Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №916/2119/24 — Південно-західний апеляційний господарський суд

Суд: Південно-західний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них

Дата: 16 червня 2026 р.

Справа: №916/2119/24

Суддя: Савицький Я.Ф.

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/2119/24

м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №1

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів: Принцевської Н.М.,

Ярош А.І.,

секретар судового засідання – Полінецька В.С.,

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: Тібеж К.І., за довіреністю;

від відповідача-1: Дяченко Т.О., у порядку самопредставництва;

від відповідача-2: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області

на рішення Господарського суду Одеської області

від 09 червня 2025 року (повний текст складено 19.06.2025)

у справі № 916/2119/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ХЕРСОН"

до відповідачів:

1. Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області;

2. Херсонської міської ради Херсонської області

про визнання укладеною додаткової угоди

суддя суду першої інстанції: Літвінов С.В.,

місце винесення рішення: м. Одеса, проспект Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 17.06.2026, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

У травні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ХЕРСОН" (далі також – позивач, Товариство) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області (далі також – відповідач-1, Херсонська МВА, Міська військова адміністрація) та до Херсонської міської ради Херсонської області (далі також – відповідач-2, ХМР, Міська рада) про визнання додаткової угоди №1 до договору оренди земельної ділянки від 26.12.2018 року укладеною в запропонованій позивачем редакції, а саме:

ДОДАТКОВА УГОДА №1

До Договору оренди земельної ділянки від 26 грудня 2018 року

м. Херсон « 30» листопада 2023 року

Херсонська міська військова адміністрація Херсонського району Херсонської області, місцезнаходження: проспект Незалежності, будинок 37, місто Херсон, Херсонська область, ідентифікаційний код 44732846, в особі начальника міської військової адміністрації Мрочко Романа Миколайовича, що діє на підставі частини другої статті 10, пункту 26 частини другої статті 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», постанови Верховної ради України «Про здійснення начальниками військових адміністрацій населених пунктів у Бериславському, Генічеському, Каховському, Скадовському, Херсонському районах Херсонської області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 03.11.2022 №2706-ІХ, розпорядження Президента України «Про призначення Р. Мрочка начальником Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області» від 02.03.2023 №30/2023-рп, (надалі - ОРЕНДОДАВЕЦЬ) з однієї сторони та

Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ХЕРСОН», місцезнаходження: провулок Вокзальний, будинок 6, місто Корюківка, Корюківський район, Чернігівська область, ідентифікаційний код 42408748, в особі директора Гнатюка Олександра Івановича, який діє на підставі Статуту, (надалі - ОРЕНДАР) з іншої сторони, а разом - Сторони, уклали цю Додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки від 26 грудня 2018 року, внесеного до Книги записів обліку договорів оренди земельних ділянок управління земельних відносин департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради, про що в Книзі 01 вчинено запис 26 грудня 2018 року №0118105 (далі - Договір) про наступне:

Керуючись абзацом 4 Перехідних положень Законом України «Про оренду землі» (в редакції від 03.09.2023), статтею 33 Закону України Про оренду землі» (в редакції від 04.06.2017, чинної на момент укладання договору оренди землі від 26 грудня 2018 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6510136900:01:001:2256) Сторони уклали цю додаткову угоду про наступне:

1. Поновити Договір на новий термін на 5 (п`ять років) р. до « 30» листопада 2028 року.

2. Всі інші умови Договору залишено без змін і є обов`язковим для виконання Сторонами.

3. Ця Додаткова угода №1 є невід' ємною частиною Договору.

4. Додаткову угоду №1 складено українською мовою на 2 (двох) сторінках, у двох примірниках — по одному для кожної Сторони.

5. Додаткова угода №1 набирає чинності з моменту підписання її Сторонами та скріплення печатками.

РЕКВІЗИТИ СТОРІН:

ОРЕНДОДАВЕЦЬ: Херсонська міська військова адміністрація Херсонського району Херсонської області в особі начальника міської військової адміністрації Мрочко Романа Миколайовича, що діє на підставі частини другої статті 10, пункту 26 частини другою статті 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», постанови Верховної ради України «Про здійснення начальниками військових адміністрацій населених пунктів у Бериславському, Генічеському, Каховському, Скадовському, Херсонському районах Херсонської області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 03.11.2022 №2706-ІХ. Розпорядження Президента України «Про призначення Р.Мрочка начальником Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області»

Код ЄДРПОУ – 44732846, 73000, Херсонська область, місто Херсон, проспект Незалежності, будинок 37

Начальник Херсонської міської військової адміністрації

___________________Роман МРОЧКО

«____»_____________ 2023.

ОРЕНДАР: Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛАР ЕНЕРДЖІ-ХЕРСОН» в особі директора Гнатюка Олександра Івановича що діє на підставі Статуту

Код ЄДРПОУ – 42408748, 15300, Чернігівська область, Корюківський район, місто Корюківка, провулок Вокзальний, будинок 6

Директор ТОВ «КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ХЕРСОН»

________________Олександр ГНАТЮК

«____»_____________ 2023.

Також, позивач просив покласти судові витрати на обох відповідачів.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на положення ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та зазначив, що орендар, у встановлений договором строк, а саме: більше, ніж за 3 місяця до закінчення строку дії договору (07.08.2023), звернувся до Херсонської міської військової адміністрації з проханням про поновлення договору оренди на такий самий строк, тобто на 5 років. До відповідного листа Товариством були додані проект додаткової угоди №1 до договору оренди земельної ділянки від 26.12.2018 та інші документи, що необхідні для укладання додаткової угоди. Однак, відповідачем-1 у місячний строк не було розглянуто заяви позивача, рішення про продовження строку договору оренди не прийнято. Відмову в його продовжені від орендодавця Товариство також не отримало, що є підставою для визнання договору оренди землі поновленим та визнання додаткової угоди укладеною.

Також, відповідач звертає увагу на те, що після спливу договору оренди землі, він продовжує користуватись земельною ділянкою та належно виконує обов`язки за договором, а на орендованій земельній ділянці розташоване нерухоме майно позивача, яке належить останньому на праві власності та яке використовується ним у власній господарській діяльності.

Окремо позивач вказує, що не отримавши жодного заперечення проти продовження дії договору оренди, після спливу понад місячного строку від дня закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки, повторно, 09.01.2024 на адресу Херсонської міської військової адміністрації було направлено лист за №8 щодо направлення примірника додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки (разом із проектом додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки), у відповідь на який Товариство було повідомлено про припинення договору оренди земельної ділянки від 26.12.2018 в зв`язку із закінченням строку його дії (лист виконавчого комітету Херсонської міської ради від 06.02.2024 №8-200-18/29).

Проте, позивач наголошує на тому, що такі дії відповідачів є неправомірними, суперечать ст. 33 Закону України «Про оренду землі», оскільки ТОВ «КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ХЕРСОН» дотрималось вимог законодавства, які регламентують його поведінку, необхідну для отримання відповідного рішення уповноваженого органу. Тобто позивач є таким, що набув право «правомірного очікування», натомість орендодавець знехтував своїм обов`язком добросовісно провести переговори, не пропонуючи жодних умов орендарю.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.06.2025 у справі №916/2119/24 (суддя Літвінов С.В.) позовні вимоги задоволено частково. Визнано додаткову угоду №1 до договору оренди земельної ділянки від 26.12.2018 року укладеною у вищезазначеній редакції позивача. Стягнуто з Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ХЕРСОН" витрати на сплату судового збору в розмірі 2 422,4 грн. В частині позовних вимог до Херсонської міської ради Херсонської області – відмовлено.

Місцевий господарський суд, з посиланням на практику Верховного Суду, дійшов висновку, що у даному випадку наявні визначені ст. 33 Закону України "Про оренду землі" підстави для поновлення спірного договору оренди землі, оскільки позивач здійснив всі необхідні заходи для продовження строку дії Договору оренди землі, проте підписаного примірника додаткової угоди від відповідача-1 на своє звернення не отримав. У той же час, оскільки позивач продовжував користуватись земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди за відсутності будь-яких заперечень зі сторони відповідачів щодо цього користування, з огляду на відсутність доказів неналежного виконання позивачем умов Договору та доказів направлення позивачу заперечення у поновленні Договору оренди, суд дійшов висновку про те, що у даному випадку наявні підстави для визнання поновленим спірного Договору оренди землі.

Разом з тим, посилаючись на норми ст. 15 Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, місцевий господарський суд виходив з того, що в умовах воєнного стану Херсонська міська військова адміністрація є тим органом, що тимчасово уповноважений виконувати функції органу місцевого самоврядування – Херсонської міської ради.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що не зважаючи на те, що у даному випадку, в силу специфіки правовідносин, які склалися в період дії воєнного стану випливає, що в даній справі має бути два відповідача: Херсонська міська рада, як розпорядник комунальної власності та сторона у Договорі оренди земельної ділянки від 26.12.2018 та Херсонська міська військова адміністрація Херсонського району Херсонської області, яка тимчасово уповноважена виконувати функції Херсонської міської ради, в частині позовних вимог до Херсонської міської ради Херсонської області судом було відмовлено.

Водночас, суд встановив, що обмеження, визначені п. 26 ч. 2 ст. 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» щодо надання військовими адміністраціями населених пунктів (тимчасовими органами державної влади) земельних ділянок в оренду на строк понад один рік не застосовуються до випадків поновлення договорів оренди земельних ділянок, що були надані в оренду на підставі відповідних рішень органів місцевого самоврядування.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Херсонська міська військова адміністрація Херсонського району Херсонської області звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 09.06.2025 у справі №916/2119/24 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ХЕРСОН" до Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області. Судові витрати покласти на позивача.

Звертаючись з апеляційною скаргою, Херсонська МВА вказує, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, незаконним, прийнятим з нез`ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Зокрема, апелянт вказує, що позивачем визначено неналежного відповідача у даній справі - Херсонську МВА, оскільки належним відповідачем є лише Херсонська міська рада, тобто- відповідач-2.

Так, на переконання апелянта, оскільки за умовами спірного Договору оренди орендодавцем є Міська рада, то і додатковій угоді №1 до Договору оренди повинен бути зазначений орендодавець – Херсонська міська рада (як і в Договорі оренди), а не Херсонська МВА, як то визначено позивачем. І лише підписантом додаткової угоди має бути начальник Херсонської МВА, як особа, уповноважена виконувати повноваження Херсонської міської ради (відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та постанови Верховної Ради України від 03.11.2022 №2706-ІХ).

Апелянт вказує, що відповідач-1 та будь-який структурний підрозділ Херсонської МВА не отримував на опрацювання листи позивача, а отже без відповідних матеріалів – не могли готувати відповідний пакет документів щодо продовження строку дії договору оренди з Товариством. Даним питанням займався виконавчий орган Херсонської міської ради.

Крім того, Херсонська МВА зазначає про неможливість підписання додаткової угоди №1 до договору оренди у тому вигляді, що визнаний в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції, оскільки підписант від Херсонської МВА, вказаний судом у додатковій угоді –Мрочко Роман Миколайович звільнено з посади начальника Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області відповідно до розпорядження Президента України від 17.04.2025 № 44-2025-рп, що унеможливлює виконання рішення суду.

Водночас, відповідач-1 зауважує, що у даному випадку помилковим є застосування п. 26 ч. 2 ст. 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», оскільки за умовами вказаних положень Закону, військові адміністрації населених пунктів на відповідній території здійснюють повноваження із вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (крім вирішення питань відчуження з комунальної власності земельних ділянок та надання таких земельних ділянок в оренду на строк понад один рік). Проте, згідно з проєктом додаткової угоди до договору оренди, викладеної позивачем, зазначається про поновлення договору оренди на 5 років.

Апелянт стверджує, що посилання позивача на те, що вимоги п. 26 ч. 2 ст. 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» не поширюються на «поновлення» договору оренди не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки, по-перше, положення ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (як у чинній редакції, так і у редакції станом на 04.06.2007) передбачає переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк, що безперечно означає факт передачі земельної ділянки у користування на певний строк, а по-друге, Херсонська МВА (відповідач-1) не приймала рішень про передачу у користування земельної ділянки на дату укладання договору оренди (приймалося дане рішення Херсонською міською радою).

Також, апелянт не погоджується з покладенням на нього судових витрат, так як не вважає себе належним відповідачем по даній справі.

Детальніше аргументи Херсонської МВА викладені в апеляційній скарзі.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом від 10.07.2025, для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів: Богацької Н.С., Принцевської Н.М.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області на рішення Господарського суду Одеської області від 09.06.2025 у справі №916/2119/24; продовжено розгляд вказаної апеляційної скарги на розумний строк та призначено її до розгляду на 04.11.2025 о 14:45 год. Крім того, даною ухвалою позивачу встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

30.07.2025 від ТОВ «КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ХЕРСОН» до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого позивач не погоджується з останньою та просить суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

У даному відзиві позивач вказує, що апелянт не зазначає в чому полягає незаконність оскаржуваного рішення або неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права Господарським судом Одеської області. За своїм змістом апеляційна скарга містить загальну незгоду відповідача-1 з оскаржуваним рішенням та дублюванням доводів, які ним були використані під час розгляду справи судом першої інстанції, без обґрунтування, в чому ж полягає невірне їх трактування цим судом.

Між іншим, ТОВ «КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ХЕРСОН» наполягає на тому, що оскільки п. 26 ч. 2 ст. 15 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" встановлено, що військові адміністрації населених пунктів на відповідній території здійснюють повноваження, зокрема, із вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (крім вирішення питань відчуження з комунальної власності земельних ділянок та надання таких земельних ділянок в оренду на строк понад один рік), то це повноваження, в умовах воєнного стану, не є повноваженням начальника військової адміністрації населеного пункту та, відповідно Херсонської міської ради, як то помилково вважає апелянт. На переконання позивача, аналіз положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та п. 1 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», згідно з яким начальник військової адміністрації крім повноважень, віднесених до його компетенції цим Законом, здійснює повноваження сільської, селищної, міської ради, її виконавчого комітету, сільського, селищного, міського голови, дає підстави дійти висновку про те, що начальних військової адміністрації виконує інші повноваження, що не віднесені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» до повноважень військової адміністрації населеного пункту та до його повноважень безпосередньо, однак передбачені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та підлягають реалізації, поза межами перебігу часу воєнного стану, Херсонською міською радою, утвореною ним виконавчим комітетом та міським головою Херсонської міської територіальної громади.

Тому, на переконання ТОВ «КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ХЕРСОН», у даному випадку Херсонська міська військова адміністрація, є належним орендодавцем, зазначеним в додатковій угоді №1 до договору оренди земельної ділянки від 26.12.2018 та відповідачем у справі №916/2119/24, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 17.12.2024 у справі № 922/502/24.

Щодо неможливості підписання додаткової угоди №1 до договору оренди землі у вигляді, що визнана в оскаржуваному рішенні суду з підстав звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Херсонської МВА, то позивач, посилаючись на приписі ч. 7 ст. 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» вказує, що новопризначений начальник Херсонської міської військової адміністрації - Шманько Ярослав Вікторович може виступити підписантом додаткової угоди №1 до договору оренди землі.

Щодо доводу, що структурні підрозділи відповідача-1 не отримували на опрацювання листів позивача, оскільки даним питанням займався виконавчий орган Херсонської міської ради, то Товариство наголошує на тому, що вказане лише свідчить про неналежну організацію виконання начальником Херсонської МВА вимог Закону України «Про правовий режим воєнного стану. Оскільки, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», апарат сільської, селищної, міської ради та її виконавчого комітету, інші виконавчі органи (з урахуванням абзацу 3 п. 1 цієї частини), комунальні підприємства, установи та організації відповідної територіальної громади підпорядковуються начальнику відповідної військової адміністрації, який організовує роботу відповідної військової адміністрації та здійснює керівництво її діяльністю, несе персональну відповідальність за виконання військовою адміністрацією покладених на неї повноважень. Тому, діяльність та реалізація визначених Законами України повноважень начальника військової адміністрації, військової адміністрації населених пунктів та виконавчих органів відповідної місцевої ради, які здійснюють діяльність в умовах воєнного стану – перебуває у нерозривному зв`язку, однак відповідач-1, з не зрозумілих причин, це заперечує.

Окремо Товариство доводить, що неправдивими є доводи відповідача-1 про те, що Херсонська міська рада, як працювала так і функціонує, оскільки, згідно із ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Однак, як вбачається з інформації, розміщеній на офіційному веб-сайті відповідача-1, останнє засідання Херсонської міської ради відбулося 16.02.2022 (https://miskradaks.gov.ua/miska-rada/protokoly-zasidan-sesij-miskoi-rady-viii-sklykannia/, https://miskrada-ks.gov.ua/act_cat/rishennia-miskoi-rady/ скріншоти -додається), тобто до запровадження воєнного стану в Україні. Останні проекти рішень сесії Херсонської міської ради були оприлюднені 20.02.2022 тобто, також, до запровадження воєнного стану в Україні. https://miskradaks.gov.ua/act_cat/proiekty-rishen-khersonskoi-miskoi-rady/. Таким чином, позивач наполягає на тому, що Херсонська міська рада, в умовах воєнного стану, не функціонує, а її повноваження, згідно з ч. 2 ст. 10, ч.ч. 2, 7 ст. 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» - розподілені між Херсонської міською військової адміністрацією та її начальником.

08.08.2025 Херсонська МВА подала до суду відповідь на відзив позивача на апеляційну скаргу відповідача-1, в якій Міська військова адміністрація не погоджується з твердженням Товариства стосовно того, що Херсонська МВА здійснює повноваження Херсонської міської ради на час дії воєнного стану, у зв`язку з чим наполягає на своїх апеляційних доводах.

Стосовно доводів Товариства по питанню щодо не можливості підписання додаткової угоди №1 до Договору оренди у вигляді, визнаною в оскаржуваному рішенні суду, то відповідач-1 наполягає на тому, що звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Херсонської міської військової адміністрації унеможливлює виконання рішення суду, оскільки в додатковій угоді судом вказано безпосередньо прізвище, ім`я та по-батькові, а не зазначено підписантом лише посаду – «начальник Херсонської МВА». Тому, відповідна позиція позивача про можливість підписання додаткової угоди іншою особою, яка очолює станом на даний час Херсонську МВА, за твердженням відповідача-1, є помилковою.

Водночас, відповідач-1 вважає позицію Верховного Суду, застосовану при розгляді справи №922/502/24 не релевантною для даної справи.

Крім того, також 08.08.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли пояснення по справі від Херсонської міської ради (відповідача-2).

Позиція відповідача-2 співпадає з позицією відповідача-1 та полягає у тому, що ТОВ «КЛІАР ЕНЕРДЖІ ХЕРСОН» до орендодавця (Херсонська міська рада) не звертався (даний факт не заперечується представником позивача) натомість 07.08.2023 ТОВ «КЛІАР ЕНЕРДЖІ ХЕРСОН» звернувся до Херсонської міської військової адміністрації з листом вих. №32, у якому просило поновити договір оренди земельної ділянки. При цьому, в додатковій угоді позивач одноосібно, без правових підстав змінює сторону в договорі оренди, що є неприпустимим. Тобто стороною в договорі є Херсонська міська рада (орган місцевого самоврядування), а в додатковій угоді зазначена Херсонська міська військова адміністрація Херсонського району Херсонської області (тимчасовий державний орган), який не є стороною по договору, але є відповідачем у зазначеній позовній заяві.

З посиланням на ст. 31 Закону України «Про оренду землі», відповідно до якої дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено (тобто у даному випадку 30.11.2023), Міська рада вважає, що позовні вимоги ТОВ «КЛІАР ЕНЕРДЖІ ХЕРСОН» до Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області та Херсонської міської ради про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 26.12.2018, підлягають залишенню без задоволення.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 02.09.2025 були задоволені зави представника Херсонської МВА – Дяченко Тетяни Олексіївни та представника Херсонської міської ради – Табакара Валерія Сергійовича про надання їм можливості брати участь у судових засіданнях при розгляді даної справи поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів – через систему відеоконференцзв`язку “EasyCon”. Вирішено здійснювати розгляд справи №916/2119/24 в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 03.11.2026, справу №916/2119/24 прийнято до свого провадження зміненим складом суду, а саме: головуючий суддя Савицький Я.Ф., судді: Принцевська Н.М., Ярош А.І.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2025 задоволено заяву представника ТОВ "КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ХЕРСОН" – адвоката Тібеж Катерини Ігорівни про надання їй можливості брати участь у судових засіданнях при розгляді даної справи поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів – через систему відеоконференцзв`язку “EasyCon”.

В подальшому, розгляд справи №916/2119/24 неодноразово відкладався, про що винесені відповідні ухвали суду.

Разом з тим, 13.11.2025 ТОВ "КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ХЕРСОН" надіслало до суду додаткові пояснення у справі, в яких зазначило, що враховуючи заперечення відповідача-1 про те, що Херсонська МВА є неналежним відповідачем у вказаній справі, оскільки на даний час не ліквідована і функціонує (діє) Херсонська міська рада, у зв`язку з чим саме остання зобов`язана була розглянути лист ТОВ “КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ХЕРСОН” про продовження строку договору оренди та відповідно підписати додаткову угоду, або відмовити в її підписанні, представник Товариства направив запит в порядку доступу до публічної інформації з проханням надати інформацію щодо останнього рішення, яке було прийняте Херсонською міською радою Херсонської області станом на 05.11.2025 щодо розпорядження земельними ділянками, яке перебувають у власність (розпорядженні) Міської ради, в тому числі, але не виключно, щодо передання земельних ділянок в оренду в строкове користування, а також продовження дійсних договорів оренди.

Вказаний запит був зареєстрований відділом звернень Херсонської міської ради 05.11.2025 за №І3-К-56 та відповідно до відповіді на нього 28.01.2022 Херсонською міською радою були прийнято останнє рішення №907 “Про затвердження громадянам землевпорядної документації щодо відведення у власність спільну сумісну власність та в оренду земельних ділянок для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд, під індивідуальні гаражі та під розширення раніше приватизованої земельної ділянки та передачу земельних ділянок у власність, спільну сумісну власність та в оренду, які розташовані в межах населеного пункту м. Херсона”. Також 28.01.2022 Херсонською міською радою прийнято рішення №875 “Про поновлення акціонерному товариству ”УКРТЕЛЕКОМ" договору оренди земельної ділянки".

Це були останні рішення Херсонської міської ради, прийняті з земельних питань, тобто – ще до оголошення воєнного стану, а тому посилання представника Херсонської міської військової адміністрації щодо діяльності Херсонської міської ради і віднесення спірного питання до повноважень міської ради не заслуговує уваги.

До зазначених пояснень представником ТОВ "КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ХЕРСОН" долучені відповідні запити та відповіді Херсонської міської ради Херсонської області.

Також додаткові пояснення 28.11.2025 надала суду Херсонська МВА, якими відповідач-1 заперечує проти позиції позивача, наведеної вище та яка викладена у письмових поясненнях ТОВ "КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ХЕРСОН" від 13.11.2025, з посиланням на те, що як Херсонською міською військовою адміністрацією, так і Херсонською міською радою, на час дії правового режиму воєнного стану, враховуючи норми Закону України «Про правовий режим воєнного стану», розпорядчі акти приймаються у вигляді наказу та розпорядження. Станом на даний час з 24.02.2022 діє правовий режим воєнного стану.

Враховуючи неможливість проведення засідань Виконавчим комітетом Херсонської міської ради та сесій Херсонською міською радою, у зв`язку з відсутністю Херсонського міського голови, відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та постанови Верховної Ради України від 03.11.2022 №2706-ІХ «Про здійснення начальниками військових адміністрацій населених пунктів у Бериславському, Генічеському, Каховському, Скадовському, Херсонському районах Херсонської області повноважень, передбачених ч. 2 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», у період дії воєнного стану в Україні та 30 днів після його припинення чи скасування:

- начальник Херсонської міської військової адміністрації, крім повноважень, віднесених до його компетенції Законом України «Про правовий режим воєнного стану» (тобто ст. 15 Закону), здійснює повноваження Херсонської міської ради, її виконавчого комітету та Херсонського міського голови;

- апарат Херсонської міської ради та її виконавчий комітет, інші виконавчі органи (з урахуванням абзацу 3 п. 1 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»), комунальні підприємства, установи та організації відповідних територіальних громад підпорядковуються начальнику відповідної військової адміністрації населеного пункту у Херсонському районі Херсонської області.

Тобто, виконавчий орган ХМР, відповідно до власних повноважень визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», готує відповідний проєкт розпорядчого акта та надає його на підпис уповноваженій особі (начальнику Херсонської МВА), котрий є рішенням Херсонської міської ради, враховуючи норми законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про оренду землі». На підтвердження вказаного відповідач-1 долучив до своїх пояснень інформацію Департаменту містобудування, архітектури та земельних ресурсів Херсонської міської ради – уповноваженого органу щодо розгляду та вирішення земельних питань. Відповідно до даної інформації, суб`єкти господарювання звертаються до Херсонської міської ради. Під час підготовки договорів та/або додаткових угод стосовно оренди земельних ділянок, орендарем зазначається Херсонська міська рада, а підписантом – начальник Херсонської МВА. Дана інформація підтверджується і наявними розпорядженнями із земельних питань: поновлення договорів оренди, про укладання договорів оренди тощо (котрі оприлюднені на офіційному сайті Херсонської міської ради).

27.01.2026 ТОВ "КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ХЕРСОН" надало суду додаткові пояснення у справі, за яких вбачається, що позивач, проаналізувавши сайт за активним посиланням представника Херсонської МВА, а саме Розпорядження начальника за пошуковими критеріями «поновлення» за період час з 01.03.2022 року по 01.01.2024 рік (період взятий з початку введення воєнного стану) встановив, що перші Розпорядження начальника Херсонської МВА були прийняті лише 10.08.2023. При цьому, ТОВ «КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ХЕРСОН» 07.08.2023 листом №32 повідомило Херсонську МВА про намір поновлення договору оренди земельної ділянки. Тобто, на момент подання вказаної заяви позивачем по справі, Херсонською МВА не був запроваджений та чітко врегульований механізм подання таких заяв, їх розгляду та підписання відповідних додаткових договорів оренди землі. Разом з тим, Товариство вчинило всі необхідні дії, що від нього вимагались задля поновлення договору оренди землі та користування земельною ділянкою на правових підставах. Також відповідно до змістів Розпоряджень начальника Херсонської МВА, в тому числі, долучених представником апелянта, Департамент містобудування, архітектури та земельних ресурсів міської ради займається підготовкою додаткових договорів оренди земельної ділянки, що о підтверджує взаємодію посадових особі відповідачів по справі.

Крім цього, позивач наголошує на тому, що листом Виконавчого комітету Херсонської міської ради від 15.09.2023 за №01-01-14/5660 було повідомлено, що проект розпорядження голови військової адміністрації про поновлення договорів оренди землі розроблений та проходить процедуру погодження, а після погодження та підписання проекту розпорядження, його буде направлено ТОВ «КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ХЕРСОН». Тобто лист-намір позивача був отриманий, як Херсонською міською радою так і Херсонською міською військовою адміністрацією та жодних заперечень чи зауважень жодна із сторін не подала позивачеві.

03.06.2026 від Херсонської міської ради до суду надійшла заява про розгляд справи №916/2119/24 без участі представника відповідача-2. Водночас, Міська рада вказала, що підтримує апеляційну скаргу Херсонської МВА.

В судовому засіданні 17.06.2026 представник Херсонської міської військової адміністрації наполягала на задоволенні апеляційної скарги, просила задовольнити вимоги останньої та відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ХЕРСОН».

Представник ТОВ «КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ХЕРСОН» заперечувала проти доводів апеляційної скарги та зазначаючи, що оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим, просила залишити його без змін.

У судовому засіданні 17.06.2026, яке проводилось в режимі відеоконференції, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 26.12.2018 року між Херсонською міською радою (Орендодавець) та ТОВ “КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ХЕРСОН” (Орендар) був укладений договір оренди (далі – Договір) земельної ділянки за кадастровим номером 6510136900:01:001:2256 загальною площею 0,06 га, цільове призначення - 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка розташована у м. Херсон, в районі Рожновського кар`єру (далі – земельна ділянка).

Договір оренди земельної ділянки внесено до Книги записів обліку договорів оренди земельних ділянок управління земельних відносин департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради, про що в Книзі 01 вчинено запис 26 .12.2018 року № 0118105.

Право оренди земельної ділянки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.12.2018 року за № 29724624, про що видано Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за № 151609078 від 29.12.2018 року.

Відповідно до п. 3 Договору, на земельній ділянці розташовані об`єкти нерухомого майна Орендаря, які належать йому на підставі свідоцтва про право власності від 31.10.2018.

При цьому пунктом 1 Договору, серед іншого, визначено, що земельна ділянка передається Орендарю під реконструкцію комплексної інженерної споруди для виробництва електричної енергії з системою збору та утилізації біогазу.

Судом першої інстанції встановлено, що така реконструкція була Орендарем проведена, про що видано Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №260217172 від 07.06.2021, з якого вбачається, що 03.06.2021 було зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна: комплексна інженерна (когенераційна) споруда для виробництва електричної енергії (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1660238765101).

Згідно з п. 8 Договору, він укладений строком на 5 (п`ять років) та діє до 30 листопада 2023 року.

Після закінчення строку дії Договору Орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше, ніж за 60 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Приписами п. 9 Договору встановлено, що орендна плата за користування земельною ділянкою складає 3% від нормативної грошової оцінки останньої.

За умова п. 35 Договору, дія останнього припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Судова колегія враховує, що з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який діє до тепер.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації. Рішення про утворення військових адміністрацій приймається Президентом України за поданням обласних державних адміністрацій або військового командування.

Указом Президента України “Про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Херсонській області” 19.09.2022 №658/2022 була утворена Херсонська міська військова адміністрація Херсонського району Херсонської області.

Розпорядженням Президента України від 02.03.2023 №30/2023-рп начальником Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області призначено Романа Мрочка.

Відповідно до п. 26 ч. 2 ст. 15 Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, військові адміністрації населених пунктів на відповідній території здійснюють повноваження із вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (крім вирішення питань відчуження з комунальної власності земельних ділянок та надання таких земельних ділянок в оренду на строк понад один рік).

Тому, 07.08.2023 (тобто майже за 100 днів до спливу строку дії Договору оренди) листом за вих. №32 ТОВ “КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ХЕРСОН” повідомило Херсонську міську військову адміністрацію про намір поновлення Договору оренди земельної ділянки на тих же умовах. До вказаного листа, окрім інших додатків, ТОВ “КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ХЕРСОН” було долучено проект додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки від 26.12.2018 (в двох примірниках).

У відповідь на вказаний лист Товариство отримало лист Виконавчого комітету Херсонської міської ради від 15.09.2023 за №01-01-14/5660, в якому зазначено, що за результатами вищезазначеного звернення ТОВ “КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ХЕРСОН”, зареєстрованого Виконавчим комітетом ХМР 08.08.2023 за №8-6096-18/29, щодо поновлення Договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6510136900:01:001:2256, виконавчим органом Міської ради підготовлений відповідний проект розпорядження начальника міської військової адміністрації «Про поновлення договору оренди земельної ділянки», який проходить процедуру погодження стркутурними підрозділами Міської ради (Міської військової адміністрації), після чого та після підписання проекту розпорядження, його буде направлено Товариству для здійснення реєстрації права оренди в установленому законом порядку.

Однак, протягом тривалого часу Товариство так і не отримало належного йому примірника додаткової угоди №1 до Договору оренди земельної ділянки від 26.12.2018.

Тому, листом за №8 від 09.01.2024 ТОВ “КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ХЕРСОН” повторно звернулось до Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області з викладенням всіх обставин та нормативно-правовим обґрунтуванням свого прохання направити належний Орендарю підписаний примірник додаткової угоди №1 до Договору оренди земельної ділянки від 26.12.2018 або повідомити про час та місце його отримання. Цим листом, окрім інших додатків, було також повторно направлено проект додаткової угоди №1 до Договору оренди земельної ділянки від 26.12.2018.

Проте, листом №8-200-18/29 від 06.02.2024 Виконавчий комітет Херсонської міської ради повідомив Товариству про те, що Договір оренди земельної ділянки від 26.12.2018 припинив свою дію у зв`язку із закінченням строку на який його було укладено. Крім цього, Виконавчий комітет Херсонської міської ради вказав на зобов`язання ТОВ “КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ХЕРСОН” повернути Орендодавцеві земельну ділянку.

В свою чергу, листом від 28.02.2024 за №28/02, адресованому Начальнику Херсонської міської військової адміністрації, Товариство ще раз виклало вищезазначені обставини, звернуло увагу на розташоване на спірній земельній ділянці належне Товариству нерухоме майно та просило повторно переглянути вказані обставини та направити належний Товариству примірник додаткової угоди №1 до Договору оренди земельної ділянки від 26.12.2018, підписаний зі сторони Орендодавця.

Відповідь на зазначений лист на час подачі позову так і не було отримано.

Водночас, будь-які скарги та зауваження до позивача з боку Орендодавця у матеріалах справи відсутні. Жодних повідомлень від відповідачів щодо відмови в поновленні Договору або претензій щодо неналежного виконання Орендарем умов Договору у матеріалах справи не міститься.

Навпаки, матеріали справи свідчать, що Товариство продовжувало користуватися земельною ділянкою після закінчення строку Договору оренди, сплачувало у повному обсязі орендні платежі, що не заперечується відповідачами та підтверджується платіжними дорученнями, наявними у матеріалах справи: №215 від 10.01.2019 на суму 44,61 грн; №234 від 14.02.2019 на суму 44,61 грн; №233 від 14.02.2019 на суму 6134,40 грн; №977 від 24.02.2020 на суму 6200,00 грн; №1862 від 03.03.2021 на суму 6134,40 грн; №3502 від 19.05.2024 на суму 1124,64 грн; №3991 від 27.02.2023 на суму 5820,21 грн.

Також, Товариством забезпечено умови використання земельної ділянки, що визначені п. 15 Договору, а саме: земельна ділянка використовувалася для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (під реконструкцію комплексної інженерної споруди для виробництва електричної енергії з системою збору та утилізації біогазу, яка була проведена позивачем, а Виконавчим органом з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради 13.02.2020 року була зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації №ХС141200440622, на підставі чого ТОВ “КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ХЕРСОН” було зареєстровано право власності на комплексну інженерну (когенераційну) споруду для виробництва електричної енергії (Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власностіи №260217172 від 07.06.2021).

З посиланням на зазначені обставини та вказуючи, що для поновлення Договору оренди землі, укладеного 26.12.2018, застосовуються норми Закону України “Про оренду землі” в редакції 04.06.2017, Товариство вважає, що зволікання відповідача-1 та відповідача-2 щодо поновлення спірного Договору та в подальшому повідомлення відповідачем-2 про припинення дії Договору оренди земельної ділянки, порушило право Орендаря на поновлення Договору оренди землі, яке передбачене ст. 33 Закону України “Про оренду землі”. В наслідок цього, з метою захисту свого права, ТОВ “КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ХЕРСОН» звернулось до господарського суду з відповідним позовом, оскільки вважає, що позивач є таким, що набув право "правомірного очікування".

Проаналізувавши апеляційну скаргу в межах її доводів, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Як зазначалось вище, основними аргументами апелянта є те, що:

- Херсонська МВА не є належним відповідачем у справі;

- підписання додаткової угоди №1 до Договору оренди у тому вигляді, що визнаний судом, є неможливим з огляду на те, що підписант від Херсонської МВА –Мрочко Роман Миколайович є звільненим з посади начальника Херсонської міської військової адміністрації;

- неправильним є застосування п. 26 ч. 2 ст. 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», оскільки згідно з проєктом додаткової угоди, Договір оренди має бути поновленим на 5 років.

Отже, апеляційною скаргою жодним чином не оспорюється вчасне письмове звернення Орендаря (Орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію)до Міської військової адміністрації з проханням продовження строку дії спірного Договору оренди, який був з самого початку укладений строком на 5 років, що узгоджується з вимогами п. 8 Договору оренди та свідчить про належне виконання з боку Товариства цих умов Договору.

Судова колегія враховує, що у матеріалах справи міститься копія відповідного звернення від 07.08.2023 позивача до Херсонської МВА щодо поновлення спірного Договору оренди землі, до якого у якості додатків було долучено, у тому числі, проект додаткової угоди про поновлення останнього на тих же умовах.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що позивачем було дотримано строк звернення до Орендодавця (звернення відбулось більш, ніж за 60 днів до спливу строку Договору), а тому порушення відповідних встановлених Договором умов та положень ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції станом на дату кладення Договору) не вбачається, що не спростовано відповідачами у даній справі.

Так, як зазначалось вище, 26.12.2018 між Херсонською міською радою (Орендодавець) та ТОВ “КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ХЕРСОН” (Орендар) був укладений Договір оренди земельної ділянки строком на 5 років.

Отже, з обставин даної справи вбачається, що спірний Договір оренди землі від 26.12.2018 укладено під час дії Закону України "Про оренду землі" за №161-XIV в редакції від 04.06.2017.

Тому, обов`язковою умовою поновлення спірного Договору є застосування правил, що були чинними на момент його укладення, а саме: відповідно до положень Закону України "Про оренду землі" в редакції від 04.06.2017 року.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" (тут і далі – у редакції, чинній на дату укладення спірного Договору оренди) регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1-5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (ч. 6 цієї норми).

Так, згідно з приписами ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на час укладення Договору оренди землі), орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (ч. 2); до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (ч. 3); при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (ч. 4); орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист - повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (ч. 5)

Тобто, виходячи із наведених вище положень Закону України “Про оренду землі”, реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена вказаними нормами Закону, була можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків. При цьому, для застосування ч.1 ст. 33 Закону України “Про оренду землі” та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно ч.ч.2-5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: 1) орендар належно виконує свої обов`язки за договором; 2) орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; 3) до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; 4) орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №594/376/17-ц, від 22.09.2020 у справах №313/350/16-ц і №159/5756/18.

Тобто, редакція Закону України "Про оренду землі" від 01.01.2019 передбачала повідомлення Орендарем Орендодавця про намір продовжити договірні відносини шляхом направлення Орендодавцю відповідного звернення разом з проектом додаткової угоди.

Також, необхідність укладення додаткової угоди встановлена частинами 8 та 11 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", згідно з якими додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Отже, статтею 33 Закону України «Про оренду землі» у відповідній редакції було визначено загальну єдину процедуру дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі, за якої завершення процедури поновлення договору полягало в укладенні додаткової угоди (за згодою сторін чи за судовим рішенням).

Разом з тим, для продовження договірних відносин за вищевказаними нормами необхідно волевиявлення на це сторін договору, досягнення ними згоди щодо продовження договору із застосуванням переважного права орендаря на продовження договору оренди, у тому числі на змінених умовах (частина 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

Як зазначалось вище, Орендодавець, у визначений ч. 5 ст. 33 Закону України “Про оренду землі” (в редакції 04.06.2017 року) не надав жодних заперечень щодо поновлення Договору оренди земельної ділянки від 26.12.2018.

Навпаки, Листом від 15.09.2023 за №01-01-14/5660 ТОВ “КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ХЕРСОН” було повідомлене про підготовлений проєкт розпорядження “Про поновлення договору оренди земельної ділянки”, а не про відмову в поновленні цього Договору.

В листі також вказано, що підписаний проєкт розпорядження буде направлений позивачу для здійснення ним реалізації права оренди в установленому законом порядку.

При цьому, Лист від 15.09.2023 року за № 01-01-14/5660 був направлений позивачу у строк, що перевищує місячний термін, визначений ч. 5 ст. 33 Закону України “Про оренду землі”.

Зі змісту зазначеного листа вбачається відсутність будь-яких заперечень Орендодавця в реалізації права Орендаря на поновлення договору оренди земельної ділянки. Навпаки, із нього прямо вбачається намір відповідачів поновити Договір оренди земельної ділянки.

Проте, в подальшому, Орендарю відповідна додаткова угода повернута, підписаною з боку Орендодавця, не була.

Відповідно до ст. 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права.

При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що, зокрема, підтверджується змістом ч. 3 ст. 509 цього Кодексу.

Отже, законодавець, задекларувавши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

У постановах Верховного Суду у справах №910/5179/20 та №3190/34/17 суд касаційної інстанції акцентував на необхідності врахування під час розгляду спорів у подібних правовідносинах презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних правовідносин.

У постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 23.11.2023 у справі №906/1314/21 наголошено, що у межах розумної та добросовісної поведінки орган державної влади чи місцевого самоврядування як орендодавець, що представляє власника у спірних правовідносинах, може взагалі відмовити орендарю в укладенні договору, повідомивши його про наявність належних підстав для цього, зокрема про рішення орендодавця як власника більш розумно розпорядитись землею (в тому числі виставити право оренди на торги), чи вказавши на неналежне виконання орендарем умов договору.

Якщо ж власник такого рішення не прийняв, то за змістом ст. 3 Цивільного кодексу України та ст. 33 Закону України "Про оренду землі" орган державної влади чи місцевого самоврядування власник зобов`язаний провести з орендарем добросовісні переговори, тобто добросовісно спробувати досягти домовленостей з орендарем: запропонувати, наприклад, конкретний розмір орендної плати, інший строк оренди тощо.

Адже орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має законодавчо передбачене переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин, а також право укласти договір оренди на новий строк.

Якщо орган державної влади чи місцевого самоврядування знехтував обов`язком добросовісно провести переговори (наприклад, явно безпідставно відмовив в укладенні договору), то слід виходити з того, що такий орган зловживає своїм правом, порушуючи цим законні права орендаря.

Судовий захист в таких випадках передбачено лише для особи, яка належним чином виконувала свої обов`язки за договором та добросовісно використовувала належні їй права, тому орендодавець не може посилатися на свій захист на обставини, які свідчать про ухилення ним від проведення переговорів, та на власну недобросовісну поведінку, протиставляючи її легітимним прагненням та належній поведінці орендаря; водночас і орендар, що належно діяв, не може бути позбавлений можливості реалізації свого права на продовження орендних відносин, передбаченого законом, в тому числі через судовий захист. Інакше передбачене частиною дев`ятою ст. 33 Закону про оренду землі право орендаря оскаржити відмову, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі матиме лише декларативний характер та не призведе до відновлення порушеного права.

Отже, за висновком Верховного Суду у постанові від 23.11.2023 у справі №906/1314/21, добросовісність виконання сторонами договірних обов`язків і реалізація ними своїх прав є визначальним при оцінці правомірності позовних вимог.

Аналогічна правова позиція наведена і в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03 квітня 2024 року по справі № 910/14933/22.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у рішенні від 20.01.2012 «Рисовський проти України» зазначив, що ризик будь-якої помилки державного органу, у тому числі тої, причиною якої є їх власна недбалість, повинен покладатись на саму державу та її органи.

Розглядаючи цю справу, ЄСПЛ зазначив, що принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.

З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатись в право, набуте особою, яка покладалась на легітимність добросовісних дій державного органу.

Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатись на саму державу, а помилки не можуть виправлятись за рахунок осіб, яких вони стосуються. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин», яка породжує у громадян впевненість у тому, що їх існуюче правове становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, а тому саме на державний орган покладається обов`язок виправити свої дії.

Проаналізувавши обставини даної справи, судова колегія дійшла висновку, що позивач, як Орендар, діяв добросовісно, належно виконував свої обов`язки за Договором оренди земельної ділянки і мав передбачене законом переважне право на продовження оренди.

Позивач обґрунтовано розраховував на укладення Договору на новий строк, формуючи правомірне очікування у межах чинного законодавства, продовжуючи відкрито користуватися спірними земельними ділянками.

Натомість обставини даної справи свідчать про ухилення Орендодавцем від проведення переговорів. Знаючи про діючі орендні правовідносини, Орендодавець не здійснив жодних дій, спрямованих на належне врегулювання питання продовження Договору, знехтував обов`язком добросовісно провести переговори, порушуючи цим законні права Орендаря.

Так, судова колегія зауважує, що ні Херсонська МВА, ні Херсонська міська рада, враховуючи їх обізнаність про надіслання додаткової угоди Товариством Орендодавцю та очікування Орендарем наступних дій Орендаря, спрямованих на продовження орендних правовідносин, враховуючи існування Листа Виконавчого комітету ХМР від 15.09.2023 за №01-01-14/5660 щодо наявності підготовленого проєкту розпорядження “Про поновлення договору оренди земельної ділянки”, який, за твердженням відповідача-2 проходив етапи узгодження відповідними підрозділами, не провели та навить не намагались провести з Орендарем добросовісні переговори, якщо в процесі таких узгоджень виявились будь-які недоліки редакції додаткової угоди, яка була запропонована ТОВ “КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ХЕРСОН”.

Зазначаючи (на етапі судового розгляду позову Товариства) про те, що у додатковій угоді визначено неналежного Орендодавця, ні Херсонська МВА, ні Херсонська міська рада не вказують, чому первісно це не вплинуло на можливість надіслати Орендарю Лист Виконавчого комітету ХМР від 15.09.2023 за №01-01-14/5660 щодо наявності підготовленого проєкту розпорядження “Про поновлення договору оренди земельної ділянки”. Також, відповідачами не зазначається, чому про дану обставину не можливо було повідомити Товариство у період, коли мало місце наявність часу (не пізніше, ніж за 60 днів до закінчення строку дії Договору) для виправлення останнім відповідних помилок.

За таких обставин, оскільки позивач дотримався вимог законодавства, які регламентують його поведінку, необхідну для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, та з огляду на відсутність будь-яких заперечень з боку Орендодавця щодо продовження орендних правовідносин протягом одного місяця з моменту реєстрації відповідного звернення Орендаря, останній може вважатись таким, що набув право "правомірного очікування".

Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для поновлення договору та визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди, адже відсутність заперечень орендодавця у поновленні Договору оренди дало позивачеві підстави розраховувати на можливість поновлення Договору оренди землі в силу закону, а саме ч. 6 ст. 33 Закону України “Про оренду землі”.

Так, частиною 6 ст. 33 Закону України “Про оренду землі” передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі, ніж встановлені у ч.ч 1-5 цієї статті, а саме: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

- власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

- уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України “Про оренду землі”, необхідна наявність таких юридичних фактів: - орендар належно виконує свої обов`язки за цим договором; - він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; - до листа-повідомлення додав проєкт додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; - продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; - орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору.

Таким чином, з огляду на все вищенаведене, судова колегія зазначає, що у даному спірному випадку застосуванню підлягає ст. 33 Закону України "Про оренду землі", яка прямо передбачала подання орендарем у строки, визначені у ч. 2 цієї статті, повідомлення саме про поновлення договору оренди землі та проект додаткової угоди про таке поновлення. Якщо орендарем, з дотриманням умов договору та законодавства, надіслано орендодавцю лист-повідомлення з проектом додаткової угоди і протягом одного місяця як після надіслання, так і після закінчення строку договору ним не отримано листа-повідомлення орендодавця про відмову в укладенні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Підсумовуючи наведене, з огляду на надсилання Орендарем проекту додаткової угоди Орендодавцю більш, ніж за 100 днів до закінчення дії Договору; враховуючи те, що строк Договору сплив 30.11.2023, повідомлення Товариства Виконавчим комітетом Херсонської міської ради лише 06.02.2024 про припинення Договору оренди є неправомірним та таким, що суперечать ст. 33 Закону України “Про оренду землі”.

Разом з тим, зважаючи на доводи апеляційної скарги, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно зі ст. 23, 33 цього ж Закону, ст. 12 Земельного кодексу України до компетенції сільських, селищних, міських рад, та їх виконавчих органів належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, зокрема розпорядження землями територіальних громад, здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охоронною земель, вирішення земельних спорів та інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Отже, Херсонська міська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє інтереси територіальної громади м. Херсона, здійснює відповідно до закону від імені та в інтересах вказаної територіальної громади правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі на землею, одночасно виконуючи повноваження щодо здійснення контролю за додержанням земельного законодавства.

Разом з тим, судова колегія звертає увагу, що Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та наразі триває.

Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб регулюються Законом України «Про правовий режим воєнного стану».

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи військові адміністрації.

Закон України "Про військово-цивільні адміністрації" визначає організацію, повноваження і порядок діяльності військово-цивільних адміністрацій, що утворюються як тимчасовий вимушений захід з елементами військової організації управління для забезпечення безпеки та нормалізації життєдіяльності населення в районі відсічі збройної агресії Російської Федерації, зокрема в районі проведення антитерористичної операції, що не має на меті зміни та/або скасування конституційно закріпленого права територіальних громад на місцеве самоврядування.

За змістом ст. 1 вказаного Закону військово-цивільні адміністрації населених пунктів - це тимчасові державні органи, що здійснюють на територіях відповідних територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України, повноваження сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, сільських, селищних, міських голів та інші повноваження, визначені цим Законом.

Військово-цивільні адміністрації є юридичними особами публічного права і наділяються цим та іншими законами повноваженнями, у межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Військово-цивільні адміністрації населених пунктів набувають прав та обов`язків з дня внесення запису про їх державну реєстрацію як юридичних осіб до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ч. 2 зазначеної норми).

Рішення про утворення військових адміністрацій приймається Президентом України за поданням обласних державних адміністрацій або військового командування.

Військові адміністрації населених пунктів утворюються в межах територій територіальних громад, у яких сільські, селищні, міські ради та/або їхні виконавчі органи, та/або сільські, селищні, міські голови не здійснюють покладені на них Конституцією та законами України повноваження, а також в інших випадках, передбачених цим Законом.

Військову адміністрацію населеного пункту (населених пунктів) очолює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України за пропозицією Генерального штабу Збройних Сил України або відповідної обласної державної адміністрації.

Частиною 1 ст. 15 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" та ч. 12 ст. 3 Закону України "Про військово-цивільні адміністрації" визначено, що повноваження військових (військово-цивільних) адміністрацій здійснюються ними в порядку, визначеному законами України для здійснення повноважень відповідних місцевих державних адміністрацій, та органів місцевого самоврядування, з урахуванням особливостей, визначених цими законами.

У разі утворення військово-цивільної адміністрації населених пунктів повноваження відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, сільських, селищних, міських голів припиняються з дня призначення керівника такої військово-цивільної адміністрації. Повноваження виконавчих органів зазначених рад, апаратів цих рад та їх виконавчих комітетів, посадових та службових осіб місцевого самоврядування, які працюють у таких органах та апаратах, припиняються з дня, наступного за днем прийняття рішення зазначеним керівником військово-цивільної адміністрації населених пунктів про можливість цієї військово-цивільної адміністрації здійснювати повноваження, віднесені законом до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (абз. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації»).

Отже, з аналізу вказаних статей вбачається, що у день набрання чинності актом Президента України про утворення військово-цивільної адміністрації припиняються згідно із цим Законом повноваження міської ради, її виконавчого апарату, посадових та службових осіб місцевого самоврядування, які працюють у цих органах місцевого самоврядування. Повноваження військово-цивільних адміністрацій здійснюється ними в порядку, визначеному законами України для здійснення повноважень відповідних органів місцевого самоврядування, у урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Фінансування діяльності військово-цивільних адміністрацій населених пунктів здійснюється за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів, а районних і обласних військово-цивільних адміністрацій - за рахунок коштів Державного бюджету України та відповідних районних і обласних бюджетів (ч. 7 ст. 3 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації»).

Повноваження військово-цивільних адміністрацій населених пунктів починаються з дня внесення запису про їх державну реєстрацію як юридичних осіб до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і припиняються у день відкриття першої сесії новообраної ради (абзац 2 ч. 11 ст. 3 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації»).

Як зазначалось вище, Указом Президента України №658/2022 від 19.09.2022 "Про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Херсонській області" на виконання Закону України "Про правовий режим воєнного стану" створено Херсонську міську військову адміністрацію Херсонського району Херсонської області.

28.09.2022 суб`єктом державної реєстрації було проведено державну реєстрацію створення юридичної особи – Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань було внесено відповідний запис про державну реєстрацію від 28.09.2022 №1004991020000024545, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Розпорядженням Президента України від 02.03.2023 №30/2023-рп начальником Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області призначено Романа Мрочка.

Відповідно до положень ч.2 ст.10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у разі утворення військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів) Верховна Рада України за поданням Президента України може прийняти рішення про те, що у період дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування:

1) начальник військової адміністрації, крім повноважень, віднесених до його компетенції цим Законом, здійснює повноваження сільської, селищної, міської ради, її виконавчого комітету, сільського, селищного, міського голови;

може затвердити тимчасову структуру виконавчих органів сільської, селищної, міської ради (для працівників, посади яких не включені до тимчасових штатних розписів, оголошується простій або здійснюється їх переведення на рівнозначну чи нижчу посаду);

2) апарат сільської, селищної, міської ради та її виконавчого комітету, інші виконавчі органи (з урахуванням абз.3 п.1 цієї частини), комунальні підприємства, установи та організації відповідної територіальної громади підпорядковуються начальнику відповідної військової адміністрації.

Крім того, судовою колегіє встановлено, що постановою Верховної Ради України №2706-ІХ від 03.11.2022 "Про здійснення начальниками військових адміністрацій населених пунктів у Бериславському, Генічеському, Каховському, Скадовському, Херсонському районах Херсонської області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" у період дії воєнного стану в Україні та 30 днів після його припинення чи скасування:

1) начальники Калинівської селищної, Борозенської та Милівської сільських військових адміністрацій Бериславського району, Генічеської міської та Новотроїцької селищної військових адміністрацій Генічеського району, Асканія-Нової, Великолепетиської, Верхньорогачицької, Горностаївської селищних та Зеленопідської сільської військових адміністрацій Каховського району, Мирненської селищної та Новомиколаївської сільської військових адміністрацій Скадовського району, Херсонської міської, Великокопанівської та Станіславської сільських військових адміністрацій Херсонського району Херсонської області:

крім повноважень, віднесених до їх компетенції Законом України "Про правовий режим воєнного стану", здійснюють повноваження відповідних сільських, селищних, міських рад, їх виконавчих комітетів, відповідних сільських, селищних, міських голів;

можуть затвердити тимчасову структуру виконавчих органів відповідної сільської, селищної, міської ради (для працівників, посади яких не включені до тимчасових штатних розписів, оголошується простій або здійснюється їх переведення на рівнозначну чи нижчу посаду);

2) апарати Борозенської, Великокопанівської, Зеленопідської, Милівської, Новомиколаївської, Станіславської сільських, Асканія-Нової, Великолепетиської, Верхньорогачицької, Горностаївської, Калинівської, Мирненської, Новотроїцької селищних, Генічеської, Херсонської міських рад та їх виконавчих комітетів, інші виконавчі органи (з урахуванням абзацу третього пункту 1 частини другої статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану"), комунальні підприємства, установи та організації відповідних територіальних громад підпорядковуються начальникам відповідних військових адміністрацій населених пунктів у Бериславському, Генічеському, Каховському, Скадовському, Херсонському районах Херсонської області.

Тобто, у силу делегованих Верховною Радою України повноважень начальник Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області наділений повним спектром повноважень, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Таким чином, з дня утворення Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області (код ЄДРПОУ 44732846), діяльність Херсонської міської ради Херсонської області (код ЄДРПОУ 26347681) тимчасово (до моменту відновлення повноважень у зв`язку із скасування воєнного стану) зупинена.

Подібний висновок викладено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Дроботової Т.Б. - головуючого, суддів: Багай Н.О., Чумака Ю.Я. у постанові від 08.10.2024 у справі №911/1244/23.

Про тимчасове вибуття органу місцевого самоврядування з відносин, щодо яких виник спір, у зв`язку з утворенням військової цивільної адміністрації, йдеться також у постанові Верховного Суду від 03.10.2024 у справі № 200/9241/21.

Відтак, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, представляти територіальну громаду Херсонського району та здійснювати від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, права суб`єкта комунальної власності, в даному випадку виступає Херсонська міська військова адміністрація Херсонського району Херсонської області.

Отже, у відповідності до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", постанови Верховної Ради України від 03.11.2022 №2706-IX та Розпорядження Президента України від 02.03.2023 №30/2023-рп, начальник Херсонської міської військової адміністрації Мрочок Роман Миколайович, відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», станом на момент виникнення спірних правовідносин (кінець строку дії Договору оренди) набув також повноважень відповідної міської ради, її виконавчого органу та міського голови (до моменту його звільнення відповідно до розпорядження Президента України від 17.04.2025 №44-2025-рп).

Вказане підтверджуєтеся і фактом надання Виконавчим комітетом ХМР відповіді Товариству від 15.09.2023 за №01-01-14/5660 щодо наявності підготовленого проєкту розпорядження “Про поновлення договору оренди земельної ділянки”, яке було спрямовано на адресу Орендаря після звернення останнього до Херсонської ВМА.

При цьому, як зазначає позивач, звертаючись саме до Херсонської міської військової адміністрації з проханням продовження строку діючого Договору оренди, ТОВ КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ХЕРСОН» виходило саме з урахування вищенаведених норм законодавства, існування відповідних підзаконних актів та тимчасового призупинення повноважень Міської ради, які наразі виконуються Міською військовою адміністрацією.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" військові адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України "Про оборону України", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", "Про критичну інфраструктуру", цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Повноваження військових адміністрацій здійснюються ними в порядку, визначеному законами України для здійснення повноважень відповідних місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Частиною 2 ст. 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» встановлений перелік повноважень військової адміністрації населених пунктів на відповідній території.

Так, у пунктах 12 та 26 ч. 2 ст. 15 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" визначено, що військові адміністрації населених пунктів на відповідній території здійснюють повноваження із:

- здійснення управління майном, яке перебуває у комунальній власності відповідної територіальної громади (крім вирішення питань відчуження, у тому числі і шляхом приватизації комунального майна та надання комунального майна в оренду на строк понад один рік);

- вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (крім вирішення питань відчуження з комунальної власності земельних ділянок та надання таких земельних ділянок в оренду на строк понад один рік).

Також, за вказаною статтею, військові адміністрації населених пунктів здійснюють делеговані повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законами України.

При цьому, пунктом 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виключною компетенцією, зокрема міських рад, є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Водночас, зі змісту положень ст. 12 Земельного кодексу України вбачається, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить, у тому числі: розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; вирішення земельних спорів тощо.

Між тим, ураховуючи наведене та аналізуючи положення пунктів 12 та 26 ч. 2 ст. 15 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" колегія суддів враховує, що в силу його норм військові адміністрації наділенні повноваженнями (правом) передачі земельних ділянок в оренду, і на строк не більше одного року.

При цьому, вищевказані положення Закону не містять прямої заборони на поновлення договорів оренди на строк більше одного року. У вищезазначених пунктах повноваження військових адміністрацій обмежуються у питаннях відчуження та надання земельних ділянок в оренду на строк понад один рік. Тобто, обмеження цих повноважень стосується саме надання в оренду земельних ділянок, а не поновлення чи продовження строку дії вже укладених догорів оренди.

Поновлення строку договору оренди землі передбачає продовження дії вже існуючого договору на новий період, при цьому, всі основні умови договору залишаються незмінними, і немає необхідності укладати новий правочин. Це право орендаря реалізується, якщо він виконував усі договірні зобов`язання та звернувся з відповідною заявою до орендодавця до закінчення терміну дії договору.

Натомість, укладення нового договору оренди землі, передбачає створення нових правовідносин між сторонами, що може супроводжуватися переглядом умов оренди, новими зобов`язаннями та укладенням договору з урахуванням актуальних законодавчих норм і рішень відповідних органів влади.

У даному випадку, Південно-західний апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що апелянт помилково ототожнює поняття поновлення договору оренди на новий строк та укладення нового договору.

Судова колегія наголошує на тому, що додаткова угода в редакції позивача спрямована лише на продовження дії Договору оренди від 26.12.2028 на незмінний строк – 5 років, який був погоджений сторонами при укладенні цього Договору.

З огляду на зазначене, судова колегія враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 17.12.2024 у справі №922/502/24. У вказаній постанові Верховний Суд дійшов висновку, що визначені у п. 26 ч. 2 ст. 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» обмеження повноважень військових адміністрацій, зокрема, на надання земельних ділянок в оренду на строк понад один рік, стосується саме первинного надання їх у користування, що супроводжується певною процедурою, а не правовідносин щодо укладення договорів оренди землі на новий строк у межах вже існуючих договірних відносин.

Отже, апеляційний суд зазначає, що Херсонська міська військова адміністрація має законні повноваження на продовження діючих договорів оренди строком понад один рік.

Враховуючи те, що у даному спорі мова йде про продовження строку дії раніше укладеного договору оренди (на тих же умовах), тобто у межах вже існуючих договірних відносин, положення п. 26 ч. 2 ст. 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» не розповсюджуються на спірні правовідносини сторін, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції звертає увагу, що укладення договорів оренди землі на новий строк (продовження договірних відносин) у межах вже існуючих договірних відносин відноситься до повноважень Херсонської міської військової адміністрації, яка є належним відповідачем у даному спорі.

Щодо посилання апелянта на те, що Херсонська міська військова адміністрація - тимчасовий державний орган, повноваження якого визначені Законом України «Про правовий режим воєнного стану», а відтак, остання не має повноважень щодо поновлення договору оренди земельної ділянки, тому у додатковій угоді має бути визначений лише начальник Херсонської міської військової адміністрації в якості підписанта, то судова колегія критично ставиться до такої позиції апелянта з урахуванням вищезазначеного, та зазначає, що звернення будь-якої фізичної або юридичної особи до державного органу має однакові правові наслідки незалежно від того, чи адресовано його безпосередньо керівнику (голові, начальнику) цього органу, чи самому органу як юридичній особі. Не встановлено жодних імперативних вимог, які б зобов`язували звертатися до державного органу виключно через його керівника або іншу посадову особу. Відсутність таких вимог свідчить про те, що звернення, адресовані органу в цілому, є рівнозначними за своїми правовими наслідками зі зверненнями, адресованими керівнику цього органу.

Разом з тим, Херсонська міська військова адміністрація наділена спектром повноважень, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", Законом України "Про правовий режим воєнного стану" та іншими нормативно-правовими актами, які надають право укладати договори оренди земельних ділянок та/або додаткових угод до них без будь-яких обмежень щодо строку їх оренди.

З аналогічними висновками, викладеними у постанові Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 у справі №922/502/24, погодився Верховний Суд у постанові від 17.12.2024 у вказаній справі. При цьому, судом визнано укладеними додаткові угоди, в яких Орендодавцем визначено саме Міську військову адміністрацію.

Щодо аргументів апелянта про те, що підписант від Херсонської МВА – ОСОБА_1 є звільненим з посади начальника Херсонської міської військової адміністрації, а тому підписання додаткової угоди №1 до Договору оренди у тому вигляді, що визнаний судом, є неможливим, то судова колегія зазначає, що станом на дату звернення позивача до суду (травень 2024) та, відповідно, - надання суду проекту додаткової угоди, яка підлягала визнанню останнім, Мрочко Роман Миколайович займав посаду начальника Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області. Звільнення ОСОБА_1 відбулось на підставі розпорядження Президента України від 17.04.2025 №44-2025-рп. Проте, суд не має можливості самостійно змінювати редакцію додаткової угоди, яка запропонована позивачем.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції вказує, що обставина звільнення ОСОБА_1 з відповідної посади не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Питання щодо можливості редакції відповідної частини додаткової угоди буде вирішуватися на стадії виконання судового рішення, а не на стадії апеляційного перегляду судового рішення, де вирішуються питання законності та обґрунтованості рішення суду та доведення його обставинами, котрі мали місце на час винесення такого рішення.

Окремо судова колегія звертає увагу на те, що Європейським судом з прав людини зазначено, що "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах "Белеш та інші проти Чеської Республіки", "Зубац проти Хорватії" (Zubac v. Croatia), (Beles and Others v. the Czech Republic), №47273/99, пп. 50-51 та 69, ЄСПЛ 2002 IX, та "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), №35787/03, п. 29, від 26 липня 2007 року).

При цьому, Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Тому інші доводи скаржника, що викладені ним апеляційній скарзі, колегія суддів дослідила, але не бере їх до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на остаточний висновок.

Статтею 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги положення чинного законодавства і встановлені обставини справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності, колегія суддів приходить висновку, що апеляційна скарга Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області на рішення Господарського суду Одеської області від 09.06.2025 у справі №916/2119/24 задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишається без змін.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Рішення Господарського суду Одеської області від 09.06.2025 у справі №916/2119/24 залишити без змін, апеляційну скаргу – без задоволення.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.

Повний текст постанови складений та підписаний 25.06.2026, у зв`язку із перебуванням у відпустці з 22.06.2026 по 24.06.2026 (включно) головуючого судді Савицького Я.Ф.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Принцевська Н.М.

Суддя Ярош А.І.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua