Постанова від 23 червня 2026 р. у справі №204/4349/26 — Дніпровський апеляційний суд

Суд: Дніпровський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 23 червня 2026 р.

Справа: №204/4349/26

Суддя: Джерелейко О. Є.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1802/26 Справа № 204/4349/26 Суддя у 1-й інстанції - Василенко В.А. Суддя у 2-й інстанції - Джерелейко О. Є.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Джерелейко О.Є.,

за участю:

захисника Торубарова А.В.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника Торубарова А.В. в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 на постанову Чечелівського районного суду м. Дніпра від 19 травня 2026 року щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

яку визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И Л А:

Відповідно до встановлених обставин у постанові суду, 07 квітня 2026 року о 01.40 годин за адресою: м. Дніпро, Чечелівський район, вул. Новошкільна, 63а, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Skoda Fabia д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, підвищена жвавість мови. Особі було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі у лікаря-нарколога, на що остання відмовилась, чим порушила п. 2.5 ПДР України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Постановою Чечелівського районного суду м. Дніпра від 19 травня 2026 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, та стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою, захисник Торубаров А.В. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, провадження по справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування посилається на те, що із відеозаписів, долучених до матеріалів справи, вбачається, що ОСОБА_1 не відмовлялась від проходження медичного огляду, а навпаки - неодноразово погоджувалась пройти огляд та пропонувала працівникам поліції прослідувати за її транспортним засобом до медичного закладу.

Працівники поліції наполягали виключно на пересуванні ОСОБА_1 у службовому автомобілі, що викликало у неї обґрунтовані сумніви та страх, з огляду на те, що на початку спілкування працівники поліції належним чином не представились, не надали для ознайомлення службові посвідчення, а також не повідомили конкретну правову підставу зупинки транспортного засобу.

Стверджує, що з метою уточнення правомірності дій осіб у поліцейській формі ОСОБА_1 здійснила телефонний дзвінок на лінію «102», під час якого отримала роз`яснення щодо необхідності виконання вимоги про проходження медичного огляду та подальшої їзди в службовому автомобілі разом з працівниками поліції до медичного закладу.

Після цього ОСОБА_1 погодилась на проходження огляду та поїздку до медичного закладу у службовому автомобілі, однак працівники поліції повідомили, що протокол за ст.130 КУпАП вже складено.

Таким чином, категоричної відмови від проходження огляду не було.

Зазначає, що відповідно до висновку КП «ДБКЛПД» ДОР, ОСОБА_1 07.04.2026 року пройшла медичний огляд на стан сп`яніння та здала відповідні аналізи, за результатами яких ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння не виявлено.

Посилається на те, що судом не враховано, що емоційна та конфліктна реакція ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції була обумовлена не перебуванням її у стані наркотичного сп`яніння, а попереднім досвідом неодноразових зупинок працівниками поліції та направлень на проходження медичного огляду, які щоразу займали значний проміжок часу.

Стверджує, що матеріали справи та відеозаписи не містять факту належного пропонування проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу, проведення такого огляду або належним чином зафіксованої відмови ОСОБА_1 від його проходження.

Вказує на те, що суд першої інстанції помилково зазначив, що у випадку наркотичного сп`яніння проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу не передбачено.

Зазначає, що жодних дій щодо фактичного виявлення та перевірки ознак наркотичного сп`яніння працівниками поліції не здійснювалось, відповідний акт огляду не складався, а направлення до медичного закладу було здійснено формально та з порушенням вимог ст.266 КУпАП.

Не має жодного доказу про наявність у ОСОБА_1 об`єктивних ознак наркотичного сп`яніння та правомірного направлення її до закладу охорони здоров`я.

Звертає увагу на відсутність акту огляду на стан сп`яніння, який відповідно до Постанови КМУ №1103 та Інструкції №1452/735, - є обов`язковим процесуальним документом.

Також направлення до закладу охорони здоров`я було складено формально, водію не вручалось.

Посилається на те, що після складання протоколу працівники поліції не відсторонили ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, не затримали транспортний засіб та не забезпечили передачу керування іншому водію. ОСОБА_1 продовжила рух транспортним засобом, що повністю спростовує версію працівників поліції щодо наявності у неї очевидних ознак наркотичного сп`яніння.

В суді апеляційної інстанції захисник Торубаров А.В. та особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи, докази і вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, приходжу до такого висновку.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Суд першої інстанції, розглядаючи матеріали справи, цих вимог закону не дотримався, а тому висновки про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є безпідставними.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає, зокрема, за відмову водія від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Разом з тим, обов`язковою умовою виникнення у водія обов`язку пройти такий огляд є наявність у працівників поліції достатніх підстав вважати, що особа перебуває у стані сп`яніння, а також дотримання встановленої законом процедури виявлення та фіксації відповідних ознак.

З наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції у період дії комендантської години.

Дослідивши відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, суд встановив, що вони є неповними та фрагментарними, не містять безперервної фіксації всього перебігу подій та не дають можливості у повному обсязі встановити фактичні обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Зокрема, встановлено, що відеозапис переривається у проміжку часу приблизно з 01 год. 50 хв. до 02 год. 23 хв., після чого відновлюється. У зазначений період часу відеофіксація подій відсутня, що унеможливлює перевірку обставин, які мали місце між зазначеними часовими відрізками та які є ключовими для встановлення факту нібито відмови від проходження медичного огляду.

З відеозапису також вбачається, що у період конфліктної ситуації ОСОБА_1 здійснила виклик на лінію «102» з метою з`ясування правомірності дій працівників поліції та порядку проходження медичного огляду, під час якого оскаржувала їхні дії та отримувала відповідні роз`яснення.

Після відновлення відеозапису працівниками поліції повідомлено про складення відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв`язку з її нібито відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння.

Разом з тим, після відновлення відеофіксації ОСОБА_1 зазначила, що від проходження медичного огляду вона не відмовлялася.

Суд також враховує, що матеріали справи містять медичні документи, відповідно до яких ОСОБА_1 неодноразово проходила медичні огляди на стан сп`яніння, результати яких не підтвердили наявності у неї алкогольного чи наркотичного сп`яніння.

Зокрема, 07.04.2026 року о 03 год. 00 хв. вона самостійно звернулася до медичного закладу та пройшла медичний огляд, за результатами якого ознак сп`яніння не виявлено. Крім того, 07.04.2026 року о 04 год. 15 хв. вона була доставлена працівниками поліції до медичного закладу для проведення огляду, за результатами якого також не встановлено стану сп`яніння.

Також у матеріалах справи містяться висновки КП «ДБКЛПД» ДОР від 09.04.2026 року, 16.04.2026 року та 19.04.2026 року, згідно з якими за результатами проведених оглядів стану алкогольного чи наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 не виявлено.

До матеріалів справи особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, були долучені висновки щодо проходження ОСОБА_1 неодноразових відповідних медичних оглядів, як за участю поліцейського, так і за особистим зверненням, в тому числі у день події, за результатами яких ознак наркотичного сп`яніння виявлено не було. Зазначені документи безпосередньо спростовують твердження працівників поліції про наявність у водія ознак наркотичного сп`яніння та ставлять під обґрунтований сумнів достовірність відомостей, викладених у протоколі.

Однак суд першої інстанції не надав належної оцінки вказаним доказам, не перевірив законність підстав для направлення особи на огляд, не встановив, чи дійсно працівниками поліції були виявлені ознаки сп`яніння до моменту висунення вимоги про проходження огляду, а також не перевірив дотримання процедури їх виявлення та фіксації.

За таких обставин апеляційний суд доходить висновку, що вимога працівників поліції про проходження ОСОБА_1 огляду на стан наркотичного сп`яніння не була належним чином обґрунтована та не ґрунтувалася на достатніх, об`єктивних і належно зафіксованих даних про наявність в останньої ознак такого сп`яніння.

Отже, відмова ОСОБА_1 від проходження огляду за відсутності належних та законних підстав для його проведення не може розцінюватися як відмова від проходження огляду у розумінні ч. 1 ст. 130 КУпАП та не утворює складу зазначеного адміністративного правопорушення.

У відповідності до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Враховуючи викладене, наявні підстави для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про закриття провадження у справі щодо ОСОБА_1 у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Приймаючи таке рішення, апеляційний суд керується також вимогами ст. 62 Конституції України, яка закріплює презумпцію невинуватості та передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись саме на користь цієї особи.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника Торубарова А.В. в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 на постанову Чечелівського районного суду м. Дніпра від 19 травня 2026 року – задовольнити.

Постанову Чечелівського районного суду м. Дніпра від 19 травня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП – скасувати.

Прийняти нову постанову.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду О.Є. Джерелейко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua