Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №216/5316/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1596/26 Справа № 216/5316/25 Суддя у 1-й інстанції - СТАРТАНОВИЧ Д. В. Суддя у 2-й інстанції - Свіягіна І. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Свіягіна І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника потерпілого КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» адвоката Ботвінка О.А., на постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 серпня 2025 року, якою закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з відсутністю в її діях складу вказаного правопорушення,

в с т а н о в и л а:

постановою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 серпня 2025 року встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 373285: 13 червня 2025 року об 11 годині 00 хвилин у м. Кривий Ріг, пр. Поштовий, буд. 32, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Volkswagen Jetta, номерний знак НОМЕР_1 , проявила неуважність до дорожньої обстановки, перед початком руху не переконалась у безпечності свого маневру та допустила зіткнення з автомобілем ЗИЛ 431412, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , по інерції продовжила рух та допустила наїзд на автомобілі Ford Puma, номерний знак НОМЕР_3 , та Chery Tigo2, номерний знак НОМЕР_4 , які були припарковані без водіїв. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальних збитків, чим ОСОБА_1 порушила п. 10.1 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

На зазначену постанову представник потерпілого, адвокат Ботвінков О.А., який діє в інтересах КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ», подав апеляційну скаргу з пропуском строку на апеляційне оскарження.

У клопотанні про поновлення строку вказує, що про дату, час та місце розгляду справи представник потерпілого не повідомлявся, справу розглянуто за його відсутності. Про існування постанови стало відомо лише у березні 2026 року, після отримання позовної заяви від ОСОБА_1 про стягнення з КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» моральної та матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП 13 червня 2025 року. Лише 21 квітня 2026 року адвокат КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» ознайомився з матеріалами справи.

Вивчивши доводи клопотання про поновлення строку, апеляційний суд дійшов такого висновку.

Відповідно до вимог ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

На підставі викладеного суд вважає за можливе визнати причину незначного пропуску строку поважною та поновити строк апеляційного оскарження постанови Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 серпня 2025 року.

В апеляційній скарзі просить постанову суду скасувати, ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

На обґрунтування своїх вимог вказує, що посилання суду першої інстанції на справу № 216/2073/25 як на доказ вини водія ОСОБА_2 є безпідставним, адже ця справа стосується стягнення заборгованості за комунальні послуги, де боржником є ОСОБА_3 .

Наголошує, що суд першої інстанції не дослідив пояснення водія ОСОБА_2 , а також відеозапис моменту ДТП, а лише формально підійшов до розгляду справи, зазначивши, що ОСОБА_2 порушення визнав. Крім того, суд зробив висновки, які повністю суперечать матеріалам справи, відносно того, що на момент зіткнення автомобіль Volkswagen під керуванням ОСОБА_1 вже знаходився паралельно припаркованим автомобілям. Вказане спростовується відеозаписом, з якого вбачається, що відсутні будь-які порушення ПДР з боку водія ОСОБА_2 , який не міг об`єктивно виявити перешкоду та негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу. Саме водій ОСОБА_1 проявила неуважність до дорожньої обстановки, перед початком руху не переконалась у безпечності свого маневру і допустила зіткнення з автомобілем ЗИЛ та по інерції продовжила рух і допустила зіткнення з іншими автомобілями.

Крім того, представник потерпілого просив долучити до матеріалів справи постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 травня 2026 року у справі № 216/5314/25, якою скасована постанова суду першої інстанції про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні цієї ДТП та закрито провадження за відсутності в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Сторони провадження у судове засідання апеляційної інстанції не прибули, при цьому належним чином повідомлені про день, час і місце апеляційного розгляду цієї справи, клопотань до суду від них не надходило.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 294 КУпАП, апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.

Крім того, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати наданих процесуальним законом заходів для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії»). Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перешкодам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 зазначеної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Частиною 6 ст. 294 КУпАП встановлено, що неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи.

За таких обставин, керуючись ст. 268 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає можливим розглянути цю справу за відсутності сторін цього провадження, на підставі доказів, що містяться в матеріалах справи.

Вивчивши, перевіривши та оцінивши матеріали адміністративної справи, обміркувавши наведені доводи представника потерпілої особи, викладені ним в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з огляду на таке.

За змістом ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість цієї особи в його вчиненні та інші обставини справи, що мають значення для її правильного вирішення.

Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з`ясовувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Також при розгляді справ про адміністративні правопорушення необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст. 247, 280 КУпАП, а зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283 і 284 цього Кодексу. У ній, зокрема, потрібно наводити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначати мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з приписами ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону.

Згідно з положеннями ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, рішення ЄСПЛ є джерелом права в Україні.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та правових позицій, викладених у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бендерський проти України» (заява № 22150/02, параграф 2), у якому відображений принцип здійснення правосуддя, судові рішення мають достатньою мірою висвітлювати мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом.

Ці вимоги закону при розгляді суддею місцевого суду адміністративної справи щодо ОСОБА_1 виконані неналежно.

Так, обґрунтовуючи відсутність складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , місцевий суд зазначив, що відповідно до схеми місця ДТП від 13 червня 2025 року, на якій зафіксовано, що місце зіткнення розташоване на відстані 2,6 метра до правого краю проїзної частини, на такій же відстані розташоване заднє ліве колесо автомобіля Volkswagen Jetta, номерний знак НОМЕР_1 , як і слід гальмування вантажного автомобіля ЗИЛ, що підтверджує те, що на момент зіткнення автомобіль Volkswagen Jetta, номерний знак НОМЕР_1 , вже повністю виїхав з паркувального місця на проїзну частину вул. Чкалова та рухався паралельно припаркованим автомобілям.

Із вказаним висновком не погоджується апеляційний суд, оскільки, як вбачається з відеозапису відеореєстратора, встановленого в автомобілі ОСОБА_1 , остання, виконуючи початок маневру виїзду з паркувального місця, яке знаходиться на узбіччі дороги шириною 6,7 метра, за наявності інших припаркованих автомобілів від`їхала від автомобіля, який стояв попереду, та зупинилась на декілька секунд, вже потім почала виїзд на дорогу та, ще не виїхавши повністю, що вбачається з характеру розташування її автомобіля та наявного огляду, з лівої сторони автомобіля ОСОБА_1 зіштовхнувся автомобіль ЗИЛ під керуванням ОСОБА_2 , який проїхав далі і потім вже зупинився. Зазначене вказує, що водій ОСОБА_2 не бачив, як водій ОСОБА_1 здійснює маневр виїзду з узбіччя. При цьому ширина проїзної частини, з урахуванням припаркованих транспортних засобів, не дозволяла рух декількох автомобілів одночасно паралельно.

Більше того, як зазначила сама ОСОБА_1 , вона бачила автомобіль ЗИЛ на перехресті, а як вбачається з відеозапису, він рухався на невеликій швидкості, що підтверджує початок здійснення маневру водієм Volkswagen ОСОБА_1 у безпосередній близькості з автомобілем ЗИЛ під керуванням водія ОСОБА_2 .

Отже, висновок суду першої інстанції, що на момент зіткнення автомобіль Volkswagen Jetta, номерний знак НОМЕР_1 , вже повністю виїхав з паркувального місця на проїзну частину, є помилковим та таким, що суперечить матеріалам справи.

Апеляційний суд зауважує, що у випадку повного виїзду автомобіля Volkswagen на проїзну частину та напрямку руху автомобіля ЗИЛ по прямій траєкторії, що не заперечується жодним учасником ДТП, удар би прийшовся лише у задню частину автомобіля Volkswagen.

Крім того, місцевим судом зазначено, що відповідно до наявних фотознімків у матеріалах адміністративної справи судом встановлено, що пошкодження на автомобілі Volkswagen Jetta, номерний знак НОМЕР_1 , які розташовані на лівій бічній поверхні кузова автомобіля, за своїм напрямком розташовані ззаду наперед. Тобто первинні пошкодження на цьому автомобілі починались саме із задньої лівої частини кузова цього автомобіля та в процесі зіткнення продовжували формуватися у напрямку передньої частини, більш за все в момент некерованого руху. Зазначені пошкодження підтверджують, що на момент зіткнення автомобіль Volkswagen Jetta, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 вже знаходився паралельно припаркованим автомобілям, що підтверджує факт повного виїзду вказаного автомобіля з паркувального місця.

Із таким висновком не погоджується апеляційний суд, оскільки саме такий характер пошкоджень вказує, що в момент початку зіткнення (дотику одного автомобіля до іншого) транспортний засіб Volkswagen не перебував паралельно до проїзної частини та інших автомобілів, як припаркованих, так і автомобіля ЗИЛ. У випадку паралельного розташування автомобіля Volkswagen пошкодження не могли б продовжувати утворюватися на бічній частині до передньої, з урахуванням ширини дороги, неможливості розташування двох рухомих автомобілів поруч, наявності припаркованих автомобілів та руху транспортного засобу ЗИЛ не впритул до лівого узбіччя.

Також судом першої інстанції досліджено та покладено в обґрунтування відсутності вини водія ОСОБА_1 долучену захисником Гаркавим М.С. постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 15 липня 2025 року про притягнення водія ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Однак апеляційний суд зазначає, що наявність вини у настанні ДТП одного водія не може виключати наявність вини іншого водія в цій же ДТП. Крім того, постановою Дніпровського апеляційного суду від 27 травня 2026 року встановлено відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, тобто порушення ним ПДР, що стали наслідком ДТП із водієм ОСОБА_1 .

На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про відсутність у діях ОСОБА_1 порушень вимог п. 10.1 ПДР та відповідно складу адміністративного правопорушення, за цих підстав постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням судом апеляційної інстанції своєї постанови.

Апеляційним судом встановлено, що 13 червня 2025 року об 11 годині 00 хвилин у м. Кривий Ріг, пр. Поштовий, буд. 32, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Volkswagen Jetta, номерний знак НОМЕР_1 , проявила неуважність до дорожньої обстановки, перед початком руху не переконалась у безпечності свого маневру та допустила зіткнення з автомобілем ЗИЛ 431412, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 та по інерції продовжила рух і допустила наїзд на автомобілі Ford Puma, номерний знак НОМЕР_3 , та Chery Tigo2, номерний знак НОМЕР_4 , які були припарковані без водіїв. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальних збитків, чим ОСОБА_1 порушила п. 10.1 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Так, ОСОБА_1 інкриміновано вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, якою передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Наведена норма КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до конкретних правил дорожнього руху, порушення вимог яких має бути у причинному зв`язку з їх наслідками.

ОСОБА_1 інкримінується порушення п. 10.1 ПДР, відповідно до якого перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними у справі доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 373285 від 13 червня 2025 року; схемою місця ДТП від 13 червня 2025 року з фототаблицею; письмовими поясненнями водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; письмовими поясненнями інших учасників ДТП, автомобілі яких були припарковані, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Вказані матеріали справи є належними та допустимими доказами, перебувають в об`єктивному взаємозв`язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та уточняються іншими доказами.

На переконання апеляційного суду, в діях ОСОБА_1 наявні всі обов`язкові ознаки інкримінованого їй адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Судом апеляційної інстанції встановлено порушення п. 10.1 ПДР водієм ОСОБА_1 з підстав, наведених вище, що перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з настанням ДТП.

Будь-яких доказів щодо відсутності вини останньої у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, апеляційному суду не надано.

Разом із цим, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , апеляційний суд позбавлений можливості його застосувати, оскільки відповідно до ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

Згідно з матеріалами справи, ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення 13 червня 2025 року, отже, на час постановлення судом апеляційної інстанції нового рішення минув строк накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП, у разі пропущення строку, передбаченого ст. 38 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

На підставі викладеного апеляційний суд вважає за необхідне закрити провадження за ст. 124 КУпАП на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

клопотання представника потерпілого КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» адвоката Ботвінка О.А., про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 серпня 2025 року задовольнити.

Апеляційну скаргу представника потерпілого КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» адвоката Ботвінка О.А., задовольнити.

Постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 серпня 2025 року, якою закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу вказаного правопорушення, скасувати.

Постановити нову постанову, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрити у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду Ірина СВІЯГІНА