Постанова від 25 червня 2026 р. у справі №491/579/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1335/26

Справа № 491/579/26

Головуючий у першій інстанції Желясков О.О.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді Сєвєрової Є.С.,

розглянув клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у справі, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на постанову Ананьївського районного суду Одеської області від 04 червня 2026 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

встановив:

У провадженні Одеського апеляційного суду знаходяться матеріали справи про адміністративне правопорушення, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ананьївського районного суду Одеської області від 04.06.2026 у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.,

Від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції з дорученням забезпечення її проведення Ананьївському районному суду Одеської області.

Дослідивши вказане клопотання, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити таке.

Право на судовий захист, встановлене ст. 55 Конституції України, не може бути обмежено.

Статтею 5 Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі - Закон № 851-IV) визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до статті 6 Закону № 851-IV для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Для підтвердження достовірності походження та цілісності електронного документа може використовуватися електронна печатка. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.

При цьому статтею 8 цього Закону встановлено, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Пунктом 27 частини першої статті 1 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі Закон № 2155-VIII) визначено, що кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису (частина шоста статті 18 Закону № 2155-VIII).

Відповідно до частини першої статті 27 Закону № 2155-VIII кваліфікована електронна довірча послуга реєстрованої електронної доставки повинна, зокрема відповідати таким вимогам: повинна забезпечуватись ідентифікація відправника (абзац другий); до електронних даних, що відправляються та отримуються, додається створений для них удосконалений електронний підпис чи удосконалена електронна печатка або кваліфікований електронний підпис чи кваліфікована електронна печатка кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг у такий спосіб, що виключає можливість зміни електронних даних, яка не може бути виявлена (абзац четвертий).

Пунктами 12, 32 частини першої статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» передбачено, що електронний підпис це електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис; підписувач фізична особа, яка створює електронний підпис.

Частиною першою, другою статті 6, частиною першою статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

У постанові від 13 вересня 2023 року у справі №204/2321/22 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що звернення фізичної особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв`язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.

Апеляційним судом встановлено, що заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції ОСОБА_1 надіслана на офіційну електронну адресу Одеського апеляційного суду в електронній формі та на цей документ не накладений кваліфікований електронний підпис у розумінні чинного законодавства, що свідчить про відсутність можливості ідентифікувати особу, що її подала.

Оскільки заява не підписана ОСОБА_1 в установлений законом спосіб, вона підлягає поверненню особі, яка її подала.

Керуючись ст. 336 КПК України, суд,

постановив:

Заяву особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про проведення судового засідання в режимі відео конференції повернути особі яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Одеського апеляційного суду Є.С. Сєвєрова