Рішення від 23 червня 2026 р. у справі №171/1208/26 — Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Номер справи 171/1208/26

Номер провадження 2/171/2933/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.26 м. Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Шкарлат Я.Ю.,

при секретарі Бахтіяровій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу, в якій зазначив, що 19 серпня 1989 року ОСОБА_2 зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 у Нивотрудівській сільській раді Апостолівського району Дніпропетровської області, про що складено відповідний актовий запис № 32. Неповнолітні діти від шлюбу у подружжя відсутні. Позивач стверджує, що сумісне проживання не склалось через різні погляди на життя, відсутність взаємопорозуміння у вирішенні сімейних проблем. Сторони припинили підтримувати сімейні відносини та вести спільне господарство, проживають окремо. Позивач вважає, що подальше сумісне життя і збереження сім`ї з відповідачем є неможливим, збереження шлюбу недоречним, а призначення будь-яких строків для примирення є недоцільним. Просить суд розірвати їх шлюб.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явились, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, з позовними вимогами згоден.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Стаття 105 ч. 1 СК України вказує, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя або одного з них.

Статтею 109 СК України передбачено, що шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним з подружжя.

Згідно із ст. 113 СК України особа має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Частиною 3 ст. 115 СК України передбачено, що документ, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрували шлюб 19.08.1989 року у Нивотрудівській сільській раді Апостолівського району Дніпропетровської області, про що зроблено відповідний актовий запис за № 32, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 . Прізвище після державної реєстрації шлюбу: чоловіка – ОСОБА_5 , дружини – ОСОБА_5 .

Позивач та відповідач однією сім`єю не проживають, шлюбних стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть.

Причиною припинення шлюбно-сімейних відносин являється те, що сторони по справі є різними людьми. Сім`я розпалася та існує формально. Оскільки подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, шлюб підлягає розірванню.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 331 грн. 20 коп).

У разі подання позивачем позовної заяви в електронній формі до встановленої законом ставки судового збору має бути застосований понижуючий коефіцієнт у розмірі 0,8, визначений частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» (1064 грн. 96 коп).

За змістом ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічна норма викладена і в ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Таким чином, якщо відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, то в судовому рішенні повинно бути вирішено питання про повернення позивачу з державного бюджету половини сплаченого ним судового збору при поданні позовної заяви, а інша половина судового збору покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 104, 105, 110, 112, 113 СК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований 19.08.1989 року у Нивотрудівській сільській раді Апостолівського району Дніпропетровської області, актовий запис за № 32, відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .

На підставі ч. 2 ст. 115 СК України, копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 532,48 грн. (п`ятсот тридцять дві гривні, 48 копійок).

Повернути ОСОБА_2 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, згідно квитанції про сплату № DES1-BE8M-15DE від 11.04.2026 року, що становить 532,48 грн. (п`ятсот тридцять дві гривні, 48 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Я.Ю.Шкарлат