Постанова від 25 червня 2026 р. у справі №601/3956/25 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 601/3956/25Головуючий у 1-й інстанції Коротич І.А.,

Провадження № 22-ц/817/642/26 Доповідач - Хома М.В.

Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2026 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючої - Хома М.В.

суддів - Гірський Б. О., Храпак Н. М.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу комунального підприємства Кременецької міської ради "Міськводгосп", в інтересах якого діє представник - Кірись Руслана Сергіївна на рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 03 березня 2026 року, постановлене суддею Коротичем І.А., у справі №601/3956/25 за позовом комунального підприємства Кременецької міської ради "Міськводгосп" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з вивезення побутових відходів,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2025 року КП Кременецької міської ради "МІСЬКВОДГОСП" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з вивезення побутових відходів.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що послуги з вивезення побутових відходів за адресою: АДРЕСА_1 , надаються КП Кременецької міської ради «Міськводгосп», однак за період з 01.05.2023 по 31.10.2025 сформувалась заборгованість у розмірі 7038 грн. 51 коп.

Відповідачка покладений на неї обов`язок з оплати послуги не виконує, хоча зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 03 березня 2026 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представниця КП Кременецької міської ради "МІСЬКВОДГОСП" - Кірись Р.С. просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, розглянувши справу без виклику сторін за наявності клопотання позивача про розгляд справи з повідомленням сторін, чим позбавив його можливості подати додаткові докази, пояснення та клопотання.

Крім того, вказує на неправильне застосування судом норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи та неналежну оцінку доказів щодо існування між сторонами правовідносин з надання житлово-комунальних послуг, фактичного користування відповідачем об`єктом нерухомості та отримання нею послуг з вивезення побутових відходів.

У відзиві представник відповідача – адвокат Булава О.П. просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 03 березня 2026 року - без змін.

Зазначає, що доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права є безпідставними. Вказується, що ухвалою Кременецького районного суду від 09 січня 2026 року відкрито провадження у справі та визначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. При цьому сторонам було роз`яснено право подати клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

На думку відповідача, жодних заяв із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження позивач не подавав, а тому суд першої інстанції діяв у межах наданих йому процесуальних повноважень.

Щодо існування між сторонами правовідносин з надання житлово-комунальних послуг, зазначає, що відповідачка фактично не користувалася послугами з вивезення побутових відходів, оскільки самостійно здійснює утилізацію відходів за місцем проживання. Вказує, що відповідачка не зверталася до позивача із заявами про надання таких послуг, не укладала відповідного договору та не вчиняла дій, які б свідчили про акцептування публічної оферти чи приєднання до договору.

Посилається на положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги», згідно з якими надання житлово-комунальних послуг здійснюється на договірних засадах, а також на норми Цивільного кодексу України щодо порядку укладення договорів та вчинення правочинів. На його думку, позивач не надав належних та допустимих доказів того, що відповідачка отримала пропозицію укласти договір, приєдналася до його умов, здійснила оплату послуг або фактично користувалася ними.

Посилається на те, що позивач не довів належними та допустимими доказами факт належності відповідачці житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначає, що на виконання ухвали суду першої інстанції було витребувано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, однак відомостей про право власності ОСОБА_1 на зазначений об`єкт нерухомості отримано не було. Інших доказів, які б підтверджували право власності відповідачки або її статус споживача житлово-комунальної послуги щодо вказаного об`єкта, позивач не надав.

Ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів, що відповідачка є власником (співвласником) нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , або за згодою власника користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу.

Апеляційний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки суд неповно встановив обставини справи, неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до п.п. 1, 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

Обставини справи.

Рішенням виконавчого комітету Кременецької міської ради № 687 від 18.07.2022 та Договором «Про надання послуг із поводження з побутовими відходами на території Кременецької міської територіальної громади» з Кременецькою міською радою № 111/22-05 від 22.08.2022, комунальне підприємство Кременецької міської ради «Міськводгосп» є виконавцем послуги з поводження з твердими побутовими відходами на території Кременецької міської територіальної громади.

Рішенням виконавчого комітету Кременецької міської ради № 424 від 04 листопада 2021 року, затверджено норми надання послуг з вивезення твердих побутових відходів на території Кременецької міської територіальної громади (згідно додатку до даного рішення).

Рішенням виконавчого комітету Кременецької міської ради № 688 від 18 липня 2022 року, встановлено тарифи по вивезенню та знешкодженню твердих побутових відходів на території Кременецької міської територіальної громади Тернопільської області.

Відповідно до довідки №400 від 17.12.2025, комунальне підприємство Кременецької міської ради «Міськводгосп» є єдиним виконавцем наданню послуг з вивезення та знешкодження твердих побутових відходів на території Кременецької міської територіальної громади Тернопільської області, в тому числі в АДРЕСА_2 .

Згідно розрахунку суми заборгованості в період надання послуг за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.05.2023 по 30.10.2025 заборгованість становить – 7038 грн 51 коп. Розрахунок проводився із врахуванням того, що за вказаною вище адресою у період із 01.05.2023 по 30.10.2025 фактично проживало 10 осіб.

ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується листом про надання інформації Державної міграційної служби України №601/3956/25/29/2026 від 02.01.2026р.

Відповідно до Інформаційної довідки № 5087/08-24 від 18.12.2025 за вище вказаною адресою зареєстровано 10 осіб.

Згідно з публічною кадастровою картою України, земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 має кадастровий номер 6123481400:05:001:0317, цільове призначення 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Дана земельна ділянка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), частка власності 1/1, підстава права власності - державний акт на право власності на земельну ділянку ТР №063349 від 30.08.2004 року, що підтверджується відповіддю з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №2936354 від 25.06.2026 року.

Інформація про право власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня, що вбачається з відповіді №2328093 від 11.02.2026 року.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права.

Щодо права власності на житловий будинок.

Згідно ст.377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України. Істотною умовою договору, який передбачає перехід права власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, який розміщений на земельній ділянці і перебуває у власності відчужувача, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача (попереднього власника) відповідного об`єкта до набувача такого об`єкта.

Статтею 120 ЗК України визначено, що у разі якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Принцип цілісності (єдності юридичної долі) об`єкта нерухомості та земельної ділянки означає, що будівлі та споруди невідривно пов`язані із землею, на якій вони знаходяться. Зміна власника нерухомості автоматично тягне за собою перехід прав на відповідну ділянку

Оскільки ціла земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 , на якій розташований житловий будинок за цією ж адресою, належить на праві приватної власності відповідачці ОСОБА_1 , згідно принципу цілісності об`єкта нерухомості колегія суддів доходить висновку, що вказаний житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 належить на праві власності відповідачці.

За таких обставин висновок суду першої інстанції щодо недоведеності позивачем обставини, хто є власником житлового будинку, є помилковим та суперечить положенням ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України.

Щодо правових підстав для стягнення заборгованості.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), до комунальних послуг, серед інших, належить вивезення побутових відходів.

Відповідно до ст. 19 цього Закону відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Відповідно до статей 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець зобов`язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором, а споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Згідно зі ст. 26 цього Закону договір на надання житлово-комунальних послуг набирає чинності з моменту його укладення. Істотні умови договору на надання житлово-комунальних послуг визначені ч. 1 ст. 26 цього Закону.

Відповідно до ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

За правилами ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Як визначено частинами першою, другою статті 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

Відповідно до статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

Конклюдентні дії є акцептом, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до частини третьої статті 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» процедура погодження умов договору відбувається протягом одного місяця з дня внесення проекту договору однією із сторін.

Згідно з частиною третьою статті 205 ЦК України визначено, що у випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Таким чином, договір про надання послуг з вивезення побутових відходів є укладеним з моменту, коли споживач акцептував пропозицію офертанта повністю та без застережень або у вигляді конклюдентних дій прийняв оферту, або за умови передбачення у договорі або законі не висловив заперечень проти договору (мовчання).

Згідно з пунктом б частини першої статті 15 Закону України «Про відходи» громадяни України, іноземці та особи без громадянства зобов`язані вносити в установленому порядку плату за користування послугами з вивезення побутових відходів.

У частинах другій та третій статті 35-1 Закону України «Про відходи» передбачено, що власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі джерел утворення побутових відходів, земельних ділянок укладають договори з юридичною особою, яка визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів, здійснюють оплату таких послуг та забезпечують роздільне збирання твердих побутових відходів. Збирання та вивезення побутових відходів у межах певної території здійснюються юридичною особою, яка уповноважена на це органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, спеціально обладнаними для цього транспортними засобами.

На виконання зазначеного Закону прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 року № 1070 про затвердження «Правил надання послуг з поводження з побутовими відходами», за положеннями пунктів 6-13 цієї постанови визначення норми вивозу відходів, контроль якості послуг, графік надання послуг визначається замовником послуг - органом місцевого самоврядування, а оплата за послуги здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 2006 року № 1010.

На фізичних осіб покладено законодавчий обов`язок укласти договір та вносити плату за користування послугами з вивезення побутових відходів, а тому у випадку відсутності прийняття оферти шляхом погодження на укладання договору про вивезення відходів або конклюдентних дій, які свідчать про прийняття пропозиції, таке прийняття може бути також у вигляді мовчання.

Вказана позиція знайшла своє відображення у постанові Верховного Суду від 22 лютого 2018 року (справа № 641/2634/16-ц, провадження № 61-4824св18).

Комунальне підприємство Кременецької міської ради «Міськводгосп» є єдиним виконавцем наданню послуг з вивезення та знешкодження твердих побутових відходів на території Кременецької міської територіальної громади Тернопільської області, в тому числі в с. Іква по вулиці Б.Хмельницького.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції 2017 року (діє з 01 травня 2019 року) виконавцем комунальної послуги з поводження з побутовими відходами є суб`єкт господарювання, визначений виконавцем послуг з вивезення побутових відходів у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 35-1 Закону України «Про відходи», виконавця послуг з вивезення побутових відходів визначає орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В контексті житлово-комунальних правовідносин, суб`єктом - виконавцем комунальної послуги із вивезення побутових відходів (поводження з побутовими відходами) може вважатися лише той суб`єкт господарювання, який визначений виконавцем послуг з вивезення побутових відходів у встановленому законодавством порядку, зокрема органом місцевого самоврядування, відповідно до ч. 3 ст. 35-1 Закону України «Про відходи», п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції 2004 року (діяла до 01 травня 2019 року) та Порядку визначення на конкурсних засадах виконавця послуги із вивезення побутових відходів, затвердженого постановою КМУ № 1173 від 16 листопада 2011 року «Питання надання послуг із вивезення побутових відходів».

Відповідачка, проживаючи на території Кременецької ОТГ, а саме с.Іква та будучи отримувачем послуги з вивезення відходів, не надала доказів користування послугами іншого суб`єкта господарювання, який здійснює вивезення та переробку побутових відходів, тоді як позивач відповідно до рішення виконавчого комітету Кременецької міської ради визначений єдиним надавачем зазначених послуг у межах Кременецької територіальної громади, зокрема і в с.Іква.

За правилами ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин заперечення відповідача щодо неукладення договору з позивачем, який визначений єдиним виконавцем послуги з вивезення побутових відходів в межах територіальної одиниці, зводяться лише до уникнення стягнення заборгованості за сплату послуги.

Разом з тим, відповідачкою ОСОБА_1 не надано допустимих та належних доказів, що вона в установлений законом спосіб має можливість реалізувати, вивозити, знищувати всі побутові відходи.

В матеріалах справи наявний розрахунок суми заборгованості з розрахунку на 10 зареєстрованих осіб в будинку. Оскільки відповідачка як власник житлового будинку не зверталась до позивача із заявами чи повідомленнями щодо зміни кількості осіб, яким надаються відповідні послуги, та не надала суду жодних доказів на підтвердження таких змін, суд не ставить під сумнів правильність та обгрунтованість розрахунків плати за надані послуги, що містяться в матеріалах справи.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).

Судові витрати, понесені позивачем за подання позову до суду першої інстанції згідно платіжного доручення, яке долучене до позовної заяви - 2422,40 грн.

Судові витрати, понесені позивачем за подання апеляційної скарги згідно платіжного доручення, яке долучене до апеляційної скарги - 3633,60 грн.

Оскільки позовні вимоги КП Кременецької міської ради "МІСЬКВОДГОСП" задоволено повністю, то судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повному розмірі.

За подання позовної заяви підлягає стягненню на користь позивача з відповідача судовий збір в розмірі 2422,40 грн. за подання апеляційної скарги - 3633,60 грн.

Згідно з п. 2 ч. 1ст. 374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Колегія суддів встановила, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, порушив норми матеріального та процесуального права, які призвели до неповного встановлення обставин справи, які мали правове значення для вирішення спору, а тому у відповідності до вимог ст. 376 ЦПК України воно підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними, зокрема, є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в сили вимог закону.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 367, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу комунального підприємства Кременецької міської ради "Міськводгосп"- задовольнити.

Рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 03 березня 2026 року - скасувати.

Постановити нове судове рішення, яким позовні вимоги комунального підприємства Кременецької міської ради "Міськводгосп" до ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь комунального підприємства Кременецької міської ради "Міськводгосп" (ЄДРПОУ 32291616) заборгованість за послуги з вивезення побутових відходів в сумі 7038 (сім тисяч тридцять вісім) грн 51 коп.

Провести розподіл судових витрат, яким стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь комунального підприємства Кременецької міської ради "Міськводгосп" 2422,40 грн судового збору за подання позовної заяви та 3633,60 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, окрім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.

Постанову апеляційного суду складено 26 червня 2026 року.

Головуюча М.В. Хома

Судді Б.О. Гірський

Н.М. Храпак