Постанова від 23 червня 2026 р. у справі №178/114/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1835/26 Справа № 178/114/26 Суддя у 1-й інстанції - Лісняк В. В. Суддя у 2-й інстанції - Піскун О. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Піскун О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження на постанову Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 28 січня 2026 року стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

Зміст оскарженого судового рішення.

Постановою Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 28 січня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 2 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800, 00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу та судовий збір на користь держави у сумі 605,60 гривень.

Згідно з постановою суду першої інстанції, 22 грудня 2025 року о 22-55 годині траса М30 916км 817м Кам`янського району Дніпропетровської області, водій ОСОБА_1 повторно протягом року керував транспортним засобом Skoda Octavia, державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування такими транспортними засобами. Протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, просить поновити строк апеляційного оскарження, скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі за відсутності в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

В обґрунтовання пропущеного строку вказує, що у судовому засіданні в суді першої інстанції присутній не був, не отримував повісток про виклик до суду, постанову суду отримав 22.03.2026. Первісна апеляційна скарга, подана його захисником, проте повернута на підставі постанови Дніпровського апеляційного суду у зв`язку з відсутністю належних повноважень.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що в оскаржуваній постанові суд першої інстанції не врахував, що він є військовослужбовцем, повідомлень про розгляд справи не отримував, та те, що про позбавлення права керування транспортними засобами не був обізнаний..

Вважає, що наявна довідка у матеріалах справи не містить інформацію про сплату штрафу за ч. 2 ст. 126 КУпАП, примусове виконання вказаної постанови, а також даних які б зумовлювали настання відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Позиції учасників апеляційного провадження.

В судовому засіданні захисник Миргородський В. П. підтримав апеляційну скаргу ОСОБА_1 та клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження і з підстав, викладених в ній, просив її задовольнити.

Повідомив, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, про розгляд справи в апеляційному суді обізнаний, проте у зв`язку з проходженням військової служби не має можливості з`явитися до суду.

Неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб (ч. 6 ст. 294 КУпАП).

Мотиви апеляційного суду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування

практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі «Скорик проти України» Європейський суд з прав людини нагадав, що відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право у апеляційних судах на основні гарантії, передбачені ст. 6 Конвенції. Мають бути враховані особливості провадження, що розглядається, та сукупність проваджень, що здійснювались у відповідності з національним правопорядком, а також роль апеляційного суду у них.

Розглянувши клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає обґрунтованими його доводи, оскільки ОСОБА_1 не брав участь в суді першої інстанції, копію постанови не отримував. Враховуючи вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, апеляційний суд вважає, що для забезпечення його права особи на апеляційне оскарження рішення суду, необхідно задовольнити клопотання та поновити строк апеляційного оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.

Відповідно до вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

Перевіривши постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку, що суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону в повній мірі, а викладений в постанові висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи та ґрунтується на доказах, наявних в матеріалах справи.

Так, приймаючи рішення про доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, суд правильно поклав в основу судового рішення відомості, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №548198 від 22.12.2025, в якому вказані обставини інкримінованого адміністративного правопорушення, довідці інспектора ВАП УПП в Дніпропетровській області від 06.01.2026, згідно з якою інформація щодо тримання посвідчення водія ОСОБА_1 на право керування транспортними засобами відсутня, копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №4232177 від 09.03.2025 стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП, рапорті інспектора поліції та відеозапис з місця події.

За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису...

Позиція захисту в апеляційній скарзі та в судовому засіданні зводилась до твердження, що у матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують вчинення ОСОБА_2 саме повторного правопорушення, оскільки останній не був обізнаний, що відносно нього вже винесена постанова за ст. 126 КУпАП.

З такими твердженнями захисту суд апеляційної інстанції погодитись не може, оскільки за змістом долученого до матеріалів справи відеозапису встановлено, що у день події, зазначеної в протоколі про адміністративне правопорушення працівниками поліції зупинено транспортний засіб «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , останній повідомив, що пройшов теоретичне навчання в автошколі, проте саме посвідчення на право керування транспортним засобом не отримував, при цьому запитав в інспектора поліції чи фіксується за їхніми базами проходження ним навчання. На повідомлення працівника поліції про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, та сплату штрафу за відповідною постановою, не заперечував вказаних обставин.

Частиною 2 статті 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Відповідальність за ч. 5 статті 126 КУпАП настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Відповідно до наявної в матеріалах копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №4232177 від 09.03.2025 ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400,00 гривень.

Отже вищевикладеним підтверджена така кваліфікуюча ознака правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, як повторність правопорушення та спростовують твердження захисника про неправильну кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Отже, при розгляді справи судом першої інстанції порушень вимог статей 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд першої інстанції з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, а оскаржену постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання з ОСОБА_1 задовольнити та поновити йому строк апеляційного оскарження постанови Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 28 січня 2026 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 28 січня 2026 року стосовно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя О. П. Піскун