Вирок від 25 червня 2026 р. у справі №953/8546/26 — Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/8546/26

Провадження № 1-кп/953/814/26

В И Р О К

Іменем України

26 червня 2026 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників кримінального провадження, в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт та додані до нього матеріали, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026226130000133 від 29 квітня 2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Харків, який зареєстрований за адресою та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , із середньою спеціальною освітою, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.125 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

27 квітня 2026 року приблизно о 16 годині 00 хвилин ОСОБА_3 ,, перебуваючи за місцем проживання в квартирі АДРЕСА_2 , діючи умисно, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з ОСОБА_4 під час словесного конфлікту наніс останній більше 10 ударів кулаком в область обличчя та голови в результаті чого спричинив потерпілій тілесне ушкодження у вигляді розлитого синця на обличчі ліворуч (в лівій параорбітальній ділянці з переходом в ліву виличну, ліву щоку), крововиливу в білкову оболонку лівого ока.

За ступенем тяжкості встановлені синці, викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше шести днів, і за цією ознакою відповідно до п. п. 2.3.2. «б», 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 №6, відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Зазначені обставини, які встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками кримінального провадження, які надали згоду щодо розгляду обвинувального акту за їх відсутності у спрощеному проваджені. ОСОБА_3 , захисником якого є адвокат ОСОБА_5 , беззаперечно визнав свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку. Обвинувачений ОСОБА_3 та потерпіла ОСОБА_4 ознайомлені з обмеженням права на апеляційне оскарження. Зважаючи на викладене, суд, за клопотанням прокурора в порядку ч.1 ст.302 КПК України, вважає за доцільне розглянути обвинувальний акт та додані до нього матеріали щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників кримінального провадження на підставі обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до положень ч.2 ст.382 КПК України.

За встановлених органом досудового розслідування обставин, суд вважає, що винність ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку доведена повністю та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 125 КК України, тобто спричинення умисних легких тілесних ушкоджень.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий, на обліку лікаря психіатра та нарколога не перебуває, є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 . Відповідно до службової характеристики обвинувачений ініціативу до виконання завдань не проявляє, має пристрасть до вживання алкогольних напоїв.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченого відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує характер вчиненого правопорушення, яке є умисним, ступінь тяжкості скоєного кримінального проступку, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Суд зауважує, обвинувачений є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , що виключає застосування покарання у виді виправних робіт (ч. 2 ст. 57 КК України). Окрім того, відповідно до ч. 3 ст. 56 КК України громадські роботи не призначаються військовослужбовцям строкової служби.

Відтак, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання, в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України, у виді штрафу в максимальному розмірі.

Призначене покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов не заявлявся.

Запобіжний захід не обирався.

Керуючись ст. 368, ст. 374, ст. 382 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381 та ст.382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Суддя: ОСОБА_1