Рішення від 25 червня 2026 р. у справі №643/8991/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/8991/26

Провадження № 2/643/6306/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

26.06.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Єрмак Н.В.

секретаря судового засідання- Борисенко Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Харківська міська рада, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

01.05.2026 позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову позивач зазначила, що відповідач є колишнім зятем позивача, 04.04.2012 року шлюб між донькою позивача та відповідачем розірвано. Відповідач в квартирі за місцем реєстрації не проживає з травня 2022 року, добровільно покинув квартиру. Особистих речей в квартирі немає, не сплачує комунальні послуги, квартирою не цікавиться.

04.05.2026 ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження у справі не застосовувалися.

Позивач в судовому засіданні позов підтримала, просила його задовольнити. Не заперечувала проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи вчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідачем у встановлений строк та станом на момент прийняття рішення по справі не надано заперечень щодо розгляду справи у порядку спрощеного провадження, відзиву на позовну заяву та доказів, котрими підтверджуються заперечення проти позову.

Треті особи в судове засідання не з`явилися, повідомлялися про час та місце розгляду справи вчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомили. Пояснень щодо позовних вимог не надали.

Зі згоди позивача, суд постановляє заочне рішення по справі, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Вислухавши позивача, свідків, дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено наступні факти та відповідні ним правовідносини.

На підставі рішення Виконавчого комітету Московської районної ради м.Харкова № 27/2 від 05.02.2002, ОСОБА_1 визнано наймачем квартири АДРЕСА_2 .. До складу сім`ї входили: дочка ОСОБА_3 та онука ОСОБА_5 .

З довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні вбачається, що на теперішній час в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , окрім позивача ОСОБА_1 зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в квартирі за місцем реєстрації не проживає більше чотирьох років. Відповідач добровільно покинув квартиру, особистих речей в квартирі немає.

Даний факт підтверджується актом сусідів про не проживання відповідача.

Як вбачається з довідки Харківського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Харківській області від 18.03.2026, згідно наявних облікових даних Харківського РУП N? 2 ГУНІ в Харківській області, інформація щодо перешкоджання ОСОБА_2 , у праві на користування ним житлом за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 01.05.2022 по 18.03.2026, не надходила.

Згідно відповіді КП «Житлокомсервіс» № К-26/2867.07.03 від 24.04.2026, звернень від ОСОБА_6 щодо збереження за ним житла за адресою: АДРЕСА_1 , не надходило.

Допитана в якості свідка ОСОБА_7 , в судовому засіданні підтвердила факт того, що відповідач дійсно не проживає у квартирі АДРЕСА_2 , більше 4 років.

Оцінюючи покази свідка, суд вважає їх достовірними і такими, що не викликають сумніву в їх правдивості, оскільки свідок не заінтересована в справі і підстав для обмови заявника у неї немає, її покази не суперечать іншим матеріалам справи.

Згідно із ч.4 ст. 9 ЖК України, ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Відповідно до ст. 64 ЖК України, члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються на рівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї.

Згідно зі ст.71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору судом.

Факт тимчасової відсутності фізичної особи і пов`язані з ним правові наслідки необхідно відмежовувати від факту постійної відсутності особи у житловому приміщенні у зв`язку з вибуттям наймача та членів його сім`ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше житлове приміщення в тому ж населеному пункті (ст. 107 ЖК України).

Відповідно до ст.72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Аналіз статей 71, 72 ЖК України дає підстави для висновку про те, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщеннями за двох умов: не проживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин (Постанова Верховного Суду від 24.10.2018 у справі №490/12384/16-цз).

Відповідно до абз. 3 п. 34 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» встановлено, що усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку, залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (наприклад, статті 71, 72, 116, 156 ЖК України; стаття 405 ЦК України), а саме, від вирішення однієї із таких вимог: про позбавлення права власності на жиле приміщення; про позбавлення права користування жилим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.

Згідно п.п. 2 п. 50 цього Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 №265, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житло або права користування житлом, про виселення, про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою (у такому випадку адміністративний збір не сплачується).

Непроживання у жилому приміщенні понад встановлений строк без поважних причин, дають підстави для визнання цих осіб в судовому порядку такими, що втратили права користування ним.

Враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись, ст.ст.15,16, ЦК України,ст.ст.62-72 ЖК України, ст.ст.1, 2, 5, 11, 43, 49, 76-80, 81, 89, 223, 241, 247, 258, 263-265, 268,274, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://court.gov.ua/fair/.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: невідомий, місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

Треті особи: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3

Харківська міська рада, ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ,місцезнаходження: 61003, м.Харків, майдан Конституції, буд.7.

Суддя Наталія ЄРМАК