Постанова від 25 червня 2026 р. у справі №724/1812/26 — Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/1812/26

Провадження № 3/724/732/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2026 року м. Хотин

Суддя Хотинського районного суду Чернівецької області Ковальчук Т.М., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, є фізичною особою - підприємцем, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.204-1 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №349655 від 07 травня 2026 року, відповідно до якого ОСОБА_1 07 травня 2026 року о 17:35 годині був виявлений у групі осіб прикордонним нарядом «Контрольний пост» на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 », на території Хотинської ОТГ Дністровського району Чернівецької області, в межах контрольованого прикордонного району, на напрямку н.п.Мамалига - н.п.Корнешти під час перевірки документів, що посвідчують особу, за спробу незаконного перетину державного кордону поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України шляхом прямування в напрямку державного кордону України, чим порушив вимоги ст.9,12 Закону України «Про Державний кордон України» від 04.11.1991 року, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.204-1 КУпАП.

ОСОБА_1 та його захисник Цесельська І.В. в судове засідання 26.06.2026 року о 13:05 год не з`явилися, захисником подано до суду заяву про проведення судового засідання у їх відсутність, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП (а.с.16-17). В письмових поясненнях зазначає, що ОСОБА_1 не погоджується із протоколом про адміністративне правопорушення та вважає його безпідставним, оскільки не вчиняв дій, спрямованих на незаконне перетинання державного кордону України. 07.05.2026 ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на автомобілі рухалися із міста Києва до Чернівецької області у зв`язку з необхідністю виконання робіт із встановлення сонячної електростанції у Великокучурівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів (додавши копію договору підряду №8 від 28.04.2026 року та фотосвітлини об`єкту (а.с.17-20). 07.05.2026 року близько 15:00 год ОСОБА_1 було зупинено на блокпості в районі населеного пункту Атаки Чернівецької області, де ними було чітко повідомлено мету поїздки посадовим особам прикордонної служби. Після перевірки документів ОСОБА_1 та його колег запросили до службового приміщення, де співробітник прикордонної служби повідомив, що вони нібито намагалися незаконно перетнути державний кордон України. З такими твердженнями ОСОБА_1 категорично не погодився та одразу пояснив, що не мав наміру порушувати законодавство України або перетинати державний кордон. Крім того, місце зупинки транспортного засобу на блокпості в районі н.п. Атаки Чернівецької області знаходилося на значній відстані від державного кордону України - орієнтовно понад 100 кілометрів. Однак, факт перебування особи на території Хотинської ОТГ Чернівецької області на відстані 100 км від державного кордону, що значно перевищує ширину прикордонної смуги, не є свідченням того, що особа мала на меті у будь-який спосіб незаконно перетнути державний кордон України. Жодних дій, які могли б свідчити про підготовку або намір незаконного перетинання державного кордону України, ОСОБА_1 не вчиняв. Подорож мала виключно робочий характер. Після спілкування з працівниками прикордонної служби ОСОБА_1 та іншим було надано для підпису протоколи. При цьому, їм пояснили, що підписання документів має формальний характер та не означає встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення. Оскільки ОСОБА_1 був переконаний у законності своїх дій (про що свідчили у тому числі і запевнення посадових осіб прикордонної служби) не мав наміру незаконно перетинати державний кордон України та вважав, що перевірка завершена, він підписав надані документи. Водночас, сам по собі факт підписання протоколу не є визнанням вини та не підтверджує вчинення адміністративного правопорушення. Більш того, після проведення перевірки документів та відібрання пояснень 07.05.2026 року близько 18:00 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було дозволено продовжити рух до визначеного пункту призначення. Надалі у період з 07 по 12 травня 2026 року ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 фактично перебували у с. Великий Кучурів Чернівецької області, де згідно договору підряду виконували роботи зі встановлення сонячної електростанції у навчальному закладі.

З огляду на викладене, захисник вважає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 будь-яких дій, спрямованих на незаконне перетинання державного кордону України, а тому провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення (а.с.10-15).

Беручи до уваги письмові пояснення захисника, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Стаття 9 КУпАП передбачає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП - суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

В силу ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною 1 ст.204-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Згідно ч.2 ст. 204-1 КУпАП передбачено відповідальність за ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Із суб`єктивної сторони таке правопорушення може бути вчинене лише із прямим умислом.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про Державний кордон України» перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку.

Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.

Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.

Порушенням державного кордону України є також перетинання його будь-якими технічними або іншими засобами без відповідного на те дозволу чи з порушенням встановленого порядку.

Частиною 12 вказаного Закону встановлено, що пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в`їзду на територію України або виїзду з України. Пропуск транспортних засобів, вантажів через державний кордон України провадиться відповідно до законодавства України і міжнародних договорів України.

Проте, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 інспектором прикордонної служби в порушення вимог ст.255 КУпАП не було зібрано жодних доказів того, що ОСОБА_1 скоїв правопорушення передбачене ст.204-1 ч.2 КУпАП, оскільки з протоколу не вбачається того, які безпосередні дії він вчинив з метою здійснення спроби перетину кордону, оскільки лише сам факт перебування на відстані 23 кілометрів від лінії Державного кордону України не може свідчити про такий намір.

Із рапорту сержанта з матеріального забезпечення прикордонної служби ОСОБА_4 вбачається, що він 07.05.2026 ніс службу в прикордонному наряді «Контрольний пост» на території Хотинської ОТГ Дністровського району Чернівецької області, на околиці населеного пункту Атаки, на напрямку 919 прикордонного знаку. Близько 17:35 год було зупинено транспортний засіб, у якому в якості пасажирів було виявлено громадян України, серед яких і ОСОБА_1 , мешканців м. Київ, які прямували в бік державного кордону. Під час первинної перевірки дані громадяни пояснили, що хотіли з друзями поїхати в с. Великий Кучурів для встановлення електростанцій, але підтвердити ціль поїздки та мету перебування в КПР не змогли. Відносно них було складено протоколи про адміністративні правопорушення за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП (а.с.4).

Отже, рапорт уповноваженої особи прикордонної служби свідчить, що ОСОБА_1 рухався у транспортному засобі та перевірка документів здійснювалась на контрольному посту у с.Атаки за 23 км від лінії державного кордону.

ОСОБА_1 в письмових поясненнях від 07.05.2026 року пояснив, що прямував з м. Київ до с. Великий Кучурів з метою проведення робіт з будівництва сонячних станцій. Були зупинені на КПР Атаки, де не змогли офіційно підтвердити мету поїздки (а.с.3).

Копії протоколів про адміністративне правопорушення щодо інших осіб, у групі із яким, згідно протоколу, ОСОБА_1 вчинив спробу незаконного перетину кордону, пояснення цих осіб, судові рішення щодо цих осіб (якщо вони вже прийняті судом) та даних про набрання рішенням законної сили, тощо, у справі відсутні.

Іншими доказами не було підтверджено наміру ОСОБА_1 здійснити перетин Державного кордону України поза пунктами пропуску.

Одного лише протоколу про адміністративне правопорушення, та рапорту інспектора прикордонної служби за відсутності інших доказів явно не достатньо для висновку про винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП.

Отже, до матеріалів справи не додано жодного доказу його вчинення, а саме в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 перетинав або здійснив спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади, у складі групи осіб. У даному випадку для підтвердження незаконного перетинання, або спроби перетинання Державного кордону України у групі осіб, інспектор прикордонної служби, відповідно до статті 251 КУпАП, мав би надати, зокрема, фотознімки, відеозапис події, тощо.

У зв`язку з чим, викладені у протоколі обставини не підтверджені наданими суду доказами, а тому протокол сам по собі не доводить винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.204-1 ч.2 КУпАП.

Наведені вище обставини свідчать, що адміністративне обвинувачення ОСОБА_1 у цій справі грунтується на припущеннях, а відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви тлумачаться на користь особи, яка притягається до відповідальності.

Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

З огляду на викладене, приходжу до висновку, що матеріали справи не містять об`єктивних доказів того, що ОСОБА_1 була вчинена спроба перетину державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України.

У відповідності до вимог ст.7 ч.1 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі наведеного, враховуючи, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, справа підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст.247 п.1, 283-285, 287-294 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст.247 КпАП України, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернівецького апеляційного суду через Хотинський районний суд Чернівецької області.

Суддя Т.М. Ковальчук