Рішення від 24 червня 2026 р. у справі №754/11354/25 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/39/26

Справа №754/11354/25

РІШЕННЯ

Іменем України

25 червня 2026 року Деснянський районний суд міста Києва в особі головуючого-судді Сенюти В.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії Київської міської державної адміністрації про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до відповідача Адміністративної комісії Київської міської державної адміністрації про скасування постанови.

Адміністративний позов обґрунтовує наступним:

24.06.2025 Адміністративною комісією Київської міської державної адміністрації було винесено постанову № 2127, відповідно до якої, позивачку визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шістсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00 грн. Зазначену постанову позивачка вважає необґрунтованою, безпідставною та такою, що винесена з порушенням вимог чинного законодавства. Підставою для винесення спірної постанови став протокол про адміністративне правопорушечня, складений 30.05.2025, в якому зазначалося, шо позивачка здійснила продаж тютюнових виробів особі, яка не досягла 18-річного віку у кіоску « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ФОП « ОСОБА_2 ». Проте, вказаний протокол не містить відомостей щодо квитанцій, чеків або банківських документів, що підтверджують покупку, немає зафіксованої фактичної передачі алкогольних напоїв або тютюнових виробів неповнолітній особі, не залучено свідків, що мали підтвердити факти правопорушення. Крім того, позивачка вказує, що в процесі складення протоколу порушені вимоги щодо належного роз`яснення прав особі, яка притягується до адміністративної відповідальності. Зокрема, позивачці та неповнолітній особі не було роз`яснено право на захист, а також право на отримання правової допомоги. Оформлений протокол не був вручений особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, про місце і час розгляду справи позивача повідомлено не було. Відтак, за відсутності доказів вчинення нею адміністративного правопорушення, вона вважає, що відповідач прийшов до неправомірного висновку про наявність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП, притягнувши її до адміністративної відповідальності. З наведених підстав позивачка просить суд скасувати оскаржувану постанову і закрити провадження про притягнення її до адміністративної відповідальності.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 16.07.2025 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 31.07.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Від представника відповідача - Макаренка В.О. до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого сторона відповідача заперечує проти позовних вимог, вказуючи на те, що оскаржувана постанова винесена з дотриманням норм чинного законодавства. Відповідач звертає увагу суду на ту обставину, що позивачка ознайомлена зі змістом протоколу, ознайомлена з місцем та часом розгляду справи та отримала другий примірник протоколу від 30.05.2025, що підтверджується власноручними підписами у зазначеному протоколі. При цьому, незважаючи на визнання своєї вини під час складання та ознайомлення зі змістом протоколу від 30.05.2025, позивачки будь-яких заперечень, щодо змісту протоколу та суті адміністративного правопорушення не надала, а також не надійшло будь-яких клопотань щодо долучення додаткових пояснень свідків чи доказів, які б спростовували вчинення позивачкою адміністративного правопорушення. Посилання позивачки на недоведеність продажу тютюнових виробів неповнолітій у зв`язку із відсутністю розрахункового документу є безпідставними, оскільки в матеріалах адіміністративної справи наявна роздруківка фіскального чека № 09970016. Посилаючись на викладене, а також на те, що розгляд справи про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності відбувся із дотриманням норм чинного законодавства на підставі дослідження наявних доказів, відтак представник відповідача вважає оскаржувану постанову законною та обґрунтованою, а тому просить відмовити в задоволенні позову повністю.

Позивачка до суду подала відповідь на відзив, відповідно до якого вважає, що представником відповідача не спростовано доводи позивачки щодо відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення, а отже і не доведено правомірність оскаржуваної постанови. Так, в протоколах про адміністративні правопорушення не зазначено свідків події, відсутні посилання на нормативно правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення. Позивачка вказує, що примірник протоколу від 30.05.2025 був отриманий нею без надання інших матеріалів у справі, при цьому надання лише протоколу про адміністративне правопорушення без можливості ознайомитися з іншими матеріалами, зібраними в справі, включно з поясненнями свідків та іншими доказами, є недостатнім для належного забезпечення права на захист. Позивачка наголошує, що адміністративна комісія КМДА дійшла помилкового висновку про доведеність вини позивачки про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП, оскаржувана постанова прийнята без всебічного повного та об`єктивного дослідження всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Положеннями ч.5 ст.262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Дослідивши надані матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 30.05.2025 начальником СЮП Деснянського УП ГУНП в м. Києві старшим лейтенантом поліції Бойбуз В.С. складено протокол серії ВАД № 625179 відносно продавця кіоску «Павільйон» ОСОБА_1 за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП, а саме: 30.05.2025 близько 13 год. 33 хв., за адресою м. Київ, вул. Сержа Лифаря, 13, порушила правила продажу тютюнових виробів, здійснила продаж сигарет «Rothmans», неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка не досягла 18 років.

За наслідками вказаного протоколу про адміністративне правопорушення, 24.06.2025 Адміністративною комісією при виконавчому органі Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було винесено постанову № 2127, згідно якої комісія визнала позивачку винуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП, з накладенням на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 10200,00 грн.

Відповідно до ч.1, 4 ст.і 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад (п. 1 ч. 1 ст. 213 КУпАП).

На підставі ч. 1 ст. 218 КУпАП адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ч. 2 ст. 156 КУпАП.

Положенням ч. 2 ст. 156 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння у приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування як такі, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння заборонена, або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння через торгові автомати чи особами, які не досягли 18-річного віку, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особі, яка не досягла 18-річного віку, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби.

Санкція цієї статті передбачає відповідальність у виді штрафу у розмірі від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У відповідності до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 71 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоенатолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» Забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння: особам, які не досягли 18-річного віку. Також, ч.5, 6 ст. 71 вищезазначеного Закону, зазначає, що якщо у продавця пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння або в особи , яка здійснює доставку таких товарів, виникли сумніви щодо досягнення 18- річного віку покупцем , який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні, слабоалкогольні напої, тютюнові вироби, електронні сигарети, рідини, що використовується в електронних сигаретах, пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, такий продавець чи особа, яка здійснює доставку, зобов`язані звернутися до покупця з вимогою пред`явити паспорт громадянина України або паспорт громадянин України для виїзду за кордон, або посвідчення водія, або інший документ, що підтверджує його вік, або їх електронні копії, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), а у разі відмови покупця надати один із документів, передбачених частиною п`ятою цієї статті, продаж чи передавання такій особі пива (крім безалкогольного) алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовується в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння забороняється. Також, п.1 ч.9 ст. 71 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоенатолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зазначає, що суб`єктам господарювання дозволяється продаж алкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, заправних контейнерів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння шляхом електронної торгівлі (з використанням засобів дистанційного зв`язку/через інтернет-магазини) при одночасному виконанні таких умов: попередня ідентифікація віку кінцевого споживача (на етапі замовлення продукції) шляхом отримання інформації (відомостей, даних) про досягнення кінцевим споживачем 18- річного віку, що міститься в е-паспорті або е-паспорті для виїзду за кордон, або електронному посвідченні водія, або в іншому електронному відображенні інформації, що міститься у документах, сформованих засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, а також із застосуванням інших засобів ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити досягнення особою 18-річного віку, або з використанням технології розпізнавання, або із залученням суб`єктом господарювання оператора, який у режимі реального часу проводить віддалену ідентифікацію кінцевого споживача та перевіряє його вік.

Аналізуючи вищезазначені норми, законодавцем запроваджено безальтернативне застереження у вигляді заборони продажу тютюнових виробів, електронні сигарети, рідини, що використовується в електронних сигаретах, пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особі, котра не досягла 18-річного віку. Слід також зазначити, ця вимога має спонукати суб`єкта господарювання дотримуватися відповідного рівня обачності, який би унеможливлював порушення чітко визначеної заборони продавати неповнолітній особі зазначену продукцію. Тому в цілях виконання вимог закону продавцеві надано право витребувати у фізичної особи-громадянина документи про вік і у разі відсутності таких документів, або у разі виявлення факту недосягнення вікового цензу - відмовляти у вчинені правочину купівлі- продажу товару.

Суд враховує позицію Верховного Суду висловлену у постанові від 08.05.2019 справа № 483/933/16-а, згідно якої продавець зобов`язаний вжити передбачені законодавством заходи, спрямовані на недопущення продажу алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18-ти річного віку, а в разі вчинення таких дій несе адміністративну відповідальність, визначену законом. При цьому слід враховувати, що Закон визначає, що необхідною умовою для відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 17 цього Закону, є доведеність факту продажу забороненого товару неповнолітній особі.

В своїй позовній заяві позивачка посилається на те, що при складанні протоколу та винесенні спірної постанови мали місце порушення процесуального характеру. Позивачку не було належним чином повідомлено про дату та місце розгляду протоколу та постанови, не було ознайомлено її з правами, у протоколі не вказано про свідків події, примірник складених документів їй видано не було, а пояснення від неповнолітньої особи відібрано у відсутність батьків або законних представників.

Наведені доводи суд оцінює критично та не приймає їх до уваги, оскільки спростовуються письмовими матеріалами справи, а саме протоколом про адміністративне правопорушення від 30.05.2025 та спірною постановою.

Як вбачається з матеріалів справи, що справу про адміністративне правопорушення відносно позивачка ОСОБА_1 було розглянуто Адміністративною комісією відповідно до вимог статті 268 КУпАП, а при винесені оскаржуваної постанови було детально проаналізовано всі наявні матеріали справи та повному обсязі досліджено всі докази та обставини вчиненого правопорушення та цілком обґрунтовано винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Так, у протоколі серії ВАД № 625179 вказано, про те, що розгляд адміністративної справи відбудеться 24.06.2025 о 14 год 00 хв Адміністративною комісією за адресою - м. Київ, вул. Хрещатик, 36, із вказаною інформацію позивачка ознайомлена про що свідчить її підпис. Також своїм підписом ОСОБА_1 підтвердила про отримання нею другого примірнику протоколу. Жодних заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до відповідача не надходило, тому, Адміністративна комісія на засіданні 24.06.2025 всебічно розглянувши матеріали справи та наявні докази винесла законну та обґрунтовану постанову № 2127 від 24.06.2025.

Згідно вимог статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається противоправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В силу приписів статей 254-256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП є джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення.

У ньому крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; дата, місце та час вчинення адміністративного правопорушення та його суть; прізвища, адреси свідків потерпілих якщо вони є; пояснення, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Таким чином, в межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин інкримінованого особі адміністративного правопорушення і має провадитися розгляд справи.

З цього слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.

Відповідно до приписів статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Посилання позивачки на те, що у протоколі відсутні дані свідків не спростовують докази вчинення позивачкою адміністративного правопорушення, а саме фотографію неповнолітньої особи із тютюновими виробами, копію фіскального чеку від 30.05.2025 та письмові пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Крім того враховуючи вище наведене положення ст. 256 КУпАП свідки вказуються при їх наявності.

Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95- ВР (Закон № 265/95-ВР) суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або, в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов`язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок, видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції. У статті 2 вказаного Закону визначено, що розрахунковий документ-документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ,),що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та або електронній формі(електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Так, згідно ч. 1, 12, 13, 14 Розділу II «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції» в складання протоколів про адміністративні правопорушення, протоколів про адміністративні затримання, протоколів про вилучення речей і документів, протоколів про огляд речей та особистий огляд, а також отримання пояснення від осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків здійснюють уповноважені на те посадові особи органів поліції. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення та пояснення по суті адміністративного правопорушення, які додаються до протоколу про адміністративне правопорушення, а також викласти мотиви своєї відмови підписати його. Особі, стосовно якої складається протокол про адміністративне правопорушення, пропонується надати по суті вчиненого адміністративного правопорушення письмове пояснення, яке підписується зазначеною особою. Пояснення може додаватися до протоколу про адміністративне правопорушення окремо, про що робиться запис у ньому. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, згідно зі статтею 63 Конституції України не несе відповідальності за відмову давати пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів.

Враховуючи вищезазначені норми законодавства, можна зазначити, що позивачка у випадку своєї незгоди зі змістом протоколу, то на підставі ст. 63 Конституції України могла відмовитись від підпису, як протоколу про вчинення адміністративного правопорушення так і пояснень до нього. Натомість, позивач поставила особистий підпис, як на протоколі так і на поясненнях.

Судом критично оцінюються обґрунтування позову в частині, що відповідач не повідомив позивача про місце та час проведення засідання на якому розглядалась справа про адміністративне правопорушення, чим позбавив позивача права давати пояснення, подавати докази, заяви та клопотання під час розгляду справи, з огляду на наступне.

Згідно приписів статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.

Таким чином, доказами, що підтверджують вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, адміністративна справа щодо продажу неповнолітній особі тютюнових виробів є:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 625179 від 30.05.2025 складений відносно продавця ОСОБА_1 , який підтверджує факт вчинення позивачкою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 56 КУпАП, за своєю формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства, підписаний уповноваженою особою та позивачем, під час складання якого, будь-яких зауважень, заперечень чи клопотань не надійшло;

- письмові пояснення позивачки від 30.05.2025, які підтверджують факт та обставини вчинення позивачкою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, в яких визнала свою вину повністю, під час відібрання яких, будь-яких зауважень, заперечень чи клопотань не надійшло та містять власноручні записи позивача: - «З моїх слів записано правильно» та особистий підпис позивачки;

- письмові пояснення неповнолітньої ОСОБА_3 від 30.05.2025, які підтверджують факт та обставини вчинення позивачкою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, під час відібрання яких, будь-яких зауважень, заперечень чи клопотань не надійшло та містять власноручні записи неповнолітньої особи: - «З моїх слів записано правильно» та підпис неповнолітньої особи;

- копія паспорту на ім`я ОСОБА_3 , що підтверджує неповнолітній вік останньої;

- фіскальний чек, що підтверджує факт вчинення Позивачкою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП,

З огляду на наведене, доводи позивачки, викладені у позовній заяві, відповіді на відзив не виключають ознак та складу адміністративного правопорушення, не спростовують її вини та не впливають на притягнення до адміністративної відповідальності, при цьому судом перевірені та проаналізовані всі докази та твердження сторін, яким надано належну правову оцінку.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Інші доводи викладені позивачкою у своїх письмових заявах не спростовують висновків суду.

У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що постанова Адміністративної комісії Київської міської державної адміністрації від 24.06.2025 № 2127 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП є законною та обґрунтованою, відповідає вимогам КУпАП та КАС України, прийнята уповноваженим органом із дотриманням вимог чинного законодавства, за наявності належних і допустимих, достатніх та беззаперечних доказів, які поза розумним сумнівом доводять факт вчинення позивачкою адміністративного правопорушення, тому підстави для визнання такої постанови протиправною та її скасування відсутні.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 12, 15, 25, 72, 77, 79, 241-262, 250, 251, 286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Адміністративної комісії Київської міської державної адміністрації про скасування постанови - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено - 25.06.2026.

Суддя: В.О.Сенюта