Постанова від 23 червня 2026 р. у справі №725/5281/26 — Чернівецький районний суд міста Чернівців

Справа № 725/5281/26

Номер провадження 2-а/725/175/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2026 Чернівецький районний суд міста Чернівців в складі:

головуючого судді Стоцька Л. А.

за участю секретаря Соболевської А.В.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засінанні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду про скасування постанови ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 майора ОСОБА_2 за № 243 від 13.05.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн, а провадження у справі просив закрити.

Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що зі змісту оскаржуваної постанови слідує, що ОСОБА_1 у строк до 05.06.2025 року не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби та не звернувся до ТЦК та СП, чим не виконав свій юридичний обов`язок, та не виконав вимоги п. 4 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки та пункту 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3621-ІХ від 21.03.2024 року (в редакції Закону №4235-ІХ від 12.02.2025 року) в частині обов`язку до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, чим вчинив правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Проте із оскаржуваною постановою позивач не погоджується та вказує, що проходив військову службу та на даний час має відстрочку від призову, вчасно уточнив свої дані 12.06.2024 року. Також вказував, на ряд недоліків під час складення протоколу, зокрема протокол складено у приміщенні ЦНАПу, однак у протоколі зазначено, що у ІНФОРМАЦІЯ_3 . Просив її скасувати.

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_4 відзив не подав.

У судовому засіданні позивач вказував, що не погоджується із винесеною постановою, оскільки він має відстрочку, є учасником бойових дій, раніше проходив військову службу, часто перебуває за кордоном і жодних повісток про виклик до ТЦК та СП не отримував, а повернувшись в Україну дізнався про його розшук та наявність постанови про притягнення його до адімністративної відповідальності.

Від представника ІНФОРМАЦІЯ_5 надійшло клопотання про залишення без розгляду частину позовних вимог відносно нього, оскільки він є неналежним відповідачем у справі, оскільки постанову виносив ІНФОРМАЦІЯ_4 , таким чином він є власним суб`єктом, чиї дії оскаржуються.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені ст. 286 КАС України.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Судом встановлено, що протокол №243 складений 08.05.2026, про те, що ОСОБА_1 не виконав вимоги абз. 4 п. 10 ч. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу», п. 2 розд. ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3621-ІХ від 21.03.2024 року (в редакції Закону № 4235-ІХ від 12.02.2025 року) в частині обов`язку до 05.06.2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Згідно письмових пояснень, що надані ОСОБА_1 в протоколі, зазначив, що не погоджується із протоколом, оскільки має відстроку по ст. 23, ч.1 п. 4 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Другий примірник протоколу ОСОБА_1 отримав, про розгляд справи 13.05.2026 року в ІНФОРМАЦІЯ_6 , розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , ЦНАП) ,повідомлений під підпис 08.05.2026 року.

13.05.2026 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 майора ОСОБА_2 за № 243 від 13.05.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн.

При винесені вказаної постанови встановлено, що згідно відомостей зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення №243 від 08 травня 2026 року громадянин ОСОБА_1 у строк до 05.06.2025 року не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби та не звернувся до ТЦК та СП, чим не виконав свій юридичний обов`язок, та не виконав вимоги п. 4 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки та пункту 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3621-ІХ від 21.03.2024 року (в редакції Закону №4235-ІХ від 12.02.2025 року) в частині обов`язку до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, чим вчинив правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Вказану постанову ОСОБА_1 отримано ним 18 ТРАВНЯ 2026 року.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Згідно частини 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно вимог ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).

Згідно вимог ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Наказ МО від 20.12.2017 року № 684, який затверджував Перелік випадків, за яких громадяни України знімають з військового обліку військовозобов`язаних, втратив чинність від 29.08.2024 року на підставі наказу МО № 509 від 25.07.2024 року .04.05.2024 року набув чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 року № 3621-ІХ, яким виключено визначення «обмежено придатний до військової служби» та «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час».

П.2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону від 21.03.2024 року № 3621-ІХ встановлено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом 9 місяців з дня набрання чинності цим законом (до 04.02.2025 року) підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.

Згідно ЗУ «Про внесення зміни до п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» № 4235-ІХ від 12.02.2025 року були внесені зміни до Закону № 3621-ІХ та п. 2 розд. ІІ Прикінцеві та перехідні положення викладено в новій редакції: установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим законом зобов`язані до 05.06.2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутись до ТЦК та СП (військовозобов`язані, резервісти СБУ до центрального управління або регіональних органів СБУ, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду. Закон № 4235-ІХ набрав чинності 15.02.2025 року. У відповідність до зазначеного Закону був приведений наказ МОУ від 14.08.2008 року № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», яким визначається процедура проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями.

ОСОБА_1 був визнаний обмежено придатним до військової служби у воєнний час, не виключений з військового обліку, тому в силу Закону зобов`язаний був до 05.06.2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, самостійно ініціювати проходження ВЛК шляхом звернення до ТЦК або звернення через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста.

Жодних доказів на підтвердження того, що позивач вживав заходи для отримання направлення на ВЛК для проходження медичного огляду і пройшов такий огляд до 05.06.2025 року, матеріали справи не містять.

Відповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 18 липня 2020 року у справі №216/5226/16-а, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:

1) про накладення адміністративного стягнення;

2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;

3) про закриття справи.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 порушив вимоги ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та правомірно притягнутий до відповідальності із накладенням штрафу.

Частиною 3 статті 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи наведені обставини і норми закону, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.

З приводу клопотання відповідача ІНФОРМАЦІЯ_5 про залишення без розгляду позовних вимог щодо нього суд зазначає наступне.

Пунктом дев`ятим Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 (із змінами), визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення відповідно та з дотриманням Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X (із змінами) (далі – КУпАП) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Порядок оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення визначено статтею 288 КУпАП.

Пунктом 3 статті 288 КУпАП встановлено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящий посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Із ухвали Чернівецького районного суду міста Чернівців від 29.05.2026 у справі №725/5281/26 про відкриття провадження вбачається, що позивач у даній справі оскаржує постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Позивач своїм правом на оскарження постанови у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі), яким являється ІНФОРМАЦІЯ_7 , не скористався.

Так, Сьомим апеляційним адміністративним судом, у постанові від 27 жовтня 2022 року у адміністративній справі № 717/1010/22, було встановлено, що належним відповідачем у справі є ІНФОРМАЦІЯ_8 , який виніс оскаржувану постанову, а не ІНФОРМАЦІЯ_7 . Окрім того, було встановлено, що рішення суду першої інстанції не може бути виконане ІНФОРМАЦІЯ_7 в частині здійснення нового розгляду справи про вчинення адміністративного правопорушення позивачем, оскільки він не розглядав справу та не виносив оскаржувану постанову.

В даній справі, складений протокол про адміністративне правопорушення та оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення щодо громадянина ОСОБА_1 була винесена ІНФОРМАЦІЯ_9 . Таким чином, у даному випадку суб`єктом владних повноважень, дії якого оскаржуються, належним відповідачем у справі, є ІНФОРМАЦІЯ_4 , а тому вимоги позивача щодо ІНФОРМАЦІЯ_5 слід залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 77, 90, 139, 241-244, 246, 268-272, 286 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною та скасування постанови – відмовити.

Позовні вимоги до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 – залишити без розгляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Стоцька Л. А.