Постанова від 17 червня 2026 р. у справі №212/501/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1756/26 Справа № 212/501/26 Суддя у 1-й інстанції - Рибкіна Н. М. Суддя у 2-й інстанції - Свіягіна І. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Свіягіна І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника адвоката Заборського О.В., який діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , на постанову Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 09 квітня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 гривень (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, стягнуто судовий збір,

в с т а н о в и л а:

постановою Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 09 квітня 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 13 грудня 2025 року о 12 годині 37 хвилин у м. Кривому Розі, у Покровському районі, у мікрорайоні 7-й Зарічний, біля будинку 19, керував транспортним засобом ВАЗ 21114, державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані наркотичного сп`яніння. Пройшов медичний огляд у повному обсязі на встановлення стану наркотичного сп`яніння, що підтверджується складеним лікарем висновком № 1840 від 19 грудня 2025 року. Зафіксовано на відеореєстратор Xiaomi, портативні нагрудні реєстратори 475215, 475085, 475342, 477302, чим порушив п. 2.9а ПДР - керування транспортними засобами особами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що знижують їхню увагу та швидкість реакції, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На зазначену постанову захисник, адвокат Заборський О.В., який діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить провадження у справі закрити за відсутності в діях особи складу адміністративного правопорушення.

На обґрунтування своїх вимог вказує, що протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням вимог ст. 254 КУпАП, оскільки подія відбулася 13 грудня 2025 року о 12 годині 37 хвилин, медичний висновок складено 19 грудня 2025 року о 10 годині 00 хвилин, а сам протокол було оформлено лише 01 січня 2026 року о 23 годині 19 хвилин, тобто через два тижні після отримання висновку та через три тижні після самої події.

Наголошує, що відсутність у матеріалах справи направлення на медичний огляд не була усунута, а суд неправомірно підмінив один обов`язковий документ іншим. На порушення вимог закону направлення на проведення огляду відсутнє в матеріалах справи. Крім того, суд проігнорував, що висновок мав бути складений безпосередньо після огляду і в присутності поліцейського. Законодавець спеціально пов`язав дійсність висновку із двома елементами: його складанням не через невизначений час, а безпосередньо після огляду; участю поліцейського в момент оформлення і повідомлення результату.

Звертає увагу, що в постанові немає встановлення того, що 19 грудня 2025 року при складенні висновку був присутній поліцейський, який доставив особу; немає й даних, що цього дня зміст висновку був повідомлений ОСОБА_1 саме в присутності поліцейського.

Вказує на порушення проведення лабораторного дослідження, оскільки до експертної установи надійшов скляний флакон із 12 мл сечі, а кров не відбиралася. Ці доводи прямо наведені у клопотанні. Чинна редакція Інструкції дійсно передбачає, що для дослідження на наркотичні, психотропні та лікарські засоби у другий набір ємності відбирається не менше ніж 80 мл сечі та 20 мл крові. Це не факультативна, а імперативна вимога. При цьому достатність матеріалу для технічного дослідження експертом і дотримання обов`язкової законної процедури його первинного відбору - це не одне й те саме.

Стверджує, що при ухваленні рішення суд обмежився загальними фразами та залишив без з`ясування: на якому саме відео зафіксовано складання висновку 19 грудня 2025 року; де саме на відео видно присутність поліцейського під час складення цього висновку; де саме на відео відображено повідомлення змісту висновку особі; де саме підтверджено відбір біологічного середовища в обсязі, передбаченому Інструкцією; чи було дотримано вимоги щодо другого набору зразків не лише формально, а за обсягом і складом.

Зауважує, що суд надав експертному висновку значення, якого той не має, фактично використавши його для легалізації всієї попередньої процедури.

ОСОБА_1 у судове засідання апеляційної інстанції не прибув, при цьому належним чином повідомлений про день, час і місце апеляційного розгляду цієї справи.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 294 КУпАП, апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.

Крім того, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати наданих процесуальним законом заходів для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії»). Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перешкодам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 зазначеної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Частиною 6 ст. 294 КУпАП встановлено, що неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи.

За таких обставин, керуючись ст. 268 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає можливим розглянути цю справу за відсутності ОСОБА_1 та його захисника, адвоката Заборського О.В., на підставі доказів, що містяться в матеріалах справи.

Вивчивши, перевіривши та оцінивши матеріали адміністративної справи, обміркувавши наведені доводи захисту, викладені ним в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

За змістом ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість цієї особи в його вчиненні та інші обставини справи, що мають значення для її правильного вирішення.

Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з`ясовувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Також при розгляді справ про адміністративні правопорушення необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст. 247, 280 КУпАП, а зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283 і 284 цього Кодексу. У ній, зокрема, потрібно наводити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначати мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з приписами ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону.

Згідно з положеннями ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, рішення ЄСПЛ є джерелом права в Україні.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та правових позицій, викладених у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бендерський проти України» (заява № 22150/02, параграф 2), у якому відображений принцип здійснення правосуддя, судові рішення мають достатньою мірою висвітлювати мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом.

Ці вимоги закону при розгляді суддею місцевого суду адміністративної справи щодо ОСОБА_1 належно виконані.

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за ознакою керування транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння.

Відповідно до п. 2.9а ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їхню увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, доказуванню в цьому випадку підлягає факт керування транспортним засобом та факт перебування водія у стані наркотичного сп`яніння.

Судом першої інстанції встановлено, що факт вчинення адміністративного правопорушення та винуватість ОСОБА_1 у його вчиненні підтверджується:

- протоколом серії ЕПР1 № 556879 від 01 січня 2026 року;

- рапортом інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 1 ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП М. Саприкіна, відповідно до якого під час несення служби 01 січня 2026 року о 23 годині 19 хвилин було складено протокол серії ЕПР № 556879 від 01 січня 2026 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , оскільки 13 грудня 2025 року о 12 годині 37 хвилин у складі екіпажу Буран-103 в м. Кривому Розі, Покровський район, мікрорайон 7 Зарічний, біля будинку 19, згідно зі ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» було зупинене ТЗ ВАЗ 21114, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який мешкає: АДРЕСА_1 . Під час спілкування з вищевказаним громадянином були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння (звужені зіниці, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці). Останній пройшов огляд у повному обсязі у встановленому законодавством порядку в медичному закладі КП «ДБЕЛПД ДОР», що підтверджується висновком № 1840 лікаря-нарколога, який підтверджує стан амфетамінового та метамфетамінового сп`яніння. Громадянин ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а ПДР, ОСОБА_1 роз`яснено положення ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, доведена явка в суд. Зафіксовано на відеореєстратор Xiaomi та нагрудний реєстратор MotorolaVB 475215, 475085 - вчинення 13 грудня 2025 року та 475342, 477302 - складання 01 січня 2026 року;

- висновком КП «ДБЕЛПД ДОР» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 13 грудня 2025 року № 1840, складеним 19 грудня 2025 року, який надійшов до Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції 30 грудня 2025 року, вх. № 3564, яким встановлено, що ОСОБА_1 , посвідчення водія НОМЕР_2 , направлений на огляд 13 грудня 2025 року о 13 годині 15 хвилин. Висновком встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у стані амфетамінового, метамфетамінового сп`яніння;

- актом медичного огляду з метою виявлення стану сп`яніння, проведеного 13 грудня 2025 року о 13 годині 15 хвилин стосовно ОСОБА_1 в КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги ДОР», з якого вбачається, що лікар ОСОБА_2 в результаті аналізу сечі ОСОБА_1 встановила гостру інтоксикацію останнього амфетаміном та метамфетаміном;

- висновком експерта «Дніпровського обласного бюро судово-медичної експертизи» від 19 березня 2026 року № 3173, з якого вбачається, що на основі результатів проведення судово-токсикологічної експертизи доставленого зразка сечі від ОСОБА_1 у справі, а також відповідно до поставлених перед експертизою питань, експерт дійшов висновку, що при судово-токсикологічному дослідженні в доставленому зразку сечі від громадянина ОСОБА_1 виявлено психотропні речовини, обіг яких обмежено, з групи похідних фенілалкіламінів, якими є метамфетамін та амфетамін;

- довідкою інспектора ВАП ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП О. Гірік, згідно з якою ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_2 ;

- карткою обліку адміністративного правопорушення;

- CD-диском, який оглянуто та безпосередньо досліджено в судовому засіданні, на якому чітко зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом ВАЗ 21114, д.н.з. НОМЕР_1 , 13 грудня 2025 року, проходження медичного огляду на встановлення стану наркотичного сп`яніння в КП «ДБЕЛПД ДОР», ознайомлення з правами та обов`язками, передбаченими ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Здійснюючи перевірку доводів апеляційної скарги, судом апеляційної інстанції досліджений відеозапис поліцейських, відповідно до якого встановлено керування транспортним засобом ВАЗ 21114, д.н.з. НОМЕР_1 , безпосередньо ОСОБА_1 , який повідомив свій напрямок руху. Під час спілкування поліцейськими виявлені ознаки наркотичного сп`яніння та в подальшому запропоновано пройти огляд у закладі охорони здоров`я, на що ОСОБА_1 погодився. У медичному закладі останній здав біологічну речовину. За результатами лабораторного дослідження складений медичний висновок 19 грудня 2025 року, який надійшов до Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції 30 грудня 2025 року, вх. № 3564.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що протокол складений відповідно до вимог ст. 254 КУпАП, оскільки після надходження медичного висновку, тобто наявності підстави для складання протоколу, працівники поліції відповідно до вимог Інструкції забезпечили участь водія ОСОБА_1 при його складанні, а тому доводи захисника в цій частині не заслуговують на увагу.

Відеозапис поліцейських є належним та допустимим доказом, який беззаперечно підтверджує події, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення. На відеозаписі логічно та послідовно зафіксований весь перебіг подій, який стосується саме адміністративного правопорушення, підстав для сумніву щодо достовірності в апеляційного суду не виникає.

Апеляційний суд зауважує, що сторона захисту не заперечує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та наявність у нього ознак наркотичного сп`яніння, що є обов`язковими складовими інкримінованого адміністративного правопорушення, при цьому твердження захисника про порушення порядку проведення огляду не знайшли свого підтвердження.

Як встановлено судом першої інстанції, КП «ДБЕЛПД ДОР» листом від 24 лютого 2026 року повідомлено інформацію про біологічне середовище (сечу) ОСОБА_1 , яка відбиралась у дві ємності: перша ємність використовувалась для лабораторних досліджень, друга ємність з контрольним зразком була опечатана, зберігалась протягом 90 днів при t -20 °C в клініко-діагностичній лабораторії № 1 м. Кривий Ріг.

Посилання захисника про недостатній об`єм забору біологічної речовини є формальним, оскільки з того об`єму, який відібраний від ОСОБА_1 , зроблене біологічне дослідження, у разі недостатності об`єму лабораторне дослідження не було б проведене.

Відповідно до п. 9 розділу III в редакції наказу Міністерства внутрішніх справ № 338/825 від 16 травня 2025 року, зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються двома наборами. Один набір використовується для первинного дослідження. Другий набір використовується для підтверджуючого дослідження. Для дослідження на наркотичні, психотропні та лікарські засоби у другий набір ємностей відбирається не менше ніж 80 мл сечі та 20 мл крові.

У цьому випадку апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що надходження на дослідження меншої ємності, ніж наведена в Інструкції, не вказує на недійсність самого дослідження, оскільки з наданим об`ємом дослідження проведене та встановлений відповідний результат. При цьому Інструкція не містить норми, яка вказує на недійсність або недопустимість встановлених результатів лабораторного дослідження в разі відібрання меншого об`єму біологічної речовини.

Твердження, що ОСОБА_1 не видано направлення на проведення огляду, на переконання апеляційного суду, не впливає на доведеність вини останнього та є формальним. Як наведено вище, ОСОБА_1 пройшов огляд у закладі охорони здоров`я. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 266 КУпАП, огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського, яким водій доставляється до закладу охорони здоров`я, та таке направлення вручається лікарю, на підставі чого і проводиться відповідний огляд. Отже, вручення направлення особисто ОСОБА_1 у цьому випадку не могло вплинути на процедуру проведення огляду.

Посилання захисника, що медичний висновок складений за відсутності поліцейського, на переконання апеляційного суду, у цьому випадку не вказує на порушення процедури проведення огляду, оскільки забір біологічної речовини відбувся 13 грудня 2025 року, а результати отримані лише 19 грудня 2026 року та направлені до патрульної поліції. Отже, складання висновку не одразу після проведення огляду унеможливлювало присутність поліцейського при його складанні. І лише після отримання такого висновку з позитивним результатом, тобто за наявності підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення, інспектором поліції ініційоване таке складання у присутності водія ОСОБА_1 .

На думку апеляційного суду, досліджені матеріали справи є належними та допустимими доказами, якими беззаперечно підтверджено наявність обов`язкових ознак інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема факт керування транспортним засобом та перебування останнього у стані наркотичного сп`яніння.

Апеляційний суд також враховує те, що у своєму рішенні від 29 червня 2007 року у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O’Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02, ЄСПЛ наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі».

Протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення не містить порушень, які б давали суду підстави для визнання доказів недопустимими або неналежними.

У процесі доказування вини доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282). Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для її виправдання.

Отже, на підставі сукупності доказів поза розумним сумнівом встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, що є обов`язковими ознаками інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного апеляційним судом не встановлено порушень порядку проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 відповідно до ст. 266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 11 листопада 2015 року.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, будь-яких інших доводів щодо відсутності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення апеляційному суду не надано.

Переконливих доводів, які б вказували на істотні порушення, що могли вплинути на правильність і обґрунтованість постановленого у справі судового рішення та є безумовною підставою для його скасування, а також які б спростовували висновки суду про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, апеляційний суд не вбачає.

Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги захисника, адвоката Заборського О.В., апеляційний суд доходить висновку, що судом першої інстанції постанову винесено з дотриманням вимог ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу захисника адвоката Заборського О.В., який діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Постанову Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 09 квітня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду Ірина СВІЯГІНА