Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №916/5108/24 — Південно-західний апеляційний господарський суд

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/5108/24

м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №1

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів: Діброви Г.І.,

Ярош А.І.,

секретар судового засідання – Полінецька В.С.,

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області

на рішення Господарського суду Одеської області

від 17 березня 2025 (повний текст складено 25.03.2025)

у справі №916/5108/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ятрань”

до відповідача: Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області

про визнання протиправним та скасування рішення, визнання договору поновленим, -

суддя суду першої інстанції: Д`яченко Т.Г.місце винесення рішення: м. Одеса, проспект Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 17.06.2026, відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, підписано вступну та резолютивну частину постанови без її проголошення.

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ятрань» (далі також – позивач, ТОВ «Ятрань», Товариство) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області (далі також – відповідач, Чорноморська міська рада, Міська рада), в якій просило суд :

- визнати протиправним та скасувати рішення Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області від 30.10.2024 №714/27-VIII, яким відмовлено ТОВ “Ятрань” у поновленні строком на 25 років договору оренди землі № 20, укладеного 17.05.2019, номер запису про інше речове право 31764735 від 24.05.2019, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 589899451108, на земельну ділянку площею 0,1826 га (кадастровий номер 5110800000:02:011:0074), вид цільового призначення 03.15 - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, вид використання – для розміщення автостоянки гостьового автотранспорту та благоустрою прилеглої території, за адресою: Одеська область, Одеський район, м. Чорноморськ, проспект Миру, 35;

- визнати поновленим з 17.05.2024 року строком на 5 (п`ять) років договір оренди землі №20, укладений 17.05.2019 року між Чорноморською міською радою Одеського району Одеської області (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 25932851) та ТОВ “Ятрань” (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31225584), право оренди згідно якого зареєстроване 24.05.2019 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про інше речове право 31764735, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 589899451108, на земельну ділянку площею 0,1826 га, кадастровий номер 5110800000:02:011:0074, вид цільового призначення 03.15 - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, вид використання – для розміщення автостоянки гостьового автотранспорту та благоустрою прилеглої території, за адресою: Одеська область, Одеський район, м. Чорноморськ, проспект Миру, 35, на тих же самих умовах.

В обґрунтування заявлених вимог Товариство послалось на положення ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та зазначило, що всупереч вимогам закону, Чорноморська міська рада тривалий час зволікала з відповіддю на своєчасне звернення Позивача стосовно розгляду питання щодо поновлення Договору оренди землі, через 8 місяців після отримання листа-повідомлення ТОВ “Ятрань” про поновлення Договору на новий строк, Відповідач прийняв рішення від 30.10.2024 №714/27-VIII, яким відмовив Товариству у такому поновленні, у зв`язку із закінченням строку дії Договору від 17.05.2019 №20 та втратою переважного права Орендаря на укладання Договору оренди землі на новий строк.

При цьому, позивач вказав, що після спливу Договору оренди землі, він продовжує користуватись земельною ділянкою з кадастровим номером 5110800000:02:011:0074 та виконувати свої обов`язки по сплаті орендних платежів, про що не заперечує Орендодавець.

Більш того, за твердженням позивача, ТОВ «Ятрань» є добросовісним користувачем земельної ділянки, право користування якою є предметом даного позову, з 2008 року, тобто понад шістнадцять років поспіль. При цьому, за період користування спірною земельною ділянкою позивачем були витрачені значні кошти для облаштування та благоустрою території на земельній ділянці з кадастровим номером 5110800000:02:011:0074.

З огляду на те, що ні у місячний строк після направлення листа-повідомлення, ні у місячний строк після закінчення строку дії Договору оренди землі Товариство не отримало від Чорноморської міської ради відмови та/або заперечень щодо укладення Договору на новий строк, ТОВ "Ятрань" вважає поновленим Договір оренди землі від 17.05.2019 №20 на той самий строк і на тих самих умовах.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 у справі №916/5108/24 позовні вимоги ТОВ «Ятрань» задоволені у повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги Господарський суд Одеської області дійшов висновку про доведення позивачем обставин, на які він посилається, належними доказами. Суд виходив з того, що оскільки позивач (якій добросовісно виконував свої обов`язки за Договором оренди, що не спростовуєтеся відповідачем) дотримався вимог законодавства, які регламентують його поведінку, необхідну для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, останній може вважатись таким, що набув право "правомірного очікування", натомість Орендодавець знехтував своїм обов`язком добросовісно провести переговори, не пропонуючи жодних умов Орендарю. Таким чином, на переконання суду, наявні правові підстави для задоволення відповідних позовних вимог, інакше передбачене ст. 33 Закону про оренду землі право Орендаря оскаржити відмову, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі, матиме лише декларативний характер та не призведе до відновлення порушеного права.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Чорноморська міська рада Одеського району Одеської області звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 у справі №916/5108/24 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «Ятрань» про визнання протиправним та скасування рішення, визнання договору оренди землі поновленим - відмовити повністю.

Апеляційні доводи відтворюють позицію Чорноморської міської ради, яка була викладена у відзиві на позовну заяву та узагальнено зводяться до наступного:

- порядок поновлення спірного Договору, з урахуванням приписів Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству” №340-ІХ від 05.12.2019, регулюється приписами самого Договору, а також Законом України “Про оренду землі” в редакції, чинній на момент укладення спірного Договору, тобто, станом 17.05.2019;

- відповідне законодавство встановлювало обов`язок для Орендаря, який мав намір реалізувати переважне право перед іншими особами на продовження орендних правовідносин, до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені ч. 2 ст. 33 Закону України “Про оренду землі” або Договором оренди) повідомити про це Орендаря та надіслати проект додаткової угоди;

- у постанові Верховного Суду від 24.11.2021 у справі №922/1197/21 зазначено, зокрема, що надання орендарем проекту додаткової угоди та надсилання орендарем проекту додаткової угоди входять до п`яти обов`язкових юридичних фактів, наявність яких необхідна для поновлення договору оренди з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України “Про оренду землі”;

- позивачем, при зверненні з заявою до Чорноморської міської ради від 01.03.2024 реєстраційний номер 3625, не було долучено проекту додаткової угоди;

- реалізація переважного права на поновлення Договору оренди, яка передбачена ч. 1 ст. 33 Закону України “Про оренду землі”, можлива лише за умови дотримання обома сторонами Договору оренди встановленої цією нормою процедури і строків;

- після закінчення строку дії Договору, він не підлягає поновленню;

- поновлення Договору не відбулося через відсутність відповідного погодження та укладання додаткової угоди;

- рішення Чорноморської міської ради від 30.10.2024 №714/27-VIII “Про відмову ТОВ “Ятрань” в поновленні на новий строк Договору оренди земельної ділянки” відповідає суспільним інтересам Чорноморської громади;

- оспорюване рішення Чорноморської міської ради про відмову ТОВ «Ятрань» у поновленні Договору оренди свідчить про те, що сторони не погодили істотні умови Договору;

- чинне законодавство не встановлює обов`язок власника передавати земельну ділянку в оренду, а тому, за наявності рішення Ради про відмову у поновленні Договору, у суду не має підстав для визнання такого Договору поновленим.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/5108/24 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді – Поліщук Л.В., Таран С.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.04.2025.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 у справі №916/5108/24 та призначено її до розгляду на 12.06.2025 о 10:30 год. Позивачу встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

07.05.2025 від ТОВ “Ятрань” до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач не погоджується з доводами останньої, вважає її необґрунтованою та безпідставною, у зв`язку з чим, просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача, а оскаржуване рішення Господарського суду Одеської області у даній справі - залишити без змін.

Відзив Товариства на апеляційну скаргу Ради відтворює позовну заяву ТОВ «Ятрань».

Разом з цим, судовою колегією у складі головуючого судді Богатиря К.В., суддів Поліщук Л.В., Таран С.В. було подано заяву про самовідвід від розгляду справи №916/5108/24, з посиланням на те, що Господарським судом Одеської області, при реєстрації позовної заяви ТОВ “Ятрань” у справі №916/5108/24 було неправильно визначено категорію даної справи, що в подальшому призвело до зазначення помилкової категорії справи при реєстрації та автоматизованому розподілі апеляційної скарги Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 у даній справі.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2025 заяву колегії суддів у складі головуючого судді Богатиря К.В., суддів Поліщук Л.В., Таран С.В. про самовідвід у справі №916/5108/24 було задоволено. Відведено вказану колегію суддів від участі у розгляді справи №916/5108/24. Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу господарських судів та приписів ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, матеріали справи №916/5108/24 передано до повторного автоматичного розподілу.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.05.2025 для розгляду справи №916/5108/24 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді – Савицького Я.Ф., суддів: Богацької Н.С., Діброви Г.І.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.05.2025 справу №916/5108/24 прийнято до свого провадження визначеною колегією у новому складі. Апеляційну скаргу Чорноморської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 у даній справі призначено до розгляду на 08.07.2025 о 14:45 год.

Однак, у зв`язку з відпусткою судді-члена колегії Діброви Г.І. з 30.06.2025 по 01.08.2025, судове засідання, призначене на 08.07.2025 у справі №916/5108/24 не відбулось, про що складено відповідну довідку судового засідання. У вказаній довідці також зазначено, що про дату, на яку буде призначено розгляд справи, учасники справи будуть повідомлені додатково.

Тому ухвалою суду від 02.09.2025 було продовжено строк розгляд апеляційної скарги Чорноморської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 на розумний строк та повідомлено учасників справи №916/5108/24, що її розгляд відбудеться 28.10.2025 року о 14:45 год.

Проте, вказане судове засідання також не відбулось у зв`язку з відрядженням судді члена колегії Діброви Г.І. з 24.10.2025 по 28.10.2025.

Ухвалою суду від 10.11.2025 судове засідання у даній справі було призначено на 19.11.2025 о 14:00 год, про що повідомлено учасників справи.

В подальшому, розгляд справи №916/5108/24 неодноразово відкладався, про що судом винесені відповідні ухвали, наявні у матеріалах справи.

Крім того, у зв`язку з прийманням судді-члена колегії Богацька Н.С. участі у підготовці для підтримання кваліфікації у НШСУ, розпорядженням керівника апарату суду від 17.11.2025 №491 призначено повторний автоматизований розподіл справи, внаслідок чого, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2025 для розгляду справи №916/5108/24 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді – Савицького Я.Ф., суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.11.2025 колегією суддів у складі головуючого судді – Савицького Я.Ф., суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І. прийнято справу № 916/5108/24 до свого провадження.

Ухвалою суду від 04.05.2026 учасників справи №916/5108/24 повідомлено про те, що її розгляд відбудеться 10.06.2026 об 11:30 год.

10.06.2026 у судовому засіданні було оголошено перерву до 17.06.2026 о 10:15 год., про що винесено відповідну ухвалу суду.

11.06.2026 до суду апеляційної інстанції від ТОВ “Ятрань” надійшла заява про долучення до матеріалів справи документів, зокрема: платіжної інструкції щодо сплати орендної плати за земельну ділянку по проспекту Миру, 35 за липень 2025 року та проекту додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.

Товариство зазначає, що вказані документи були оформлені та отримані після ухвалення рішення судом першої інстанції від 17.03.2025, у ході апеляційного розгляду справи, а тому вони об`єктивно не могли бути подані під час розгляду справи в суді першої інстанції. Водночас, позивач вказує, що подання цих документів зумовлене доводами відповідача про те, що підставою для відмови у поновленні договору оренди землі є ненадання позивачем проекту додаткової угоди до договору оренди. Отже, з метою спростування зазначених доводів та підтвердження наміру позивача укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, ТОВ «Ятрань» також направило відповідачу відповідний проект додаткової угоди та лист щодо її підписання, та вважає, що ці докази мають істотне значення для правильного вирішення спору та підлягають дослідженню судом апеляційної інстанції.

Апеляційний суд відхиляє вищевказану заяву ТОВ “Ятрань”, оскільки відповідно до частин 2-4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Згідно з ч. 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

В свою чергу така обставина, як відсутність доказів на момент розгляду спору судом першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність (постанови Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №911/3250/16, від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 26.02.2019 у справі №913/632/17, від 06.03.2019 у справі №916/4692/15 та від 11.09.2019 у справі №922/393/18).

Апеляційна колегія зазначає, що само ТОВ «Ятрань» вказує, що подані ним докази виникли лише на стадії апеляційного перегляду рішення від 17.03.2025 у справі №916/5108/24, що взагалі виключає можливість дослідження останніх та прийняття їх у якості доказів у даній справі.

Більш того, безпосередньо відповідач вказаними доказами підтверджує обґрунтованість та правомірність позиції Міської ради щодо відсутності проекту Додаткової угоди серед документів, поданих на розгляд Орендодавця щодо продовження спірного Договору оренди.

Разом з тим, зважаючи на те, що заява позивача подана до суду в електронній формі через "Електронний кабінет" користувача ЕСІТС та зареєстрована судом у паперовому вигляді роздрукованого судом апеляційної інстанції примірника заяви, остання залишається у матеріалах справи.

16.06.2026 представник ТОВ «Ятрань» надіслав до суду заяву про відкладення розгляду справи №916/5108/24 на іншу дату, посилаючись на необхідність свого термінового виїзду до міста Херсон, що було місцем постійного проживання до початку воєнної агресії РФ, для вирішення питань та усунення наслідків, спричинених останньою.

Розглянувши вказану заяву, судова колегія відмовляє у її задоволенні, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 11, 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Тобто, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

Апеляційний суд констатує, що наведені у заяві обґрунтування щодо відкладення розгляду даної справи є загальними, без надання будь-яких доказів щодо невідкладності та необхідності представника ТОВ «Ятрань» бути у м. Херсон саме 17.06.2026.

Водночас, судова колегія звертає увагу на те, що ТОВ «Ятрань» було завчасно повідомлено про дату, час і місце розгляду справи і, відповідно, мав можливість або здійснити відповідні заходи до дати судового засідання, або, навпаки, - вирішувати особисті питання після проведення такого.

Також, апелянт мав достатньо часу забезпечити явку в судове засідання іншого представника, оскільки діюче законодавство не обмежує представництво інтересів в суді певним колом осіб (наприклад, в порядку самопредставництва у судовому засіданні міг взяти участь безпосередньо керівник ТОВ «Ятрань»).

Крім того, колегія відзначає, що позивачем у заяві про відкладення розгляду справи не наведено жодних об`єктивних причин, які унеможливлюють розгляд справи за відсутності його представника: суду не заявлено про необхідність надання додаткових доказів, клопотань або інших заяв, які позивач не мав можливості своєчасно подати суду, та які могли б вплинути на встановлені судом першої інстанції обставини.

При цьому, суд враховує, що свою позицію у даній справі ТОВ «Ятрань» виклало як в позовній заяві, яка була надано Товариством до суду першої інстанції, так і у відзиві позивача на апеляційну скаргу Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області.

Більш того, судова колегія звертає увагу на те, що представник позивач вже виклав свою позицію у судовому засіданні 10.06.2026

З огляду на вищезазначені обставини, ураховуючи необхідність дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що в даному випадку неможливість явки представника позивача не позбавляє суд права вирішити спір, з урахуванням того, що відповідно до ухвал Південно-західного апеляційного господарського суду (зокрема, від 30.04.2025, від 10.06.2026) присутність сторони в судовому засіданні не визнавалась обов`язковою.

Таким чином, заява позивача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає, оскільки повідомлені ним причини неявки судом поважними не визнаються.

Представники сторін у судове засідання не з`явились. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства; вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи; участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін; явка учасників судового процесу ухвалами суду не визнана обов`язковою, матеріалів справи достатньо для винесення законного та обґрунтованого рішення, суд апеляційної інстанції вважає, що відсутність представників сторін у даному випадку не перешкоджає вирішенню спору та не повинно заважати здійсненню правосуддя у розумний строк.

В судовому засіданні 17.06.2026, відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, підписано вступну та резолютивну частину постанови без її проголошення.

Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

З огляду на матеріали даної справи вбачається, що ТОВ «Ятрань» є користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 5110800000:02:011:0074, площею 0,1826 га ще з 2008 року, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами (т. 1 а.с. 108-179).

Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 17.05.2019 між Чорноморською міською радою Одеської області як Орендодавцем та ТОВ «Ятрань» як Орендарем було укладено договір оренди землі №20 (далі – Договір), за умовами п. 1.1 якого Орендодавець на підставі Закону України “Про оренду землі” та рішення Чорноморської міської ради Одеської області від 25.01.2019 року №386/89-VІІ “Про поновлення товариству з обмеженою відповідальністю “Ятрань” договору оренди землі площею 0,1826 га за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, проспект Миру, 35” надав, а Орендар прийняв в у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, площею 0,1823 га із земель житлової та громадської забудови, для розміщення автостоянки гостьового автотранспорту та благоустрою прилеглої території з кадастровим номером 5110800000:02:011:0074, яка розташована за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, проспект Миру, 35 (т. 1 а.с. 66-72).

Відповідно до п. 2.1 Договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1826 га, у т. ч. під проїздами, проходами та площадками – 0,1826 га.

На земельній ділянці, яка передається в оренду, розташовані об`єкти нерухомого майна – автостоянка гостьового автотранспорту, інші об`єкти нерухомого майна, які належать Орендарю на праві власності – відсутні (п. 2.3 Договору).

За положеннями п. 3.1 Договору, він укладений на 5 років. Після закінчення строку дії Договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію. В іншому випадку Договір оренди землі вважається припиненим, земельна ділянка – повернутою.

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та розрахована у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та складає 56 968,64 грн на поточний бюджетний рік та з урахуванням індексації на дату укладення Договору.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством (п. 4.3 Договору).

Приписами п. 4.5 Договору визначені підстави перегляду розміру орендної плати.

Пунктом 9.4 Договору встановлені обов`язки Орендаря, в яких передбачено, зокрема, що після закінчення строку дії цього Договору, до його продовження або поновлення (укладення та державної реєстрації), Орендар сплачує орендну плату за всю ділянку у повному обсязі за весь період користування без правовстановлюючих документів (пп. 9.4.6).

Згідно з п. 12.1 Договору, зміна умов Договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, крім випадків, що встановлені у п. 4.5 даного Договору. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов Договору спір розв`язується у судовому порядку.

Дія цього Договору припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на якій його було укладено (п. 12.5 Договору).

За умовами п. 14.1 Договору, він набирає чинності з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до плану до Договору оренди землі, кадастровим номером земельної ділянки площею 0,1826 га, наданої в оренду позивачу, є 5110800000:02:011:0074 (т. 1 а.с. 73).

Аналогічні відомості містяться у Державному земельному кадастрі (т. 1 а.с. 80-85).

Невід`ємними частинами вказаного Договору також є Акт прийому-передачі земельної ділянка (т. 1 а.с. 75) та розрахунок розміру орендної плати (т. 1 а.с. 76).

Право оренди на земельну ділянку було зареєстроване 24.05.2019 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про інше речове право: 31764735, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 589899451108, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, сформованим 29.05.2019 року Антоненко О.С., державним реєстратором КП “Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради, Одеська області (т. 1 а.с. 78-79).

01.03.2024 року позивач через Центр надання адміністративних послуг у м. Чорноморськ звернувся до відповідача з листом-повідомленням вих. №27, в якому посилаючись на приписи ст. 33 Закону України “Про оренду землі”, просив винести на розгляд Міської ради пропозицію про продовження терміну дії Договору оренди землі від 17.05.2019 №20 строком на 20 років (т. 1 а.с. 88).

Надання вказаної заяви підтверджується зареєстрованим описом вхідного пакету документів вх. №3625 від 01.03.2024 року (т. 1 а.с. 89). Згідно цього опису позивачем долучено до листа-повідомлення, зокрема, копію Договору оренди.

Проекту додаткової угоди, відповідно до цього опису, Товариством не надано.

У відповідь на вказаний лист-повідомлення Чорноморська міська рада надіслала Товариству лист №ВИХ-ІНЦ-923-2024 від 02.04.2024 з повідомленням про те, що заява ТОВ “Ятрань” від 01.03.2024 вх. №3625 уважно розглянута, внаслідок чого вирішено, що питання щодо продовження Договору оренди буде винесено на розгляд чергового засідання сесії Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області (т. 1 а.с. 90).

Також у вказаному листі зазначено, що проект рішення стосовно порушеного позивачем питання, на розгляд чергового засідання сесії Чорноморської міської ради буде винесено після отримання рекомендації постійної комісії з питань будівництва, регулювання земельних відносин, охорони навколишнього середовища та благоустрою.

12.08.2024 позивач вдруге звернувся до відповідача (лист вих. №27 від 12.08.2024) з проханням повідомити про результати розгляду питання щодо поновлення Договору, а також зазначив, що продовжує виконувати обов`язки по сплаті орендних платежів та, відповідно, продовжує користуватись земельною ділянкою кадастровий номер 5110800000:02:011:0074 (т. 1 а.с. 91).

Відповідач у відповіді від 18.09.2024 за №ВИХ-ВХ-3835-24-4654-2024 на лист ТОВ “Ятрань” вих. №27 від 12.08.2024 зазначив, що питання про поновлення Договору неодноразово розглядалось на засіданні профільної депутатської комісії, але рекомендації щодо винесення проекту рішення на розгляд чергового засідання сесії Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області не отримано (т. 1 а.с. 94).

До свого листа від 18.09.2024 №ВИХ-ВХ-3835-24-4654-2024 Рада додала копії витягів з протоколів засідань постійної комісії з питань будівництва, регулювання земельних відносин, охорони навколишнього середовища та благоустрою VIII скликання №27 від 10.04.2024 року, №29 від 29.05.2024 року, №30 від 10.07.2024 року (т. 1 а.с. 95-98).

Відповідно до витягу з протоколу №27 вбачається, що постійна комісія розглядала питання про поновлення на новий строк 25 років Договору оренди земельної ділянки площею 0,1826 га (кадастровий номер 5110800000:02:011:0074) для розміщення автостоянки гостьового автотранспорту та благоустрою прилеглої території за адресою: Одеська область, Одеській район, м. Чорноморськ, проспект Миру, 35 шляхом укладання додаткової угоди з ТОВ «Ятрань», внаслідок чого було вирішено відкласти розгляд даного питання для додаткового вивчення.

Згідно з витягом з протоколу №29 засідання постійної комісії, розгляд питання щодо поновлення спірного Договору оренди шляхом укладання додаткової угоди з ТОВ «Ятрань» було відкладено з рекомендацією юридичному відділу управління державної реєстрації прав та правового забезпечення надати постійній комісії юридичну довідку з цього питання.

Однак, відповідно до витягу з протоколу №30 від 10.07.2024 на розгляд постійної комісії з питань будівництва, регулювання земельних відносин, охорони навколишнього середовища та благоустрою вже ставилось питання щодо відмови позивачу у поновленні Договору на 25 років, у зв`язку із закінченням строку, на якій Договір був укладений, та втратою переважного права на укладення Договору на новий строк. При цьому, розгляд даного питання також було відкладено для доопрацювання.

Разом з тим, 20.09.2024 Товариство листом за вих. №39 звернулось до Голови постійної комісії з питань будівництва, регулювання земельних відносин, охорони навколишнього середовища та благоустрою з проханням повідомити про результати розгляду питання щодо поновлення Договору та наголосило на тому, що Орендар продовжує виконувати обов`язки по сплаті орендних платежів за подальше користування земельною ділянкою кадастровий номер 5110800000:02:011:0074, а також просило повідомити про дату проведення засідання постійної комісії за питанням поновлення Договору для прибуття представника ТОВ “Ятрань” (т. 1 а.с. 93).

Рішенням Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області від 30.10.2024 №714/27-VIII, відмовлено ТОВ “Ятрань” в поновленні Договору оренди землі №20, укладеного 17.05.2019, номер запису про інше речове право 31764735 від 24.05.2019, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 589899451108, на земельну ділянку площею 0,1826 га (кадастровий номер 5110800000:02:011:0074), вид цільового призначення 03.15 - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, вид використання – для розміщення автостоянки гостьового автотранспорту та благоустрою прилеглої території, за адресою: Одеська область, Одеський район, місто Чорноморськ, проспект Миру, 35 у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено, та втратою переважного права на укладання договору оренди землі на новий строк.

При цьому, позивач стверджує, а відповідач не заперечує та не спростовує, що ТОВ «Ятрань» продовжує користуватись орендованою земельною ділянкою та сплачувати за неї орендні платежі, що підтверджується платіжними інструкціями від 15.05.2024, 11.06.2024, 10.07.2024, 15.08.2024, 11.09.2024,16.10.2024, 07.11.2024 (т. 1 а.с. 99-105) та Витягом з інформаційно-комунікаційної системи ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та сплаті єдиного внеску за період з 01.01.2024 по 01.11.2024 (т. 1 а.с. 106-107).

Позивач наполягає на тому, що відповідач письмово не повідомив його упродовж місяця після закінчення строку Договору оренди землі про заперечення у поновленні цього Договору, як це передбачено ч.6 ст.33 Закону України “Про оренду землі”.

Лише через 8 місяців після отримання листа-повідомлення позивача про поновлення Договору на новий строк, відповідач прийняв рішення від 30.10.2024 №714/27-VIII, яким ТОВ “Ятрань” відмовлено в поновленні строком на 25 років Договору оренди землі №20, укладеного 17.05.2019, у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено, та втратою переважного права на укладання Договору оренди землі на новий строк.

Водночас, будь-які скарги та зауваження до позивача з боку Чорноморської міської ради у матеріалах справи відсутні. Жодних претензій щодо неналежного виконання орендарем умов Договору у матеріалах справи не міститься.

Позивач вважає, що оскільки ні у місячний строк після направлення Товариством листа-повідомлення, ні у місячний строк після закінчення строку дії Договору оренди землі Орендар не отримав від Орендодавця відмови та/або заперечень щодо укладення Договору №20 від 17.05.2019 на новий строк, то вказаний Договір є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється, зокрема, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом (ч. 9 ст. 93 Земельного кодексу України).

Умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначені Законом України “Про оренду землі”.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Отже, зміст прав та обов`язків, що виникають в орендодавця та орендаря земельної ділянки, порядок їх реалізації та виконання опосередковуються договором оренди землі. Зокрема, на підставі договору в орендодавця виникає обов`язок передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а в орендаря обов`язок використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства та сплачувати орендну плату в порядку і розмірі, встановленому договором або законом.

Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" передбачено, зокрема, що дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Як зазначалось вище, 17.05.2019 між Чорноморською міською радою (Орендодавець) та ТОВ «Ятрань» (Орендар) укладено Договір оренди земельної ділянки строком на 5 років.

Отже, з обставин даної справи вбачається, що спірний Договір оренди землі від 17.05.2019 укладено під час дії Закону України "Про оренду землі" за №161-XIV в редакції від 01.01.2019.

Разом з цим, судова колегія зазначає, що 16.01.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" від 05.12.2019 № 340-IX, , яким внесені зміни, у тому числі, до Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 №161-XIV та Земельного кодексу України, зокрема:

- стаття 33 Закону України «Про оренду землі», яка регламентувала порядок поновлення договорів оренди, викладена у новій редакції,

- додано статтю 322 «Поновлення договорів оренди землі» за таким змістом: «Поновлення договорів оренди землі здійснюється в порядку, передбаченому статтею 1261 Земельного кодексу України",

- главу 19 Земельного кодексу України доповнено статтею 1261,

- Розділ IX "Перехідні положення" Закону про оренду землі доповнений абзацами третім і четвертим такого змісту:

«Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені ст. 33 цього Закону та ст. 1261 Земельного кодексу України.

Правила, визначені ст. 1261 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення».

Про зазначене наведено і у постановах Верховного Суду від 15.10.2024 у справі №916/4208/23, від 14.11.2023 у справі №902/452/23, від 29.10.2024 у справі №924/1200/23.

Згідно із ч. 2 ст. 1261 Земельного кодексу України, якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 1261 Земельного кодексу України умова щодо поновлення договору не може встановлюватися в договорі оренди землі, договорі про встановлення земельного сервітуту, договорах про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови щодо земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою.

Набрання чинності відповідними законодавчими змінами означає, що вимога про укладення додаткового договору (угоди) в порядку поновлення договору не є належною, адже ст. 1261 Земельного кодексу України передбачає для процедури поновлення інший механізм, за якого правочин щодо поновлення не укладається взагалі (натомість договір вважається поновленим, якщо жодна із сторін не заявила до реєстру про виключення відомостей про поновлення).

З наведеного вбачається, що зміст поняття «поновлення договору оренди», про яке йдеться в абзаці 4 розділу IX «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі», базується на положеннях ст. 1261 Земельного кодексу України, що унормовує саме механізм поновлення договору без укладення правочину щодо поновлення. Норма пов`язує можливість поновлення існуючого договору з наявністю у цьому договорі обов`язкової умови про його поновлення. У разі наявності такої умови договір поновлюється на такий самий строк і на таких саме умовах. Що ж стосується поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, то таке поновлення здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення, тобто шляхом укладення правочину.

Натомість укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), яке передбачене ч. 1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній до внесення змін Законом України від 05.12.2019 №340-IX, базується на встановленому законом переважному праві добросовісного орендаря та надає сторонам при застосуванні цієї процедури можливість змінювати істотні умови договору.

Тому поняття «поновлення договору оренди», про яке йдеться в абзаці 4 розділу IX «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі», та поняття «поновлення договору оренди», яке містилось у Законі України «Про оренду землі» у попередній редакції, є змістовно різними.

Відповідно до правовідносин щодо процедури укладення договору оренди землі на новий строк в порядку реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк шляхом судового розгляду такої вимоги не є застосовними положення абзацу 4 розділу IX «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі». Натомість за загальним правилом дії законів у часі застосуванню підлягає ст. 33 Закону в редакції, чинній на момент звернення з такою вимогою, адже вказівки про інше положення законодавства не містять. Саме такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 23.11.2023 у справі №906/1314/21, в якій досліджувалось питання щодо редакції Закону України «Про оренду землі», який підлягає застосуванню станом на даний час у спірних правовідносинах.

Так, Верховний Суд у даній постанові вказав, що ст. 33 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 №161-XIV було визначено загальну єдину процедуру дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі, за якої завершення процедури поновлення договору полягало в укладенні додаткової угоди (за згодою сторін чи за судовим рішенням). Однак, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» істотно змінив редакцію ст. 33 Закону України «Про оренду землі», яка тепер має назву «Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк» та стосується лише переважного права орендаря (ч. 1-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» в попередній редакції). Поновлення ж договору (ч. 6 попередньої редакції ст. 33 Закону України «Про оренду землі»), у відповідності до ст. 322 Закону України «Про оренду землі» у новій редакції, тепер регулюється ст. 1261 Земельного кодексу України.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 21.02.2024 у справі №910/1235/22, від 15.05.2024 у справі №909/694/23, від 06.08.2024 у справі №912/300/23, від 05.02.2025 у справі №918/456/24.

Частиною 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується з положеннями частини 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, з урахуванням наведеного вище, суд апеляційної інстанції зазначає, що з огляду на те, що спірний Договір оренди землі був укладений між сторонами у 2019 році, тобто до набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству”, до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи статті 33 Закону України “Про оренду землі” до зміни її редакції згідно із Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству”.

Відтак, положення ст. 1261 Земельного кодексу України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Отже, обов`язковою умовою поновлення спірного Договору є застосування правил, що були чинними на момент його укладення, а саме: відповідно до положень Закону України "Про оренду землі" в редакції від 01.01.2019 року.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" (тут і далі – у редакції, чинній на дату укладення спірного Договору оренди) регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1-5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (ч. 6 цієї норми).

Так, згідно з приписами ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на час укладення Договору оренди землі), орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (ч. 2); до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (ч. 3); при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (ч. 4); орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист - повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (ч. 5)

Тобто, виходячи із наведених вище положень Закону України “Про оренду землі”, реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена вказаними нормами Закону, була можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків. При цьому, для застосування ч.1 ст. 33 Закону України “Про оренду землі” та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно ч.ч.2-5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: 1) орендар належно виконує свої обов`язки за договором; 2) орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; 3) до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; 4) орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №594/376/17-ц, від 22.09.2020 у справах №313/350/16-ц і №159/5756/18.

Тобто, редакція Закону України "Про оренду землі" від 01.01.2019 передбачала повідомлення Орендарем Орендодавця про намір продовжити договірні відносини шляхом направлення Орендодавцю відповідного звернення разом з проектом додаткової угоди.

Також, необхідність укладення додаткової угоди встановлена частинами 8 та 11 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", згідно з якими додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Отже, статтею 33 Закону України «Про оренду землі» у відповідній редакції було визначено загальну єдину процедуру дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі, за якої завершення процедури поновлення договору полягало в укладенні додаткової угоди (за згодою сторін чи за судовим рішенням).

Велика Палата Верховного Суду також констатувала необхідність попереднього звернення орендаря до орендодавця з листом-повідомленням про намір продовжити відносини оренди землі, до якого (листа-повідомлення) має додаватися проект додаткової угоди, про що зазначено у постановах від 22.09.2020 у справі №920/739/17, від 31.08.2021 у справі №903/1030/19, в яких наведено висновок про те, що без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору було неможливим, а єдиний механізм оформлення продовження орендних відносин саме шляхом укладення згаданої у ч. 3, 5-8 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» додаткової угоди підтверджує змістовну єдність усіх приписів цієї статті.

Разом з тим, для продовження договірних відносин за вищевказаними нормами необхідно волевиявлення на це сторін договору, досягнення ними згоди щодо продовження договору із застосуванням переважного права орендаря на продовження договору оренди, у тому числі на змінених умовах (частина 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

Відтак, у контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частинами 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що умови такого договору можуть бути змінені, але лише за згодою сторін, а недосягнення домовленості щодо істотних умов договору призводить до припинення переважного права орендаря.

Водночас, частиною 6 ст. 33 Закону України “Про оренду землі” в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

При цьому, у постановах від 10.04.2018 у справі №594/376/17-ц, від 21.11.2018 у справі № 530/212/17, від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", Орендарю необхідно, зокрема, надати проект додаткової угоди до відповідного листа-повідомлення про намір продовжити договір оренди.

Таким чином, з огляду на все вищенаведене, судова колегія зазначає, що у даному спірному випадку застосуванню підлягає ст. 33 Закону України "Про оренду землі", яка прямо передбачала подання орендарем у строки, визначені у ч. 2 цієї статті, повідомлення саме про поновлення договору оренди землі та проект додаткової угоди про таке поновлення. Якщо орендарем, з дотриманням умов договору та законодавства, надіслано орендодавцю лист-повідомлення з проектом додаткової угоди і протягом одного місяця як після надіслання, так і після закінчення строку договору ним не отримано листа-повідомлення орендодавця про відмову в укладенні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Судова колегія звертає увагу на те, що приписами частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Водночас, частиною 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що істотними умовами договору оренди землі є:

- об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);

- строк дії договору оренди;

- орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Матеріалами справи підтверджується, що з метою реалізації свого права на поновлення Договору оренди на новий строк позивач 01.03.2024 звернуся до Центру надання адміністративних послуг у м. Чорноморськ із заявою про поновлення спірного Договору оренди.

Отже, як з`ясовано судом, та визнано відповідачем, Товариством завчасно, із дотриманням 60-ти денного строку було здійснено звернення до Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області із наміром щодо поновлення договору оренди на новий строк.

Проте, таке звернення відбулось без надання до відповідної заяви проекту додаткової угоди, що є прямим порушенням з боку Орендаря положень чинного законодавства на момент звернення позивача до відповідача.

У контексті наведеного колегія суддів зазначає, що ст. 33 Закону України "Про оренду землі" не містить виключень щодо необхідності дотримання вищенаведених умов реалізації орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі, а тому доводи апелянта про те, що на відсутність проекту додаткової угоди в документах, що надавались Орендодавцю, ЦНАП у м. Чорноморськ жодним чином не відреагував, оцінюються апеляційною колегією критично, оскільки отримання адміністративної послуги (прийом документів від заявника) не впливає на обов`язок орендаря при реалізації зазначеного переважного права додати до пропозиції про продовження дії договору проекту додаткової угоди.

Враховуючи фактичні обставини, колегія суддів апеляційного господарського суду вказує, що Орендарем не було дотримано процедури звернення до орендодавця із повідомленням про намір поновити договір оренди землі на підставі ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Колегія суддів зауважує, що за змістом ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній до 15.07.2020) встановлений цією нормою місячний строк стосується саме розгляду Орендодавцем листа-повідомлення орендаря у сукупності з проектом додаткової угоди, внаслідок чого відсутність відповіді (рішення позитивного або негативного) Міської ради (Орендодавця) з пропуском вказаного місячного строку не можна вважати порушенням нею встановленої законом процедури у разі, якщо орендар перед цим надіслав неповний пакет необхідних документів (без проекту додаткової угоди), що достеменно встановлено судом апеляційної інстанції під час вирішення цього спору та не заперечується позивачем.

Схожий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №905/1695/19.

Наведені вище обставини також унеможливлюють поновлення спірного Договору оренди з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України “Про оренду землі”.

Посилання апелянта на наявність у нього обґрунтованих сподівань на продовження Договору оренди ґрунтуються виключно на його суб`єктивному переконанні, а не на вимогах чинного законодавства та умовах Договору. Позивач не дотримався ключових правових умов для реалізації переважного права на поновлення оренди - зокрема, не подав заяву у встановлений строк та не додав до неї проект додаткової угоди, як того вимагає ст. 33 Закону України «Про оренду землі». У контексті вказаного судова колегія погоджується з доводами відповідача відносно того, що добросовісне користування земельною ділянкою або своєчасна сплата орендної плати у даному випадку не замінюють собою належного виконання алгоритму дій щодо поновлення Договору оренди земельної ділянки.

Судова колегія ще раз наголошує на тому, що виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проєкт додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проєктом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, зокрема ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі". І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором (наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 159/5756/18).

Тобто, судова колегія звертає увагу на те, що поновлення договору оренди землі у судовому порядку, в передбачений ст. 33 Закону України "Про оренду землі" спосіб, вимагає укладення додаткової угоди між сторонами як єдиної підстави продовження орендних прав і обов`язків.

Належним і ефективним способом захисту порушеного права у цьому випадку є позов про визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту, оскільки сама по собі вимога про визнання договору оренди землі поновленим за своєю суттю є встановленням факту, який має юридичне значення, і не може забезпечити захисту порушеного права позивача в силу імперативного припису закону про обов`язковість оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди, що, власне, і може бути предметом розгляду в суді.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, від 15.01.2019 у справі № 922/1464/18, від 19.03.2019 у справі № 908/2484/17, від 09.06.2020 у справі № 912/1860/19, від 26.01.2021 у справі № 923/722/19 та інших.

Таким чином, поновлення договору оренди землі у судовому порядку, в передбачений статтею 33 Закону України "Про оренду землі" спосіб, вимагає також укладення між сторонами додаткової угоди.

Але, до позовної заяви позивачем також не додано проекту додаткової угоди. Зміст останньої у прохальній частині позову не наведено.

Отже, заявлена позивачем позовна вимога про визнання поновленим договору не відповідає способам захисту прав, інтересів суб`єктів господарювання, які визначені положеннями Цивільного кодексу України, що є самостійною підставою для відмови у її задоволенні.

У контексті вказаного судова колегія звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21.09.2022 у справі № 926/2720/21, який зробив висновок, що алгоритм вирішення спорів щодо застосування ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у контексті дій сторін договору виглядає наступним чином:

- якщо орендар у строки встановлені договором або, за відсутності інших строків встановлених договором, у строки встановлені законом не звернувся до орендодавця взагалі або звернувся з їх порушенням та/або не надав проект договору (додаткової угоди), то суди повинні відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним незалежно від подальших дій орендодавця, оскільки саме орендарем в цьому випадку не дотримано вимоги договору та закону;

- якщо орендар своєчасно, у строки встановлені законом або погоджені сторонами у договорі, звернувся до орендодавця щодо продовження дії договору та при цьому надав проект договору (незалежно від того чи цей проект містив змінені умови, чи передбачав поновлення договору на тих самих умовах та на той самий строк), а орендодавець у встановлений законом місячний термін розглянув надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, проаналізував його умови, у тому числі перевірив його на відповідність вимогам закону, однак не погодився з запропонованими умовами та заперечив щодо поновлення договору, то в цьому випадку він діє в рамках своїх повноважень, а отже суди повинні також відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним;

- якщо орендар своєчасно, у строки встановлені законом або погоджені сторонами у договорі, звернувся до орендодавця щодо продовження дії договору та при цьому надав проект договору (незалежно від того чи цей проект містив змінені умови, чи передбачав поновлення договору на тих самих умовах та на той самий строк), а орендодавець у встановлений законом місячний термін не заперечив проти поновлення договору оренди землі або відмовив з порушенням місячного терміну, однак при цьому протягом одного місяця після закінчення строку договору надіслав лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, то суди повинні також відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним, оскільки таке право орендодавця прямо передбачено частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі";

- якщо орендар своєчасно, у строки встановлені законом або погоджені сторонами у договорі, звернувся до орендодавця щодо продовження дії договору після його закінчення, надав проект договору (незалежно від того чи цей проект містив змінені умови, чи передбачав поновлення договору на тих самих умовах та на той самий строк), а орендодавець у встановлений законом місячний термін не заперечив проти поновлення договору оренди землі, при цьому орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, а орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору не надіслав лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, то суди повинні задовольнити позовні вимоги про визнання договору укладеним на той же самий строк та на тих же самих умовах.

При цьому якщо орендодавець відмовляється укласти чи ухиляється від укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість якої визначена у ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", то належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною такої угоди з викладенням її змісту у резолютивній частині судового рішення.

Вищезазначене повністю відповідає правовій позиції, викладеній у п. 42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі №903/1030/19 (з посиланням також на постанови від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, від 22.09.2020 у справах №313/350/16-ц та №159/5756/18).

Також зазначене наведено у постанові Верховного Суду від 03.04.2024 у справі №910/14933/22.

Проте, суд першої інстанції безпідставно залишив наведене поза увагою.

Щодо вимоги Товариства про визнання протиправним та скасування рішення Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області від 30.10.2024 №714/27-VIII, яким відмовлено ТОВ “Ятрань” у поновленні строком на 25 років договору оренди землі від 17.05.2019 №20, у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено, то судова колегія зазначає, що скасування цього рішення жодним чином не впливає на наявність підстав для неможливості задоволення позовної вимоги про визнання поновленим Договору оренди, у зв`язку з чим не вбачає підстав для визнання протиправним та скасування відповідного рішення відповідача.

Водночас, апеляційна колегія враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 28.09.2020 у справі №272/440/18, відповідно до якого переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі.

Подібний висновок викладений також у постановах Верховного Суду від 28.05.2024 у справі №604/648/23, від 12.04.2024 у справі №131/970/23, від 12.01.2021 у справі №908/454/17.

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України).

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється під час розгляду справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010).

Однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України).

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення зокрема є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України).

При прийнятті оскаржуваного рішення суд першої інстанції неповно з`ясував обставин, що мають значення для справи, що призвело до прийняття незаконного рішення, тож колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду у даній справі - скасуванню з прийняттям нового про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Щодо судових витрат.

Частиною 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються, зокрема, з судового збору.

За положеннями ч. 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Зважаючи на обставини задоволення апеляційної скарги відповідача та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ “Ятрань”, згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати (судовий збір) за подачу позовної заяви та за подачу апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, –

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Одеської області від 17.03.2025 у справі №916/5108/24 скасувати.

3. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Ятрань” до Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання договору поновленим, - відмовити.

4. Судовий збір за подачу позову до суду першої інстанції залишити за позивачем.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ятрань” на користь Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області витрати по сплаті судового збору в суді апеляційної інстанції в розмірі 7 267,20 грн.

6. Доручити Господарському суду Одеської області на виконання даної постанови видати відповідний наказ.

7. Матеріали справи №916/5108/24 повернути до Господарського суду Одеської області.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.

Повний текст постанови складений та підписаний 25.06.2026, у зв`язку із перебуванням у відпустці з 22.06.2026 по 24.06.2026 (включно) головуючого судді Савицького Я.Ф.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Діброва Г.І.

Суддя Ярош А.І.