Постанова від 24 червня 2026 р. у справі №208/659/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6454/26 Справа № 208/659/26 Суддя у 1-й інстанції - Кузнєцова А.С. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого – Ткаченко І.Ю.,

суддів: Пищиди М.М., Свистунової О.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Заводського районного суду міста Кам`янського Дніпропетровської області від 01 квітня 2026 року, -

В С Т А Н О В И В:

15 січня 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. У своєму позові позивач просила суд розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем (а.с.2-3).

Ухвалою Заводського районного суду міста Кам`янського Дніпропетровської області від 01 квітня 2026 року провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - закрито на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, у зв`язку з відсутністю предмета спору (а.с.20).

Не погодившись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 звернулася із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, та висновки суду викладені в ній не відповідають обставинам справи, просила ухвалу суду скасувати, постановити нове судове рішення про залишення позову без розгляду на підставі положень п.5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачка, керуючись положеннями п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, до початку розгляду судом справи по суті, звернулася до суду із заявою про залишення її позову без розгляду, натомість, суд першої інстанції, керуючись п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК, закрив провадження по справі (а.с.21-23).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою.

За приписами ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Закриваючи провадження по справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що до початку судового розгляду справи до канцелярії суду надійшла заява від позивачки ОСОБА_1 , у якій вона просить прийняти відмову від позову та закрити провадження у справі у зв`язку з примиренням сторін, що є підставою для закриття провадження у справі.

Проте, погодитися з таким висновком суду, колегія суддів не може.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність (п. 5 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Частиною 4 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Статтею 182 ЦПК України передбачено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.

Таким чином, позивачу процесуальним законом надано процесуальні права щодо можливості подання заяв та клопотань, які він може використовувати на власний розсуд, не допускаючи при цьому зловживань. Заяви про відкликання, залишення без розгляду позову є одним із різновидів таких клопотань.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

У пункті 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, вказано, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Так, залишення позову без розгляду – це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Стаття 257 ЦПК України містить виключний перелік підстав для залишення позову без розгляду і такий перелік розширеному тлумаченню не підлягає.

Закріплене за позивачем право на подання заяви про залишення позову без розгляду є абсолютним і не залежить від думки інших учасників процесу. Сторони вільні розпоряджатися своїми правами на власний розсуд (постанови Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі № 548/2531/18, від 05 жовтня 2021 року у справі №308/13199/17, від 04 квітня 2022 у справі № 441/1609/19).

Суд не наділений повноваженнями відмовити позивачу, який просить не розглядати його позовні вимоги по суті.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою судді Заводського районного суду міста Кам`янського від 23 січня 2026 року було прийнято справу до розгляду та призначено судове засідання.

09 березня 2026 року через підсистему “Електронний суд”, до початку судового розгляду справи, до суду надійшла заява від позивачки ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, оскільки на теперішній час сторони примирилися та відпала необхідність у розгляді даної справи.

Колегія суддів зазначає, що подаючи вказану заяву, позивачка розпорядилася наданими їй процесуальними правами та заявила суду, що вона не бажає розірвання шлюбу з відповідачем та просить залишити свій позов без розгляду, розуміючи наслідки такого залишення.

Проте, суд першої інстанції подану ОСОБА_1 заяву про залишення позову без розгляду не врахував. Відтак, дійшов передчасного та помилкового висновку про закриття провадження за п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, у зв`язку з відсутністю предмета спору. Крім того, матеріали справи не містять доказів відмови позивачки від позову.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин, оскільки висновки суду першої інстанції про наявність підстав для закриття провадження у даній справі порушують норми процесуального права, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню в порядку визначеному статтею 379 ЦПК України, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 — задовольнити частково.

Ухвалу Заводського районного суду міста Кам`янського Дніпропетровської області від 01 квітня 2026 року - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 25 червня 2026 року.

Судді: