Рішення від 25 червня 2026 р. у справі №953/581/26 — Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/581/26

н/п 2/953/1617/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 року м.Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді – Демченко С.В.,

секретар судового засідання – Тюльпа Я.Д.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

у с т а н о в и в:

23 січня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить розірвати шлюб з відповідачкою, зареєстрований 16 вересня 2005 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції міста Харкова за актовим записом № 527. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 16 вересня 2005 року він перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою. Від цього шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають. Вказав, що спільне життя з відповідачкою суперечить його інтересам та він не зацікавлений в збереженні шлюбу, тому просив розірвати шлюб, укладений з відповідачкою.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 26 січня 2026 року позовну заяву було залишено без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків 10 днів з дня вручення копії ухвали. У встановлений законом строк позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 16 лютого 2026 року провадження у справі відкрито, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін. Відповідачці запропоновано надати відзив на позовну заяву.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 17 березня 2026 року задоволено частково клопотання відповідачки та надано сторонам строк для примирення три місяці.

Позивач у судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив суд розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги задовольнити.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву, в якій просила надати строк на примирення.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, вважає можливим ухвалити рішення про задоволення позову з таких підстав.

Суд встановив, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований 16 вересня 2005 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції міста Харкова за актовим записом № 527, під час державної реєстрації шлюбу відповідачка змінила прізвище з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 » (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , видане 16 вересня 2005 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції міста Харкова).

Від цього шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають.

На підставі наданих сторонами доказів суд встановив, що сімейно-шлюбні відносини не підтримуються, спільне життя між подружжям стало неможливим через відсутність однакових поглядів на сімейне життя, внаслідок чого позивач не має бажання зберегти сімейні відносини.

Реалізуючи положення ст. 112 СК України під час розгляду справи суд створив всі необхідні умови для всебічного та повного з`ясування обставин справи, а саме: за клопотанням відповідачки надав сторонам строк для примирення на строк три місці, що відповідає положенням ст. 111 СК України та п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя”, відповідно до якого судам слід використовувати надану законом можливість відкласти розгляд справи для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей.

Проте, суду не надано доказів того, що наданий судом строк для примирення виправив ситуацію, яка склалася у родині та, що подружжя прийшло до спільного рішення про збереження родинних відносин.

За змістом положень ч. 1 ст. 24 СК України та ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно зі ст. 112 СК України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, коли буде встановлено, що подальше сімейне життя подружжя і зберігання шлюбу буде суперечити одному з них, інтересам їх дітей, що має суттєве значення.

Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.

Суд роз`яснює відповідачці, що положеннями СК України та ЦПК України не передбачено право подачі повторної заяви про надання сторонам строку на примирення.

Суд вважає, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбних відносин суперечило б його інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого шлюб підлягає розірванню.

Суд, з`ясувавши причини розірвання шлюбу та фактичні взаємовідносини подружжя, вважає подальше сімейне життя подружжя і збереження сім`ї неможливим.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Отже, зміна шлюбного прізвища на дошлюбне залежить виключно від волевиявлення особи яка змінила своє дошлюбне прізвище на шлюбне, та не може залежати від бажання іншого з подружжя. У зв`язку з відсутністю заяви відповідачки щодо зміни її прізвища після розірвання шлюбу, суд залишає їй шлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України та стягує з відповідачки на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 331 грн 20 коп.

На підставі ч. 3 ст. 105, ст.ст. 110, 111, 112 Сімейного Кодексу України і керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 268, 279, 280-289 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 16 вересня 2005 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції міста Харкова за актовим записом № 527 - розірвати.

Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_2 прізвище « ОСОБА_4 ».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 (двадцять) копійок.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складений та підписаний без проголошення 26 червня 2025 року.

Суддя С.В. Демченко