Постанова від 23 червня 2026 р. у справі №183/5457/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1877/26 Справа № 183/5457/25 Суддя у 1-й інстанції - Крохмалюк І. П. Суддя у 2-й інстанції - Джерелейко О. Є.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Джерелейко О.Є.,

за участю:

захисника Сидоренка Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника Сидоренка Р.А. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 на постанову Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 березня 2026 року щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И Л А:

Відповідно до постанови Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 березня 2026 року 01.06.2025 року о 19.05 годині в с. Орлівщина по вулиці СТ Градостроітель, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «HUNDAI SONATA», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя, порушення мови. Від проходження медичного огляду на встановлення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на службову відеокамеру, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Постановою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 березня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, та стягнуто на користь держави судовий збір.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою, захисник Сидоренко Р.А. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк апеляційного оскарження, постанову суду першої інстанції скасувати.

В обґрунтування посилається на такі обставини:

- в матеріалах справи відсутні об`єктивні докази, зокрема відеозаписи з бодікамер поліцейських, на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом;

- жоден з поліцейських з ОСОБА_1 не спілкується щодо вимоги пройти огляд на стан сп`яніння, встановленого ним правопорушення, процесуальні права не роз`яснені;

- пояснення ОСОБА_2 не можуть бути належним доказом, крім того до суду першої інстанції не викликався.

В суді апеляційної інстанції захисник Сидоренко Р.А. підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Будучи увідомленим про місце та час розгляду справи, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , до суду апеляційної інстанції не з`явився, про причини суд не увідомив, у зв`язку з чим апеляційний розгляд проведено без його участі.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи, докази і вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, приходжу до такого висновку.

Вимоги апеляційної скарги щодо поновлення строку апеляційного оскарження у зв`язку з поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження постанови суду підлягають задоволенню, так як розгляд справи відбувся за відсутності ОСОБА_1 та відповідно до ст. 285 КУпАП копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено, однак відповідно до матеріалів відсутні будь-які відомості щодо направлення копії постанови на адресу ОСОБА_1 . Окрім того, як зазначає ОСОБА_1 в період з 14.02.2026 по 04.04.2026 знаходився в розташуванні військової частини НОМЕР_2 на курсах навчання за програмою БЗВП. Відповідно до внутрішніх наказів, військовослужбовцям, що знаходяться в зоні бойових дій, в тому числі на курсах навчання за програмою БЗВП, заборонено використання особистих засобів зв`язку, а саме мобільних телефонів.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи та докази, які суд поклав в основу судового рішення, встановив, що суд першої інстанції не дотримався вищезазначених вимог закону, а його висновки, викладені в постанові, не ґрунтуються на доказах, які він досліджував в судовому засіданні та не відповідають фактичним обставинам справи. Суд першої інстанції не дав належної оцінки всій сукупності доказів по справі, що потягло неправильне застосування норм КУпАП і в цьому випадку є підставою для скасування постанови суду.

Згідно із ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Суд, як на докази вини ОСОБА_1 послався на:

- протокол про адміністративне правопорушення;

- відеозапис;

- направлення на проходження огляду водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

- актом огляду на стан сп`яніння відносно ОСОБА_1 , де зафіксовано відмову останнього;

- поясненнями ОСОБА_2 від 01.06.2025 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Під час апеляційного перегляду було встановлено, що долучений до матеріалів справи диск із відеозаписом не підтверджує обставин, викладених у протоколі, які стали підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності у цьому провадженні.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких у встановленому законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення. Обов`язок доведення вини особи покладається на орган (посадову особу), який склав протокол.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не ґрунтується на достатніх та належних доказах.

Так, об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема у випадку відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, передбачає наявність законної вимоги уповноваженої особи про проходження такого огляду та зафіксованої відмови водія від його проходження.

Разом із тим із дослідженого судом відеозапису не вбачається, що працівниками поліції ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. Відеозапис також не містить відомостей про роз`яснення йому процесуальних прав, порядку проходження огляду та правових наслідків відмови від його проходження.

Крім того, сам факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння на відеозаписі не зафіксований. На долученому відеозаписі зафіксовано лише обговорення обставин ДТП. Матеріали справи також не містять інших належних та допустимих доказів, які б беззаперечно підтверджували таку відмову. Відомості про присутність свідків відмови та їх підтвердження відповідних обставин у матеріалах справи відсутні.

Суд апеляційної інстанції також враховує, що протокол про адміністративне правопорушення та акт огляду не містять підпису ОСОБА_1 , а матеріали справи не містять належних доказів підтвердження ознайомлення останнього зі змістом зазначених документів та відмови від їх підписання.

Посилання суду першої інстанції на письмові пояснення ОСОБА_2 не можуть бути визнані достатніми для доведення вини особи, оскільки такі пояснення не містять відомостей щодо пропозицій ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння та його відмову. Крім того, відповідно до вимог ст. 266 КУпАП передбачає, що під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Разом з тим матеріали справи не містять пояснень свідків щодо факту пропозиції ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння та його відмови від проходження огляду.

За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції неповно з`ясував фактичні обставини справи, неправильно їх виклав у постанові та без належних і допустимих доказів дійшов висновку про доведеність вини особи.

Відсутність відеозапису чи двох свідків є порушенням ч. 2 ст. 266 КУпАП та підставою для скасування постанови суду, оскільки відповідно до ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

За вказаних обставин провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Приймаючи таке рішення, апеляційний суд керується також вимогами ст. 62 Конституції України, яка закріплює презумпцію невинуватості та передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись саме на користь цієї особи.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Поновити захиснику Сидоренко Р.А. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження постанови Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 березня 2026 року.

Апеляційну скаргу захисника Сидоренка Р.А. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 на постанову Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 березня 2026 року – задовольнити.

Постанову Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 березня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП – скасувати.

Прийняти нову постанову.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду О.Є. Джерелейко