Вирок від 25 червня 2026 р. у справі №396/1496/26 — Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/1496/26

Провадження № 1-кп/396/205/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2026 року м. Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши в приміщенні суду в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12026121200000033 від 05.05.2026 за обвинуваченням,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Новоукраїнка, Новоукраїнського району, Кіровоградської області, проживаючий за адресою АДРЕСА_1 , особа без громадянства, освіта середня, не працюючий, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_4 , 2009 р.н., не одружений, раніше не судимий,

обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

ВСТАНОВИВ:

26.04.2026 близько 18.30 год поліцейськими СРПП Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області, патрулюючи по вул. Соборній неподалік кладовища (СПТУ №40) м. Новоукраїнка Новоукраїнського району Кіровоградської області, було виявлено транспортний засіб Valkswagen д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 з механічними пошкодженнями отриманими в ході дорожньо-транспортної пригоди.

В ході перевірки документів водія ОСОБА_3 , відповідно до п. 2.1 «А» «Правил дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, який вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення» на законну вимогу поліцейського ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що у встановлений порядок посвідчення водія не отримував, маючи умисел на використання завідомо підробленого документу, що посвідчує особу та дає право керування транспортним засобом, діючи умисно, з метою посвідчення своєї особи та права керування транспортним засобом, пред`явив поліцейським бланк посвідчення водія НОМЕР_2 , яке видане на його ім`я. В ході візуального огляду вказаного посвідчення встановлено, що вказане посвідчення водія має ознаки підроблення.

Відповідно до інформації регіонального сервісного центру ГСЦ МВС ОСОБА_3 навчання в навчальному закладі з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів не проходив та посвідчення водія на право керування транспортними засобами не отримував. Відповідно до висновку судової технічної експертизи документів, вилучений у ОСОБА_3 26.04.2026 бланк посвідчення водія, серії та номеру НОМЕР_2 , виданий на ім?я ОСОБА_3 не відповідає аналогічним бланкам, що знаходяться в офіційному обігу на території України. У бланку посвідчення водія: фонові та графічні зображення, зображення постійних реквізитів, вихідні дані поліграфічного підприємства, змінні реквізити (персоналізація) нанесені знакодрукуючим пристроєм із струменевим способом нанесення зображень. УФ-захист відсутній, ІЧ-захист відсутній, мікротекст відсутній, наявна плівка із зображеннями емблеми МВС різного розміру, розташованими в шаховому порядку паралельними рядами, написами «МВС УКРАЇНИ» та «MIA UKRAINE».

Тим самим, ОСОБА_3 достовірно знаючи, що не отримував посвідчення на право керування транспортними засобами, з метою посвідчення своєї особи та права керування транспортним засобом використав завідомо підроблений документ – посвідчення водія НОМЕР_3 , яке придбав при невстановлених в ході дізнання обставинах.

Зазначені дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані за ознаками кримінального проступку за ч. 4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.

Частиною 2 ст.381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

Від прокурора Новоукраїнської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_5 надійшло клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні за його відсутності, у відповідності до положень ст.381, 382 КПК України, просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового розгляду в порядку ч.2 ст.302 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 захист якого здійснював захисник - адвокат ОСОБА_6 надав письмову заяву, в якій зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального правопорушення він беззастережно визнає в повному обсязі, вважає, що досудовим розслідуванням обставини вчинення кримінального правопорушення встановлені в повному обсязі.

Також, у вказаній заяві зазначив, що йому роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Крім того, в заяві ОСОБА_3 вказав, що він згодний на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, добровільно та беззаперечно визнає вину та надає згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності.

Враховуючи викладене, положення підпункту 6 пункту 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2617-VIII та те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, враховоючи заяву ОСОБА_3 , в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час досудового розслідування обставини і згодний з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням клопотання прокурора, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

При цьому, у відповідності до частини 4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Таким чином, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку повністю доведена. Дії ОСОБА_3 мають правильну правову кваліфікацію за ч. 4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.

У відповідності до частини 2 ст.382 КПК України у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які підтверджують обставини, встановлені судом.

ОСОБА_3 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззастережно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 4 ст. 358 КК України.

Частиною 1 статті 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Відповідно до частини 2 статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком, особу винного, який не одружений, має на утримані неповнолітнього сина ОСОБА_4 , 2009 р.н., не працює, раніше не судимий, не перебуває на "Д" обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога. Обставини, що пом`якшують покарання, - щире каяття, відсутність обставини, які обтяжують покарання, беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку та дійшов висновку про необхідність призначення йому покарання у вигляді штрафу, встановлений санкцією ч.4 ст. 358 КК України, за якою він обвинувачується і яка передбачає відповідальність за вчинений кримінальний проступок.

Суд вважає, що саме таке покарання є дійсно необхідним і буде цілком достатнім для виправлення винного і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень відповідно до передбачених статтею 65 КК України загальних засад призначення покарання.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Процесуальні витрати по справі за проведення експертизи в розмірі 3850,88 грн., підлягають стягненню на користь держави.

Долю речових доказів по справі слід вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 не застосовувався, підстави для його застосування відсутні.

Керуючись ст. 374, 381-382, 394, 424, 473, 475 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі сорока неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістьсот вісімдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати на залучення експерта в сумі 3850 (три тисячі вісімсот п"ятдесят) грн. 88 коп.

Речові докази, після вступу вироку в законну силу, а саме:

- бланк посвідчення водія НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_3 , який зберігається в матеріалах кримінального провадження №12026121200000033 - залишити при матеріалах кримінального провадження.

- носій інформації – micro sd TEAMGROUP 32 GB на якому наявний відеозапис: export-nzum5 розміром 4,95 ГБ, довжиною 01:57:00, зафіксоване на службову бодікамеру №968697 від 26.04.2026, який зберігається в матеріалах кримінального провадження №12026121200000033 - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до ч. 4 ст.382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

З інших підстав вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1