Постанова від 25 травня 2026 р. у справі №367/507/26 — Ірпінський міський суд Київської області

Суд: Ірпінський міський суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 25 травня 2026 р.

Справа: №367/507/26

Суддя: Білогруд О. О.

Справа № 367/507/26

Провадження №3/367/556/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 травня 2026 року місто Ірпінь

Суддя Ірпінського міського суду Київської області Білогруд О.О.,

за участю захисника Пальчика М.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділу поліції №2 (м. Ірпінь) Бучанського РУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за частиною першою статті 130 КУпАП,

установив:

до Ірпінського міського суду Київської області надійшла справа з протоколом (серія ЕПР1 №552054 від 27.12.2025) стосовно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передану для розгляду судді Білогруд О.О.

Згідно з постановою від 26.01.2026 справу про адміністративне правопорушення №367/507/26 з протоколом серія ЕПР1 № 552054 від 27.12.2025 стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП було повернуто на доопрацювання до Відділу поліції № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області для належного оформлення. 30.01.2026 повторно до суду надійшли матеріали справи стосовно ОСОБА_1 після доопрацювання.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 27.12.2025 серії ЕПР 1 №552054, 27.12.2025 о 09:35 у місті Ірпені на автошляху Т10 01 поблизу вулиці Західної водій ОСОБА_1 керував автомобілем Cherry Tiggo 2, номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Зі згоди водія у встановленому законом порядку огляд проводився із застосуванням прилажу «Драгер 6820», номер тестування – 4, результат 0,22 проміле. Після чого ОСОБА_1 було доставлено до ІЦМЛ у місті Буча, вулиця Польова, 19, для додаткового медичного освідування, від керування відсторонений. Указаними діями порушив вимоги пункту 2.9.а) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами), а саме: «2.9.а. Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», за що частиною першою статті 130 КУпАП передбачена відповідальність.

Судове засідання 23.02.2026 було відкладене у зв`язку з клопотанням захисника Жука Д.В.

12.03.2026 від захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адвоката Пальчика М.О. надійшло клопотання про закриття провадження у справі, у якому зазначено, що протокол про адміністративне правопорушення складений саме за керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, результат тесту показав 0,22 проміле. Згідно з положеннями пункту 7 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2025, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Відповідно до інструкції до приладу «Drager Alcotest 6820» технічними характеристиками вищевказаного приладу передбачено похибку в залежності від температури навколишнього повітря, зокрема при температурі від мінус 5 до + 50 градусів Цельсія у діапазоні вимірювання від 0 до 0,84 проміле, реальне значення з урахуванням похибки приладу може знаходитися у межах 0,22 + 0,042 проміле, тобто у межах від 0,18 до 0,26 проміле. Тобто прилад Drager Alcotest 6820 має допустиму похибку +- 0,042 проміле, отже результат тесту з урахуванням похибки складав від 0,178 до 0,242 проміле. Виходячи з наведеного, в організмі ОСОБА_1 із застосуванням газоаналізатора Drager Alcotest 6820 виявлено алкоголь на рівні технічної похибки, яка є допустима під час застосування зазначеного технічного засобу, що є в межах допустимих норм та не тягне за собою наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП. Вважає, що матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів, які б поза розумним сумнівом вказували на винні дії ОСОБА_1 щодо керування ним транспортним засобом у стані сп`яніння. Просив провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

У судовому засіданні 01.04.2026 захисник Пальчик М.О. зазначив, що згідно з інструкцією до приладу Драгер має похибку у 0,04 проміле, фактичний результат коливається від 0,18 (що є дозволеним) до 0,26 проміле. Оскільки прилад має похибку, то усі сумніви мають трактуватися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Указав, що відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, справу просив закрити. Також просив відкласти судове засідання для відправлення запиту до лікарні.

У судовому засіданні 26.05.2026 захисник Пальчик М.О. просив долучити до матеріалів справи відомості, отримані від Комунального некомерційного підприємства «Ірпінська центральна міська лікарня» Ірпінської міської ради Київської області на адвокатський запит. Також просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу правопорушення.

Вивчивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

За змістом частини другої статті 7 КУпАП провадження в справі про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з вимогами статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності зі законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною першою статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за такі порушення: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За змістом вказаної норми поліцейський зобов`язаний проінформувати водія про наявність у нього ознак сп`яніння, висловити чітку вимогу пройти огляд на стан сп`яніння, в даному випадку у закладі охорони здоров`я, і у разі незгоди водія його пройти, скласти протокол про адміністративне правопорушення.

Згідно з пунктом 2.9. а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначено у статті 266 КУпАП та в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я від 09.11.2015 № 1452/735 зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1413/27858 (далі – Інструкція № 1452/735), Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395 зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за № 1408/27853 (далі – Інструкція № 1395).

За правилами частини першої – четвертої статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

При цьому, як передбачено частиною п`ятою статті 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я (пункти 2, 3 Розділу І, пункт 12 Розділу ІІ Інструкції №1452/735).

Процедура оформлення поліцейськими підрозділів поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначена Інструкцією № 1395.

Відповідно до пункту першого розділу ІІ Інструкції № 1395 протокол про адміністративне правопорушення (додаток 1) складається в письмовій формі відповідно до статті 254 КУпАП. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються: 1) письмові пояснення свідків правопорушення в разі їх наявності; 2) акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу в разі здійснення його затримання; 3) акт огляду на стан сп`яніння в разі проведення огляду на стан сп`яніння; 4) інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення є одним із тих доказів, який у сукупності з іншими доказами у справі, дає підстави суду вважати винуватість особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, доведеною повністю і беззаперечно, за умови визнання таких доказів належними і допустимими. Однак не є основним доказом вчинення правопорушення.

За змістом положень частини другої статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Судом було досліджено докази, долучені до матеріалів справи, а саме:

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким результат огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння – позитивний, 0,22 проміле; ОСОБА_1 вказав, що з результатами не згоден;

- тест Drager, Alcotest 6820, № 4 від 27.12.2025 о 09:45, згідно з яким: особа, яку тестують – ОСОБА_1 , прилад № ARSM-0870, результат тесту – 0,22 проміле;

- відеозапис з боді-камери, який міститься на DVD-диску;

- висновок щодо результатів медичного огляду виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ОСОБА_1 , у якому зазначена дата і точна година огляду – 27.12.2025 об 11:15; висновок огляду – набрано кров на вміст етанолу;

- відповідь на адвокатський запит Комунального некомерційного підприємства «Ірпінська центральна міська лікарня» Ірпінської міської ради Київської області від 14.04.2026 № 817, у якому зазначено, що медичний огляд ОСОБА_1 шляхом відбору біологічного середовища (крові) для подальшого направлення на лабораторне дослідження вмісту етанолу. Інші прилади для вимірювання вмісту алкоголю під час огляду не використовувались. За результатами лабораторного дослідження №2016 від 07.01.2026 у крові ОСОБА_1 етанолу не виявлено;

- копію результату лабораторного дослідження № 2016 від 07.01.2026, згідно з яким у крові ОСОБА_1 етанолу в крові не виявлено;

- копію акту медичного огляду з матою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських засобів, що знижують увагу та швидкість реакції №223 від 27.12.2025, згідно з яким направлено кров ОСОБА_1 на перевірку вмісту етанолу.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в частині другій пункту 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 № 9 «Про застосування Конституції України при здійснення правосуддя», визнання особи винуватою може мати місце лише за умови доведеності її вини.

Положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод також зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Таким чином, на органи внутрішніх справ покладено обов`язок неухильного дотримання законодавства України, зокрема і внутрішніх нормативно-правових актів, під час виконання службових обов`язків, а як на орган, уповноважений на складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, – всебічно дослідити обставини, зібрати всі наявні докази та в разі наявності ознак вчинення правопорушення надати їх всі суду.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспортів» від 23.12.2005 № 14 відповідальність за статтею 130 КУпАП зокрема, несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Відповідно до вимог статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до положень статті 9 Конституції України та статті 17 Закону України «Про міжнародні договори» міжнародні договори, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.200, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій. Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.

Згідно з вимогами пункту другого статті 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У рішеннях ЄСПЛ значну роль у розширенні сфери застосування пункту другого статті 6 Конвенції грає тлумачення двох ключових понять цієї статті – «кримінальне обвинувачення» і «суперечки про громадянські права». У справі «Кадубец проти Словаччини» представник держави-відповідача наполягав на тому, що в цій справі йдеться про адміністративний проступок, а не про кримінальне звинувачення і, отже ст. 6 не може бути застосована. Однак Європейський суд з прав людини не погодився з аргументом відповідача, хоча і визнав, що внутрішнє право країни не вважає кримінальними діяння, за вчинення якого був покараний заявник. Проте ця обставина, на думку Суду, не має великого значення, так само як і те, який державний орган розглядав справу. Таким чином, зазначена міжнародно-правова норма гарантує кожній людині доведення вини тільки в законному порядку та на підставі законно добутих доказів.

У справі про адміністративне правопорушення підлягає застосуванню положення статті 62 Конституції України про те, що винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно зі статтями 279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення. Суддя не вправі вийти за межі протоколу та самостійно розширити фабулу (об`єктивну сторону) адміністративного правопорушення, зазначену у протоколі, чи вказувати на кваліфікуючі ознаки правопорушення, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки це істотно порушує право особи на захист та не узгоджується з усталеною судовою практикою ЄСПЛ (рішення від 30.05.2013 у справі «Малофєєва проти Росії» (Malofeyeva v. Russia), заява №36673/04); рішення від 20.09.2016 у справі «Карелін проти Росії» (Karelin v. Russia), заява № 926/08). Тобто випадку коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). Тим більше, якщо подія і склад адміністративного правопорушення не підтверджується у справі іншими доданими до протоколу доказами, перелік яких визначено у статті 251 КУпАП.

Крім того, у своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.07.2011 Європейський суд з прав людини вказує, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків. Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Відповідно до пункту першого статті 247 КУпАП відсутність події і складу адміністративного правопорушення є обставинами, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення. За таких обставин, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.

Склад адміністративного правопорушення – це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкту, суб`єктивної сторони. У випадку відсутності будь-якої зі складових – адміністративна відповідальність не наступає.

З огляду на зазначене, враховуючи результати тесту приладу Drager, а також результат лабораторного дослідження крові ОСОБА_1 , проведеного закладом охорони здоров`я за направленням працівника поліції від 27.12.2025, суд дійшов висновку, що належного та допустимого доказу, який би вказував, що ОСОБА_1 керував автомобілем у стані алкогольного сп`яніння за умов, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 552054 від 27.12.2025, суду надано не було, а тому провадження у справі за частиною першою статті 130 КУпАП підлягає закриттю на підставі пункту першого частини першої статті 247 КУпАП.

Керуючись статтями 130, 221, 247, 252, 282, 283 та 284 КУпАП, суддя

постановив:

провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня прийняття відповідної постанови.

Суддя О.О. Білогруд

Оригінал: reyestr.court.gov.ua