Рішення від 17 червня 2026 р. у справі №523/18331/25 — Пересипський районний суд міста Одеси

Справа № 523/18331/25

Провадження №2/523/1331/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2026 р. м.Одеса

Пересипський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Кисельова В.К.

за участю секретаря – Дзюба Г.І.

за участю представник позивача – адвоката Бикової О.В.

за участю представника відповідача – адвоката Муравської Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрована АДРЕСА_1 ), від імені якої дії адвокат Бикова Оксана Володимирівна до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ), третя особа: Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Полякова Тетяна Юріївна (м. Одеса, вул. Новосельського б. 108/1А) про визнання договору недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Підстави заявлених позовних вимог.

ОСОБА_1 від імені якої дії адвокат Бикова Оксана Володимирівна звернулась з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Полякова Тетяна Юріївна про визнання договору недійсним, посилаючись на наступні обставини. Так 19.12.2020 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Поліщук Г.П. нотаріально посвідчено та зареєстровано за р. № 2812 Договір про сплату аліментів на дитину між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який останній належним чином не виконує.

Рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 19.11.2024, залишеного без змін постановою Одеського апеляційного суду від 14.05.2025 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 за період з 19.12.2020 по 18.10.2022 стягнена заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 95 070 грн., пеня за прострочення сплати аліментів у розмірі 29 182 грн., заборгованість за додатковими витратами на утримання доньки за період з 19.12.2020 по 28.09.2022 у розмірі 28 709 грн., індекс інфляції за заборгованістю по додатковим витратам за період з 19.12.2020 по 30.10.2022 у розмірі 4075 грн. та 3% річних від простроченої суми додаткових витрат за період з 19.12.2020 по 10.11.2022 у розмірі 587 грн. Загальна сума стягнень за рішенням суду становить 157 623 грн. Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 19.11.2024 набрало законної сили 14.05.2025 і пред`явлено до примусового виконання. Судові рішення, що набрали законної сили є обов`язковими до виконання.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно тощо від 27.04.2025 ОСОБА_2 належали на праві власності: 429/2000 частин квартири АДРЕСА_3 ; 1/6 частина квартири АДРЕСА_4 ; В той же час, 30.04.2025 в провадженні Пересипського районного суду м.Одеси зареєстровано цивільну справу № 523/7803/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті аліментів на утримання спільної дитини, додаткових витрат, пені, індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми за період з 19.10.2022 по 18.04.2025; загальна сума стягнень становить суму у розмірі 471 550,75 грн. Разом із позовною заявою подана заява про забезпечення позову, яка ухвалою суду від 02.07.2025 задоволена частково. Суд наклав арешт в рамках забезпечення нових вимог на 1\6 частину квартири АДРЕСА_4 . Ухвала суду підписана головуючим 18.08.2025 направлена на адресу Пальме.

Позивачем з`ясовано, що 429/2000 частин квартири АДРЕСА_3 вибула з об`єктів нерухомого майна, що належала ОСОБА_2 на праві власності. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.08.2025, 429/2000 частин квартири АДРЕСА_3 належить на даний час на праві власності ОСОБА_2 , яка є матір`ю ОСОБА_2 ; підставою набуття є договір дарування №296 від 03.06.2025, виданий приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Поляковою Т.Ю..

З наведеного, вбачається, що ОСОБА_2 , будучи обізнаним про постанову Одеського апеляційного суду від 14.05.2025 (справа № 523/7316/22) позбувся належного йому майна на користь своєї матері, з метою приховати це майно від виконання у майбутньому за його рахунок рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 19.11.2024 про стягнення коштів в сумі 157623 грн. Договір дарування укладено між близькими родичами першого ступеню, виключно для «виду», сторони мали спільний інтерес, в діях ОСОБА_2 та ОСОБА_2 наявний умисел. Договір дарування має очевидні ознаки фраудаторності і спрямований на зменшення майна ОСОБА_2 з метою приховування його від звернення стягнення кредитора; даний договір порушує насамперед права дитини, на користь якої судовим рішенням присуджені аліментні стягнення; правочин вчинено всупереч принципу добросовісності.

За змістом частини п`ятої статті 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до змісту статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

На підставі викладеного, позивачка вважає, що договір дарування був укладений лише з метою уникнення звернення на майно боржника на підставі судового рішення, а тому просить визнати недійсним договір дарування серії та номер 296 щодо нерухомого майна: 429/2000 частини квартири АДРЕСА_3 , укладений 03 червня 2025 між ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 та ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області Поляковою Тетяною Юріївною, скасувавши рішення приватного нотаріуса Одеського районного нотаріального округу Одеської області Полякової Тетяни Юріївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 79251616 від 03.06.2025.

Позиція відповідачів.

Відповідачка ОСОБА_3 подала до суду відзив у справі, відповідно до якого позовні вимоги не визнала у повному обсязі. Так вона вважає, що позивач не надала жодного доказу, що мета укладення договору дарування полягала в ухиленні від обов`язку сплати аліментів на користь позивачки. Договір дарування відповідає дійсним намірам сторін, спрямований на реальне настання правових наслідків. ОСОБА_2 має можливість сплачувати аліменти, а також постійно надає матеріальну допомогу на утримання дитини. Окрім того, у ОСОБА_2 є інше майно, на яке може бути звернуто стягнення.

Відповідач ОСОБА_2 відзив у справі не подавав.

Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу – Полякова Т.Ю. письмових пояснень у справі не подавала.

Пояснення сторін в судовому засіданні.

В судовому засіданні представник позивача – адвокат Бикова О.В. позовні вимоги підтримала позовні вимоги, а також пояснила, що відповідач ОСОБА_2 , знав про існування судового рішення про стягнення з нього на користь позивачки ОСОБА_1 коштів у розмірі 157623 грн., а після того, як постановою Одеського апеляційного суду від 14.05.2025р. рішення було залишено без змін, 03.06.2025р. подарував належну йому частку квартирі матері ОСОБА_3 . Вона вважає, що ОСОБА_2 бажав уникнути звернення на майно, і лише дана обставина спонукала його вчинити такі дії. Представник позивача також пояснила, що рішення суду щодо стягнення з ОСОБА_2 коштів у розмірі 157 623 грн. не виконано до теперішнього часу.

Представник відповідача – адвокат Муравська Л.О. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, оскільки договір дарування відповідає дійсним намірам сторін, спрямований на реальне настання правових наслідків. ОСОБА_2 має можливість сплачувати аліменти, а також постійно надає матеріальну допомогу на утримання дитини.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу – Полякова Т.Ю. в судове засідання не з`явилась, про розгляд справи була повідомлена належним чином, письмових пояснень у справі не подавала.

Встановлені судом обставини справи та відповідні правовідносини.

Так судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають спільну дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

19 грудня 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір про сплату аліментів на дитину, який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Поліщук Г.П. та зареєстровано за р. № 2812.

За умовами договору ОСОБА_2 зобов`язався сплачувати на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в розмірі 10000 грн щомісячно не пізніше 25 числа кожного поточного місяця шляхом перерахування суми аліментів на картковий рахунок, відкритий на ім`я ОСОБА_1 , а також брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою тощо).

Рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 19.11.2024р. у справі №523/7316/22 було стягнуто з ОСОБА_2 (рнокпп: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 за період з 19 грудня 2020 року по 18 жовтня 2022 року заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 95070 грн, пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 29182 грн, заборгованість за додатковими витратами на утримання доньки за період з 19 грудня 2020 року по 28 вересня 2022 року у розмірі 28709 грн , індекс інфляції за заборгованістю по додатковим витратам за період з 19 грудня 2020 року по 30 жовтня 2022 року у розмірі 4075 грн та 3% річних із простроченої суми додаткових витрат за період з 19 грудня 2020 року по 10 листопада 2022 року у розмірі 587 грн.

Постановою Одеського апеляційного суду від 14.05.2025р. рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 19.11.2024р. у справі №523/7316/22 – залишено без змін.

Отже рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 19.11.2024р. набрало законної сили 14.05.2025р..

Виконавчий лист за рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 19.11.2024р. у справі №523/7316/22 було видано судом 16.06.2025р..

Постановою головного державного виконавця Пересипського відділу ДВС ПМУМЮ (м.Одеса) від 08.07.2025р. було відкрито виконавче провадження у справі.

Необхідно відзначити, що доказів виконання рішення ОСОБА_2 відповідачами не надано, а навпаки представник позивача пояснив, що рішення суду не виконано, кошти у повному обсязі не перераховані позивачці.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно тощо від 27.04.2025 ОСОБА_2 належали на праві власності: 429/2000 частин квартири АДРЕСА_3 ; 1/6 частина квартири АДРЕСА_4 .

В судовому засіданні встановлено, що 03 червня 2025 між ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 та ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , укладений договір дарування серії та номер 296 щодо нерухомого майна: 429/2000 частини квартири АДРЕСА_3 . Даний договір був посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області Поляковою Тетяною Юріївною.

В судовому засіданні сторони не заперечували, що ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_2 .

Необхідно відзначити, що 429/2000 частин квартири АДРЕСА_3 належало ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.05.2015р.

Отже в період з 07.05.2015р. по 03.06.2025р. у ОСОБА_2 не виникало жодного бажання подарувати належну йому частку квартири.

В той же час, ОСОБА_2 , будучи обізнаним про постанову Одеського апеляційного суду від 14.05.2025 (справа № 523/7316/22) вирішив відчужити належну йому нерухомість.

Суд погоджується з позивачем, що договір дарування має очевидні ознаки фраудаторності і спрямований на зменшення майна ОСОБА_2 з метою приховування його від звернення стягнення кредитора.

Вищевказаний факт підтверджується також тією обставиною, що рішення суду щодо стягнення з ОСОБА_2 не виконано.

Правові підстави ухваленого рішення.

За змістом частини п`ятої статті 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до змісту статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Відповідно до частин 1, 3 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене, в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулось.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та у разі задоволення позовних вимог зазначати у судовому рішенні, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Вказаний правовий висновок узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 27 листопада 2018 року у справі № 905/1227/17.

Конструкція ч. 1 ст. 215 ЦК України передбачає, що підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу саме в момент вчинення правочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню та необхідно:

- Визнати недійсним договір дарування серії та номер 296 щодо нерухомого майна: 429/2000 частини квартири АДРЕСА_3 , укладений 03 червня 2025 між ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 та ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області Поляковою Тетяною Юріївною.

Окрім того, необхідно застосувати наслідки недійсності договору шляхом припинення права власності ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на 429/2000 частини квартири АДРЕСА_3 , яка вона набула на підставі договору дарування серії та номер 296 щодо нерухомого майна: 429/2000 частини квартири АДРЕСА_3 , укладений 03 червня 2025 між ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 та ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області Поляковою Тетяною Юріївною, відповідно до рішення приватного нотаріуса Одеського районного нотаріального округу Одеської області Полякової Тетяни Юріївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 79251616 від 03.06.2025р. та відновлення за ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) реєстрацію права власності на 429/2000 частини квартири АДРЕСА_3 , яку він набув на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Ласурія Яною Юріївною, державним нотаріусом Четвертої одеської державної нотаріальної контори, 07 травня 2015 року за реєстровим № 2-155, яке було зареєстровано 07.05.2015 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 631793151101, номер запису про право власності: 9593278.

В порядку розподіл судових витрат необхідно стягнути з відповідачів у рівних частках сплачений судовий збір та стягнути

з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрована АДРЕСА_1 ) судові витрати у розмірі 484 гривні 48 копійок.

з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрована АДРЕСА_1 ) судові витрати у розмірі 484 гривні 48 копійок.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 44, 48, 51, 76, 77, 79, 223, 247, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрована АДРЕСА_1 ), від імені якої дії адвокат Бикова Оксана Володимирівна до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ), третя особа: Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Полякова Тетяна Юріївна (м. Одеса, вул. Новосельського б. 108/1А) про визнання договору недійсним – задовольнити.

2. Визнати недійсним договір дарування серії та номер 296 щодо нерухомого майна: 429/2000 частини квартири АДРЕСА_3 , укладений 03 червня 2025 між ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 та ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області Поляковою Тетяною Юріївною.

3. Припинити право власності ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на 429/2000 частини квартири АДРЕСА_3 , яка вона набула на підставі договору дарування серії та номер 296 щодо нерухомого майна: 429/2000 частини квартири АДРЕСА_3 , укладений 03 червня 2025 між ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 та ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області Поляковою Тетяною Юріївною, відповідно до рішення приватного нотаріуса Одеського районного нотаріального округу Одеської області Полякової Тетяни Юріївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 79251616 від 03.06.2025р..

3. Відновити за ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) реєстрацію права власності на 429/2000 частини квартири АДРЕСА_3 , яку він набув на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого ОСОБА_5 , державним нотаріусом Четвертої одеської державної нотаріальної контори, 07 травня 2015 року за реєстровим № 2-155, яке було зареєстровано 07.05.2015 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 631793151101, номер запису про право власності: 9593278.

4. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрована АДРЕСА_1 ) судові витрати у розмірі 484 гривні 48 копійок.

5. Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрована АДРЕСА_1 ) судові витрати у розмірі 484 гривні 48 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного тексту рішення.

Суддя В.К. Кисельов

Повний текст рішення складено та підписано 26.06.2026