Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №607/3121/26 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/3121/26Головуючий у 1-й інстанції Воробель Н.П.

Провадження № 33/817/275/26 Доповідач - Гриниха Л.Є.

Категорія - ч.4 ст.121 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2026 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Гриниха Л.Є.

з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1

захисника —Войнарського А.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Тернополя справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 -Войнарського А.Й. на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 лютого 2026 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 121 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн, який стягнути в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три місяці.

Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Згідно даної постанови, 02.01.2026 о 17:55 в м. Тернополі по просп. Степана Бандери, навпроти буд. №32А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Skoda Fabia, н.з. НОМЕР_1 , з непрацюючою лівою фарою в режимі ближнього світла в темну пору доби, чим вчинив повторно протягом року порушення, передбачене ч.ч. 1-3 ст. 121 КУпАП, чим порушив п. 31.4.3.в Правил дорожнього руху (далі ПДР).

В апеляційній скарзі захисник просить поновити строк апеляційного оскарження, а вказану постанову скасувати та постановити нову, якою закрити провадження у справі в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Вважає, що судом не з`ясовано усі обставини справи, а в матеріалах провадження відсутні належні докази вини ОСОБА_1 ..

Мотивує тим, що у ОСОБА_1 не було умислу на вчинення правопорушення, оскільки на місці події було наявне вуличне освітлення, тому несправність він виявити не міг, а транспортний засіб є службовим і він не може самостійно його ремонтувати.

Крім того на відеозаписі не зафіксовано факт несправності лівої фари в режимі ближнього світла в темну пору доби під час керування автомобілем.

Також на місці події 02.01.2026 щодо ОСОБА_1 було складено постанову за ч.1 ст. 121 КУпАП, але в подальшому вона була скасована, хоч поліцейському було відомо про повторність і складено протокол за ч.4 ст. 121 КУпАП вже аж 06 лютого 2026 року, що є суттєвим порушенням, оскільки особу ОСОБА_1 було встановлено давно.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши апелянта та ОСОБА_1 , які підтримали апеляційну скаргу, прихожу до наступних висновків.

Як вбачається з постанови суду першої інстанції, справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності розглянута без участі останнього, а про постанову йому стало відомо тільки 23 квітня 2026 року.

З урахуванням наведеного, строк на апеляційне оскарження апелянту слід поновити, так як він пропущений з поважних причин.

Згідно із статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Як вбачається з матеріалів справи, всупереч вказаним вимогам, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП без належного дослідження та оцінки всіх доказів, наявних в матеріалах справи, а обмежився лиже викладенням їх переліку, без зазначення, що саме вони доводять чи спростовують.

Частина 4 ст. 121 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою-третьою цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 121 цього Кодексу відповідальність настає за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП, характеризується наявністю прямого умислу, тобто особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Згідно долученого до матеріалів справи відеозапису із нагрудних камер працівників поліції вбачається, що ОСОБА_1 було зупинено, оскільки не горіла ліва фара в режимі ближнього світла в темну пору доби.

При цьому на місці події ОСОБА_1 пояснював поліцейському, що умислу на вчинення правопорушення він не мав, було наявне вуличне освітлення, тому несправність він виявити не міг і лампочка напевно перегоріла, а транспортний засіб є службовим і він не може самостійно його ремонтувати.

Також на відеозаписі чітко не зафіксовано факт несправності лівої фари в режимі ближнього світла в темну пору доби під час керування автомобілем і факт керування таким ОСОБА_1 ..

З цього ж відеозапису слідує, що на місці події 02.01.2026 щодо ОСОБА_1 за результатами розгляду справи було складено постанову ЕНА №6450586 за ч.1 ст. 121 КУпАП, хоч поліцейському було відомо щодо наявності повторності.

Водночас в подальшому доповідною запискою начальника САП ПП Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області «Щодо невірності кваліфікації адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 121 КУпАП» В. Купровського №165411-2026 від 05.01.2026 зазначену постанову ЕНА №6450586 від 02.01.2026 за ч.1 ст. 121 КУпАП було скасовано і справу направлено на новий розгляд.

Аналогічне рішення прийнято начальником Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області С. Осадця №282-2026 від 07.01.2026.

Відповідно до ч.2 ст.254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Проте протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №004606 за ч.4 ст. 121 КУпАП щодо ОСОБА_1 було складено 06.02.2026 року.

Таким чином правопорушення було вчинено ще 02.01.2026, рішення щодо його перекваліфікації прийнято 07.01.2026, а сам протокол складено вже аж через місяць після події, хоч особа порушника була встановлена одразу, що є суровим порушенням ст.254 КУпАП.

При цьому, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

У відповідності до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виходячи із практики ЄСПЛ, а також враховуючи вимоги ст.ст.7, 254, 279 КУпАП суд повинен розглядати справу не інакше, як на підставі та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

При цьому, суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Враховуючи усе вищевикладене та аналізуючи докази в їх сукупності, вважаю, що в матеріалах справи відсутні і судом не здобуті належні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП та наявності умислу на його вчинення, а викладені обставини залишилися поза увагою суду першої інстанції, у зв`язку з чим було постановлено необґрунтоване рішення, яке належить скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

На підставі наведеного, керуючись ст.294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Клопотання захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 -Войнарського А.Й. про поновлення строку на апеляційне оскарження — задовольнити.

Поновити захиснику Войнарському А.Й. строк на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 -Войнарського А.Й. — задовольнити.

Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 лютого 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч.4 ст.121 КУпАП — скасувати, а провадження в даній справі — закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя