Вирок від 16 червня 2026 р. у справі №521/5107/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

521/5107/26

1-кп/521/1530/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Одеса, кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за № 12025160000000936 від 05.09.2025 відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, українця, з вищою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, суд,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , 05.09.2025, приблизно о 20:20 год., керуючи на підставі права на керування технічно справним автомобілем «NISSAN LEAF», реєстраційний номер НОМЕР_1 , (далі – автомобіль «NISSAN LEAF»), у нічний час доби з ввімкненим ближнім світлом фар, за умови увімкненого зовнішнього міського електроосвітлення та безпосередньо відмінного освітлення траєкторії руху пішохода по проїзній частині, здійснював рух по асфальтному сухому дорожньому покриттю проїзної частини вулиці Дальницька у Хаджибейському районі міста Одеси, на якій організований двосторонній рух по дві смуги для руху у кожному напрямку, а зустрічні напрямки розділені трамвайними коліями, з боку вулиці Василя Стуса у напрямку вулиці Бугаївська.

Автомобіль під керуванням водія ОСОБА_4 рухався по крайній правій смузі руху, зі швидкістю не менше ніж 90 км/год., яка майже вдвічі перевищувала установлену в населених пунктах швидкість руху – 50 км/год, чим порушив вимоги п. 12.4, п. 12.9 «б» Правил дорожнього руху України (введені в дію 01.01.2002 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001), далі «Правила», що зобов`язують водія:

п. 12.4. «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год».

п. 12.9. «Водієві забороняється:

б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил»;

Здійснюючи подальший рух з перевищенням установленої в населених пунктах швидкістю для руху легкових транспортних засобів, водій ОСОБА_4 , під`їжджаючи до будинку №45 по вулиці Дальницька, не зменшив швидкість руху керованого ним транспортного засобу до дозволенної, а навпаки нехтуючи особистою безпекою та безпекою інших учасників дорожнього руху, продовжував рух з перевищенням допустимої швидкості, тим самим не обравши безпечну швидкість руху, ОСОБА_4 , вкрай уважним не був, за дорожньою обстановкою не слідкував, відповідно не реагував на її зміну, своїми діями свідомо створював небезпеку для інших учасників дорожнього руху, чим виявив злочинну самовпевненість, тобто передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків легковажно розраховував на їх відвернення, чим проігнорував вимоги п. 1.5., п. 2.3. «б, «д» «Правил», якими передбачено:

п. 1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків».

п. 2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху»;

що виразилось в обранні водієм ОСОБА_4 швидкості руху керованого автомобіля, без урахування дорожньої обстановки, яка не забезпечувала йому безпеку, і не дала можливість йому постійно контролювати рух автомобіля, відволікся від керування, внаслідок чого отримуючи об`єктивні ознаки зміни дорожньої обстановки, що виразились у появі попереду на проїзній частині небезпеки у русі, у вигляді пішохода ОСОБА_6 , який у невстановленому місці для переходу дороги, закінчував перетинати проїзну частину вулиці Дальницька зліва направо відносно напрямку руху автомобіля «NISSAN LEAF» рухаючись у напрямку траєкторії руху автомобіля, внаслідок чого, через значне перевищення допустимої на даній ділянці проїзної частини швидкості руху, позбавив себе можливості уникнути аварійної ситуації, хоча завчасно, з моменту виходу пішохода з трамвайних колій у смугу напрямку руху в бік вулиці Бугаївська міг його виявити на дорозі, і при відсутності будь-яких перешкод технічного або іншого характеру, проігнорував вимоги п. 12.3. вказаних «Правил», якими передбачено:

п. 12.3. «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди»;

позбавив себе можливості уникнути аварійної ситуації, своєчасно не відреагував на виниклу небезпеку для руху, не зменшив швидкість руху керованого транспортного засобу аж до його зупинки, і як наслідок, допустив наїзд лівою передньою частиною керованого автомобіля «NISSAN LEAF» на пішохода ОСОБА_6 під час якого відбулось закидання пішохода на капот, переднє вітрове скло, з наступним відкиданням та падінням пішохода на дорожнє покриття.

Оскільки водій автомобіля «NISSAN LEAF» ОСОБА_4 мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода, як при русі з дозволеним значенням швидкості руху у населених пунктах – 50 км/год, так і при русі з фактичною швидкістю – 90 км/год, то в даній дорожній обстановці, його дії, які не відповідали вимогам п.п. 12.3, 12.4., 12.9 «б» «Правил», з технічної точки зору, знаходились у причинному зв`язку з настанням події цієї дорожньо - транспортної пригоди.

Внаслідок наїзду пішохід ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав тілесні ушкодження у вигляді:

а) відкрита черепно-лицьова травма: синці, садна і забійні рани голови, вогнищевий крововилив в м`яких тканинах голови, багатоуламковий перелом кісток носа та лінійний перелом потиличної кістки, крововиливи під м`якими мозковими оболонками обох півкуль головного мозку та мозочку;

б) закрита травма грудної клітки і живота: вогнищевий крововилив в м`яких тканинах задньої поверхні грудної клітки зліва, переломи 1,2,3,4,5,6-го правих ребер по середній пахвовій лінії та 2,3,4,5,6-го правих ребер поміж лопатковою і навколохребетною лініями, переломи 2,3,4,5,6,7-го лівих ребер по задній пахвовій лінії з крововиливами та розривами пристінкової плеври, забій легенів, розрив грудної частини аорти з крововиливом в плевральні порожнини (в правій плевральній порожнині 250 мл рідкої крові та 140 г згортків крові, в лівій плевральній порожнині 200 мл рідкої крові та 250 г згортків крові), крововилив в брижу тонкої і товстої кишок та жирову капсулу обох нирок;

в) садна передньо - внутрішньої поверхні правого колінного суглоба та передньо - зовнішньої поверхні лівого колінного суглоба, крововилив в м`яких тканинах задньо - зовнішньої поверхні нижньої третини правого стегна і задньої поверхні правого колінного суглоба.

Смерть ОСОБА_6 настала від поєднаної травми голови і тулуба, спричиненої при наїзді транспортним засобом, у вигляді переломів кісток мозкового і лицьового відділів черепу, крововиливів під м`якими мозковими оболонками головного мозку, переломів правих та лівих ребер з крововиливами під пристінковою плеврою, забою легенів і розриву грудної частини аорти з крововиливом в плевральні порожнини.

Допущенні водієм ОСОБА_4 порушення вимог п.п. 1.5., 2.3. «б», «д», 12.3., 12.4., 12.9. «б» «Правил дорожнього руху України» знаходяться у прямому причинно - наслідковому зв`язку з виникненням дорожньо - транспортної пригоди та у своїй сукупності призвели до настання суспільно - небезпечних наслідків у вигляді заподіяння небезпечних для життя тяжких тілесних ушкоджень, що за собою спричинило смерть потерпілого.

В ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, щиро розкаявся, та повністю підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини за яких відбулася ДТП. Пояснив, що рухався по вул. Дальницькій в м. Одесі в правій смузі, зліва було декілька авто. Рухався в напрямку вул. Балківської. Пішохід перебігав дорогу, не побачив його та не встиг зреагувати. Попросив людей, що були з ним у машині ви кликати швидку та поліцію. Протиправність своїх дій розуміє. Просив застосувати до нього покарання з іспитовим строком, не повя`язане з позбавленням волі та не позбавляти його права керування транспортними засобами.

Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченим своєї вини в обсязі пред`явленого йому обвинувачення, а також те, що він не піддав сумніву обставини справи, які викладені в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів в добровільності позиції обвинуваченого.

У зв`язку з цим, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого, а також дослідженням доказів, що стосуються особи обвинуваченого та речових доказів.

При цьому судом роз`яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.

Аналізуючи досліджені у справі докази в їх сукупності, суд вважає їх достовірними, оскільки кожне з них доповнюється і підтверджується сукупністю інших доказів.

Дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки ОСОБА_4 скоїв порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили смерть потерпілого, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.

При призначенні покарання суд, відповідно до ст. 65-67 КК України враховує характер і міру громадської небезпеки вчиненого злочину, дані, які характеризують особу обвинуваченого, обставини, які обтяжують і пом`якшують покарання.

Обставин, які б згідно ст. 67 КК України обтяжували покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

До обставин, які згідно ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого суд відносить повне визнання своєї вини, щире каяття.

В якості ознак, що характеризують особу обвинуваченого, суд враховує, що ОСОБА_4 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, позитивну характеристику з місця реєстрації, на обліку нарколога, психіатра не перебуває.

Суд враховує, що відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Враховуючи наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , з урахуванням особи обвинуваченого, який має позитивну характеристику з місця реєстрації, враховуючи, що він вчинила злочин вперше, керуючись вимогами карного закону і передбачених цим законом санкцій, суд вважає можливим при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 основне покарання призначити в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України та не призначати додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 124 КПК України із обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави необхідно стягнути процесуальні витрати - документально підтверджені витрати на залучення експертів за проведення:

- судової інженерно-транспортної експертизи технічного стану транспортного засобу від 10.11.2025 № СЕ-19/116-25/22340-ІТ вартістю 5348 ( п`ять тисяч триста сорок вісім гривень) гривень 40 копійок;

- судової інженерно-транспортної експертизи від 14.11.2025 № СЕ-19/116-25/223498-ІТ вартістю 13371 ( тринадцять тисяч триста сімдесят одна) гривня 00 копійок;

- судової інженерно-транспортної експертизи з дослідженням обставин ДТП, вартістю 5348 ( п`ять тисяч триста сорок вісім гривень ) гривні 40 копійок;

- судової інженерно-транспортної експертизи технічного стану транспортного засобу від 29.12.2025 № СЕ-19/116-25/22910-ІТ вартістю 5348 ( п`ять тисяч триста сорок вісім гривень) гривень 40 копійок;

-експертизи відповідно до акту №4426-34-25 від 02.10.2025 вартістю 13570 (тринадцять тисяч п`ятсот сімдесят) гривень 56 копійок;

-експертизи відповідно до акту №4426-34-25/1 від 02.10.2025 вартістю 4280 (чотири тисячі двісті сорок) гривень 80 копійок;

Процесуальні витрати за проведення вказаних експертиз, в сумі 47277 гривень 56 копійки, підлягають стягненню із обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави.

До ОСОБА_4 як підозрюваного 03.03.2026 слідчим суддею застосовувався запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту та в подальшому цей запобіжний захід продовжувався.

На підставі ч. 7 ст. 72 КК України, обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно зарахувати у строк відбуття покарання строк його перебування під цілодобовим домашнім арештом з 03.03.2026 року по 17.06.2026 року, із розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Цивільний позов не заявлено.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Вирішуючи питання, які відповідно до положень пп.2 п.4 ст. 374 КПК України повинен вирішити суд при ухваленні вироку, в тому числі щодо заходів забезпечення кримінального провадження, до яких відноситься і питання запобіжного заходу, з урахуванням відсутності клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого, беручи до уваги участь обвинуваченого у судовому засіданні, надання ним показань та визнання беззастережно своєї вини, а також відсутності будь-яких процесуальних обмежень до обвинуваченого, суд вважає за необхідне скасувати застосований до нього запобіжний захід.

Керуючись ст. 369 371, 373 375 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі без позбавленням права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням строком на 3 (три) роки.

На підставіст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 , наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

У строк призначеного покарання ОСОБА_4 зарахувати строк його перебування під цілодобовим домашнім арештом з 03.03.2026 року по 17.06.2026 року, із розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Скасувати запобіжний захід ОСОБА_4 у виді цілодобового домашнього арешту.

Початок іспитового строку рахувати з моменту проголошення вироку, тобто з 17.06.2026 року.

Запобіжний захід до набирання законної сили вироком відносно ОСОБА_7 не обирати.

Стягнути із ОСОБА_4 в дохід держави процесуальні витрати у справі, пов`язані з проведенням експертиз в сумі 47 227 ( сорок сім тисяч двісті двадцять сім) грн. 56 коп.

Арешт на речовий доказ, якій накладений згідно ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 12.09.2025 року скасувати.

Речові докази:

-автомобіль “Nissan Leaf” реєстраційний номер НОМЕР_1 VIN НОМЕР_2 повернути власнику ОСОБА_8 або інший уповноваженій особі;

-DVD-R диск з логотипом My media, цифровий носій «microSD» з картою пам`яті «AGI» - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подачі апеляційної скарги, яка може бути подана до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, що перебуває під вартою, - з дня отримання його копії.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 3 ст. 349 КПК України.

Суддя ОСОБА_1