Рішення від 23 червня 2026 р. у справі №522/24440/25 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/24440/25

Провадження №2/522/1205/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд міста Одеси у складі:

головуючої – судді Косіциної В.В.,

розглянувши на підставі наявних матеріалів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство нерухомості «АТЛАНТА», третя особи – державний нотаріус Київської державної нотаріальної контори у місті Одесі – Пінігіна Тетяна Миколаївна, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу – Юшин Андрій Юрійович про повернення коштів та відшкодування збитків,-

ВСТАНОВИВ:

06 листопада 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство нерухомості «АТЛАНТА», третя особи – державний нотаріус Київської державної нотаріальної контори у місті Одесі – Пінігіна Тетяна Миколаївна, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу – Юшин Андрій Юрійович про повернення коштів та відшкодування збитків, у якій позивач просить суд:

- стягнути грошові кошти перераховані при оформленні приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу – Юшиним Андрієм Юрійовичем договору купівлі-продажу між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у розмірі 831 600,00 гривень на розрахунковий на рахунок, що належав ОСОБА_5 ;

- стягнути моральну шкоду у розмірі 400 000,00 гривень;

- здійснити розподіл судових витрат.

За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями, вона передана на розгляд судді Косіциній В.В.

Ухвалою суду від 10 листопада 2025 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачеві 10-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви.

17 листопада 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява представника позивача – адвоката Мурадян Інги Олександрівни про усунення недоліків позовної заяви, якою всі зазначені в ухвалі суду від 10.11.2025 року – усунуті, а позовні вимоги викладено у наступній редакції:

- стягнути з відповідачів в рівних долях грошові кошти перераховані при оформленні приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу – Юшиним Андрієм Юрійовичем договору купівлі-продажу між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у розмірі 831 600,00 гривень на розрахунковий рахунок, що належав ОСОБА_5 ;

- стягнути з відповідачів в рівних долях моральну шкоду у розмірі 400 000,00 гривень;

- здійснити розподіл судових витрат.

У заяві про усунення недоліків позивач просив витребувати:

- у Київської державної нотаріальної контори у місті Одесі належним чином засвідчену копію спадкової справи №876/2020 від 12.09.2020 року;

- у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу належним чином засвідчену копію нотаріальної справи, заведеної при укладанні договору купівлі-продажу квартири від 10.12.2021 року, реєстровий номер -2415, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 20 листопада 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Встановлено, що розгляд справи здійснюватиметься в порядку загального позовного провадження. Надано відповідачам 15-ти денний строк для подання відзиву. Задоволено клопотання про витребування доказів. Підготовче засідання по справі призначено на 11 грудня 2025 року.

21 листопада 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси від приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу – Юшина Андрія Юрійовича надійшла відповідь на виконання ухвали суду від 20.11.2025.

24 листопада 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси від приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу – Юшина Андрія Юрійовича надійшла заява про розгляд справи без участі

24 листопада 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява представника позивача – адвоката Мурадян Інги Олександрівни про забезпечення позову, у якій заявник просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 та заборонити іншим особам вчиняти будь-які дії щодо вказаної квартири.

Ухвалою суду від 02 грудня 2025 року у задоволенні вказаної заяви відмовлено.

10 грудня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство нерухомості «АТЛАНТА» надійшов відзив, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

11 грудня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання представника позивача – адвоката Мурадян Інги Олександрівни про витребування доказів, у якому заявниця просила витребувати у Акціонерного товариства «РВС БАНК» наступні відомості:

- інформацію про надходження на рахунок ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , 10.12.2021 року грошових коштів у розмірі 831 600,00 гривень згідно платіжного доручення від 10.12.2021 року;

- відомості про те, чи надходили до відділення банку інформація про відкриття спадкової справи державним нотаріусом Київської державної нотаріальної контори у місті Одесі – Пінігіною Тетяною Миколаївною в зв`язку зі смертю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 .;

- чи накладено банком на розрахункові рахунки, які належали ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 арешт чи інші заходи щодо неможливості зняття грошових коштів до отримання свідоцтва про право на спадщину спадкоємцями із наданням належним чином засвідчених копій відповідних документів?;

- якщо грошові кошти були зняті з розрахункового рахунку, що належав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , то вказати ким, яким чином (з зазначенням суми або сум зняття готівки) та надати інформацію щодо дати, коли це було зроблено та в який спосіб (одноразове зняття коштів чи поступове)?;

- чи надходив до банку запит про отримання грошових коштів або вказати яким чином були зняті грошові кошти із наданням належним чином засвідчених копій документів.

Також, 11 грудня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява представника позивача – адвоката Мурадян Інги Олександрівни про виклик свідків, у якій заявник просив викликати та допитати в якості свідків:

- ОСОБА_6 , АДРЕСА_2 ;

- ОСОБА_7 , АДРЕСА_3 .

У підготовче засідання, призначене на 11 грудня 2025 року з`явився представник позивача, представник відповідача.

Ухвалою суду від 11 грудня 2025 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та клопотання представника позивача про виклик свідків. Відкладено підготовчий розгляд справи на 09 лютого 2026 року.

15 грудня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси від приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу – Юшина Андрія Юрійовича надійшла заява про розгляд справи без участі

06 лютого 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника позивача – адвоката Мурадян Інги Олександрівни надійшла заява про відкладення розгляду справи.

У підготовче засідання, призначене на 09 лютого 2026 року учасники справи – не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду. Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання клопотання представника позивача задоволено, підготовче засідання по справі відкладено на 04 березня 2026 року.

03 березня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника позивача – адвоката Мурадян Інги Олександрівни надійшла заява про відкладення розгляду справи.

У підготовче засідання, призначене на 04 березня 2026 року учасники справи – не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду. Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання клопотання представника позивача задоволено, підготовче засідання по справі відкладено на 06 квітня 2026 року.

02 квітня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси від АТ «РВС БАНК» надійшла відповідь на виконання ухвали суду від 11.12.2025.

02 квітня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява представника позивача – адвоката Мурадян Інги Олександрівни про зміну предмету позову, у якій заявниця просила прийняти до розгляду заяву про зміну предмету позову та:

- стягнути з ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 831 600,00 гривень, що перераховані при укладанні договору купівлі-продажу;

- стягнути з відповідачів в рівних частках моральну шкоду у розмірі 400 000,00 гривень.

- стягнути з відповідачів в рівних частках суму сплаченого судового збору у розмірі 12 316,00 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 гривень.

У підготовче засідання, призначене на 06 квітня 2026 року з`явився представник позивача. Інші учасники справи у підготовче засідання – не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду. У підготовчому засіданні, представниця позивача зазначила, що суд ухвалою від 20 листопада 2025 року витребував у Київської державної нотаріальної контори належним чином посвідчену копію спадкової справи від 12.09.2020 року №876/2020, проте, на момент підготовчого засідання вказана ухвала не виконана. Судом поставлено питання про можливість повторного витребування вказаних відомостей. Представниця позивача проти повторного витребування таких відомостей – не заперечувала.

Ухвалою суду від 06 квітня 2026 року заяву про зміну предмету позову прийнято до розгляду. Повторно витребувано у Київської державної нотаріальної контори належним чином посвідчену копію спадкової справи від 12.09.2020 року №876/2020. Відкладено підготовчий розгляд справи на 11 травня 2026 року.

У підготовче засідання, призначене на 11 травня 2026 року з`явився представник позивача. Інші учасники справи у підготовче засідання – не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Ухвалою суду від 11 травня 2026 року закрито підготовче провадження у справі. Призначено справу до судового розгляду на 15 липня 2026 року та яке було перенесено на 15 червня 2026 року.

У судове засідання, призначене на 15 червня 2026 року учасники справи – не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Будь яких інших заяв або клопотань від учасників справи – не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4,5 ст. 268 ЦПК України, У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи те, що учасники справи у судове засідання – не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, а неявка учасників справи у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання суд перейшов до стадії ухвалення рішення. Встановлено, що текст рішення буде проголошено 24 червня 2026 року.

Суд дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Щодо позовної вимоги про стягнення грошових коштів, сплачених в якості оплати квартири, суд зазначає наступне.

ОСОБА_4 належала на праві власності квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 31.08.2005 року, який укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з однієї сторони (продавці) та ОСОБА_4 з іншої сторони (покупець), що посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Юрасовою А.М., реєстровий номер - Д-5027.

10 грудня 2021 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу - Юшиним Андрієм Юрійовичем, реєстровий номер – 2415, за яким ОСОБА_4 продала, а ОСОБА_10 прийняв у власність двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .

Проте, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто, до моменту укладання договору купівлі-продажу.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 01 квітня 2025 року у справі №522/4166/24, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного суду від 21 квітня 2026 року, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння задоволено. Витребувано з незаконного володіння громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 квартиру загальною площею 35,1 кв. м, житловою площею 24,8 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 .

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки на момент укладення договору купівлі-продажу від 10.12.2021 року, ОСОБА_4 вже померла, вона не могла підписати цей договір, так як в силу своєї смерті не могла виявити свою волю до вчинення правочину та набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, тобто правочин є таким, що не вчинений (неукладений), права та обов`язки за ним не набуті, а правовідносини за ним не виникли, що виключає правові підстави набуття за ОСОБА_3 власності на квартиру.

Згідно ч.2 ст.215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У ч.1 ст.216 ЦК України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

З огляду на те, що договір купівлі-продажу від 10.12.2021, реєстровий номер – 2415 є неукладеним, оскільки, одна зі сторін договору – ОСОБА_4 померла до його укладання та в силу цього не могла виявити свою волю до вчинення правочину, грошові кошти, сплачені в якості виконання умов договору підлягають поверненню на загальних підставах, встановлених ЦК України.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (ч. 1 ст. 1212 ЦК України).

В силу п. 1 ч. 3 ст. 216 ЦК України, положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 постанови «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06 листопада 2009 року, реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв`язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред`явлена тільки стороні недійсного правочину.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Ці положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Частина 1 ст. 1214 ЦК України зазначає, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

За загальним правилом наслідками недійсності (зокрема, нікчемності) договору є обов`язок кожної зі сторін повернути іншій стороні отримане нею за таким договором (так звана двостороння реституція).

Водночас суд звертає увагу, що захист за допомогою реституції можливий виключно в тому випадку, коли кожна зі сторін виконала щось на користь іншої сторони за правочином (зокрема договором), який є недійсним. Одностороння реституція неможлива. Закон не передбачає можливість інвестора звернутися із реституційним позовом про повернення йому грошей в тій ситуації, коли тільки він сплатив кошти, а забудовник нічого не виконав.

Згідно п. 2 Договору, продаж об`єкта нерухомого майна вчинено сторонами за грошову суму у розмірі 831 600,00 гривень.

Згідно платіжного доручення від 10.12.2021 №20, ОСОБА_10 перерахував на картковий рахунок № НОМЕР_2 грошову суму у розмірі 831 600,00 гривень, призначення платежу: перерахування коштів згідно договору купівлі-продажу квартири від 10.12.2021, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 .

До відповіді з АТ «РВС БАНК», що надійшла до суду 02.04.2026 на виконання ухвали суду від 11.12.2025 долучено виписку по особовому рахунку № НОМЕР_2 за період з 10.12.2021 по 10.12.2021, зі змісту якого вбачається, що вказаний рахунок відкрито на ім`я ОСОБА_4 , та 10 грудня 2021 року на вказаний картковий рахунок від ОСОБА_1 надійшли грошові кошти у розмірі 831 600,00 гривень.

Проте, на момент перерахунку вказаної грошової суми ОСОБА_4 померла.

У постанові Одеського апеляційного суду від 21 квітня 2026 року у справі №522/24440/25 встановлено, що ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 .

При цьому, саме на користь ОСОБА_2 рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 01 квітня 2025 року у справі №522/4166/24, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного суду від 21 квітня 2026 року було витребувано квартиру АДРЕСА_1 .

Вказаною постановою також встановлено, що ОСОБА_10 був добросовісним набувачем.

Вказане свідчить про те, що ОСОБА_2 , яка спадкоємець ОСОБА_4 , після витребування майна на її користь повинна була повернути грошові кошти, що були сплачені ОСОБА_3 в якості оплати об`єкта нерухомого майна.

Проте, відповідачка під час розгляду справи не надала суду доказів, які б підтверджували те, що грошова сума у розмірі 831 600,00 гривень була повернута ОСОБА_11 .

За таких обставин, суд вважає, що ОСОБА_2 набула грошові кошти, сплачені ОСОБА_3 в рахунок оплати квартири та зберегла їх у себе без належних на те підстав, у зв`язку з чим, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення

Щодо стягнення моральної шкоди, суд зазначає наступне.

У позовній заяві позивачка просить стягнути з відповідачів в рівних частках грошову суму у розмірі 400 000,00 гривень в якості моральної шкоди.

Згідно із статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із протиправною поведінкою щодо неї самої та у зв`язку із приниженням її честі, гідності, а також ділової репутації; моральна шкода відшкодовується грішми, а розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.

У постанові КЦС ВС від 08.01.2024 у справі № 454/2855/22, для відшкодування моральної шкоди необхідно встановити та довести наявність усіх складових елементів цивільного правопорушення, насамперед спричинення позивачеві моральної шкоди.

При цьому слід ураховувати, що причинний зв`язок між шкодою, завданою потерпілому, та протиправним діянням заподіювача шкоди є однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв`язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду.

Причинно-наслідковий зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без будь-яких додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння.

Позовна заява в частині стягнення моральної шкоди з ТОВ «АН «АТЛАНТА» мотивована тим, що ОСОБА_10 при укладанні нотаріального договору мав впевненість щодо належного виконання всіма учасниками договору зобов`язань за ним належним чином та не міг уявити, що буде вимушений з 2021 року шукати правди в органах досудового розслідування та суду щодо добровільного виконання зобов`язання при придбанні спільної квартири. Це спричинило щоденний психологічний тиск не тільки на позивача, але й членів його сім`ї. Позивач вказує, що у нього виник постійних страх того укладаючи договір з ТОВ «АН «НТЛАНТА», яке гарантувало ведення всіх етапів при укладання договору, надав необхідні документи для проведення державної реєстрації і будучи добросовісним покупцем він не зможе спокійно жити в квартирі.

У відзиві на позовну заяву ТОВ «АН «АТЛАНТА» посилається на те, що оскільки ТОВ «АН «АТЛАНТА» не мало жодних договірних зобов`язань перед позивачем, підстави для відшкодування моральної шкоди – відсутні.

Суд погоджується із такими доводами з огляду на наступне.

Так, 04 грудня 2021 року між ТОВ «АН «АТЛАНТА» та ОСОБА_7 було укладено договір доручення №212/20, за яким довіритель доручив, а повірений зобов`язався вчинити від імені та за рахунок довірителя необхідні дії, для придання в майбутньому у власність об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 .

Тобто, правовідносини щодо придбання об`єкта нерухомого майна виникли саме між ОСОБА_7 та ТОВ «АН «АТЛАНТА».

Будь-яких доказів, які б підтверджували наявність договірних відносин між ОСОБА_3 та ТОВ «АН «АТЛАНТА», на підставі яких у ТОВ «АН «АТЛАНТА» були наявні будь-які зобов`язання щодо супроводу ОСОБА_1 під час придбання об`єкта нерухомого майна та які були порушені ТОВ «АН «АТЛАНТА» - до суду подано не було.

У зв`язку з чим, суд вважає, що підстави для задоволення позову в частині стягнення моральної з ТОВ «АН «АТЛАНТА» - відсутні.

Позовна заява в частині стягнення моральної шкоди з ОСОБА_2 мотивована тим, позивач сплатив грошові кошти в якості виконання умов договору та будучи добросовісним покупцем не змін спокійно жити у придбаному об`єкті нерухомого майна.

Проте, матеріали справи не містять жодного доказу, який би підтверджував те, що саме внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 , ОСОБА_10 уклав договір із мертвою особою та який в подальшому був визнаний неукладений.

Більше того, ОСОБА_10 особисто підписував договір, а тому, не був позбавлений можливості встановити особу контрагента, яка підписувала такий договір від імені ОСОБА_4 .

У зв`язку з чим, позивачем не доведено ту обставину, що неможливість проживати у придбаному об`єкті нерухомого майна була зумовлена саме діями ОСОБА_2 .

Дійсно, під розгляду справи встановлено, що ОСОБА_10 перерахував 10.12.2021 на користь ОСОБА_4 , єдиним спадкоємцем якої є ОСОБА_2 грошову суму у розмірі 831 600,00 гривень.

Проте, що сам лише факт безпідставного утримання ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 831 600,00 не є підставою для стягнення з останньої моральної шкоди, оскільки чинним законодавством встановлено міру відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, яка виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації за неналежне виконання зобов`язання.

Так, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, ОСОБА_10 з метою захисту свого майнового права не позбавлений можливості вимагати стягнення з ОСОБА_2 трьох відсотків річних та інфляційних втрат в порядку статті 625 ЦК України.

Тому, враховуючи те, що матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували, що саме внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 , ОСОБА_10 уклав договір із мертвою особою, беручи до уваги те, що чинним законодавством передбачено спеціальний порядок захисту майнових прав ОСОБА_1 у зв`язку з утриманням безпідставно набутих грошових коштів, суд доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди з ОСОБА_2 .

Щодо судового збору, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору.

Згідно копії платіжної інструкції від 05.11.2025 №4146-3100-5479-4754, позивачем сплачено в якості судового збору грошову суму у розмірі 8 316,69 гривень.

Також, згідно копії платіжної інструкції від 17.11.2025 №6381-1883-9051-5984, позивачем сплачено в якості судового збору грошову суму у розмірі 4 000,00 гривень.

Загальний розмір суми сплаченого судового збору склав 12 316,69 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, у задоволенні позову до ТОВ «АН «АТЛАНТА» було відмовлено у повному обсязі, сума судового збору у розмірі 2 000,00 гривень, що була сплачена за вимогу про стягнення моральної шкоди у розмірі 200 000,00 гривень відшкодування – не підлягає.

Ціна позову в частині позовних вимог до ОСОБА_2 – 1 031 600,00 гривень.

Розмір задоволених позовних вимог до неї – 831 600,00 гривень.

Питома вага – 0,806 (831 600,00 / 1 031 600).

Сума судового збору, пропорційна заявленим позовним вимога – 8 315,25 гривень (10 316,69 (12 316,69-2000) * 0,806).

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, з ОСОБА_2 в порядку розподілу судових витрат підлягає стягненню сума сплаченого судового збору, пропорційна до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 8 315,25 гривень.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

У позовній заяві з урахуванням заяви про зміну предмету позову позивач просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 гривень.

Частиною 3 статті 137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Оскільки станом на час ухвалення рішення по справі учасниками справи не надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги а також інших доказів, що підтверджують витрати на професійну допомогу, що є умовою ч.3 ст.137 ЦПК України для вирішення питання щодо розподілу судових витрат на надання правничої допомоги, суд доходить до висновку, що на момент розгляду справи у суду відсутні підстави для розподілу судових витрат у частині витрат на правничу допомогу адвоката.

При цьому, суд вважає за доцільне роз`яснити учасникам справи, що вони мають право протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду подати відповідні докази, що слугуватиме підставою для вирішення питання про розподіл таких витрат.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст.2, 4, 12, 13, 27, 64, 76, 81, 95, 133, 141, ч.4 ст. 223, ч. 2 ст. 247, 258-259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство нерухомості «АТЛАНТА», третя особи – державний нотаріус Київської державної нотаріальної контори у місті Одесі – Пінігіна Тетяна Миколаївна, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу – Юшин Андрій Юрійович про повернення коштів та відшкодування збитків – задовольнити частково.

Стягнути з відповідача – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_5 , РНОКПП – НОМЕР_3 , на користь позивача – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_3 , РНОКПП – НОМЕР_4 , безпідставно набуті кошти у розмірі 831 600 (вісімсот тридцять одна тисяча шістсот) гривень 00 (нуль) копійок.

Стягнути з відповідача – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_5 , РНОКПП – НОМЕР_3 , на користь позивача – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_3 , РНОКПП – НОМЕР_4 , витрати по сплаті судового збору у розмірі 8 315 (вісім тисяч триста п`ятнадцять) гривень 25 (двадцять п`ять) копійок.

У задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство нерухомості «АТЛАНТА» – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення складено та підписано 24 червня 2026 року.

Суддя Косіцина В.В.