що відповідно до пункту 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, а залізниці надане право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Зазначена норма встановлює чіткі вимоги до відправника щодо оформлення вантажу та покликана забезпечити дисциплінованість учасників господарських відносин та визначає критерії обґрунтованості в подальшому будь-яких претензій залізниці до учасників господарських відносин (відправника та одержувача).

Відтак, недотримання вимог, визначених Статутом залізниць України, який є спеціальним нормативним актом, що визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, покладає на порушника відповідальність, яка в даному випадку передбачена пунктами 118, 122 Статуту залізниць України.

При цьому, зазначений штраф, відповідно до пунктів 118, 122 Статуту залізниць України, стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків, можливості його зменшення Статутом не передбачено.

Аналогічна за змістом позиція міститься у висновках Верховного Суду за результатом розгляду досліджуваного питання, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.02.2019 у справі №914/2339/17.

Наведена апелянтом практика Верховного Суду у справах №910/12069/17 та №910/1005/19, не може бути застосована до спірних правовідносин, оскільки вони не є тотожними: предметом спору у справі №910/12069/17 був договір підряду, а у справі №910/1005/19 порушенням термінів доставки залізницею.

Дослідивши матеріали, наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам у справі та виніс законне і обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням Господарського суду Сумської області від 23.02.2026 у справі №920/1511/25, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Враховуючи вищевикладене та вимоги апеляційної скарги, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецлом» задоволенню не підлягає.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України та покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецлом» на рішення Господарського суду Сумської області від 23.02.2026 у справі №920/1511/25 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 23.02.2026 у справі №920/1511/25 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №920/1511/25 повернути до місцевого господарського суду.

5. Повний текст постанови складено та підписано 24.06.2026.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених ст. 287 ГПК України, та у строки, встановлені ст. 288 ГПК України.

Головуючий суддя О.М. Сковородіна

Судді Р.М. Колесник

П.В. Горбасенко