Постанова від 24 червня 2026 р. у справі №132/1371/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 132/1371/26

Провадження № 33/801/662/2026

Категорія: 149

Головуючий у суді 1-ї інстанції Аліменко Ю. О.

Доповідач: Голота Л. О.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького апеляційного суду Голота Л. О.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Калинівського районного суду Вінницької області від 27.05.2026 по справі № 132/1371/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за частиною п`ятою статті 126 КУпАП, -

в с т а н о в и в :

Постановою Калинівського районного суду Вінницької області від 27.05.2026 визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 КУпАП і накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень в дохід держави з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять ) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Як зазначено в постанові суду, 19.04.2026 о 09 год 11 хв в м. Калинівка, на А/Д М 21, 282 км., водій ОСОБА_1 , керував т/з « PEUGEOT PARTNER» д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортними засобом, чим повторно протягом року вчинив правопорушення передбачене за ч. 2 ст. 126 КУпАП, постанова серії ЕНА 5264910 від 19.07.2025, чим порушив п.2.1.а.ПДР України.

Не погоджуючись із постановою суду, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу (вх № 7109 від 10.06.2026), в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неповноту з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду, викладених в постанові, фактичним обставинам справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження у справі закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.

Основними доводами апеляційної скарги є те, що : (1) у справі не доведено кваліфікуючу ознаку повторності протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою-четвертою статті 126 КУпАП. Роздруківка з Адмінпрактики не містить інформації про набрання постановою законної сили, про її оскарження/не оскарження; (2) судом першої інстанції безпідставно застосовано адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами; суд фактично застосував стягнення без належного з`ясування всіх обставин справи та без наведення мотивів, які б свідчили про законність і обґрунтованість свого рішення.

24.06.2026 до Вінницького апеляційного суду надійшла заява (вх № 8276/26-вх) Мазура О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , в якій просить проводити засідання без участі представника та ОСОБА_1 .. Апеляційну скаргу просить задовольнити.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час і місце розгляду справи.

Неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб (частина шоста статті 294 КУпАП).

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно з частиною сьомою статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 КУпАП зроблено судом першої інстанції на підставі наступних доказів :

-протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 644584 від 19.04.2026 /а. с. 2/, відповідно до якого 19.04.2026 о 9 год 11 хв в м. Калинівка, на А/Д М 21, 282 км., водій ОСОБА_1 , керував т/з « PEUGEOT PARTNER» д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортними засобом, чим повторно протягом року вчинив правопорушення передбачене за ч. 2 ст. 126 КУпАП, постанова серії ЕНА 5264910 від 19.07.2025, чим порушив п.2.1.а.ПДР України. Зі змістом протоколу ОСОБА_1 був ознайомлений;

-довідки Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області із бази даних ІПНП, у якій зазначено що 19.07.2025 ОСОБА_1 керував автомобілем MERCEDES-BENZ SPRINTER, д.н.з. НОМЕР_2 , не маючи права керування. Постановою № ЕНА-5264910 від 19.07.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн /а. с. 1/;

-рапорту поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП сержанта поліції Таранухи О. від 19.04.2026 /а. с. 3/; письмових пояснень ОСОБА_1 від 19.04.2026 /а. с. 4/;

-копії постанови серії ЕНА № 7050492 від 19.04.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 1 ст. 122 КУпАП /а. с. 5/;

-копії постанови серії ЕНА № 5264910 від 19.07.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 2 ст. 126 КУпАП /а. с. 7/; витягом з адмінпрактики /а. с. 8/;

-відеозапису з місця події /а. с. 9/.

Згідно з частиною другою статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Диспозиція частини першої - п`ятої статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за : (ч. 1) керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством; (ч. 2) керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; (ч. 3) керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; (ч. 4) керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами; (ч. 5) повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Відповідно до пункту 2.1а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за частиною п`ятою статті 126 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги про те, що у справі не доведено кваліфікуючу ознаку повторності протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою-четвертою статті 126 КУпАП, адже роздруківка з Адмінпрактики не містить інформації про набрання постановою законної сили, про її оскарження/не оскарження, апеляційний суд не вважає такими, що спростовують правильні висновки суду першої інстанції, оскільки в матеріалах справи міститься копія постанови серії ЕНА № 5264910 від 19.07.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 2 ст. 126 КУпАП /а. с. 7/. ОСОБА_1 та його представником не надано доказів, що зазначена постанова скасована. Відповідно до роздруківки з Адмінпрактики ОСОБА_1 сплачено штраф 23.07.2025 за постановою № ЕНА/5264910.

Аргументи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції безпідставно застосовано адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, апеляційний суд відхиляє, оскільки адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (стаття 23 КУпАП).

З огляду на зазначене, правомірним є висновок суду першої інстанції про застосування до ОСОБА_1 , який є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 КУпАП, адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років. Доказів того, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, передбачених частиною четвертою статті 30 КУпАП суду не надано.

Доводи апеляційної скарги також не спростовують правильні висновки суду першої інстанції.

Невизнання вини особою, яка притягається до адміністративної відповідальності суд розцінює, як специфічний, обраний особою, спосіб захисту, з метою уникнення відповідальності за скоєне ним адміністративне правопорушення, за яке передбачене суворе стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами.

При вирішенні справи суддею дотримано вимоги статей 245, 268, 280 КУпАП, адміністративне стягнення накладене відповідно до правил, передбачених статтею 33 КУпАП, з урахування даних про особу правопорушника, ступеня його вини, характеру вчиненого правопорушення.

Керуючись статтею 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Калинівського районного суду Вінницької області від 27.05.2026 по справі № 132/1371/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною п`ятою статті 126 КУпАП, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Л. О. Голота