Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №911/2167/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2026 р. Справа №911/2167/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сковородіної О.М.

суддів: Колесника Р.М.

Горбасенка П.В.

секретар судового засідання Фурсов Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Урожай”

на рішення Господарського суду Київської області від 17.02.2026 у справі №911/2167/25 (суддя – Заєць Д.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Урожай”

до:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Державний земельний банк»

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Віскар Агро»

про визнання незаконним і скасування рішення, визнання договору суборенди землі укладеним, визнання недійсним договору суборенди землі та витребування земельної ділянки,

за участю представників:

від позивача: Лишак І.В.,

від відповідача-1: Рева В.В. (в режимі відеоконференції),

від відповідача-2: Отцевич Є.Ю.,

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Урожай” б/н від 30.06.2025 року до Товариства з обмеженою відповідальністю “Державний земельний банк” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Віскар Агро” про визнання незаконним і скасування рішення, визнання договору суборенди землі укладеним, визнання недійсним договору суборенди землі та витребування земельної ділянки.

Ухвалою суду від 18.07.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/2167/25 за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Господарського суду Київської області від 17.02.2026 у справі №911/2167/25 у задоволенні позовних вимог було відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Урожай” 01.04.2026 у встановлений процесуальний строк через систему “Електронний суд” подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що вимоги щодо підтвердження громадянства акціонерів (засновників) застосовуються до торгів із суборенди, оскільки стаття 130 Земельного кодексу України (надалі – ЗК України) встановлює такі обмеження виключно для набуття права власності на землю, а не для права користування нею;

- організатор торгів (Товариство з обмеженою відповідальністю "Державний земельний банк"), перевищив свої повноваження, оскільки до його компетенції належить лише перевірка повноти поданих документів, а не перевірка громадянства засновників юридичної особи;

- позивач належним чином виконав усі умови участі в аукціоні, подав повний пакет документів згідно зі ст. 137 ЗК України, сплатив необхідні внески та був визнаний переможцем, у зв`язку з чим у відповідача були відсутні правові підстави для відмови у підписанні протоколу торгів;

- висновки місцевого господарського суду є суперечливими, адже суд, підтвердивши право іноземців та осіб з іноземним капіталом набувати право користування землею, одночасно застосував до правовідносин суборенди критерії, притаманні виключно праву власності, чим неправомірно розширив встановлені законом обмеження;

- дискваліфікація позивача після завершення торгів порушує принципи правової визначеності, незворотності результатів аукціону, рівності учасників та є незаконним втручанням у правомірні (легітимні) очікування позивача на укладення договору суборенди;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Віскар Агро" не може вважатися добросовісним набувачем права суборенди, оскільки це товариство брало участь у спірних торгах, було достеменно обізнане про визначення позивача переможцем, підписання ним протоколу та наявність конфлікту, однак свідомо уклало договір суборенди;

- обрані позивачем способи захисту (визнання незаконним рішення про дискваліфікацію, визнання укладеним договору суборенди з переможцем торгів, визнання недійсним договору з Товариством з обмеженою відповідальністю "Віскар Агро" та витребування земельної ділянки як наслідок недійсності), є належними, ефективними та такими, що призведуть до повного відновлення порушених прав.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2026 відкрито апеляційне провадження у справі 911/2167/25, встановлено учасникам справи строк на подання відзивів на апеляційну скаргу та призначено судове засідання з розгляду апеляційної скарги.

23.04.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача-2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 17.02.2026 - без змін. В обґрунтування своєї позиції відповідач-2 зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Державний земельний банк" правомірно прийняв рішення про відмову у підписанні протоколу торгів, оскільки позивач, всупереч вимогам ч. 7 ст. 137 ЗК України та Постанови Кабінету Міністрів України №1013 від 22.09.2021, не подав документи, що підтверджують громадянство акціонерів та бенефіціарного власника.

Відповідач-2 зазначає, що перелік документів, визначений Кабінетом Міністрів України, є єдиним як для торгів з продажу земельних ділянок, так і для набуття прав користування ними, а посилання позивача на лист Держгеокадастру є безпідставним. Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Віскар Агро" наголошує, що є добросовісним набувачем права суборенди, адже товариство правомірно перемогло у повторних торгах, сплатило кошти, уклало договір 21.03.2025 та зареєструвало своє речове право у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

За твердженням відповідача-2, на момент участі у повторних торгах та укладення договору він не знав про наявність судового спору, оскільки був залучений до участі у справі лише 24.03.2025, а відтак добросовісно покладався на відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Також у відзиві вказується на обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту, адже у разі протиправного недопущення до торгів належним способом є вимога про відшкодування шкоди, а не втручання у правомірні договірні відносини добросовісного набувача. Окремо відповідач-2 зауважує, що позовна вимога про визнання недійсним договору суборенди є безпідставною через ненаведення позивачем жодної з підстав, передбачених статтею 203 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України), а вимога про витребування земельної ділянки не підлягає задоволенню, оскільки віндикаційний позов вправі заявляти лише власник майна або особа, яка вже набула та зареєструвала своє речове право на нього.

05.05.2026 від відповідача-1 через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останній вказує, що обов`язок подання додаткових документів, передбачених додатком 2 до Вимог щодо підготовки до проведення та проведення земельних торгів для продажу земельних ділянок та набуття прав користування ними (оренди, суборенди, суперфіцію, емфітевзису), затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1013 від 22.09.2021 (зокрема, щодо підтвердження громадянства акціонерів та бенефіціарного власника), залежить виключно від об`єкта торгів - земельної ділянки сільськогосподарського призначення, а не від виду речового права, тому ці вимоги поширюються і на набуття права суборенди. Відповідач-1 наголошує, що при прийнятті рішення про відмову у підписанні протоколу він діяв не на власний розсуд, а виконував прямий імперативний припис закону, оскільки неподання позивачем обов`язкових документів є самостійною правовою підставою для такої відмови.

При цьому, лист Держгеокадастру, на який посилається апелянт, не є нормативно-правовим актом, не має обов`язкової юридичної сили, не містить офіційного тлумачення норм права та не звільняв позивача від обов`язку подати повний пакет документів.

Також, Товариство з обмеженою відповідальністю «Державний земельний банк» зазначає, що після визнання первісних торгів такими, що не відбулися, організатор за відсутності будь-яких судових заборон мав законні підстави для проведення повторних торгів, за результатами яких правомірно уклав договір із Товариством з обмеженою відповідальністю «Віскар Агро».

Окрім цього, відповідач-1 стверджує, що вимоги про визнання недійсним договору суборенди та витребування земельної ділянки є похідними і безпідставними, оскільки у позивача не виникло речового права на ділянку, а також не доведено наявності обставин щодо недодержання сторонами вимог статті 203 ЦК України під час укладення правочину. Наостанок, у відзиві акцентується увага на тому, що позивач обрав неналежний та неефективний спосіб захисту, адже вимога про примусове укладення договору є неналежною для особи, яка не є переможцем чинних торгів, натомість належним способом у разі протиправного недопущення до торгів є вимога про відшкодування шкоди.

07.05.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу відповідача-1, у якому вказує на те, що відповідач-1 неправомірно застосовує розширене тлумачення норм щодо обмежень набуття права власності до правовідносин суборенди, що суперечить усталеній практиці Верховного Суду. Позивач наголошує, що оскільки обов`язок подання спірних документів у випадку суборенди не встановлений законом, то відсутні правові підстави для дискваліфікації та настання негативних наслідків. На переконання апелянта, організатор торгів фактично самостійно розширив перелік вимог і вийшов за межі своїх повноважень, адже не вправі встановлювати додаткові умови, не передбачені законодавством. Також у відповіді на відзив зазначається, що оскільки первісна дискваліфікація була незаконною, то і результати повторних торгів не можуть вважатися правомірними, а сама лише наявність спору щодо правового статусу майна виключає автоматичну добросовісність Товариства з обмеженою відповідальністю «Віскар Агро». Щодо обраного способу захисту позивач зауважує, що у разі незаконного недопущення до участі у процедурі вимога про визнання договору укладеним є ефективним і належним способом, який забезпечує реальне відновлення порушеного права, а не формальне усунення порушення.

У судовому засіданні представники сторін надали суду усні пояснення щодо спірних правовідносин та суті апеляційних скарг.

Колегія суддів, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи зазначає наступне.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій і підтверджується матеріалами справи 21.11.2024 року в електронній торговій системі "Прозорро.Продажі" оголошено земельні торги у формі електронного аукціону за лотом №LRE001-UA-20241121-48283 з передачі в суборенду земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності строком на 14 років, площею 28,5383 га, що розташована на території Кагарлицької міської територіальної громади, Обухівського району, Київської області, кадастровий номер 3222210100:02:024:0004, цільове призначення - 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Стартова ціна лота визначена в сумі 135900,67 грн. без ПДВ, що відповідає 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, тобто фактичній вартості оренди земельної ділянки, яка підлягає сплаті до бюджету.

Переможцем земельних торгів за найбільшою запропонованою ціною визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Урожай", про що Електронною торговою системою "Прозоро.Продажі" автоматично сформовано відповідний протокол, який було підписано позивачем шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису та надіслано відповідачу 1 для підписання.

Однак, в ході перевірки електронних копій документів переможця земельних торгів, поданих ним згідно ст. 137 Земельного кодексу України, щодо відповідності вимогам цього Кодексу було встановлено відсутність документів, які підтверджують громадянство акціонерів, зазначених у Додатку 1 та Додатку 2, доданих до Схематичного зображення структури власності позивача, про що 30.12.2024 року складено Рішення про відмову про підписання протоколу за результатами земельних торгів за лотом №LRE001-UA-20241121- 48283 від 24.12.2024 року.

31.12.2024 автоматично сформовано новий Протокол про результати земельних торгів №LRE001-UA-20241121-48283, за яким, у зв`язку з відмовою іншого учасника, який запропонував меншу ціну, очікувати кваліфікації як переможця, земельні торги за лотом №LRE001-UA-20241121-48283 від 24.12.2024 року визнані такими, що не відбулись.

В подальшому, в системі "Прозоро.Продажі" оголошено земельні торги у формі електронного аукціону за лотом №LRE001-UA-20250117-31038.

За результатами проведеного аукціону 26.02.2025 року відповідно до Протоколу земельних торгів, сформованого 26.02.2025 11:34:07, переможцем визнано ТОВ "ВІСКАР АГРО", з яким укладено Договір суборенди землі №67/25 від 21.03.2025 року, а в подальшому, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано речове право, номер запису 59246289 від 25.03.2025 року.

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, погоджується з висновками місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України (ст. 26 Конституції України).

За правилами ст.ст. 4, 5 ЗК України завданням земельного законодавства, яке включає в себе цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 ЗК України, набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть: а) громадяни України; б) юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади; в) територіальні громади; г) держава.

Відповідно до абз. 7 ч. 1 ст. 130 ЗК України, іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення. Цей абзац втрачає чинність за умови та з дня схвалення на референдумі рішення, визначеного абзацом восьмим цієї частини.

Згідно абз. 8 ч. 1 ст. 130 ЗК України, набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення юридичними особами, створеними і зареєстрованими за законодавством України, учасниками (засновниками) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, які не є громадянами України, може здійснюватися з дня та за умови схвалення такого рішення на референдумі.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЗК України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), земельні ділянки державної чи комунальної власності продаються або передаються в користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис), окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно аб. 1 ч. 2 ст. 135 ЗК України, земельні торги проводяться у формі електронного аукціону в режимі реального часу в мережі Інтернет, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з переможцем земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу ціну за придбання прав емфітевзису, суперфіцію, або найвищий розмір орендної плати, зафіксовані під час проведення земельних торгів.

Земельні торги проводяться в електронній торговій системі, що перебуває у державній власності (аб. 2 ч. 2 ст. 135 ЗК України). Порядок функціонування та адміністрування електронної торгової системи затверджує Кабінет Міністрів України (аб. 3 ч. 2 ст. 135 ЗК України).

Згідно аб. 6 ч. 2 ст. 135 ЗК України, учасник земельних торгів - це фізична або юридична особа, яка розмістила в електронній торговій системі документи, зазначені в частині сьомій статті 137 цього Кодексу, сплатила реєстраційний та гарантійний внески, зробила закриту цінову пропозицію і відповідно до закону може набувати право власності чи користування земельною ділянкою, виставленою на земельних торгах.

Відповідно до аб. 9 ч. 2 ст. 135 ЗК України, організатором земельних торгів у разі продажу земельної ділянки є власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 8 ст. 135 ЗК України, реєстраційний та гарантійний внески сплачуються особою, яка бажає взяти участь у земельних торгах, на відкриті у банку окремі рахунки оператора електронного майданчика, з якого така особа бажає взяти участь в земельних торгах.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЗК України, технічні вимоги до підготовки до проведення та проведення земельних торгів, встановлення та оприлюднення їх результатів, визначення розміру, порядку сплати, повернення реєстраційних, гарантійних внесків учасників та винагороди, що сплачується переможцем аукціону оператору електронного майданчика, встановлюються Кабінетом Міністрів України. Організатор земельних торгів через особистий кабінет публікує в електронній торговій системі оголошення про проведення земельних торгів, до якого додаються документи та матеріали на лот (документація), що підтверджують виконання вимог, визначених частиною третьою статті 135 і частиною першою статті 136 цього Кодексу.

Постановою від 22.09.2021 №1013 Кабінет Міністрів України затвердив Вимоги щодо підготовки до проведення та проведення земельних торгів для продажу земельних ділянок та набуття прав користування ними (оренди, суборенди, суперфіцію, емфітевзису) (далі – Вимоги №1013).

Відповідно до п. 14 Вимог №1013, оператор електронного майданчика забезпечує функціонування електронного майданчика, цілісність даних, що передаються до електронної торгової системи або приймаються від електронної торгової системи, коректне та своєчасне відображення в електронній торговій системі даних та можливість вчинення організатором земельних торгів, потенційними покупцями, учасниками дій в електронній торговій системі через сервіси, які надаються оператором електронного майданчика відповідно до цих вимог.

За змістом пункту 29 Вимог №1013, під час реєстрації для участі в земельних торгах потенційний покупець через свій особистий кабінет заповнює електронну форму, подає в довільній формі заяву про участь у земельних торгах, на яку накладається електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, і завантажує електронні копії документів, передбачені частиною сьомою статті 137 Кодексу.

Відповідно до ч. 7 ст. 137 ЗК України, особа, яка бажає взяти участь у земельних торгах, подає через особистий кабінет в електронній торговій системі: а) заяву про участь у земельних торгах, підписану кваліфікованим електронним підписом; б) для громадянина України, фізичної особи - підприємця - копію довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або копію паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); копії зазначених документів засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, яка бажає взяти участь у торгах; в) документи, що підтверджують сплату реєстраційного та гарантійного внесків (копії розрахункових документів, виписки з рахунків), а в разі проведення земельних торгів з продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення - документи, що підтверджують сплату таких платежів з рахунку особи, яка бажає взяти участь у торгах, відкритого в українському або іноземному банку (крім банків держав, внесених FATF до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом).

Представник фізичної чи юридичної особи також розміщує документи, що підтверджують його право діяти від імені учасника торгів.

Якщо земельні торги проводяться щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, особа, яка бажає взяти участь у таких торгах, подає через особистий кабінет в електронній торговій системі також документи, що підтверджують її відповідність вимогам статті 130 цього Кодексу. Перелік таких документів встановлює Кабінет Міністрів України.

Заява про участь у земельних торгах та додані до неї документи учасника можуть бути подані до закінчення кінцевого строку подання заяв про участь у земельних торгах, встановленого електронною торговою системою автоматично упродовж дня, що передує дню проведення земельних торгів, з урахуванням вимог, визначених Кабінетом Міністрів України.

Якщо потенційний покупець бажає взяти участь у земельних торгах щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, він подає також документи, що підтверджують його відповідність вимогам статті 130 Кодексу, згідно з додатком 2.

Додатком 2 до Вимог №1013 є Перелік документів, що підтверджують відповідність потенційного покупця, який бажає взяти участь в земельних торгах щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, вимогам статті 130 Земельного кодексу України (далі – Перелік).

Так, за змістом вказаного Переліку, відповідно до абзацу дев`ятого частини сьомої статті 137 ЗК України, потенційні покупці разом із заявою про участь в земельних торгах також подають копії таких документів: документи, які містять відомості про структуру власності (якщо потенційним покупцем є юридична особа); документи, що підтверджують громадянство учасників (акціонерів, членів) та бенефіціарного власника (якщо потенційним покупцем є юридична особа); документи, що підтверджують джерела походження коштів, зокрема: декларація про майновий стан і доходи; декларація про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру/декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або органу місцевого самоврядування; річна (квартальна, інша) фінансова та/або податкова звітність юридичної особи - набувача та фізичної особи - підприємця (за наявності), що отримана нотаріусом безпосередньо від набувача (баланс, витяги, що містять дані про прибутки та збитки господарської діяльності клієнта, податкова декларація з додатками); фінансова звітність юридичної особи - набувача, що оприлюднена відповідно до вимог законодавства; інші документи, що підтверджують джерела походження коштів; документи про перебування у шлюбі (чи його розірвання), у тому числі зареєстрованому за кордоном, та про набуття земельних ділянок сільськогосподарського призначення на праві спільної сумісної власності подружжя (у разі наявності, якщо потенційним покупцем є фізична особа); документ, що містить інформацію щодо юридичних осіб, права на частку у статутному (складеному) капіталі, у пайовому фонді, акції, паї яких потенційний покупець, має із обов`язковим зазначенням найменування юридичної особи, ідентифікаційного коду юридичної особи, розміру належної йому частки у статутному (складеному) капіталі, у пайовому фонді, та/або кількість належних йому акцій, паїв (у разі наявності, якщо потенційним покупцем є фізична особа); документи, які підтверджують право власності учасника земельних торгів на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (у разі наявності таких прав).

Порядок реєстрації учасників для участі в земельних торгах встановлює Кабінет Міністрів України (ч. 9 ст. 137 ЗК України).

Відомості про учасників торгів не підлягають розголошенню до завершення торгів (ч. 12 ст. 137 ЗК України). Протокол про результати земельних торгів формується та оприлюднюється електронною системою автоматично в день завершення торгів в електронній формі (ч. 15 ст. 137 ЗК України).

Згідно ч. 19 ст. 137 ЗК України, організатор земельних торгів не підписує протокол торгів, не укладає договір за результатами проведення земельних торгів з переможцем торгів, який:

а) не відповідає встановленим цим Кодексом вимогам до особи, яка може набувати земельну

ділянку або права на неї; б) не подав документи або відомості, обов`язковість подання яких

встановлена частиною сьомою цієї статті, та/або в зазначених документах наявні неправдиві відомості; в) не отримав погодження Верховної Ради України або Кабінету Міністрів

України, встановленого частиною двадцять третьою цієї статті.

Не можуть бути підставою для прийняття рішення про відмову в підписанні протоколу про результати земельних торгів та подальшому укладенні договору за результатами проведення земельних торгів технічні, орфографічні та інші помилки у заяві про участь у земельних торгах або в документах та матеріалах, що подаються разом із такою заявою, які не впливають на зміст відповідного документа.

Відповідно до пункту 49 Вимог №1013, організатор земельних торгів приймає рішення про відмову у підписанні протоколу про результати земельних торгів, про відмову у підписанні договору за результатами проведення земельних торгів з переможцем торгів, який: не відповідає встановленим Кодексом вимогам до особи, яка може набувати земельну ділянку або права на неї; не подав документи або відомості, обов`язковість подання яких встановлена частиною сьомою статті 137 Кодексу, та/або в зазначених документах наявні неправдиві відомості; не отримав погодження Верховної Ради України або Кабінету Міністрів України у випадках, встановлених Кодексом.

Згідно ч. 4 ст. 138 ЗК України передбачено, що земельні торги визнаються такими, що не відбулися, у разі: а) відсутності учасників або наявності тільки одного учасника (крім випадку, встановленого абзацом третім частини п`ятої цієї статті, за умови, що такий учасник у встановлений строк підписав протокол про проведення земельних торгів, договір за результатами проведення земельних торгів, сплатив належну суму за придбаний лот та суму витрат на підготовку лота до продажу); б) якщо жоден з учасників не зробив кроку аукціону (торгів) на підвищення стартової ціни (плати), крім випадку, визначеного абзацом третім частини п`ятої статті 138 цього Кодексу; в) якщо електронною торговою системою автоматично сформовано та оприлюднено протокол про результати проведення земельних торгів з визначенням переможцем торгів учасника з наступною ціновою пропозицією та таким учасником або організатором земельних торгів у випадках, встановлених частиною дев`ятнадцятою статті 137 цього Кодексу, у встановлений строк не підписано протокол про результати земельних торгів, договір за результатами проведення земельних торгів, не сплачено належну суму за придбаний лот та суму витрат на підготовку лота до продажу.

Щодо обов`язку подання документів за Додатком 2 до Вимог № 1013.

Ключовим аргументом апелянта є твердження про те, що перелік документів, визначений Кабінетом Міністрів України (зокрема, щодо громадянства акціонерів/учасників), слід тлумачити диференційовано: він нібито застосовується лише до торгів із продажу земельної ділянки у власність, оскільки стаття 130 ЗК України регулює саме набуття права власності.

Колегія суддів відхиляє вказані доводи як такі, що ґрунтуються на помилковому та довільному тлумаченні норм земельного законодавства.

Стаття 137 ЗК України містить загальні правила для проведення всіх земельних торгів (як у разі продажу земельних ділянок, так і набуття прав користування ними). Абзац дев`ятий частини сьомої статті 137 ЗК України пов`язує обов`язок подання додаткових документів не з видом речового права, що набувається, а виключно з об`єктом торгів — земельною ділянкою сільськогосподарського призначення.

На виконання цієї норми Кабінет Міністрів України затвердив Вимоги № 1013. Згідно з абзацом 3 пункту 29 Вимог № 1013, якщо потенційний покупець бажає взяти участь у земельних торгах щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, він подає також документи, що підтверджують його відповідність вимогам статті 130 Кодексу, згідно з додатком 2.

Отже, Кабінет Міністрів України встановив єдиний та імперативний перелік документів для участі у торгах щодо с/г земель, незалежно від того, чи продається ділянка у власність, чи передається в оренду (суборенду). Системний аналіз пункту 2 (який визначає, що потенційним покупцем є також особа, яка має намір набути право суборенди) та пункту 29 Вимог № 1013 свідчить, що позивач зобов`язаний був подати повний пакет документів за Додатком 2, зокрема документи, що підтверджують громадянство акціонерів.

Щодо посилання позивача на лист Держгеокадастру.

Спростовуючи висновки місцевого господарського суду, апелянт посилається на лист Держгеокадастру №28-28-0.221-9751/2-24 від 19.09.2024, у якому зазначено про відсутність необхідності подавати документи за Додатком 2 при оренді.

Колегія суддів зазначає, що вказаний лист за своєю правовою природою має виключно роз`яснювальний, інформаційний характер і не є нормативно-правовим актом. Листи центральних органів виконавчої влади не можуть встановлювати нових правових норм, скасовувати чи змінювати імперативні вимоги Земельного кодексу України та постанов Кабінету Міністрів України. Офіційне тлумачення нормативно-правових актів здійснюється у встановленому законом порядку. Відтак, вказаний лист не звільняв позивача від законодавчо встановленого обов`язку подати обов`язкові документи для участі в торгах.

Щодо доводів про перевищення повноважень організатором торгів.

Твердження апелянта про те, що організатор торгів діяв на власний розсуд та перевищив повноваження, не відповідають дійсності.

Згідно з пунктом «б» частини 19 статті 137 ЗК України та підпунктом 1 пункту 49 Вимог № 1013, організатор земельних торгів не підписує протокол торгів, не укладає договір за результатами проведення земельних торгів з переможцем торгів, який, не подав документи або відомості, обов`язковість подання яких встановлена частиною сьомою цієї статті.

Приймаючи рішення від 30.12.2024, відповідач-1 не здійснював спеціальних перевірок засновників позивача, а лише констатував фізичну відсутність у завантаженому пакеті документів тих, які прямо вимагаються Додатком 2 до Вимог №1013. У такій ситуації відмова у підписанні протоколу є не правом (дискрецією) організатора, а його прямим імперативним обов`язком, встановленим законом.

Щодо добросовісності ТОВ «Віскар Агро» та дійсності договору.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання недійсним Договору суборенди землі №67/25 від 21.03.2025 та витребування земельної ділянки.

Відповідно до частини 5 статті 12 ЦК України добросовісність набувача презюмується.

Доводи апелянта про те, що ТОВ «Віскар Агро» було обізнане про попередній аукціон та наявність судового спору (справа №911/267/25), не спростовують цієї презумпції.

Сам факт наявності інформації про судовий спір у відкритих реєстрах (ЄДРСР) не покладає на учасника відкритих електронних торгів додаткового обов`язку здійснювати правову оцінку дискваліфікації іншого учасника попереднього аукціону.

На момент проведення повторних торгів (19.02.2025) та укладення спірного договору жодних судових заборон або обтяжень у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано не було.

Відповідач-2 правомірно покладався на дані державного реєстру, що узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду (постанова від 02.11.2021 у справі №925/1351/19).

Оскільки результати повторних торгів є чинними і позивачем не оскаржувалися, договір суборенди, укладений за їх наслідками, не має самостійних вад, передбачених статтею 203 ЦК України.

Крім того, суд першої інстанції цілком обґрунтовано вказав на обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту в частині вимоги про визнання укладеним договору суборенди.

У постанові Верховного Суду від 18.09.2024 у справі №904/5289/23 зазначено, що відповідно до ч. 16 ст. 137 ЗК України, договір за результатами проведення земельних торгів укладається між організатором та переможцем земельних торгів. Водночас, оскільки, позивач участі в торгах не брав і не є переможцем земельних торгів, то незалежно від того, чи було його не допущено до участі в торгах правомірно чи неправомірно, вимога позивача про визнання укладеним договору не підлягає задоволенню.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних та обґрунтованих висновків місцевого господарського суду, у зв`язку з чим підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні.

Згідно з ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 232-241, 275-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Урожай” на рішення Господарського суду Київської області від 17.02.2026 у справі №911/2167/25 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 17.02.2026 у справі №911/2167/25 - залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Повний текст постанови складено та підписано 24.06.2026.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом 20 (двадцяти) днів до Верховного Суду відповідно до статей 287-291 ГПК України.

Головуючий суддя О.М. Сковородіна

Судді Р.М. Колесник

П.В. Горбасенко