Вирок від 25 червня 2026 р. у справі №577/3551/26 — Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/3551/26

Провадження № 1-кп/577/385/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2026 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2

розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду за відсутністю учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026205450000145 від 22 травня 2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та зареєстрованої в АДРЕСА_1 , мешканки АДРЕСА_2 , українки, громадянки України, освіта середня, розлученої, не працюючої, раніше судимої: 1) 19.09.2023 року Конотопським міськрайонним судом Сумської області за ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3, 70 ч. 1 КК України до 3 років позбавлення волі, ухвалою Харківського апеляційного суду від 05.09.2024 року вирок змінено в частині засудження за ст. 185 ч. 2 КК України, скасовано та провадження в частині ч. 2 ст. 185 КК України закрито на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КК України, виключено посилання на ст. 70 ч. 1 КК України, вважається засудженою за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнена 20.12.2024 року по відбуттю строку покарання, судимість не погашена; 2) 29.12.2025 року Конотопським міськрайонним судом Сумської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років пробаційного нагляду,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Органом досудового розслідування встановлені наступні обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, а саме: 29.12.2025 року Конотопським міськрайонним судом Сумської області за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України засуджено ОСОБА_3 до 2 років пробаційного нагляду. Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 59-1 КК України на ОСОБА_3 покладено обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою. ОСОБА_3 , 05.03.2026 року роз`яснено порядок та умови відбуття покарання у виді пробаційного нагляду, те, що згідно ст. 49-1 КВК України є систематичне невиконання засудженим обов`язків, передбачених статтею 49-1 цього Кодексу, або вчинення адміністративних правопорушень, зникнення з місця проживанні створення умисних перешкод для функціонування електронного засобу контролю та нагляду, роз`яснена кримінальна відповідальність за ухилення від пробаційного нагляду, передбачена ч. 3 ст. 389 КК України, про що відібрана відповідна підписка. Постановою від 05.03.2026 року встановлено дні явки на реєстрацію відповідно до яких засуджена ОСОБА_3 зобов`язана з`являтися на реєстрацію до Конотопського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Сумській області і призначено їй дні явки 1 і 3 п`ятницю кожного місяця. Однак, незважаючи на те, що ОСОБА_3 роз`яснено порядок відбуття покарання та відповідальність за ч. 3 ст. 389 КК України, остання ухилилася від відбування покарання у виді пробаційного нагляду та не з`явилася для реєстрації до Конотопського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Сумській області не маючи поважних на те причин. Так, в порушення обов`язків, визначених п. 1 ч. 4 ст. 49-3 КВК України ОСОБА_3 , 03.04.2026 року, 17.04.2026 року та 01.05.2026 року, не прибула на реєстрацію без поважних причин до Конотопського РВ філії ДУ «Центу пробації» в Сумській області, у зв`язку з чим її 21.04.2026 року та 04.05.2026 року письмово попереджено про притягнення до кримінальної відповідальності за порушення порядку та умов відбування покарання у виді пробаційного нагляду. У поясненні засуджена вказала, що вона дійсно не прибувала на реєстрацію до Конотопського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Сумській області: 03.04.2026 року у зв`язку з тим, що забула про необхідність прибути на реєстрацію, поважні причини пропуску відсутні; 17.04.2026 року у зв`язку з тим, що забула про необхідність прибути на реєстрацію, поважні причини пропуску відсутні; 01.05.2026 року у зв`язку з тим, що займалася власними справами, поважні причини пропуску відсутні. Згідно листка реєстрації ОСОБА_3 була відсутня на реєстрації 03.04.2026 року, 17.04.2026 року, 01.05.2026 року. Засуджена ОСОБА_3 без поважних причин не з`являлася на реєстрацію 03.04.2026 року, 17.04.2026 року, 01.05.2026 року до Конотопського РВ філії ДУ «Центр пробації» Сумській області, що відповідно до ч. 3 ст. 49-3 КВК України є систематичним невиконанням засудженим обов`язків, передбачених ст. 49-1 цього Кодексу, тобто ухиленням від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинила кримінальний проступок, передбачений ч. 3 ст. 389 КК України – ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

В обвинувальному акті прокурором викладено клопотання про розгляд кримінального проступку у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні. До обвинувального акту долучені: реєстр матеріалів досудового розслідування; розписка ОСОБА_3 про отримання копії обвинувального акту, копії реєстру матеріалів досудового розслідування та копії матеріалів дізнання; заява обвинуваченої ОСОБА_3 щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження і розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Отже, учасники судового провадження не оспорюють обставини, які встановлені під час дізнання та які викладено в обвинувальному акті. Судом з`ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставини, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.

Враховуючи клопотання прокурора та надані учасниками судового провадження заяви, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному ст.ст. 381, 382 КПК України.

Прийняття судом рішення про проведення спрощеного судового розгляду свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні, і суд буде це враховувати при ухваленні вироку.

Крім того, дане рішення повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу III Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 3 ст.389 КК України - ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд керується вимогами ст. 65 - 67 КК України, роз`ясненнями, викладеними у п. 1, 2, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами та доповненнями), а також виходить з принцпів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком, наслідки та обставини вчиненого кримінального проступку, особу обвинуваченої ОСОБА_3 , а саме те, що вона раніше судима, свою вину у вчиненні кримінального проступку визнала в повному обсязі, щиро розкаялася, перебуває на обліку у лікаря – нарколога, у лікаря – психіатра на обліку не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального проступку.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, відсутні.

При обранні виду та міри покарання для ОСОБА_3 суд, реалізовуючи принципи справедливості, індивідуалізації покарання та співмірності заходу примусу характеру вчинених дій, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

На підставі викладеного, суд вважає, що необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді обмеження волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 72 КК України при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид, виходячи з такого їх співвідношення: одному дню обмеження волі відповідає один день пробаційного нагляду.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 389 КК України, ОСОБА_3 вчинила після засудження за попереднім вироком та в період невідбутого покарання у виді пробаційного нагляду.

Враховуючи вищевикладене та вимоги ст. 71 КК України, суд прийшов до висновку, що остаточне покарання ОСОБА_3 необхідно призначити за сукупністю вироків з урахуванням положень ст. 72 КК України, а саме: менш суворе покарання у виді пробаційного нагляду підлягає переведенню в більш суворе покарання, у виді обмеженя волі.

Таким чином, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, з урахуванням вимог ст. 72 КК України до призначеного покарання за цим вироком слід частково приєднати невідбуте покарання за вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 29.12.2025 року та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі.

Саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення та попередження вчинення підсудним нового злочину, досягнення мети, визначеної ст. 50 КК України. Через дотримання засад призначення покарання реалізуються принципи справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. 368, 370, 371, 374, 382, 394 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України, та призначити покарання у виді обмеження волі строком 1 рік.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 29 грудня 2025 року та призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді обмеження волі строком 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу не застосовувати.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з дня прибуття і постановки на облік у виправному центрі.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Конотопський міськрайонний суд протягом 30 днів з часу отримання його копії.

У відповідності до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381 та ст. 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1