Постанова від 23 червня 2026 р. у справі №331/1785/26 — Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

Справа № 331/1785/26

Провадження № 3/331/704/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Скользнєва Н.Г., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з УПП в Запорізькій області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, пенсіонера, який зареєстрований та проживає адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №334106, складеного 18.02.2026 р., 18.02.2026 о 13 год. 05 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 , вчинив домашнє насильство відносно свого сина ОСОБА_2 психологічного характеру, а саме: ображав, виражався нецензурною лайкою, чим завдав шкоди психологічному здоров`ю.

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що 18 лютого 2026 р. причиною сварки з сином стало його прохання про сплату половини вартості комунальних послуг, якими він також користується, але відмовляється сплачувати. Вважає, що стався побутовий конфлікт, домашнього насильства психологічного характеру відносно сина не вчиняв.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, суд приходить до наступних висновків.

Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній, зокрема,повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.

Відповідно до ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення має бути з`ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини.

Стаття 173-2 ч.3 КУпАП, за якою кваліфіковані дії ОСОБА_1 , передбачає настання адміністративної відповідальності за повторне протягом року вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Згідно п. 3 ч. 1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" встановлено, що домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно п.14 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є наявність наслідків у виді завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.3 ст.173-2 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство у розумінні цієї статті.

У протоколі про адміністративне правопорушення ідеться про те, що унаслідок дій ОСОБА_1 , ОСОБА_2 було завдано шкоди психологічного характеру.

З наявних в матеріалах справи пояснень ОСОБА_2 та відеозапису убачається, що між батьком та сином мала місце конфліктна ситуація. При цьому пояснення зазначених осіб щодо дій кожного учасника конфлікту суперечать одне одному.

Відеозаписом події зафіксовані обставини, які відбувались вже по прибуттю працівників поліції на місце події, коли ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розповідали свою версію події.

З наявних в справі доказів неможливо зробити однозначний висновок про те, що інкриміноване ОСОБА_1 правопорушення дійсно мало місце за викладених в протоколі обставин.

З огляду на викладене, протокол та інші докази, що містяться в матеріалах справи, не можуть слугувати достатніми доказами для доведення винуватості ОСОБА_1 у вищевказаному правопорушенні.

Не кожну конфліктну ситуацію чи спір, сварку, що виникають у кожній сім`ї слід кваліфікувати як домашнє насильство. Конфлікт - це зіткнення протилежно спрямованих, несумісних одна з одною потреб, інтересів, соціальних установок, планів тощо у свідомості окремої особи, яке виникає в міжособистісних взаємодіях окремих осіб чи груп. Конфлікт не містить вище перелічених ознак домашнього насильства.

Ескалація конфлікту може призвести до насильства, але не завжди призводить.

У матеріалах справи відсутні докази, які могли б вказувати на вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства по відношенню до ОСОБА_2 , окрім письмових пояснень самої потерпілої. Жодних доказів на спростування версії ОСОБА_1 під час розгляду справи не здобуто. Потерпілий викликався в судове засідання, але двічі не з`явився, пояснень не надав.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Згідно приписів ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Тягар доведення в діях особи складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст.173-2 КУпАП підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 247 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення (протокол серії ВАД №334106, від 18.02.2026 р.) відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.173-2 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена учасниками процесу до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі через Олександрівський районний суд міста Запоріжжя апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення, а також прокурором у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 7 КУпАП.

Суддя Н.Г. Скользнєва