Рішення від 23 червня 2026 р. у справі №175/21460/25 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Суд: Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 23 червня 2026 р.

Справа: №175/21460/25

Суддя: Войтух О. М.

Справа № 175/21460/25

Провадження № 2/175/4618/25

РІШЕННЯ

Іменем України

(Заочне)

"24" червня 2026 р. с-ще Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Войтуха О.М.

з участю секретаря Волошка А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів ,-

в с т а н о в и в :

Позивачка ОСОБА_1 в особі свого представника – адвоката Фурман В.О. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, посилаючись на те, що вони з відповідачем перебували у фактичних шлюбних відносинах без офіційної реєстрації шлюбу. Від шлюбних відносин сторони мають спільну малолітню дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Матеріальну допомогу з 2024 року на утримання дитини відповідач не надає, а тому позивачка просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання малолітньої дитини на її користь в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 100% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

Представник позивача - адвокат Фурман В.О. в судове засідання не з`явилась, надала заяву якою позовні вимоги підтримала, також просила суд розглянути справу за відсутності сторони позивача, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином у встановленому законом порядку, відзив на позовну заяву відповідач не подавав, а тому суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 223, 280 ЦПК України.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані сторонами докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що сторони з перебували у фактичних шлюбних відносинах без офіційної реєстрації шлюбу. Від шлюбних відносин сторони мають спільну малолітню дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , якому в графі «батько» зазначений - ОСОБА_2 , а графі «мати» зазначена - ОСОБА_4 .

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , що видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 14 вересня 2024 року, актовий запис № 2545 – ОСОБА_4 змінила прізвище на « ОСОБА_5 ».

Згідно з витягом з реєстру територіальної громади №2025/015614906 від 23 жовтня 2025 року позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , також зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджує її спільне проживання разом із матір`ю.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Статтею 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Разом з тим, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів, який набрав чинності 08 липня 2017 року, до ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України внесено зміни, згідно яких розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно із ст. 76, 77, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідач працездатний, інших утриманців не має, а тому враховуючи матеріальний стан сторін, а також, те що відповідач добровільно не надає матеріальну допомогу на утримання дитини, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача, стягнувши аліменти з відповідача на утримання дитини у розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з дати подачі позовної заяви до суду, а саме з 15 грудня 2025 року.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 10000,00 грн., суд виходить з наступного.

Як передбачено статтею 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу до суду надано: договір про надання правничої допомоги №27/10/25-3 від 27 жовтня 2025 року, додаткову угоду №1 від 27 жовтня 2025 року до договору про надання правничої допомоги №27/10/25-3 від 27 жовтня 2025 року, платіжну інструкцію №2.373791487.1 від 27 жовтня 2025 року на суму 8000 грн; платіжну інструкцію №2.150348729.1 від 26 травня 2025 року на суму 2000 грн.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку що розмір витрат на правову допомогу є неспівмірним зі складністю справи та підлягає зменшенню до 5000 грн.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави повинно бути стягнено судовий збір по справі у розмірі 1331 грн. 20 коп., оскільки позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду.

Керуючись ст. ст. 165, 180, 181, 182, 184 Сімейного кодексу України, ст.ст. 12, 13, 76, 130, 141, 223, 263-266 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 15 грудня 2025 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 у дохід держави 1331 грн. 20 коп. судового збору.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Реквізити сторін:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП – НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного переглядуЗаочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його підписання не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Суддя О. М. Войтух

Оригінал: reyestr.court.gov.ua