Вирок від 25 червня 2026 р. у справі №720/1321/26 — Новоселицький районний суд Чернівецької області

Справа ЄУН 720/1321/26

Провадження № 1-кп/720/179/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2026 р. Новоселицький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Новоселиця кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12026262020000820 від 29 березня 2026 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, пенсіонера, із середньо-спеціальною освітою, неодруженого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 299 ч. 1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

28 березня 2026 року приблизно о 11 годині 00 хвилин, ОСОБА_5 перебуваючи по місцю свого проживання по АДРЕСА_1 , маючи умисел спрямований на жорстоке поводження з твариною, яка відноситься до хребетних, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи наслідки, що можуть настати від його злочинних дій, та бажаючи їх настання, з хуліганських мотивів, нехтуючи моральними засадами суспільства в частині ставлення до тварин, грубо порушуючи загальноприйняті моральні принципи щодо поводження тваринами, всупереч вимогам ст. 18 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», з метою заподіяння смерті тварині, що відноситься до хребетних, а саме собаці (кобелю), чорного кольору, родини псових (собачих), яка належить до класу ссавців, типу хордових по кличці «Тузік», власником якої є ОСОБА_6 , дістав належну йому пневматично пружинно-поршневу гвинтівку марки «HATSAN MOD. 125 MAGNUM», калібру 4,5 мм, заводський номер « НОМЕР_1 », з якої здійснив один постріл, яким влучив у вказану собаку чорного кольору, що перебувала на території його подвір`я, чим своїми умисними діями ОСОБА_5 заподіяв вказаній собаці чорного кольору механічну травму, яка спричинила розрив її внутрішніх органів, зупинку серця та параліч дихальної системи, що призвело до смерті тварини.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 299 ч. 1 КК України, тобто жорстоке поводження з твариною, що належить до хребетних, вчинене з хуліганських мотивів, що призвело до загибелі тварини.

Обвинувачений винним себе визнав повністю та показав, що 28 березня 2026 року приблизно о 11 годині 00 хвилин, він перебуваючи по місцю свого проживання, по АДРЕСА_1 , побачив на городі три собаки, після чого дістав власну пневматичну гвинтівку та здійснив один постріл, яким влучив у собаку, що перебувала на території його подвір`я, від чого собаці заподіяно смерть. У вчиненому щиро розкаявся.

Враховуючи, що обвинувачений свою вину визнав повністю, суд з урахуванням думки учасників судового розгляду в порядку ст. 349 ч. 3 КПК України вважає недоцільним дослідження інших доказів про вищевказані обставини справи, оскільки такі обставини ніким не оспорюються.

Суд, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, вважає, що вина обвинуваченого у жорстокому поводженні з твариною, що належить до хребетних, вчинене з хуліганських мотивів, що призвело до загибелі тварини, повністю доказана та його дії вірно кваліфіковані органом досудового розслідування за ст. 299 ч. 1 КК України.

При вирішенні питання про призначення покарання суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про винну особу, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Зокрема, суд враховує, що обвинувачений раніше не судимий, є пенсіонером, позитивно характеризується по місцю проживання, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.

Суд відповідно до ст. 66 КК України визнає обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого активне сприяння розкриттю злочину та щире каяття, яке виразилось у тому, що він жалкує про скоєння ним правопорушення, засуджує свою протиправну поведінку, повністю визнав свою вину та давав правдиві показання, які сприяли органам правосуддя встановити істину по справі.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

З досудової доповіді органу пробації від 24 червня 2026 року, складеної в порядку ст. 314-1 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, вбачається, що імовірність вчинення обвинуваченим повторного правопорушення середній. Зважаючи на поведінку обвинуваченого, його спосіб життя, морально-духовний стан, уповноважений орган пробації вважає доцільним виправлення обвинуваченого без позбавлення волі, оскільки він не становить високої небезпеки для суспільства.

Приймаючи до уваги, що обвинувачений є особою похилого віку, у вчиненому щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, суд вважає за доцільне призначити йому міру покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, у виді позбавлення волі та звільнити його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Слід зазначити, що санкція ч. 1 ст. 299 КК України передбачає два альтернативних види основного покарання, а саме обмеження волі та позбавлення волі. В той же час, покарання у виді обмеження волі обвинуваченому не може бути призначено, оскільки він є пенсіонером (ч. 3 ст. 61 КК України).

Оцінюючи питання призначення додаткового покарання у виді конфіскації тварини, суд перш за все враховує положення ст. 77 КК України, а також те, що відповідно до ч. 1 ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає у примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого.

Так, щодо питання конфіскації тварини у даному провадженні як виду покарання, передбаченого ч. 1 ст. 299 КК України, суд вважає за доцільне зазначити, що тварина, яка стала об`єктом злочинних дій обвинуваченого належала не йому та загинула внаслідок злочину, відтак у даному випадку застосування конфіскації тварини як додаткове покарання є неможливим.

Підстав для застосування вимог ст.69 КК України судом не встановлено.

Наявні судові витрати по справі відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню в дохід держави з обвинуваченого. Долю речових доказів слід вирішити в порядку п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України, а саме належні обвинуваченому пневматична пружинно-поршневу гвинтівка марки «HATSAN MOD. 125 MAGNUM», калібру 4,5 мм, заводський номер « НОМЕР_1 » та 126 куль до неї слід конфіскувати в дохід держави як знаряддя злочину.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 299 ч. 1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Речові докази по справі – пневматичну пружинно-поршневу гвинтівку марки «HATSAN MOD. 125 MAGNUM», калібру 4,5 мм, заводський номер « НОМЕР_1 », та 126 куль до неї, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області, конфіскувати в дохід держави як знаряддя злочину.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави судові витрати за проведення судової експертизи по справі в розмірі 1337 (однієї тисячі триста тридцять сім) гривень 10 копійок.

На вирок може бути подана апеляція до Чернівецького апеляційного суду через райсуд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Суддя ОСОБА_1