Постанова від 25 червня 2026 р. у справі №685/235/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 685/235/26

Провадження № 33/820/520/26

Суддя Хмельницького апеляційного суду Матущак М.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Савченка В.А. на постанову судді Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 01 червня 2026 року,

в с т а н о в и в :

Цією постановою

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнуто судовий збір на користь держави в сумі 656 грн 60 коп.

За постановою судді, 19 лютого 2026 року о 00 год 36 хв на вулиці Центральна, 6 в селі Човгузів Теофіпольської територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області, ОСОБА_1 керував автомобілем BYD F-3 ( НОМЕР_1 ) в стані алкогольного сп`яніння.

В апеляційній скарзі захисник Савченко В.А. просив скасувати постанову судді Теофіпольського районного суду від 01 червня 2026 року та закрити провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правпорушення.

Уважав, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, постановленим з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду ґрунтуються на припущеннях та не відповідають дійсності.

Окрім того, посилався на те, що ОСОБА_1 не вчиняв адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не перебував у стані сп`яніння, огляд на стан сп`яніння є недійсним, а зупинка транспортного засобу працівниками поліції була безпідставна.

Указував, що доказами, наявними в матеріалах справи, не доведено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Тобто, на його думку, медичний огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння був проведений з порушенням вимог Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

Разом з тим, перебування ОСОБА_1 в алкогольному сп`янінні було виявлено виключно на підставі технічного приладу Акофор 105, без обов`язкового проведення підтверджуючого дослідження газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі.

Таким чином, провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 підлягає до закриття в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку про таке.

Апеляційний суд надав ОСОБА_1 та його захиснику Савченку В.А. можливість брати участь у розгляді справи, завчасно і належним чином сповістив їх про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 та його захисник Савченко В.А. не з`явилися.

24 червня 2026 року до суду надійшло клопотання від захисника Савченка В.А. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Однак, 26 червня 2026 року апеляційний суд виконав обов`язок та забезпечив проведення відеоконференції з використанням власних технічних засобів захисника, але Савченко В.А. не взяв участь в судовому засіданні шляхом приєднання до суду у порядку, встановленому законом.

За змістом ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто за наявності даних про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч.3 ст.268 КУпАП при розгляді справ, передбачених ст.130 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Отже, за таких обставин з метою дотримання розумних строків розгляду, нез`явлення ОСОБА_1 та його захисника Савченка В.А. до суду не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Відповідно до вимог ст.ст.251, 252, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам.

Доказами відповідно до ст.251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Указаних вимог закону суд першої інстанції при розгляді даної справи про адміністративне правопорушення повною мірою дотримався.

Відповідно до п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджену Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015року № 1452/735 та зареєстровану в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, визначений порядок проведення огляду на стан сп`яніння.

Обставини вчиненого ОСОБА_1 порушення п.2.9 «а» Правил дорожнього руху та відповідно вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджені:

-відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 595434 від 19 лютого 2026 року яким зафіксовано місце та суть адміністративного правопорушення, а саме те, що водій ОСОБА_1 керував автомобілем BYD F-3 (д.н.з. НОМЕР_1 ) в стані алкогольного сп`яніння 19 лютого 2026 року о 00 год 36 хв на вулиці Центральна, 6 в селі Човгузів Теофіпольської територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області;

-відомостями з направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19 лютого 2026 року, з якого вбачається, що в результаті огляду, проведеного працівником поліції, виявлено в ОСОБА_1 ознаки сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, на місці зупинки транспортного засобу останній відмовився від проходження відповідного огляду та був направлений до закладу охорони здоров`я КНП «Теофіпольська БПЛ»;

-відомостями з висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1, складеному о 01 год 30 хв 19 лютого 2026 року черговим лікарем КНП «Теофіпольська багатопрофільна лікарня» ОСОБА_2 , згідно якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння. Також у висновку вказано марку застосованого алкотестера Алкофор 105 та встановлені показники 0,49 ‰, 0,46 ‰ та 0,43 ‰;

-відеозаписом з місця події.

З наданого разом з протоколом про адміністративне правопорушення відеозапису вбачається, що працівниками поліції був зупинений автомобіль BYD F-3 з номерним знаком НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , причиною зупинки став рух під час комендантської години, про що було доведено до відома водія.

В ході перевірки документів, працівником поліції було виявлено у водія ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, тому йому було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння, від чого той відмовився. Після відмови водія було доставлено до КНП «Теофіпольська багатопрофільна лікарня» для проведення огляду на стан сп`яніння за його згодою.

В ході огляду лікарем було застосовано алкотестер, за допомогою якого було встановлено наявність алкоголю в крові водія ОСОБА_1 , забір повітря здійснювався тричі через кожні 20 хв, всі три рази результати огляду були позитивними. Перед проведенням безпосереднього забору видихуваного повітря ОСОБА_1 було продемонстровано відповідну документацію на прилад, в тому числі і посвідчення про його повірку.

Окрім того, у судовому засіданні суду першої інстанції допитана як свідок ОСОБА_2 надала показання про те, що від обстежуваного водія ОСОБА_1 відчувався стійкий запах алкоголю з порожнини рота.

Уважаю, що місцевий суд дав належну правову оцінку цим доказам і дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Апеляційний суд приходить до висновку, що доводи сторони захисту про те, що процедуру огляду стану алкогольного сп`яніння проведено з грубими порушеннями, є безпідставними.

У ході перегляду справи апеляційною інстанцією не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, визначеного «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджену Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.

Відповідно до змісту ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння чи під дією лікарських засобів підлягають оглядові на стан сп`яніння, який проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, чи іншого сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Окрім цього, не вбачається недійсності проведеного огляду, на що посилається сторона захисту, через недотримання вимог п.8 розділу ІІІ Інструкції, оскільки не було відібрано зразків біологічного середовища обстежуваного та не було проведеного підтверджуючого дослідження – газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю в крові та сечі, яке є у даному випадку обов`язковим.

Так, відповідно до вищезазначеного п.8 Інструкції, на який посилається захисник, огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є проведення підтверджуючого дослідження – газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю в крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрії на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи.

Проте, обов`язковість проведення підтверджуючого дослідження, на що посилається сторона захисту, є лише в разі позитивного результату тесту. В разі ж позитивного результату дослідження, проведеного із застосуванням спеціальних технічних засобів, обов`язковості проведення такого підтверджуючого дослідження не передбачено, що також є неможливим, зважаючи на об`єкт дослідження із застосуванням технічних засобів – повітря, яке видихається обстежуваним, а не його рідке біологічне середовище.

Помилковим є твердження сторони захисту, що, виходячи з даних медичного висновку, стан перебування ОСОБА_1 в алкогольному сп`янінні було виявлено виключно на підставі технічного приладу Алкофор 105, бо з акту медичного огляду з метою виявлення стану сп`яніння, було проведено повноцінний огляд обстежуваного відповідно до вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». У висновку ж, відповідно до цієї ж Інструкції, зазначається лише встановлений результат, причому не передбачена вимога вказувати показники спеціальних технічних засобів, застосованих при проведенні огляду.

Крім цього, допомога медичної сестри лікарю, який проводить огляд, що полягає у застосуванні спеціальних технічних засобів, вимірюванні тиску, пульсу тощо, при безпосередній присутності лікаря, не може свідчити про проведення огляду сторонньою особою, на що вказує захисник в обґрунтування незаконності проведеного огляду.

Як убачається з сертифікату налаштування (калібрування) даного алкотестера, він пройшов налаштування (калібрування) 09 липня 2025 року, строк дії якого становить один рік.

Згідно посвідчення про проходження підвищення кваліфікації до диплому серії НОМЕР_2 , лікар-нарколог ОСОБА_3 у 2021 році пройшов навчання в ЛНМУ ім. Данила Галицького з організації медичних оглядів щодо виявлення стану сп`яніння.

З наданого медичним закладом протоколу встановлено те, що, 02 січня 2026 року лікар-нарколог КНП «Теофіпольська БПЛ» ОСОБА_3 провів розширене заняття з лікарями лікарні про «Проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також осіб, які здійснили адміністративні правопорушення» з підсумковим складанням заліку. Також він ознайомив з будовою приладу «АлкоФор 105» для визначення кількісного вмісту алкоголю в повітрі, що видихає обстежуваний та принципом його дії. Відповідно до списку лікарів, який є додатком до протоколу, ОСОБА_2 пройшла навчання та склала залік з практичних навичок.

Відповідно до наказу директора КНП «Теофіпольська БПЛ» від 04 лютого 2026 року № 63, у неробочий час, в т.ч. у вихідні та святкові дні, відповідальними за проведення огляду є черговий лікар згідно з графіком чергувань. Проведення огляду дозволено, в тому числі і лікарю ОСОБА_2 .

Тому будь-яких об`єктивних даних піддавати сумніву висновок щодо результатів медичного огляду щодо ОСОБА_1 захисником не надано, а судом апеляційної інстанції не встановлено.

При цьому, ОСОБА_1 чи його захсиник не були позбавлені права оскаржити в установленому законом порядку висновок лікаря щодо результатів медичного його огляду №1 від 19 лютого 2026 року, однак останні таким правом не скористалися.

Будь-яких порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, які би стали підставою для скасування постанови судді суду першої інстанції, апеляційним судом не встановлено.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32).

З огляду на викладене, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення в їх сукупності, приходжу до висновку про обґрунтованість та законність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП.

Порушень вказаних вимог законодавства, які би ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не встановлено.

Переконливих доводів у апеляційній скарзі чи в судовому засіданні апеляційного суду, які би спростовували висновки суду першої інстанції, не знайдено.

Адміністративне стягнення накладено відповідно до вимог ст.33 КУпАП.

Оскільки, постановою судді першої інстанції ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено стягнення, обґрунтовано було застосовано положення ст.40-1 КУпАП.

Однак, судом першої інстанції було стягнуто судовий збір у невстановленому законом розмірі, а саме в сумі 656 грн 60 коп замість 665 грн 60 коп.

Апеляційний суд звертає на вказану обставину увагу та на можливість її виправлення.

Підстави для скасування постанови судді місцевого суду з наведених в апеляційній скарзі мотивів відсутні.

Керуючись ст.294 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Постанову судді Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 01 червня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Савченка В.А. – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Хмельницького

апеляційного суду М.С. Матущак