Рішення від 24 червня 2026 р. у справі №619/1869/26 — Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/1869/26

провадження № 2/619/2227/26

Рішення

іменем України

25 червня 2026 року,

м. Дергачі,

Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Міщенко О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 619/1869/26,

ім`я (найменування) сторін:

позивачка: ОСОБА_1 ,

відповідач: ОСОБА_2 ,

вимоги позивача: про стягнення аліментів у зв`язку з продовженням навчання,

представник відповідача: Крамаренко О.І.

Стислий виклад позиції позивачки та заперечення відповідача.

ОСОБА_1 24.03.2026 звернулася до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача на її користь аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів доходу щомісячно до закінчення навчання, але не більше ніж до 23 років. У обґрунтування позову зазначено, що відповідач є рідним батьком, на підставі судового наказу з 27.09.2018 з нього стягувалися аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів доходу до досягнення повноліття. У 2025 році закінчила навчання та вступила на денну форму до Національного університету імені Ярослава Мудрого (факультет адвокатури). Проживає разом із матір`ю, при цьому коштів на навчання та проживання недостатньо. Відповідач матеріальної допомоги не надає, хоча має таку можливість.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому він просить позов задовольнити частково та стягувати з відповідача на користь позивачки аліменти у розмірі 1/6 частини всіх видів його доходу, починаючи з 24 березня 2026 року до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення нею 23 років, посилаючись на те, що відповідач не заперечує обов`язку утримувати повнолітню доньку, яка продовжує навчання, однак просить зменшити розмір аліментів з огляду на необхідність утримання іншої малолітньої дитини від другого шлюбу. Зазначає, що для забезпечення балансу інтересів обох дітей доцільним є стягнення по 1/6 частині доходу на кожну дитину. Також вказує, що позивачка навчається за бюджетною формою навчання, не надала доказів понесення додаткових витрат на навчання та не обґрунтувала необхідність стягнення аліментів саме у розмірі 1/4 частини доходу відповідача.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

04.05.2026 по справі було ухвалено заочне рішення, яке відповідно до ухвали суду від 02.06.2026 скасовано, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження на 25.06.2026.

Позивачка у судове засідання не з`явилася, матеріали справи містять заяву, у якій просить здійснити розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися, надавши до суду заяву, у якій просять здійснити розгляд справи за їх відсутності.

Частиною 3 статті 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 . Її батьком записаний ОСОБА_2 , про що свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 3).

Із довідки №32 Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого від 16.03.2026 вбачається, що ОСОБА_1 є студенткою 1 курсу факультету адвокатури (група 18-25-03) першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю D8 «Право», денної форми навчання. Зарахована наказом ректора № 484-С від 11.08.2025. Термін навчання: з 01.09.2025 по 30.06.2029. Навчання здійснюється за рахунок коштів державного бюджету (а.с. 4), про що також свідчить договір №98/ДА про навчання у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого (а.с. 6).

Правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). У визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 29.01.2018, у справі № 622/373/16-ц, в постанові Верховного Суду України від 24 лютого 2016 року у справі № 6-1296цс15.

Пленум Верховного Суду України в п. 20 своєї постанови «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року № 3 роз`яснив судам, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

За змістом ч. 3 ст. 199 СК України, право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має донька, яка продовжує навчання.

Згідно з вимогами ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Роз`яснення абз. четвертого п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" вказують, що розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.

При визначенні розміру аліментів суд враховує положення ст. 182 СК України.

Відповідно до статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Як встановлено ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом установлено, що позивачка є повнолітньою дочкою відповідача та продовжує навчання, у зв`язку з чим має право на отримання утримання від батька до досягнення двадцяти трьох років за наявності передбачених законом умов. Відповідач не заперечує свого обов`язку щодо надання матеріальної допомоги доньці та не оспорює підстав для стягнення аліментів.

Разом із тим під час розгляду справи встановлено, що відповідач є батьком ще однієї малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (зворот а.с. 31).

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади відповідач та його малолітній син зареєстровані та проживають за однією адресою, що свідчить про перебування дитини на його утриманні (зворот а.с. 29).

Вказана обставина має істотне значення для правильного вирішення спору, оскільки відповідно до вимог статті 182 СК України підлягає обов`язковому врахуванню при визначенні розміру аліментів.

Суд зазначає, що законодавець, встановлюючи обов`язок батьків утримувати дітей, виходить із принципу рівності прав усіх дітей незалежно від їх віку, часу народження чи сімейного стану батьків. Наявність у платника аліментів іншої дитини свідчить про існування в нього одночасно декількох обов`язків щодо матеріального забезпечення дітей, кожен із яких є рівнозначним та підлягає однаковому правовому захисту.

Визначаючи розмір аліментів, суд повинен забезпечити справедливий баланс між правом повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, на отримання матеріальної допомоги та правом іншої дитини відповідача на належне матеріальне забезпечення з боку батька. При цьому покладення на відповідача надмірного фінансового навантаження без урахування його обов`язку утримувати іншу дитину не відповідатиме вимогам статті 182 СК України та принципу рівності дітей у сімейних правовідносинах.

Оцінюючи встановлені обставини у їх сукупності, суд доходить висновку, що наявність у відповідача іншої малолітньої дитини є достатньою та значимою підставою для визначення аліментів у меншому розмірі, ніж просить позивачка. Стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача не повною мірою враховуватиме обов`язок останнього щодо утримання іншої дитини та може призвести до порушення балансу інтересів дітей, яких він зобов`язаний утримувати.

З огляду на викладене, враховуючи наявність у відповідача іншої малолітньої дитини, яку він зобов`язаний утримувати, а також необхідність забезпечення рівного підходу до виконання батьківських обов`язків щодо кожної дитини, суд вважає обґрунтованими доводи відповідача про зменшення розміру аліментів та доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову шляхом стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів у розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Згідно з ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки при зверненні до суду з цим позовом позивачку звільнено від сплати судового збору, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст. 7, 12, 13, 81, 89, 206, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв`язку з продовженням навчання, у розмірі 1/6 частини усіх видів доходу, починаючи з 24.03.2026 та до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23 років.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в сумі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Надіслати учасникам справи копію судового рішення протягом двох днів з дня його складення рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя І. М. Нечипоренко