Рішення від 08 червня 2026 р. у справі №523/11237/26 — Пересипський районний суд міста Одеси

Справа № 523/11237/26

Провадження №2-о/523/373/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2026 р. м.Одеса

Пересипський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді - Аліна С.С.,

за участю секретаря судового засідання – Томілко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України,-

ВСТАНОВИВ:

До Пересипського районного суду м. Одеси надійшла заява ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України, а саме ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер у м.Хрустальний (Красний Луч) Луганської області.

Обґрунтовує свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік заявниці ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в лікарні міста Хрустальний (Красний Луч) Луганської області, яке знаходиться на тимчасово окупованої території України, зареєстроване місце проживання на момент смерті: АДРЕСА_1 (тимчасово окупована територія України), був похований 26.03.2026 року на шахта 3-4 міський цвинтар м. Антрацит Луганської області.

В 2014 році заявниця з чоловіком ОСОБА_2 переїхали з міста Антрацит Луганської області до м. Одеси, в листопаді 2019 року чоловік був змушений повернутися до м. Антрацит Луганської області у зв`язку з необхідністю постійного догляду за своїм паралізованим батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , потім доглядав свою маму ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , в подальшому можливості виїхати до Одеси у ОСОБА_2 не було.

У травні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України для проведення державної реєстрації смерті чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Однак, згідно письмової відмови у проведенні державної реєстрації смерті від 22.05.2026 року № 1586/4259/22.21-64 відмовлено у проведені державної реєстрації смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 28.05.2026 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 03.06.2026 року.

У судове засідання заявниця ОСОБА_1 не з`явилась надала заяву в якій пітримала заявлені вимоги та просила проводити розгляд справи за її відсутності

У судове засідання представник заінтересованої особи – відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, про причини не явки суду не повідомив.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, про те, що заява є обґрунтованою, є доказаною, тому підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 24.10.2008 Антрацитівським МВ УМВС України в Луганскій області ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 виданий паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 , відповідно до копії яка міститься в матеріалах справи (а.с.8).

24.04.2007 року ОСОБА_5 отримав картку фізичної особи – платника податків та одержав ідентифікаційний номер НОМЕР_2 (а.с.9).

Відповідно до свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_3 ОСОБА_2 та ОСОБА_6 уклали шлюб, про що Відділом реєстрації актів цивільного Антратитівського міськрайонного управління юстиції Луганської області України зроблений відповідний актовий запис №253 (а.с.7).

На підтвердження факту смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , заявник посилається на копію свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 09.04.2026р. відповідно до якої ІНФОРМАЦІЯ_2 у Луганській області м.Антрацит помер ОСОБА_2 актовий запис про смерть №170269940000700444001 (а.с.10)

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть серія 43, №243000094 від 25.03.2026р. ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 о 10г.45хв (а.с.22).

Відповідно до ч.3 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Відповідно до положень ч.2 ст. 49 ЦК України, актами цивільного стану є, серед іншого, смерть фізичної особи. А згідно з положеннями частини 3 і 4 цієї ж статті, смерть фізичної особи підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно з положеннями п.2 ч.1 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України визначені ст. 317 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р населений пункт де помер громадянин України входить до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

За змістом наказу Міністерства юстиції України від 17 червня 2014 року № 953/5 «Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції» тимчасово призупинено проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання деякими відділами державної реєстрації актів цивільного стану, що знаходяться на території Донецької області. Проведення зазначених дій здійснюється будь-яким відділом державної реєстрації актів цивільного стану, що знаходиться за межами вказаної території.

Згідно з ч. 2 ст. 219 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у постанові № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Як роз`яснено у п. п. 13, 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин. Рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання

Разом з тим, під час вирішення питання щодо оцінки доказів у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, необхідно брати до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права. Так, під час розгляду згаданої категорії справ необхідно враховувати висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic o f Moldova and Russia», «Ila§cu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду у такій категорії справ має ґрунтуватись на дотриманні вимог статті 263 ЦПК України щодо повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території. Таким чином, документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку під час розгляду справ у порядку статті 317 ЦПК України.

Проведення державної реєстрації смерті родича заявника не вбачається за можливе навіть в будь-якому органі РАЦС на території підконтрольній українській владі, оскільки відсутній належний документ, який, відповідно до законодавства, підтверджує факт смерті.

Таким чином, встановлення даного факту, що має юридичне значення, необхідно заявнику для реєстрації смерті в єдиному державному реєстрі актів цивільного стану громадян України. Наявні у заявника документи не створюють правових наслідків та не дозволяють безпосередньо вчинити державну реєстрацію смерті органом РАЦС.

При таких обставинах, з урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що заява ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України підлягає задоволенню.

Згідно ч. 4 ст. 317, та п.8 ч. 1 ст. 430 та ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України - задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Хрустальний (Красний Луч) Луганської області, Україна.

Дане рішення є підставою для державної реєстрації смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Хрустальний (Красний Луч) Луганської області, Україна.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня оголошення рішення.

Копію рішення направити сторонам по справі.

Повний текст рішення складено та підписано 09.06.2026 року.

Суддя Аліна С.С.