Вирок від 24 червня 2026 р. у справі №344/10044/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/10044/26

Провадження № 1-кп/344/1108/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року місто Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого – судді: ОСОБА_1 ,

за участі секретаря с/з: ОСОБА_2

прокурора: ОСОБА_3 ,

захисника: ОСОБА_4 ,

обвинуваченого: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився у селі Залуква Галицького району, Івано-Франківської області, зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 , з вищою освітою, РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 умисно не виконував постанову суду, що набрала законної сили.

Кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин.

Так, 17.09.2025 року постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області у справі № 344/15485/25 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800,00 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу. Згідно постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 27.10.2025 року постанову Івано-Франківського міського суду від 17.09.2025 року залишено без змін. Рішення суду набрало законної сили 27.10.2025 року. ОСОБА_6 був обізнаним та належним чином ознайомленим із вказаним судовим рішенням.

Незважаючи на вищевикладене, ОСОБА_5 , достовірно знаючи про наявність зазначеної постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, яка набрала законної сили, та будучи належно ознайомленим із нею, з метою її умисного невиконання щодо позбавлення права керування транспортними засобами строком на п`ять років, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов?язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, діючи всупереч рішенню суду, умисно не виконав постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17.09.2025 року у справі 344/15485/25 у частині позбавлення права керування транспортними засобами строком на п`ять років.

Зокрема, ОСОБА_5 06 лютого 2026 року близько 23 год 50 хв у м. Івано-Франківську по вул. Софрона Мудрого (Гарбарська), Івано-Франківської області, керував автомобілем марки «Audi S5» державний номерний знак НОМЕР_2 , після чого був зупинений працівниками патрульної поліції за порушення вимог Правил дорожнього руху України.

Працівниками Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області було встановлено, що ОСОБА_5 є особою, позбавленою права керування транспортними засобами згідно постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

За фактом порушення ОСОБА_5 Правил дорожнього руху України 07.02.2026 року працівником патрульної поліції відносно ОСОБА_5 винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 121 КУпАП, а також складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, який скеровано у порядку ст.ст. 213, 221, 276 КУпАП для розгляду до суду.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою вину у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення та підтвердив обставини вчиненого кримінального правопорушення відповідно до викладеного в обвинувальному акті, вказав, що він розумів, що є особою, яка не отримувала посвідчення водія відповідної категорії та відповідно до рішення суду позбавлена права керування транспортними засобами, однак продовжував керувати автомобілем розраховуючи на те, що йому вдасться уникнути від відповідальності. Вказав, що йому дуже прикро за свій вчинок, сприяв досудовому розслідуванню, з матеріалами досудового розслідування ознайомлений, їх не оспорює, у вчиненому щиро кається. Просив суд не досліджувати усі докази, а обмежитися його допитом та призначити йому покарання у виді штрафу у межах санкції ч.1 ст.382 КК України, оскільки він має фінансову можливість сплатити такий штраф, а також ним сплачено всі раніше накладені на нього адміністративні стягнення у виді штрафів.

Вислухавши думки учасників процесу, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора, обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника про недоцільність дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які учасниками судового провадження не оспорюються підлягає до задоволення, оскільки показання ОСОБА_5 не викликають сумнівів у правильності розуміння ним змісту та обставин вчинення кримінального правопорушення, їх добровільності та істинності його позиції.

За таких обставин, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд вважає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які учасниками судового провадження не оспорюються. У суду відсутні сумніви у добровільності позиції обвинуваченого. Учасникам кримінального провадження роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Відтак суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованому йому кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч.1 ст.382 КК України як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Згідно з ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Призначаючи покарання обвинуваченому суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином, дані про особу обвинуваченого; який критично ставиться до вчиненого; є особою молодого віку; на обліку в лікаря нарколога чи психіатра не перебуває та раніше не судимий.

Обставинами, які відповідно до ч.1 ст.66 КК України, пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_5 в ході судового розгляду судом не встановлено.

Отже, враховуючи вищенаведене, думку прокурора, яка просила призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки зі звільненням його від відбування покарання з випробуванням згідно ст.75 КК України, думку обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника, які просили призначити йому покарання у виді штрафу, дані про особу обвинуваченого, який критично ставиться до вчиненого, є особою молодого віку, раніше не судимий, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст.382 КК України.

При призначенні даного виду покарання судом враховано те, що обвинувачений ОСОБА_5 притягується до кримінальної відповідальності за невиконання постанови суду у справі про адміністративне правопорушення, при чому підставами притягнення його до адміністративної відповідальності слугувало саме керування ОСОБА_5 транспортним засобом без посвідчення водія, а не вчинення ним більш тяжких адміністративних правопорушень. Також судом враховано, що ОСОБА_5 сплачено всі раніше накладені на нього адміністративні стягнення у виді штрафу.

Саме таке покарання буде відповідати не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, буде обґрунтованим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_5 не обирався, підстави для його обрання відсутні.

Цивільний позов не заявлявся.

Процесуальні витрати та речові докази відсутні.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 381, 382, 394,615 Кримінального процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 1 000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору у день його проголошення. Учасники мають право отримати його копію в суді.

Вирок може бути оскаржено з урахуванням вимог ч.2 ст.394 КПК України шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Головуючий-суддя ОСОБА_1