Рішення від 09 червня 2026 р. у справі №381/5829/25 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/1063/26

Справа №381/5829/25

РІШЕННЯ

Іменем України

10 червня 2026 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Саламон О.Б.

з участю секретаря Михайленко Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини -

В С Т А Н О В И В:

Позиції учасників справи.

Позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Майданника Д.Г. звернувся до суду звернулась з позовом до відповідача ОСОБА_2 ,Ю та спросив:

-розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

-визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 разом з матір`ю ОСОБА_2 .

В обгрунтування позовних вимог вказано на те, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі, від якого мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Причиною розірвання шлюбу є відсутність спільних інтересів, різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння, повага та підтримка. Фактично сім`я припинила своє існування, а шлюб носить формальний характер. Зазначив про те, що за згодою сторін син ОСОБА_3 залишається проживати разом з матір`ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . У зв`язку з зазначеним, позивач просить визначити місце проживання сина ОСОБА_4 разом з відповідачем.

31.12.2025 відповідачем подано до суду заяву, в якій просить розглянути справу без її участі та ухвалити рішення за наявними в матеріалах справи доказами.

23.04.2026 позивачем подано клопотання щодо заміни неналежної треьої особи - Службу у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Фастівської міської ради на належну третю особу - Службу у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації.

Процесуальні дії та рішення суду.

05 листопада 2025 року ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області справу передано за підсудністю до Деснянського районного суду м. Києва.

28 листопада 2025 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Саламон О.Б.

11 грудня 2025 року ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва Саламон О.Б. прийнято справу до свого провадження, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

04 лютого 2026 року ухвалою Деснянського районного суду м. Києва постановлено здійснювати розгляд за правилами загального позовного провадження.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, при цьому представником позивача - адвокатом Майданником Д.Г. подано до суду клопотання про розгляд справи за відсутності сторони позивача, вимоги позову підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про розгляд справи повідомлена належним чином, до суду подала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Приймаючи до уваги викладене, визнавши матеріали справи достатніми для вирішення справи, а неявку учасників справи такою, що не перешкоджає розгляду заяви, суд розглядає заяву без участі сторін по справі.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з"явились відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини справи. Позиція суду та оцінки аргументів сторін.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд приходить до наступного висновку.

Сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 10.07.2021 Фастівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), а/з 201.

Від шлюбу мають дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Подружнє життя не склалось, причиною розірвання шлюбних відносин стало те, що шлюбно-сімейні стосунки сторони не підтримують, спільне господарство не ведуть, при цьому зберегти сім`ю та відновити свої стосунки позивач не бажає.

Згідно зі ст. 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається (ч.1 ст.24 СК України).

Ч. 3, 4 ст.56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що сім`я фактично розпалась та зберегти її неможливо, оскільки збереження сім`ї призведе до порушення інтересів позивача, тому наявні підстави для задоволення позову щодо розірвання шлюбу.

Щодо позовних вимог в частині визначення місця проживання дитини, суд приходить до наступного висновку.

Позивачем також заявлено позовну вимогу про визначення місця проживання дитини ОСОБА_5 разом з відповідачем ОСОБА_2 , яка мотивована тим, що сторони дійшли добровільної згоди та визначились, що неповнолітній син сторін залишається проживати з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 .

Водночас, відповідачем ОСОБА_2 подано до суду заяву, в якій остання просить розглянути справу без її участі, за наявними в матеріалах справи доказами.

Від уповноваженого представника Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації надійшла заява, відповідно до якої вказують на невідповідність предмету спору та заявленої вимоги про визначення місця проживання дитини нормам ст.ст. 19, 161 СК України, а також ст.ст. 4 та 15 ЦК України. Вказують на те, що за відсутності спору між сторонами про місце проживання дитини, відповідно відсутні підстави для визначення місця проживання дитини сторін у судовому порядку.

Відповідно до ч. 1,2 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини (ст. 10 ЦПК України).

У справі, яка переглядається, предметом спору є визначення місця проживання дитини.

У статті 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

У відповідності до ч. 1 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Суд, дослідивши матеріали справи, надані сторонами заяви, а також враховуючи думку уповноваженої особи Службу у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації зазначає, що спір щодо місця проживання дитини був ініційований батьком, при цьому останній просив визначити місце проживання сина з матір`ю, котра є відповідачем у справі і з якою проживає спільна дитина сторін.

Постановами Верховного Суду від 10 липня 2024 року (справа № 127/16211/23)від 15 січня 2025 року (справа № 755/15383/23) зазначено, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення) невизнання або оспорення саме її прав, свободи чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким законо надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні.

Верховний Суд погодився з висновками судів, зазначивши, що оскільки сторони у справі, які проживають окремо, дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, тобто факт порушення прав, про що стверджує позивач, відсутній, підстав для визначення у судовому порядку місця проживання дит ни немає.

Також варто зауважити, що відповідач в процесі розгляду справи не заперечувала щодо позовних вимог, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, а отже, враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відсутність між сторонами спору стосовно проживання сина.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивачем на час звернення до суду з позовом про визначення місця проживання дитини з відповідачкою, яка фактично проживала і проживає разом з відповідачкою, не порушені права позивача, а відтак в цій частині позовні вимоги підлягають залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 2, 5-7, 10-12, 76-83, 189, 211, 258, 259, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 11, 27,104, 105,110, 111, 112, 161, 141, 157, 161 СК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини - задовольнити частково.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 10 липня 2021 року Фастівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), а/з 201, - розірвати.

У задоволенні інших вимог позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, код ЄДРПОУ 37501695, м. Київ, просп. Червоної Калини, 21-Г.

Повний текст рішення складено 25.06.2026.

Суддя О.Б. Саламон