Рішення від 24 червня 2026 р. у справі №724/2694/25 — Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/2694/25

Провадження № 2-др/724/10/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2026 року Хотинський районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді Ахмедова Р. А.

за участю: секретаря судового засідання Корневської Є.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хотин заяву представника відповідача – адвоката Тимчук Інни Олександрівни та клопотання представника позивача – адвоката Поляк Марії Володимирівни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна,-

У С Т А Н О В И В:

28.05.2026 року до Хотинського районного суду Чернівецької області надійшла заява представника відповідача – адвоката Тимчук І.О. про ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення судових витрат між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В обґрунтуванні заяви зазначено, що в провадженні Хотинського районного суду Чернівецької області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна.

Згідно п.п.1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Також подано орієнтовний розрахунок витрат.

Крім того, 25.05.2026 року до Хотинського районного суду Чернівецької області надійшло клопотання представника позивача – адвоката Поляк М.В., в якому просить стягнути з відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 19200 гривень.

Також, 19.06.2026 до Хотинського районного суду Чернівецької області надійшло клопотання представника позивача – адвоката Поляк М.В., в якому просить про ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтуванні клопотання зазначено, що в провадженні Хотинського районного суду Чернівецької області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна.

Позивачці, ОСОБА_1 , надається правнича допомога Адвокатським об`єднанням «Поляк і партнери» на підставі договору про надання правничої допомоги №31/21 від 01 лютого 2021 року. Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивач поніс та які очікує понести у зв`язку із розглядом даної справи становить 19 200 гривень.

Представник відповідача Тимчук І.О. в судове засідання про розгляд справи не з`явилась.

Представник позивача Поляк М.В. в судове засідання про розгляд справи не з`явилась, але надала суду заяву про розгляд справи без її участі.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, заяву представника відповідача Тимчук І.О. про ухвалення додаткового рішення, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Згідно з ч. 3 ст. 270 ЦПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Так, відповідно до заяви про ухвалення додаткового рішення встановлено, що представником відповідача ОСОБА_3 подано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 28000 грн. 28.05.2026 року Хотинським районним судом Чернівецької області винесено рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна задоволено повністю.

Суд наголошує, що відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаннях з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги позивача задоволені повністю, а як наслідок, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу, які поніс відповідач, покладаються на останнього.

Таким чином, враховуючи наведене вище, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволенні заяви представника відповідача - адвоката Тимчук Інни Олександрівни про стягнення на користь відповідача витрат професійну правничу допомогу.

З приводу клопотання представника позивача Поляк М.В. про стягнення з відповідача понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 19200 гривень, судом встановлено наступне.

Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 28 травня 2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна – задоволено повністю.

Із клопотанням про стягнення судових витрат представник позивача - адвокат Поляк М.В. звернулася до суду 25.05.2026 року та надала докази понесених судових витрат, тобто в межах строку, передбаченого ч. 8 ст. 141 ЦПК України, ст. 270 ЦПК України.

Вирішуючи вимоги сторони позивача щодо стягнення витрат на правничу допомогу адвоката, суд виходить з наступного.

Згідно зіст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З огляду на положення ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного випливає, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

Так, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у числі інших, витрати на професійну правничу допомогу (ч.ч. 1, 3ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу стороною відповідача надано:

- копію договору №31/21 про надання правничої допомоги від 01.02.2021 р.;

- копію додаткової угоди №1 до Договору про надання правничої допомоги №31/21 від 01.02.2021 р.;

- звіт (акт) про надані послуги у зв`язку із розглядом справи № 724/2694/25 від 22.05.2026р.; (Згідно даного детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, ОСОБА_1 надано послуги у зв`язку з даною справою на суму 19 200 грн. 00 коп. за 09 год. 30 хв. витраченого часу адвокатом. Її підпис на даному акті, свідчить про те, що клієнт погодила обсяг та вартість наданих їй послуг).

- копію додаткової угоди №2 до Договору про надання правничої допомоги №31/21 від 01.02.2021 р.;

- копію квитанції до прибуткового касового ордера №63/26/1 від 22.05.2026р. на суму 19 200 грн.

У пункті 48 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних прав «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах № 10 від 17.10.2014 зазначено, що витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, №33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04).

Так, з клопотання сторони позивача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу вбачається, що сторона позивача просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 19200 грн. за надання юридичних послуг.

Згідно з додатковою угодою №2 до договору про надання правничої допомоги від 21 травня 2026 року, сторони погодили те, що винагорода за послуги, які надаються АО «Поляк і партнери» у справі №724/2694/25 встановлюється у розмірі 19200 гривень.

Представником відповідача до суду подано заперечення на клопотання, в якому посилається на те, що позивачем не обґрунтовано розмір заявлених витрат на правничу допомогу, адже не зрозуміло, які саме послуги входять у дану вартість, а тому, на переконання відповідача, дана сума є безпідставною, необґрунтованою та не відповідає критерію реальності понесених витрат. Оскільки позивачем не надано доказів необхідності та обґрунтованості розміру понесених ним витрат, відповідач вважає, що немає підстав для їх задоволення, адже заявлений позивачем фіксований розмір витрат, є не просто завищеним, а не відповідає критеріям обґрунтованості, реальності понесених витрат, їх необхідності та неминучості.

Суд вважає неспроможним твердження представника відповідача про те, що представником позивача не надано доказів розрахунку суми судових витрат та документального підтвердження витрат.

На думку суду, витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Крім того, доказами на підтвердження реальності витрат може бути, в тому числі, детального опису виконаних робіт (наданих послуг), в якому в цьому випадку вказано про оплату гонорару адвокату.

Разом з цим, суд не погоджується із заявленою до стягнення сумою витрат на правничу допомогу у розмірі 19200 грн., вважає її завищеною, необґрунтованою, неспівмірною зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

Тобто, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.

Таким чином, при вирішенні питання про стягнення витрат на правничу допомогу суд враховує складність справи, обсяг наданої правничої допомоги адвокатом, участь представника позивача в судових засіданнях, їх кількість та час, а тому вважає, що вимоги сторони позивача підлягають частковому задоволенню на суму 10000 грн. На думку суду, такий розмір витрат є співмірним із заявленими вимогами, складністю справи та проведеною адвокатом роботою.

Враховуючи те, що при винесенні рішення судом не було вирішено питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до висновку про ухвалення додаткового рішення та часткове задоволення вимог про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн.

Керуючись ст.ст. 133,137,141,246,270 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника відповідача - адвоката Тимчук Інни Олександрівни про ухвалення додаткового рішення у справі 724/2694/25 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу — відмовити повністю.

Клопотання представника позивача - адвоката Поляк Марії Володимирівни про стягнення з ОСОБА_2 понесених витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.

В іншій частині вимог відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Учасник справи, якому додаткове рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому додаткового рішення суду.

Повний текст додаткового рішення складено 25 червня 2026 року.

Суддя: Р. А. АХМЕДОВ