Постанова від 24 червня 2026 р. у справі №727/789/26 — Чернівецький апеляційний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2026 року м. Чернівці справа № 727/789/26

провадження№22-ц/822/841/26

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Перепелюк І. Б.

суддів: Лисака І.Н., Литвинюк І.М.

секретар Скулеба А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн» на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 12 березня 2026 року в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

встановив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2026 року позивач ТОВ "Преміум Лігал Колекшн" звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Позов обґрунтовано наступним. 18 липня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний Банк «НАДРА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №ZZZ497312, відповідно до умов якого, ОСОБА_1 , як позичальник отримала грошові кошти в сумі 14 000 євро.

Пунктом 1.2. Кредитного договору визначено ціль кредитування - споживчі цілі.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 18 липня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «НАДРА» та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 укладено Договори поруки.

У зв`язку з невиконанням кредитного зобов`язання, 28 жовтня 2009 року Шевченківським районним судом м.Чернівців у справі №2-3296/09 було ухвалено рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «КБ «НАДРА» заборгованість за кредитним договором у розмірі 129 544, 57 грн.

30 липня 2020 року між ПАТ «КБ «НАДРА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДНІПРОФІНАНС ГРУП» було укладено договір №GL48N718070_I_6 про відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В., зареєстрований в реєстрі за №1456, відповідно до якого ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНС ГРУП» набуло права вимоги за Кредитним договором №ZZZ497312 від 18 липня 2006 року укладеним між ПАТ «КБ «НАДРА» та ОСОБА_1 та Договорами поруки укладеними між ПАТ «КБ «НАДРА» ОСОБА_2 , ОСОБА_3

31 серпня 2020 року між ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» та ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» укладено договір про відступлення прав вимог за лотом №GL48N718070, про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравець О.О., зареєстрований в реєстрі за №3239, відповідно до якого ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» набуло права вимоги за Кредитним договором №ZZZ497312 від 18 липня 2006 року укладеним між ПАТ «КБ «НАДРА» та ОСОБА_1 та Договорами поруки укладеними між ПАТ «КБ «НАДРА» ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

На виконанні у Першого відділу державної виконавчої служби м.Чернівців Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) перебували виконавчі провадження з виконання виконавчих листів №2-3296/2009 від 16.12.2009 року виданих Шевченківським районним судом м. Чернівців про стягнення із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «КБ «НАДРА» заборгованості за кредитним договором у розмірі 129 544, 57 грн.

01.12.2015 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа. Згідно Автоматизованої системи виконавчого провадження на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 24217071 з виконання виконавчого листа № 2-3296/2009 від 16.12.2009 року Шевченківського районного суду м. Чернівців про стягнення коштів в розмірі 129 544,57 грн. з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра».

16.06.2011 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа. Згідно Автоматизованої системи виконавчого провадження на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 24216556 з виконання виконавчого листа № 2-3296/2009 від 16.12.2009 року Шевченківського районного суду м. Чернівців про стягнення коштів в розмірі 129 544,57 грн. з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Надра».

16.06.2011 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа. Надати відомості про місце направлення постанов про повернення з оригіналами виконавчих листів немає можливості, оскільки згідно протоколу від 19.02.2018 року та акту знищення документів від 19.02.2018 року завершені виконавчі провадження та сформовані номенклатурні справи Шевченківського, Першотравневого, Садгірського відділів державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції, Чернівецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області знищено.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 22 липня 2021 року у справі № 2-3296/09 було встановлено, що строк до пред`явлення вищевказаних виконавчих листів ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» було пропущено, у зв`язку з чим, Товариством не було повторно пред`явлено виконавчі листи до виконання.

Вказували, що станом на дату звернення з даним позовом рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 28 жовтня 2009 року у справі №2-3296/09 боржниками виконане не було, у зв`язку з чим, ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» має право задовольнити понесені ним втрати за неналежне виконання зобов`язання шляхом стягнення заборгованості на підставі ст.625 ЦК України. Оскільки, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання за кредитним договором у нього в силу закону (ч.2 ст.625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення, та 3% річних від простроченої суми.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив стягнути з відповідачів на користь ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» інфляційні нарахування в сумі 35737,39 грн., з яких 3% річних – 9932,34 грн., інфляційні витрати – 25 805,05 грн., а також понесені судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 березня 2026 року в задоволенні позову ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості на підставі ст.625 ЦК України відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 12 березня 2026 року та ухвалити нове, яким солідарно стягнути із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» заборгованість на підставі ст. 625 ЦК України в сумі 35 737,39 грн., з яких 3% річних – 9932,34грн., інфляційні витрати – 25 805,05грн. Стягнути з відповідачів на користь ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» понесені судові витрати.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційній скарзі ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність у позивача права на стягнення з відповідачів інфляційних втрат та 3% процентів річних, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, з підстав не набуття ним права вимоги за рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців від 28 жовтня 2009 року.

Зазначає, що такий висновок не відповідає нормам матеріального права, оскільки відмова у заміні стягувача у виконавчому провадженні не припиняє самого грошового зобов`язання боржника та не звільняє його від обов`язку належного виконання зобов`язання відповідно до вимог ст. 526 ЦК України.

Вказує, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін вказаного договору та не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, а також не позбавляє кредитора права на отримання коштів, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України.

Вважає, що не набування процесуального правонаступництва ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» у цивільній справі № 2-3296/09 не позбавляє ТОВ можливості на відшкодування сум, передбачених ст.625 ЦК України.

Відсутність у ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» прав стягувача у цивільній справі №2-3296/09, не означає відсутність у нього права на вимоги за кредитним договором №ZZZ497312 від 18 липня 2006 року, оскільки передача прав кредитора відбувається на підставі укладених цивільно-правових договорів, а не на підставі судового рішення.

Зазначає, що матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» на підставі договору відступлення права вимоги набуло всі права первісного кредитора за кредитним договором № ZZZ497312 від 18 липня 2006 року та договорами поруки, укладеними на забезпечення його виконання. Отже, до позивача перейшли всі права кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі право вимагати застосування наслідків прострочення виконання грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК України.

Не погоджуючись із висновком суду щодо неможливості стягнення інфляційних втрат, апелянт зазначає, що рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців від 28 жовтня 2009 року заборгованість була визначена саме у гривнях, без зазначення її валютного еквівалента. Тому, незважаючи на те, що кредит було надано в євро, грошове зобов`язання, визначене судовим рішенням, є гривневим, а відтак на нього поширюються положення ч. 2 ст. 625 ЦК України. За таких обставин ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» має право на стягнення інфляційних втрат, нарахованих на суму боргу за весь період прострочення виконання грошового зобов`язання.

Щодо висновків суду про відсутність підстав для стягнення з поручителів сум, вказаних у позові, зазначає, що рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців від 28 жовтня 2009 року з поручителів солідарно з боржником стягнуто заборгованість за кредитним договором, тобто на час пред`явлення вимоги до поручителів порука не була припинена.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_1 просить залишити без задоволення апеляційну скаргу ТОВ «Преміум Лігал Колекшн», а рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 12 березня 2026 року – без змін.

Вказує, що позивач не набув дійсної вимоги про стягнення з відповідачів заборгованості за рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців від 28 жовтня 2009 року, що і встановлено уже судами апеляційної і касаційної інстанції в межах даної справи, тому вимоги про стягнення заборгованості в порядку ч.2 ст.625 ЦК України є безпідставними.

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції

Встановлено, що 18 липня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний Банк «НАДРА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №ZZZ497312, відповідно до умов якого позивач, як позичальник отримав грошові кошти в сумі 14 000 Євро.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 18 липня 2006 року між ВАТ «Комерційний банк «НАДРА» та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 укладено Договори поруки.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців від 28 жовтня 2009 року у справі № 2-3296/09 стягнуто з відповідачів на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором від 18 липня 2006 року № ZZZ497312 в сумі 129544 грн. 57 коп.

ПАТ КБ «Надра» та ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» укладено договір №GL48N718070_I_6 від 30 липня 2020 року про відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В., зареєстрований в реєстрі за №1456.

31 серпня 2020 року між ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» та ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» укладено договір про відступлення прав вимог за лотом №GL48N718070, про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравець О.О., зареєстрований в реєстрі за №3239, відповідно до якого ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» набуло права вимоги за Кредитним договором №ZZZ497312 від 18 липня 2006 року укладеним між ПАТ «КБ «НАДРА» та ОСОБА_1 та Договорами поруки укладеними між ПАТ «КБ «НАДРА» ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Відповідно до відповіді від 08.04.2024 року №22344 Першого відділу державної виконавчої служби у м. Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) перебували виконавчі провадження з виконання виконавчих листів №2-3296/2009 від 16.12.2009 року виданих Шевченківським районним судом м. Чернівців про стягнення із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «КБ «НАДРА» заборгованість за кредитним договором у розмірі 129 544, 57грн. Згідно цієї відповіді вбачається, що 16.06.2011 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого листа.

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи в межах її обґрунтувань та заявлених в суді першої інстанції вимог, зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не набув дійсної вимоги про стягнення з відповідачів заборгованості за рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців від 28 жовтня 2009 року в справі №2-3296/09, тому безпідставним є його вимоги про стягнення з них і похідних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, які нараховані на підставі сум, що визначені в рішенні.

Також суд зазначив, що вимога про стягнення інфляційних втрат не може бути задоволена, оскільки позика отримувалась в іноземній валюті - євро, а рішенням суду, на підставі якого здійснювались нарахування, лише визначено його еквівалент станом на дату звернення з позовом.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із частиною другою статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно із ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати боргу за договорами позики відповідач порушує покладені на себе зобов`язання.

Статтею 611 ЦК України, передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з положеннями ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Правовий аналіз положень ст. 526, 599, 611, 625 ЦК дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ст.625 цього Кодексу, за час прострочення. Основними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість судового рішення (ст.129 Конституції України).

Виконання судового рішення відповідно до рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року у справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Відповідно до ч.1 ст.431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Як встановлено у справі, рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 28 жовтня 2009 року про стягнення з відповідачів на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором №ZZZ497312 в сумі 129544 грн.57 коп. не виконане та на примусовому виконанні не перебуває.

З матеріалів справи встановлено, що постановою Чернівецького апеляційного суду від 22 липня 2021 року у справі №2-3296/09, яка залишена в силі КЦС ВС, було відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» про заміну стягувача у виконавчому провадженні.

Суд апеляційної інстанції встановив, що виконавче провадження на час розгляду заяви ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» відсутнє, строк для пред`явлення виконавчого документа закінчився та дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» про заміну сторони виконавчого провадження, оскільки встановленні обставини виключають можливість заміни стягувача правонаступником на підставі частин першої, п`ятої статті 442 ЦПК України.

На час укладення договору відступлення права вимоги від 31 серпня 2020 року строк пред`явлення виконавчого листа Шевченківського районного суду м.Чернівців від 16 грудня 2009 року закінчився, а отже, у набувача таких майнових прав не могло бути законних очікувань щодо реалізації ним процесуальних прав на заміну його як стягувача у виконавчому провадженні, за винятком поновлення цих строків у судовому порядку.

Окрім цього, постановою Чернівецького апеляційного суду від 07 жовтня 2022 року у справі №2-3296/09, залишено в силі ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівців від 07 жовтня 2021 року, якою відмовлено ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого документу та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Згідно ч.2 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили, обставини свідчать про відсутність у ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» реальної можливості реалізувати право вимоги за рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців від 28 жовтня 2009 року, оскільки строк пред`явлення виконавчого документа до виконання закінчився, у його поновленні відмовлено, виконавче провадження відсутнє, а заміна стягувача у виконавчому провадженні визнана судами неможливою.

У справі, яка переглядається спір стосується вимог ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» пред`явлених до суду у січні 2026 року на підставі частини другої статті 625 ЦК України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості на підставі ч.2 ст.625 ЦК України, а саме - 3 % річних у розмірі 9932, 34 грн та інфляційних витрат 25805, 05 грн.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входить до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування трьох процентів річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника. Такі висновки містяться, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16 (провадження № 14-446цс18).

Водночас Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постановах від 07 квітня 2020 року у справі № 910/4590/19, від 03 жовтня 2023 року у справі № 366/203/21, від 09 листопада 2023 року у справі № 420/2411/19 виснувала, що інфляційні та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов`язання, тому зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю. Відповідно й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги.

За установлених судами обставин, розмір заборгованості встановлений Шевченківським районним судом м. Чернівців від 28 жовтня 2009 року, яке набрало законної сили та яким, зокрема, стягнуто з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 129 544, 57 грн., і саме на цю суму банк, згідно з позовною заявою нарахував три проценти річних за ч.2 ст. 625 ЦК України за період з серпня 2017 року до лютого 2020 року.

Проте, як установлено апеляційним судом, ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 07 жовтня 2021року відмовлено ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого документу та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Вказане судове рішення (про відмову в поновленні строку пред`явлення виконавчого листа до виконання та відмову у видачі його дубліката) засвідчує, що стягувач втратив право на примусове виконання судового рішення про стягнення основного боргу. Тобто у такому випадку основна вимога позивача про примусове стягнення боргу, підтверджена судовим рішенням, не може бути виконана в примусовому порядку, а тому до відповідних грошових вимог (щодо яких вичерпана можливість стягнення в примусовому порядку за судовим рішенням) не підлягають застосуванню і норми ч.2 ст. 625 ЦК України.

Факт не перебування виконавчого листа за основним борговим зобов`язанням на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби в сукупності з відмовою суду в задоволенні заяви позивача про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання унеможливлює застосування до спірних правовідносин положень ч.2 ст. 625 ЦК України.

Вказана позиція узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного суду від 11 лютого 2026 року у справі № 754/511/23.

Згідно з ч.1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Враховуючи зазначене, висновки суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог є законними, обґрунтованими та такими, що відповідають встановленим у справі обставинам і вимогам матеріального права.

Доводи апелянта є аналогічними тим доводами, які були викладені в позові та перевірялися судом першої інстанції під час розгляду цього спору, однак висновків суду першої інстанції не спростовують і зводяться до суб`єктивного тлумачення чинних норм законодавства України та незгоди з висновками суду першої інстанцій стосовно встановлених обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом та не можуть бути підставами для скасування судового рішення.

Суд першої інстанцій забезпечив повний та всебічний розгляд справи на основі наданих сторонами доказів, оскаржуване рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив це рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн» залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 12 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Судді І.Б. Перепелюк

І.М. Литвинюк

І.Н. Лисак