Вирок від 24 червня 2026 р. у справі №464/3673/26 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/3673/26

пр.№ 1-кп/464/405/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.06.2026 Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові кримінальне провадження №12026141410000436 від 18.05.2026 відносно:

ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Старий Милятин Буського району Львівської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 336 Кримінального кодексу України, -

за участі:

прокурора Франківської окружної прокуратури м.Львова ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_3 , у зв`язку із оголошенням загальної мобілізації та призовом на військову службу у Збройні Сили України під час мобілізації, на особливий період, 09.07.2025 пройшов військово-лікарську комісію ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , згідно якої визнаний придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

В подальшому ОСОБА_3 11.07.2025 близько 09:52 год., перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , отримав від відповідальної посадової особи під особистий підпис повістку про явку на 25.07.2025 о 09:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , для відправлення у команду для проходження військової служби у Збройних силах України.

В подальшому, військовозобов`язаний ОСОБА_3 , всупереч вимог ст. 65 Конституції України, ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», діючи умисно, з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, будучи належним чином оповіщеним про прибуття на відправку в команду до військової частини, придатним за станом здоров`я для проходження служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони та не маючи права на відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією, передбаченого ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», без поважних причин, маючи можливість прибути, 25.07.2025 о 09:00 год. відповідно до отриманої повістки до зазначеного місця збору, а саме у ІНФОРМАЦІЯ_4 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , не прибув на відправлення у команду для проходження військової служби у Збройних силах України, під час мобілізації, на особливий період.

Допитаний судом обвинувачений ОСОБА_3 винуватість у інкримінованому правопорушенні визнав повністю, пояснив, що проходив військову службу з 09.06.2023 по березень 2024 року, у жовтні 2023 року він брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України в Запорізькій області, де отримав поранення під час виконання бойового завдання. З жовтня 2023 року він лікувався стаціонарно, а після реабілітації у січні 2024 року повернувся у військову частину, де проходив військову службу, евакуював поранених і був нагороджений пам`ятною медаллю «За врятовані життя». Щиро кається, просить застосувати до нього міру покарання, не пов`язану з позбавленням волі, оскільки він є обмежено придатним після поранення.

Оскільки обвинувачений повністю визнав винуватість у вчиненому злочині, і після роз`яснення учасникам судового розгляду положень ч.3 ст.349 КПК України, суд з`ясував, що вони правильно розуміють зміст обставин, встановлених у даному кримінальному провадженні та не оспорюють їх, і така позиція є добровільною, роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку та отримавши згоду учасників судового провадження на проведення судового розгляду в такому порядку, прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів щодо обставин скоєння обвинуваченим зазначеного злочину, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням характеризуючих матеріалів.

Отже, дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ст.336 КК України, оскільки він вчинив ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує досудову доповідь органу пробації, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке законодавцем віднесено до нетяжкого злочину, дані про особу обвинуваченого, який одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше несудимий, на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває.

Обставинами, що пом`якшують покарання суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Суд враховує те, що ухилення від призову на військову службу під час мобілізації в період воєнного стану свідчить про підвищену суспільну небезпечність вчиненого злочину. Разом з тим, ОСОБА_3 проходив військову службу з червня 2023 року по березень 2024 року, звільнений у відставку відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини 4 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», є учасником бойових дій (посвідчення серія НОМЕР_1 ), під час виконання бойового завдання при виконанні службових обов`язків отримав контузію, травмування та поранення 26.10.2024 під час захисту Батьківщини (струс головного мозку, нейросенсорна втрата слуху, стороннє тіло у кон`юктивальному мішку, цефалгічний синдром, порушення координації та захитування), нагороджений за поранення відзнакою міністра оборони України (наказ МО України №158 від 05.02.2024), нагороджений пам`ятною медаллю «За врятовані життя». Тому відповідно до ст. 50 КК України суд переконаний, що виправлення ОСОБА_3 можливе без реального відбуття покарання, його можливо звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, призначивши іспитовий строк, з покладенням обов`язків передбачених ч.1 ст. 76 КК України, що буде оптимальним, покаже стійкість такого виправлення і неможливість вчинення ним в подальшому інших кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.

Судові витрати та речові докази у справі відсутні.

Керуючись статтями 370, 374, 615 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробовуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки, протягом якого він не вчинить нового злочину та належно виконає покладені на нього обов`язки.

Згідно ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Тривалість іспитового строку ОСОБА_3 обраховувати з моменту оголошення вироку.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова протягом 30 днів з дня його проголошення в порядку ст.394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Відповідно до ч.15 ст.615 КПК України суд обмежився проголошенням резолютивної частини вироку.

Суддя ОСОБА_5