Постанова від 23 червня 2026 р. у справі №201/14193/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5077/26 Справа № 201/14193/25 Суддя у 1-й інстанції - Федоріщев С.С. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Свистунової О.В, Пищиди М.М.,

за участю секретаря – Триполець В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про стягнення недоотриманої пенсії

за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

на рішення Соборного районного суду міста Дніпра від 29 січня 2026 року, -

В С Т А Н О В И В:

07 листопада 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та просила стягнути з нього на свою користь недоотриману пенсію в порядку спадкування після смерті чоловіка — ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в сумі 193 578,25 грн., та витрати по сплаті судового збору. Позовні вимоги позивачка мотивувала тим, що вона є дружиною ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після його смерті відкрилась спадщина, в тому числі, недоотриманої пенсії в розмірі 193 578,25 грн. за період з 01.04.2019 року по 28.02.2023 року. Відповідно до інформації ГУ ПФУ у Дніпропетровській області від 24.02.2023 року її чоловіку на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2022 року у справі № 160/14856/22 здійснено перерахунок пенсії з 01.04.2019 року у розмірі 56% від грошового забезпечення 14517,21 грн., відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 та повідомлено, що доплату до пенсії за період з 01.04.2019 року по 28.02.2023 року в сумі 193 578,25 грн. буде здійснено після надходження бюджетних асигнувань. ОСОБА_2 отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262- XII та за життя не отримав пенсію у розмірі 193 578,25 грн. Оскільки вона не зверталася до ГУ ПФУ у Дніпропетровській області за цими пенсійними виплатами протягом 6 місяців після смерті чоловіка, то сума невиплаченої пенсії увійшла до складу спадщини та підлягає розподілу між його спадкоємцями. Але, нотаріусом Другої Криворізької державної нотаріальної контори Дніпропетровської області їй було відмовлено у відкритті права на спадщину у вигляді недоотриманої пенсії чоловіка, оскільки, ГУ ПФУ у Дніпропетровській області повідомило, що недоотримана пенсія відсутня з мотивуванням, що суми пенсії, на виплату яких особи з числа військовослужбовців мали право, але не отримали у зв`язку з їх смертю, не включаються до складу спадщини та виплачуються членам сім`ї померлого пенсіонера за їх зверненням, які надійшли не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Щодо отримання невиплаченої пенсії свого чоловіка позивачка зверталась до ГУ ПФУ у Дніпропетровській області 19.08.2025 року, але згідно змісту відповіді від 17.09.2025 року у задоволенні її заяви було відмовлено. Із доводами відповідача, викладеними у інформації від 05.08.2025 року на адресу Другої Криворізької державної нотаріальної контори Дніпропетровської області не погоджується, оскільки, внаслідок смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, на все належне йому майно, а вона як дружина померлого є єдиним спадкоємцем, що на момент смерті проживала з ним (а.с.1-6).

Рішенням Соборного районного суду міста Дніпра від 29 січня 2026 року позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про стягнення недоотриманої пенсії - задоволено.

Стягнуто з ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 недоотриману пенсію в порядку спадкування після смерті чоловіка - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в сумі 193 578,25 грн. (сто дев`яносто три тисячі п`ятсот сімдесят вісім гривень 25 копійок).

Стягнуто з ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору у сумі 1935,78 грн. (одну тисячу дев`ятсот тридцять п`ять гривень 78 копійок) (а.с.30-34).

Не погодившись з таким рішенням суду, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області звернулося із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачці у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с.38-42).

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка є дружиною ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після його смерті відкрилася спадщина, в тому числі, недоотриманої пенсії в розмірі 193 578,25 грн. за період з 01.04.2019 року по 28.02.2023 року.

Відповідно до інформації ГУ ПФУ у Дніпропетровській області від 24.02.2023 року, її чоловіку на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2022 у справі № 160/14856/22 здійснено перерахунок пенсії з 01.04.2019 року у розмірі 56% від грошового забезпечення 14517,21 грн., відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 та повідомлено, що доплату до пенсії за період з 01.04.2019 року по 28.02.2023 року в сумі 193 578,25 грн. буде здійснено після надходження бюджетних асигнувань.

ОСОБА_2 отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262- XII та за життя не отримав пенсію у розмірі 193 578,25 грн.

Оскільки позивачка не зверталася до ГУ ПФУ у Дніпропетровській області за цими пенсійними виплатами протягом 6 місяців після смерті чоловіка, то сума невиплаченої пенсії увійшла до складу спадщини та підлягає розподілу між його спадкоємцями. Але, нотаріусом Другої Криворізької державної нотаріальної контори Дніпропетровської області позивачці було відмовлено у відкритті права на спадщину у вигляді недоотриманої пенсії чоловіка, оскільки, ГУ ПФУ у Дніпропетровській області повідомило, що недоотримана пенсія відсутня з мотивуванням, що суми пенсії, на виплату яких особи з числа військовослужбовців мали право, але не отримали у зв`язку з їх смертю, не включаються до складу спадщини та виплачуються членам сім`ї померлого пенсіонера за їх зверненням, які надійшли не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Щодо отримання невиплаченої пенсії свого чоловіка позивачка зверталась до ГУ ПФУ у Дніпропетровській області 19.08.2025 року, але згідно змісту відповіді від 17.09.2025 року у задоволенні її заяви було відмовлено. Із доводами відповідача, викладеними у інформації від 05.08.2025 року на адресу Другої Криворізької державної нотаріальної контори Дніпропетровської області не погоджується, оскільки, внаслідок смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, на все належне йому майно, а вона як дружина померлого є єдиним спадкоємцем, що на момент смерті проживала з ним.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що посилання відповідача на те, що недоотримана ОСОБА_2 пенсія не увійшла до складу його спадщини та не підлягає виплаті, не ґрунтуються на законі та фактичних обставинах справи.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частин першої, другої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261–1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої–п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Відповідно до статті 52 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується – по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Відповідно до частини першої статті 61 Закону № 2262-ХІІ, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Положення частини третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону №2262-ХІІ також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності – входять до складу спадщини.

Крім того, зміст вказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності – входять до складу спадщини.

Отже, положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону № 2262-ХІІ, який визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості – переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19, від 30 січня 2024 року у справі № 420/8604/21.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) зазначив, що «тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що:

- цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;

- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту – смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї – спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;

- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати».

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (частини друга, четверта, сьома статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, – і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).

Тлумачення статті 1227 ЦК України, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що невиконання рішення суду, яке ухвалено за життя спадкодавця та набрало законної сили, про зобов`язання пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату спадкодавцю пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень статті 1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. Правопорядок не може допускати ситуації коли нівелюється законна сила судового рішення. Очевидно, що такий підхід дозволяє отримати результати, яких розум і справедливість могли б очікувати.

З матеріалів справи вбачається, що згідно інформації ГУ ПФУ у Дніпропетровській області від 24.02.2023 року, померлому ОСОБА_2 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2022 року у справі № 160/14856/22 здійснено перерахунок пенсії з 01.04.2019 року у розмірі 56% від грошового забезпечення 14517,21 грн., відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 та повідомлено, що доплату до пенсії за період з 01.04.2019 року по 28.02.2023 року в сумі 193 578,25 грн. буде здійснено після надходження бюджетних асигнувань.

Доплата до пенсії на виконання рішення суду за період з 01 квітня 2019 року по 28 лютого 2023 року становить 193 578,25 грн., проте залишилася недоодержаною у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 .

Дружина спадкодавця відноситься до спадкоємців першої черги за законом.

Звернення позивачки до Пенсійного фонду було у серпні 2025 року, тобто після спливу шестимісячного строку після смерті спадкодавця.

Отже, у спірних правовідносинах відповідач незаконно перешкоджає реалізації прав позивача як спадкоємця на отримання всього належного йому спадкового майна.

Відтак, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , а заявлена нею вимога про стягнення грошових коштів з органу пенсійного фонду є ефективною в розрізі поновлення порушених спадкових прав.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин і нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку згідно зі статтями 76–78, 81, 89, 367, 368 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Тому доводи апеляційної скарги щодо порушенням судом норм матеріального та процесуального права є безпідставними.

Докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження у суді першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Згідно з ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судові витрати понесені у зв`язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення Соборного районного суду міста Дніпра від 29 січня 2026 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 25 червня 2026 року.

Судді: