Вирок від 24 червня 2026 р. у справі №629/5527/26 — Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Суд: Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом

Дата: 24 червня 2026 р.

Справа: №629/5527/26

Суддя: ТКАЧЕНКО. Н. В.

Кримінальне провадження №629/5527/26

Номер провадження 1-кп/629/305/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря – ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку спрощеного провадження матеріали кримінального провадження №12024226110000412 від 10.10.2024 року, які надійшли з Лозівської окружної прокуратури Харківської області 24.06.2026 року, відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Краснопавлівка, Лозівського району, Харківської області, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, не працюючого, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч.1 ст. 249 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

Згідно із ст. 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. Законодавством України громадянам гарантується право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо) безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання відповідних дозволів, за винятком обмежень, передбачених законодавством України. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, на пільгових умовах.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про тваринний світ» у порядку загального використання об`єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об`єктах загального користування у межах, встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування. В інших випадках любительське і спортивне рибальство здійснюються на праві спеціального використання об`єктів тваринного світу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до цього та інших законів.

Згідно ст. 52-1 Закону України «Про тваринний світ» для добування об`єктів тваринного світу забороняються виготовлення, збут, застосування, зберігання отруйних принад, колючих, давлячих та капканоподібних знарядь лову, електроловильних систем (електровудок), електрогону, петель, самоловів, самострілів, вибухових речовин, пташиного клею та монониткових (волосінних) сіток (крім тих, що призначені для промислового лову), а також інших засобів, заборонених законом. Забороняються знаряддя добування об`єктів тваринного світу, що призводять до калічення диких тварин, їх страждань та масового безконтрольного знищення.

Відповідно до п. 4, ч.1 розділу IV «Правил любительського і спортивного рибальства», затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.09.2022 № 700, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.11.2022 за № 1412/38748, забороняється добування (вилов) такими знаряддями: сітками та пастками усіх типів та конструкцій, іншими сітковими знаряддями добування (вилову).

Відповідно до вимог ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Згідно ст. 5 Закону України «Про тваринний світ» від імені Українського народу права власника об`єктів тваринного світу, які є природним ресурсом загальнодержавного значення, здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Окрім того, згідно з п. 2 розділом 2 «Про затвердження Правил промислового рибальства у внутрішніх рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах)» № 785 від 10.04.2023, сітки відносяться до промислових знарядь лову.

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного суду України від 10.12.2004 № 17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля під незаконним заняттям рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом (ст. 249 КК України) треба розуміти таке вилучення водних живих ресурсів із природного середовища, яке здійснюється з порушенням чинного законодавства, що регулює порядок і умови промислового, любительського, спортивного рибальства, іншого використання водних живих ресурсів. Зокрема, незаконним є промисел, який здійснюється всупереч існуючим правилам, без належного на те дозволу, в заборонений час, у недозволених місцях, із застосуванням заборонених знарядь лову, з перевищенням установлених лімітів чи норм вилову.

Також, відповідно до пункту 21 Розділу Х Земельного кодексу України № 2768-ІІІ від 25.10.2001 року редакція від 20.06.2022 року (Перехідні положення), землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.

Крім того, відповідно до пункту 24 Розділу Х Земельного кодексу України № 2768-ІІІ від 25.10.2001 року редакція від 20.06.2022 року (Перехідні положення), з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.

Також, згідно із ч. 2 ст. 79 ЗК України право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (грунтовий) шар, а також на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб.

Так, 09.10.2024, близько 19:00, ОСОБА_3 перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 . В цей час у нього в порушення вищезазначених норм законодавства України виник умисел на незаконне зайняття рибним добувним промислом. Для реалізації свого кримінального протиправного умислу, направленого на незаконне зайняття рибним добувним промислом, ОСОБА_3 попросив про допомогу ОСОБА_4 , запевнивши його в законності своїх дій, на що отримав згоду останнього, та взявши із собою заборонені знаряддя для вилову риби рибальські сітки в кількості 11 штук, надувний гумовий човен марки «Bark 240» з двома алюмінієвими веслами, на власному мотоциклі марки «ІЖ» моделі «Планета-3», д.р.н. НОМЕР_1 , направився разом із ОСОБА_4 до Краснопавлівського водосховища, поблизу с. Краснопавлівка Лозівського району Харківської області.

Продовжуючи реалізацію свого кримінального протиправного умислу, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, ОСОБА_3 , цього ж дня, близько 19:30, разом із ОСОБА_4 , які діяли без попередньої змови між собою та якому було невідомо про кримінально протиправні дії ОСОБА_3 , прибувши до узбережжя Краснопавлівського водосховища, що розташоване поблизу с. Краснопавлівка Лозівського району Харківської області, на надувному човні марки «Bark - 240», який належить останньому, вийшли на водяне дзеркало Краснопавлівського водосховища, де ОСОБА_3 встановив заборонені знаряддя для вилову риби, а саме рибальські сітки в кількості 11 штук, після чого вони вийшли з водяного дзеркала та направились до місця своїх мешкань.

В подальшому, продовжуючи реалізовувати свій кримінальний протиправний умисел, направлений на незаконне зайняття рибним добувним промислом, 10.10.2024, близько 03:00, ОСОБА_3 разом із ОСОБА_4 , які діяли без попередньої змови між собою та якому було невідомо про кримінально протиправні дії ОСОБА_3 , на мотоциклі марки «ІЖ» моделі «Планета-3», д.р.н. НОМЕР_1 , прибули до узбережжя Краснопавлівського водосховища, поблизу с. Краснопавлівка Лозівського району Харківської області, де на надувному човні марки «Bark 240», який належить останньому, вийшли на водяне дзеркало Краснопавлівського водосховища та ОСОБА_3 дістав з води вищевказані рибальські сітки, за допомогою яких займався незаконним рибним добувним промислом, під час якого незаконно виловив водні біоресурси, а саме рибу: 382 особини виду «Карась сріблястий» вартістю 1581 грн за одну штуку, 8 особин виду «судак» вартістю 3 587 грн за одну штуку, 1 особину виду «Щука» вартістю 3 468 грн за одну штуку, 1 особину виду «Окунь» вартістю 3 162 грн за одну штуку, 2 особини виду «Лящ» вартістю 1649 грн за одну штуку та 43 раки вартістю 3 332 грн за одну штуку.

Згідно висновку комплексної судової інженерно-екологічної та економічної експертизи своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 заподіяно майнову шкоду Лозівській міській територіальній громаді Харківської області на загальну суму 785842 гривні. Внаслідок вилову вказаних водних біоресурсів за допомогою заборонених знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих матеріалів, що мало місце на Красопавлівському водосховищі поблизу с. Краснопавлівка Лозівського району Харківської області, довкіллю (водному об`єкту) було завдано істотну шкоду за ознакою добування великої кількості водних біоресурсів.

Дії ОСОБА_3 кваліфікуються за ч.1 ст.249 КК України, незаконне зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду.

Згідно ст. 12 ККУ кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 віднесено до кримінальних проступків.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд кримінального провадження у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Представник потерпілого Лозівської міської ради Харківської області, яка діє в інтересах Лозівської міської територіальної громадипід час досудового розслідування надала заяву, в якій зазначила, що згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст.302 КПК України та згодна з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні. Представник потерпілого Лозівської міської ради Харківської області, яка діє в інтересах Лозівської міської територіальної громади ОСОБА_5 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого на користь Лозівської міської територіальної громади відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням у розмірі 785842 грн..

До обвинувального акта додана письмова заява обвинуваченого ОСОБА_3 , яка була складена в присутності захисника ОСОБА_6 , згідно якого він беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст.302 КПК України та згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні. Обвинувачений цивільний позов визнав в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

На підставі ч.2 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Вивчивши в порядку спрощеного провадження обвинувальний акт та додані до нього матеріали судом, цивільний позов встановлено, що клопотання прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні відповідає вимогам ст.302 КПК України. Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ч.2 ст.381 КПК України.

За встановлених органом досудового розслідування обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку доведена повністю, та його дії вірно кваліфіковано за ч.1 ст.249 КК України, а саме: незаконне зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду.

Призначаючи покарання обвинуваченому у відповідності до вимог ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних проступків, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

При вивченні особи обвинуваченого встановлено, що він є громадянином України, із середньою освітою, одружений, за місцем мешкання характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий.

Згідно ст.66 КК України, обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 , суд вважає його щире каяття.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, дані про особу винного, його щире каяття, додержуючись принципу законності, індивідуалізації, справедливості та обґрунтованості покарання, а також враховуючи, що згідно ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення обвинуваченого, суд приходить до висновку про необхідність застосування до обвинуваченого покарання передбаченого санкцією даної статті, у вигляді пробаційного нагляду та вважає дане покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Підстави для застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України, у суду відсутні.

Згідно з ч. 1, 5 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ст. 22 ЦК України).

Суд вважає, що цивільний позов підлягає задоволенню та стягує з обвинуваченого на користь Лозівської міської територіальної громади матеріальну шкоду в розмірі 785842 грн.

Відповідно до вимог ст.124 КПК України із обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно стягнути процесуальні витрати на залучення експерта у зв`язку з проведенням судової інженерно-екологічної та економічної експертизи на загальну суму 23324 грн.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Згідно із ч.1 ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого, зокрема ч.1 ст. 249 КК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, переходять у власність держави, а відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України - були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Частина 1 ст. 249 КК України передбачає спеціальну конфіскацію - обов`язкове вилучення знарядь і засобів незаконного промислу та всього добутого.

Відповідно до ст. 96-1, п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України суд застосовує спеціальну конфіскацію.

Разом з тим, мотоцикл марки «ІЖ» моделі «Планета-3», д.р.н. НОМЕР_1 , не підлягає спеціальній конфіскації, оскільки зі змісту обвинувального акту не вбачається, що він використовувався як засіб чи знаряддя безпосереднього незаконного зайняття рибним добувним промислом. Його використання для прибуття до узбережжя Краснопавлівського водосховища саме по собі не свідчить про виконання за його допомогою об`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, що узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові ККС ВС від 02.06.2020 справа № 748/1457/19.

Керуючись ст.ст. 370, 371, 374, 381, 382 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.249 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.

Відповідно до п.п.1,2,3 ч.2 ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов Лозівської міської територіальної громади в особі Лозівської місьої ради Харківської області до ОСОБА_3 про відшкодування матеріалльної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Лозівської міської територіальної громади (реквізити: отримувач: ГУК Харківської області/МТГ Лозова/24060300, Код отримувача: (ЄДРПОУ) 37874947, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.) рахунок UA51899980314000544000020573, код класифікації доходів бюджету: 24060300) заподіяну шкоду водним біоресурсам у розмірі 785 842 (сімсот вісімдесят п?ять тисяч вісімсот сорок дві) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати по кримінальному провадженню №12024226110000412 на залучення експерта для проведення комплексної судової інженерно-екологічної та економічної експертизи № 11883/11884 від 22.08.2025 року становлять 23324 гривні 40 копійок, які підлягають стягненню з підозрюваного ОСОБА_3 на користь держави, п/р UA048999980313050115000020649, код отримувача (ЄДРПОУ) 25575078, отримувач платежу казначейство України (ЕАП) МФО -899998, стягувач платежу Держава.

Арешт на майно накладений ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 15.10.2024 - скасувати.

Відповідно до ст.ст. 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати в дохід держави речові докази: надувний човен «Вark» довжиною 2,40 см, одне сидіння, два алюмінієвих весла; сітка довжиною 70 метрів, висотою 1,2 метри, ячея 4.5 см; сітка довжиною 65 метрів, висотою 1,2 метри, ячея 3,5 см; сітка довжиною 50 метрів, висотою 1,2 метри, ячея 3,5 см; сітка довжиною 50 метрів, висотою 1,2 метри, ячея 3,5 см; сітка довжиною 100 метрів, висотою 1,2 метри, ячея 3,5 см; сітка довжиною 70 метрів, висотою 1,2 метри, ячея 4,5 см; сітка довжиною 70 метрів, висотою 1,2 метри, ячея 4,5 см; сітка довжиною 70 метрів, висотою 1,2 метри, ячея 4,5 см; сітка довжиною 70 метрів, висотою 1,2 метри, ячея 4,5 см; сітка довжиною 70 метрів, висотою 1,2 метри, ячея 4,5 см; сітка довжиною 70 метрів, висотою 1,2 метри, ячея 4,5 см., які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речовх дказів Лозівського РВП ГУНП в Харківській області; свіжу рибу: «карась сріблястий» в кількості 382 шт., вагою 42,000 кг; «судак» в кількості 8 шт., ваго.3,100 кг; «щука» в кількості 1 шт., вагою 1,000; «окунь» в кількості 1 шт., вагою 0,320 кг; «лящ» в кількості 2 шт., вагою 0,390 кг; «рак» в кількості 43 шт., ваго. 1,6 кг – які передані на відповідальне зберігання ТОВ «Компанія Лозівський ринок Т.М. № 1» ОСОБА_7 .

Речові докази: мотоцикл марки «ІЖ» моделі «Планета-3», синього кольору, номер на рамі НОМЕР_2 , 1978 року, із звареною «люлькою», який поміщений на спеціальний майданчик тимчасового утримання ВЗРСМ ЦЗ ГУНП в Харківській області – повернути законному володільцю ОСОБА_3 .

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя ОСОБА_8

Оригінал: reyestr.court.gov.ua