Вирок від 25 червня 2026 р. у справі №644/6245/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя ОСОБА_1

Справа № 644/6245/26

Провадження № 1-кп/644/883/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 р. м. Харків

Індустріальний районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисниці ОСОБА_5 ,

розглянувши матеріали справи за обвинувальним актом у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026221180000432 від 28.03.2026, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Веселинове Вознесенського району Миколаївської області, громадянина України, з повною середньою освітою, проходить військову службу на посаді старшого техніка роти забезпечення продовольством та військово-технічним майном батальйону матеріального забезпечення в/ч НОМЕР_1 , неодруженого, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Сержант ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією на посаді старшого техніка роти забезпечення продовольством та військово-технічним майном батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, у невстановлений у ході судового розгляду час, але не пізніше 23.03.2026, перебуваючи на ділянці відкритої місцевості на вул. Роганська в м. Харків, між житловим будинком №130/4 та адмінприміщенням № 130-А КНП «Міська поліклініка №9» ХМР, побачив транспортний засіб марки УАЗ 3303, н.з. НОМЕР_2 , зеленого кольору, 1992 р.в., двигун № НОМЕР_3 , шасі № НОМЕР_4 , кузов № НОМЕР_5 , вартість якого скаладає 55210 грн. та який перебуває у володінні і користуванні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Після цього, ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою незаконного заволодіння вказаним транспортним засобом, скориставшись зручними обставинами, а саме тим, що власник автомобіля відсутній, а за його діями ніхто не спостерігає, 23.03.2026 приблизно о 17:35 год., заручившись допомогою військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , яких попередньо запевнив, що транспортний засіб марки УАЗ 3303, н.з. НОМЕР_6 , належить йому, за допомогою автомобільного тросу причепив вказаний автомобіль до транспортного засобу марки Nissan X-Trail, н.з. НОМЕР_7 , тим самим взяв його на буксир. Після цього, ОСОБА_4 привів у дію двигун автомобіля марки Nissan X-Trail, н.з. НОМЕР_7 , та рушив на ньому з місця, буксируючи транспортний засіб марки УАЗ 3303, н.з. НОМЕР_6 , тим самим незаконно заволодів ним.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, тобто у незаконному заволодінні транспортним засобом.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, визнав повністю та визнав обставини, що викладені в обвинувальному акті. Додатково пояснив, що він щиро розкаюється у вчиненому. Вказав, що він взяв чужий покинутий транспортний засіб, відремонтував його, зробив придатним для використання для того, щоб використати його на фронті для підвезення засобів у важкодоступні райони. Зараз він вже домовився з потерпілою щодо викупу ціього автомобіля.

Потерпіла ОСОБА_9 у судовому засіданні присутня не була, прокурор, захисниця та обвинувачений не заперечували проти розгляду справи без її участі.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор і захисниця також не оспорювали фактичні обставини провадження, а судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, роз`яснивши обвинуваченому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, врахувавши визнання обвинуваченим всіх обставин, які викладені у обвинувальному акті, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 289КК України, а саме як незаконне заволодіння транспортним засобом.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину, особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, проходить військову службу за мобілізацією під час відбиття повномасштабної агресії російських загарбників, раніше не судимий, не перебуває на обліку у лікарів нарколога чи психіатра, вину визнав, позитивно характеризується за місцем служби.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання згідно зі ст. 67 КК України, суд не встановив.

На підставі викладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєне кримінальне правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, а також враховуючи ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідки, особу обвинуваченого, відсутність обставин, що обтяжують покарання та наявність обставини, що пом`якшує покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі.

З урахуванням вищевикладених обставин по справі та особи обвинуваченого, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без реального відбування покарання, шляхом звільнення від відбування покарання з іспитовим строком та покладенням на обвинуваченого обов`язків у відповідності з п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та буде достатнім для досягнення відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування щодо нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Відповідно до ст. 124 КПК України всі судові витрати покладаються на обвинуваченого та підлягають стягненню з нього.

Долю речових доказів слід вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

На підставі статті 174 КПК України слід скасувати арешт майна, який був накладений ухвалою слідчого судді на майно, що було вилучено під час проведення огляду місця події.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. 368-370, ст. 373, ст. 374КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 163 Кримінально-виконавчого кодексу України та наказу Міністерства оборони України №337 від 17.09.2020 «Про затвердження Порядку здійснення командирами (начальниками) військових частин (установ) контролю за поведінкою військовослужбовців, звільнених від відбування покарання з випробуванням» контроль за поведінкою ОСОБА_4 покласти на командира військової частини за місцем проходження ним військової служби на період проходження ОСОБА_4 військової служби та/або випробувального строку.

У разі звільнення ОСОБА_4 з військової служби до спливу випробувального строку відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Не обирати запобіжний захід щодо ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили.

Скасувати арешт майна, який був накладений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Харкова від 02.04.2026 у справі № 644/3428/26 на майно, що було вилучено в ході проведення огляду місця події від 30.03.2026, а саме на:

- транспортний засіб Nissan X-trail, н.з. VIN НОМЕР_8 ;

- ключ від автомобіля УАЗ 3303, що поміщений до паперового конверту;

- автомобільний трос фіолетового кольору, що поміщений до сейф пакету SUD3030792;

- 2 екземпляри ключів від автомобіля Nissan X-trail, н.з. НОМЕР_7 , що поміщені до паперового конверту;

- транспортний засіб УАЗ 3303, н.з. НОМЕР_6 , 1992 року випуску, двигун № НОМЕР_3 , шасі № НОМЕР_4 , кузов № НОМЕР_5 .

Речові докази:

- транспортний засіб Nissan X-trail, н.з. НОМЕР_7 , VIN НОМЕР_8 – повернути володільцю ОСОБА_4 ;

- ключ від автомобіля УАЗ 3303, що поміщений до паперового конверту – залишити у володінні ОСОБА_6 ;

- автомобільний трос фіолетового кольору, що поміщений до сейф пакету SUD3030792 – повернути володільцю ОСОБА_4 ;

- 2 екземпляри ключів від автомобіля Nissan X-trail, н.з. НОМЕР_7 , що поміщені до паперового конверту – повернути володільцю ОСОБА_4 ;

- транспортний засіб УАЗ 3303, н.з. НОМЕР_6 , 1992 року випуску, двигун № НОМЕР_3 , шасі № НОМЕР_4 , кузов № НОМЕР_5 – залишити у володінні ОСОБА_6 ;

- змиви з рульового колеса, з куліси перемикання передач, з магнітоли, з ключа у замку запалювання на ватних паличках, 5 слідів папілярних візерунків на 5 відрізках липких стрічок та 2 відрізки папілярних візерунків на 2 відрізках липких стрічок – знищити.

Стягнути зі ОСОБА_4 на користь держави судові витрати на проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-26/9175-АВ від 02.04.2026 у сумі 2228 гривень 50 копійок (реквізити для сплати: стягувач Держава, код доходів 24060300, отримувач платежу ГУК Харків обл/МТГ Харків/24060300, рахунок UA048999980313050115000020649, код отримувача 37874947, банк отримувача Казначейство України (ЕАП).

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Харкова.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя ОСОБА_10