Постанова від 24 червня 2026 р. у справі №199/15124/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4623/26 Справа № 199/15124/25 Суддя у 1-й інстанції - Богун О.О. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Свистунової О.В., Пищиди М.М.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про розірвання договору та стягнення грошових коштів

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 26 січня 2026 року, -

В С Т А Н О В И В:

06 листопада 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про розірвання договору та стягнення грошових коштів (а.с.1-9).

Ухвалою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 26 січня 2026 року цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про розірвання договору та стягнення грошових коштів, передано за підсудністю до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області (а.с.35).

Не погодившись з такою ухвалою судді, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, цивільну справу повернути до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра для вирішення питання про відкриття провадження по справі.

В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що він звернувся з позовом до двох відповідачів: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а тому має право на альтернативну підсудність, передбачену положеннями ч. ч. 15, 16 ст. 28 ЦПК України, згідно з якої позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред`являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача. Позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої ст. 30 цього Кодексу.

Таким чином вважає, що зазначена цивільна справа підсудна Амур-Нижньодніпровському районному суду міста Дніпра (а.с.37-39).

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити.

Передаючи справу на розгляд за підсудністю до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, суд першої інстанції виходив з того, відповідач ОСОБА_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а тому дана справа не підсудна Амур-Нижньодніпровському районному суду міста Дніпра.

Проте, колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам законності та обґрунтованості.

Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України, статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, визначеному ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра з позовом до двох відповідачів: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

В обґрунтування свого звернення із позовом саме до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра, позивач посилався на те, що одним із відповідачів є ОСОБА_2 , який, як йому відомо, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішенням Вищої ради правосуддя № 2797/0/15-24 від 24.09.2024 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ Добропільського міськрайонного суду Донецької області, з 7 жовтня 2024 року змінено територіальну підсудність судових справ Добропільського міськрайонного суду Донецької області шляхом її передачі до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська. Відтак, реалізуючи своє право на визначення суду, у якому належить розглянути спір, ОСОБА_1 обрав та звернувся саме до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста м. Дніпра на підставі ч.15 ст. 28 ЦПК України- за місцезнаходженням відповідача ОСОБА_2 .

Стаття 125 Конституції України встановлює, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Принцип територіальності забезпечує територіальне розмежування компетенції судів загальної юрисдикції і зумовлений потребою доступності правосуддя на всій території України та реалізується через правила територіальної юрисдикції (підсудності) справ.

Правила територіальної підсудності визначають розмежування компетенції судів першої інстанції щодо розгляду справ, підвідомчих загальним судам, за територіальною ознакою. Крім того, правила територіальної підсудності дають можливість визначити конкретний місцевий суд, який повинен розглядати справу як суд першої інстанції.

Кожен місцевий чи апеляційний суд має свою територіальну юрисдикцію (підсудність), тобто поширює свою компетенцію на правовідносини, що виникли чи існують на певній території. Це є важливою гарантією для вирішення судових спорів у розумні строки в умовах ускладнення правових відносин і збільшення правових конфліктів.

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом (ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.

Основними видами підсудності є, зокрема, загальна, альтернативна та виключна.

Суть підсудності за вибором позивача, або альтернативної підсудності, полягає у тому, що за визначеними критеріями цивільних справ позивачу дається можливість обрати з кількох передбачених у законі судів той суд, до якого він пред`являтиме свої позовні вимоги. Законодавець установлює вичерпний перелік позовів, на які поширюються правила цього виду підсудності, а також передбачає конкретні суди, до яких можна з такими вимогами звернутися.

За загальним правилом територіальної підсудності суд є наближеним до місця знаходження відповідача, тобто тієї сторони у спорі, яка презюмується неправою. Правило підсудності за місцем знаходження відповідача стосовно доступності правосуддя є зручним саме для нього, а не для особи, яка звертається до суду за захистом.

Тлумачення ст. ст. 27, 28 ЦПК України свідчить, що підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це такий вид підсудності, за умовами якої позивачеві надається право за своїм вибором пред`явити позов в один з декількох визначених у законі судів.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у п. 37 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» №3 від 01 березня 2013 року, право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається саме на альтернативну підсудність, передбачену положеннями ч. ч. 15, 16 ст. 28 ЦПК України, згідно яких позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред`являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої ст. 30 цього Кодексу.

Позовні вимоги пред`явлено позивачем до кількох відповідачів, які мають різні місця реєстрації, у зв`язку із чим у позивача наявні правові підстави для застосування правил альтернативної підсудності відповідно до положень ч. ч. 15, 16 ст. 28 ЦПК України.

Вказаним обставинам не була надана правова оцінка судом першої інстанції.

Таким чином, місцевий суд дійшов передчасного висновку про передачу даної справи за підсудністю на розгляд до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, а тому колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, відповідно до ч. 4 ст. 367, ч. 1 ст. 379 ЦПК України ухвалу судді першої інстанції скасувати, і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду питання про відкриття провадження.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Ухвалу судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 26 січня 2026 року – скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 25 червня 2026 року.

Судді: