Рішення від 23 червня 2026 р. у справі №510/534/26 — Ренійський районний суд Одеської області

Суд: Ренійський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за законом.

Дата: 23 червня 2026 р.

Справа: №510/534/26

Суддя: Гончарова-Парфьонова О. О.

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Провадження № 2/510/1833/26

Справа № 510/534/26

24 червня 2026 року м. Рені Одеської області

Ренійський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Гончарової-Парфьонової О.О.,

за участю секретаря Фурсової А.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Рені Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на спадкове майно, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшло право власності на наступне нерухоме майно:

житловий будинок із надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

земельну ділянку площею 0,2500 га, розташовану у АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5124180500:02:001:0252, цільове призначення якої – для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

земельну ділянку площею 0,2280 га, розташовану у АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5124180500:02:001:0251, цільове призначення якої – для ведення особистого селянського господарства;

земельну ділянку площею 2,24 га, розташовану на території с. Долинське Ізмаїльського району Одеської області, кадастровий номер 5124180500:01:004:0390, цільове призначення – для ведення особистого селянського господарства;

земельну ділянку площею 0,40 га, розташовану на території с. Долинське Ізмаїльського району Одеської області, цільове призначення якої – ведення особистого підсобного господарства.

Однак, при зверненні позивача до державної нотаріальної контори щодо отримання свідоцтва про право на спадщину, у видачі свідоцтва йому було відмовлено, у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно, що й стало підставою для звернення до суду.

Позивач до судового засідання не з`явився, від його представника – адвоката Аждер В.А. надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутності, наполягають на задоволенні позовних вимог.

Відповідач у судове засідання також не з`явилась, направила до суду заяву про визнання позову та просила розглянути справу без її участі.

Суд, розглянувши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Дійсно, як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько сторін ОСОБА_3 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане 11 березня 2019 року Ренійським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 116).

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Отже, після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, до складу якої увійшло право власності на:

житловий будинок із надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

Частиною 1 ст. 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ч. 1 ст. 1217 ЦК України).

За життя, ОСОБА_3 на випадок своєї смерті заповідального розпорядження не залишив, згідно інформаційної довідки № 84729497 від 01 квітня 2026 року зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), інформація відносно спадкодавця ОСОБА_3 відсутня, тому спадкоємство здійснюється за законом.

Позивач та відповідач – діти спадкодавця, входять до кола першої черги спадкоємців за законом.

Судом встановлено, що позивач, на день смерті батька, був зареєстрований та проживав разом із ним за адресою: АДРЕСА_2 , що вбачається з довідки виконавчого комітету Ренійської міської ради Одеської області № 28 від 10 лютого 2025 року.

Отже, позивач прийняв спадщину у відповідності до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідач ніяких дій з прийняття спадщини не вчинила, не заперечує проти прийняття спадщини позивачем, про що свідчить наявна в матеріалах справи її заява про визнання позовних вимог.

Однак, при зверненні позивача до державної нотаріальної контори, у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно, про що видано відповідну постанову.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, що визначено ч. 5 ст. 1268 ЦК України.

Згідно ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд, об`єкта незавершеного будівництва, щодо якого зареєстровано право власності/спеціальне майнове право, переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

На підтвердження своїх позовних вимог, позивач надав суду копії документів, які підтверджують право власності та видавалися на ім`я померлого ОСОБА_3 , а відсутність оригіналів правовстановлюючих документів не позбавляє спадкоємця оформити своє право на спадщину, що передбачено ч. 3 ст. 1296 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Так, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем (ч. 3 ст. 200 ЦПК України).

Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

У даному випадку визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Отже, всі вказані обставини знайшли своє підтвердження під час підготовчого розгляду справи та не викликають у суду жодних сумнівів.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають чинному законодавству, а тому мають бути задоволені.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення судового рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Представником позивача при зверненні до суду сплачено судовий збір у належному розмірі 1 887,78 грн. відповідно до платіжної інструкції № 1.133799237.1 від 25 квітня 2025 року. Тому, враховуючи що позовні вимоги задоволені, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати зі сплати судового збору у зазначеному розмірі згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 58, 76, 81, 89, 133, 141, 200, 206, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в порядку спадкування за законом право власності на:

житловий будинок із надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 887 (одна тисяча вісімсот вісімдесят сім) грн. 78 коп.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.О. Гончарова-Парфьонова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua