Постанова від 24 червня 2026 р. у справі №283/670/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа № 283/670/26Головуючий у 1-й інст. Ярмоленко В. В.

Категорія 156Доповідач Скітневська О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 рокум. Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Скітневської О.М., з секретарем судового засідання Кашенко Л.М., з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Якименка Миколи Миколайовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Малинського районного суду Житомирської області від 28 квітня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 , ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Малинського районного суду Житомирської області від 28 квітня 2026 року об`єднано справи №283/670/26 та №283/671/25 в одне провадження та присвоєно справі № 283/670/26.

ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, 124 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок.

Як вказано у постанові судді місцевого суду, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 621464 від 22.03.2026, 22 березня 2026 року близько 17 год 11 хв ОСОБА_1 на автодорозі в напрямку с. Ворсівка с. Рудня - Городищанська керував транспортним засобом марки «Fiat», моделі «Punto», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.9 а Правил дорожнього руху.

Згідно з результатами перевірки стану сп`яніння за допомогою приладу «Drager» Alcotest-6810, тест № 316, рівень алкоголю в крові 2,20‰.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 621475 від 22.03.2026, 22 березня 2026 року близько 17 год 11 хв ОСОБА_1 на автодорозі в напрямку с. Ворсівка с. Рудня - Городищанська керував транспортним засобом марки «Fiat», моделі «Punto», д.н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки та дорожнього покриття, не дотримався безпечної швидкості, виїхав на узбіччя та здійснив зіткнення з деревами, чим порушив п.13.1 ПДР. В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді місцевого суду скасувати та закрити провадження у справі, посилаючись на незаконність постанови, однобічне та неповне з`ясування судом обставин справи. Апелянт посилається на те, що суддею допущено спрощений підхід до розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки суддею в постанові не було встановлено фактичні обставини правопорушення, а суддя послався лише на обставини, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення та обгрунтував вину лише на формально перелічених документах, тобто не виконав своєї функції щодо повного, всебічного, і об`єктивного з`ясування обставин справи, що є неприпустимим.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та адвоката Якименка М.М., перевіривши доводи апеляційної скарги, суд доходить до наступного висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ст. 124 КУпАП.

Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 затверджено Правила дорожнього руху.

Пунктом 13.1 Правил дорожнього руху передбачено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно зі ст.245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Як зазначено в ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з вимогами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.

Вимоги закону під час розгляду матеріалів за протоколами про адміністративні правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 КУпАП за порушення ним п.13.1 Правил дорожнього руху та ч. 1 ст. 130 КУпАП за порушення ним п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху (ПДР) є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, а зміст постанови відповідає вимогам статей 283,284 КУпАП.

Так, з протоколу про адміністративне правопорушення від 22.03.2026 серії ЕПР1 № 621464 убачається, що 22 березня 2026 року близько 17 год 11 хв ОСОБА_1 на автодорозі в напрямку с. Ворсівка с. Рудня - Городищанська керував транспортним засобом марки «Fiat», моделі «Punto», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння , зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу алкотерстер «Драгер-0658» результат якого становить 2,20 проміле, чим порушив вимоги п.2.9 а Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Окрім цього, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 22.03.2026 серії ЕПР1 № 621475, ОСОБА_1 22 березня 2026 року близько 17 год 11 хв на автодорозі в напрямку с. Ворсівка с. Рудня - Городищанська керував транспортним засобом марки «Fiat», моделі «Punto», д.н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки та дорожнього покриття, не дотримався безпечної швидкості, виїхав на узбіччя та здійснив зіткнення з деревами, чим порушив п.13.1 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.124 КУпАП. В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Встановлені судом обставини підтверджено:

-схемою місця ДТП від 22.03.2026 із зазначенням місця розташування транспортного засобу після ДТП та пошкодження;

- копією постанови від 22.03.2026 серія ЕНА №6887037 про накладення на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП;

- роздруківкою Alkotest-6810 прилад №ARBH-0658 від 22.03.01.2024 року з результатом 2,20 ‰ (проміле);

-актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, підстава: виявлені ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає дійсності. Результати огляду 2,20 ‰, з якими ОСОБА_1 погодився, що засвідчив власним підписом;

- рапортом інспектора СРПП ВП №1 Нелепа Д. від 22.03.2026 ОСОБА_2 від 23.03.2026;

-відеозаписом з нагрудної камери патрульного поліцейського.

Протоколи про адміністративні правопорушення, акт огляду та чек за результатами тестування спеціальним засобом «Драгер 6820» підписано ОСОБА_1 без зауважень. Пояснення у протоколах про адміністративне правопорушення не надавав.

Даних про те, що ОСОБА_1 наполягав на направленні його для проведення огляду у медичному закладі охорони здоров`я матеріали справи не містять.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв`язку, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП.

Доводи апелянта про те, що судом першої інстанції було допущено спрощений підхід при розгляді справи, апеляційний суд вважає недоведеними, оскільки оскаржена постанова судді першої інстанції містить дослідження всіх наявних в матеріалах справи доказів, яким була надана повна та належна оцінка в оскарженій постанові.

З постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» слідує, що при розгляді справ зазначеної категорії судам слід враховувати на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

В обгрунтування свого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень суд першої інстанції послався не лише на протоколи про адміністративні правопорушення від 22.03.2026 серії ЕПР1 № 621475 та серії ЕПР1 № 621464, але й на інші матеріали, які додані до них, належно перевіривши та дослідивши їх у судовому засіданні.

Суддя, визнавши ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, обгрунтував свій висновок відповідними доказами, які досліджені під час розгляду в справі про адміністративне правопорушення. Вказані докази повністю узгоджуються між собою, є належними та допустимими, та такими, якими в повній мірі підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст.124 КУпАП.

Апеляційний суд зазначає, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони грунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справах «Серявін та інші проти України», «Трофимчук проти України», «Проніна проти України»). Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо наведення обґрунтування рішення, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

При розгляді справи судом першої інстанції порушень вимог статей 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд першої інстанції з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинені правопорушення.

Пояснення ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом спростовується відеозаписом, на якому він спочатку заперечує факт керування, потім сам каже працівникам поліції, що з`їхав в кювет, бо назустріч їхала машина. Версія ОСОБА_1 щодо керування іншою особою не підтверджується жодними об`єктивними даними.

Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.

За таких обставин, відсутні підстави для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 .

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Малинського районного суду Житомирської області від 28 квітня 2026 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяО. Скітневська